02 лютого 2026 року
Справа № 646/305/26
№ провадження 1-кс/646/217/2026
іменем України
02.02.2026 року слідчий суддя Основ'янського районного суду міста Харкова - ОСОБА_1 , вивчивши клопотання слідчого СВ Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_2 , про арешт майна по кримінальному провадженню за № 12026221100000050 від 11.01.2026 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
Слідчий СВ Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаним клопотанням, в якому просив накласти арешт на речові докази, які вилучені в ході проведення оглядів місць події від 11.01.2026 року та 12.01.2026 року, а саме накласти арешт шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження на одну купюру номіналом 200 гривень, серій номер АР 5650193, одну купюру номіналом 200 гривень серійний номер ЄЕ 3119557, одну купюру номіналом 200 гривень серійний номер БП 8362414, одну купюру номіналом 20 гривень серійний номер ВС 7625470, одну купюру номіналом 20 гривень серійний номер ВТ 7836185, мобільний телефон марки "Nokia", модель "105DS", сірого кольору, imei НОМЕР_1 .
Слідчий суддя, дослідивши клопотання з додатками, приходить до висновку про необхідність повернути клопотання, виходячи з наступного.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Як вказано у ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень ст. 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до ч. 6 ст. 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
За змістом ч. 2 ст. 64-2 КПК України, із клопотанням про арешт майна, щодо майна третьої особи, звертається до суду прокурор.
Тобто, із клопотанням про накладення арешту на майно, яке належить третій особі, може звернутися до суду прокурор. Однак, як зазначено вище, із вказаним клопотанням про арешт майна звернувся слідчий за погодженням із прокурором.
Вказані підстави позбавляють слідчого суддю в повній мірі дослідити докази, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання та прийняти рішення по справі, об'єктивно позбавляє слідчого суддю можливості надання судження доцільності його арешту для досягнення дієвості кримінального провадження у відповідності до ч. 1 ст. 131 КПК України та унеможливлює доведення слідчим того, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання в права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні прокурора та що може бути виконане завдання для виконання якого прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
З урахуванням викладеного, дане клопотання про арешт майна підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 64-2, 170,173 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_2 , про арешт майна по кримінальному провадженню за № 12026221100000050 від 11.01.2026 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - повернути прокурору та встановити строк в сімдесят дві години з моменту отримання копії ухвали прокурором для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя