Справа № 643/1496/26
Провадження № 1-кс/643/1210/26
29.01.2026 слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові клопотання слідчого СВ ІНФОРМАЦІЯ_13 ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 22026220000000125 від 26.01.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Харкова, неодруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, тимчасово не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів не перебуваючого на обліку у нарколога чи психіатра, раніше не судимого, не є депутатом,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України,
Слідчому судді Салтівського районного суду міста Харкова 29.01.2026 надійшло клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у кримінальному провадженні № 22026220000000125 від 26.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України.
Клопотання обґрунтоване наявністю ризиків, передбачених п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та обґрунтованою підозрою про те, що ОСОБА_4 , як громадянин України, що проживає на території м. Харкова, оцінивши обстановку, що склалася у період після повномасштабного воєнного вторгнення в Україну 24.02.2022 з боку держави-агресора, та з особистих інтересів, вирішив вчинити злочин, кваліфікуючою ознакою якого є виправдовування збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році.
З цією метою ОСОБА_4 , використовуючи власний акаунт у месенджері «Telegram» під назвою « ОСОБА_7 » (ідентифікуюче ім'я користувача ОСОБА_8 , Telegram ІD: НОМЕР_1 ), не пізніше 29.01.2024, байдуже ставлячись до наслідків агресивної війни, яку рф розв'язала і веде проти України та українського народу з порушенням норм міжнародного права, вчиняючи злочини проти людяності, прийняв рішення щодо втілення в життя виниклого злочинного умислу, направленого на виготовлення та поширення матеріалу, у якому міститься інформація щодо виправдовування збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 29.01.2024, перебуваючи у м. Харків, більш точне місце досудовим розслідуванням не встановлено, діючи умисно, в умовах воєнного стану, керуючись політико-ідеологічними мотивами для підтримки держави-агресора на шкоду державним інтересам України, з метою нав'язати іншим особам думку щодо неприйняття очевидного факту розв'язаної військово-політичним керівництвом рф агресивної війни проти України та окупації частини її територій, не дивлячись на те, що цей факт встановлено та визнано на рівні держави та міжнародною спільнотою, використовуючи власну авторизовану сторінку у месенджері «Telegram» під назвою « ОСОБА_7 », виготовив та поширив у відкритому доступі до вмісту для ознайомлення із публікаціями та коментарями текстовий матеріал російською мовою за наступних обставин.
Так, 29.01.2024 ОСОБА_4 , використовуючи власну сторінку у месенджері «Telegram» під назвою « ОСОБА_7 », ознайомився з опублікованою о 18 год 11 хв того ж дня каналом « ІНФОРМАЦІЯ_2 » публікацією за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з наступним текстом:
« «??Российские удары лишают Украину производства ракет - генерал ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_4
??Ударами 19 декабря прошлого года Россия уничтожила все предприятия, производящие ракеты на Украине. Об этом заявил бывший замкомандующего Силами спецопераций, экс-замсекретаря Совбеза Украины ОСОБА_9 .
??По словам Кривоноса, производственный цикл был разрушен из-за того, что данные о предприятиях попали в открытый доступ.
??«Оружие у нас до 29 декабря было, и мы были способны его производить. Я, кстати, вчера общался с представителями конструкторского бюро «Луч» - ничего официально со стороны Службы безопасности Украины по факту утечки информации по сливу всех соучастников производства ракетного оружия Украины, по которым 29-го декабря прошлого года прилетело, вообще никаких нарушений нет, уголовных производств никаких нет. Видите, какая интересная специализированная служба, которая стоит на защите родины и должна бороться со шпионами, абсолютно этим не занимается. Задаю вопрос - почему? Уж такой яркий пример измены, - по-другому это не назовешь, - это не просто утечка информации, а государственная измена. Но власть никак на это не реагирует», - заявил ОСОБА_9».
У відповідь на вищевказану публікацію, ОСОБА_4 , діючи з протиправним кримінальним умислом, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій та їх особливу небезпечність в умовах воєнного стану, використовуючи власну сторінку у месенджері «Telegram» під назвою « ОСОБА_7 », у телеграм-чаті з назвою «ПолитНавигатор. Комментарии» того ж дня о 19 год 06 хв здійснив виготовлення та поширення надрукованого ним текстового повідомлення (російською мовою), яке доступне за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_5 », наступного змісту: «Идёт декоммунизация заводов и фабрик построенных коммунистами.».
Даний текст містить інформацію щодо виправдовування збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році.
Наявність у вказаному вище висловлюванні ОСОБА_4 інформації щодо виправдовування збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, підтверджено згідно з висновком експерта судово-експертної лабораторії Центру судових і спеціальних експертиз ІСТЕ СБУ № СЕ25-206/Л/3/2 від 27.11.2025 за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України, тобто, у виготовленні та поширенні матеріалу, у якому міститься виправдовування збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році.
Після цього ОСОБА_4 , починаючи з 16.04.2024, відчуваючи безкарність за раніше вчинені протиправні дії проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, не маючи наміру на припинення розгорнутої ним злочинної діяльності, спрямованої проти міжнародного правопорядку, що ґрунтується на принципах міжнародного права, зокрема, незастосування сили, недоторканності кордонів, територіальної цілісності, невтручання у внутрішні справи суверенних держав та, бажаючи нав'язати невизначеному колу осіб певну думку щодо виправдовування збройної агресії рф проти України, розпочатої у 2014 році, продовжив свої протиправні дії з ознаками повторності.
Так, реалізуючи свій злочинний умисел, протягом 16.04.2024, 22.05.2025 та 29.08.2025, перебуваючи у м. Харків, більш точне місце досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , будучи громадянином України, діючи умисно, повторно, керуючись політико-ідеологічними мотивами для підтримки держави-агресора на шкоду державним інтересам України, з метою нав'язати іншим особам думку щодо неприйняття очевидного факту розв'язаної військово-політичним керівництвом рф агресивної війни проти України та окупації частини її територій, не дивлячись на те, що цей факт встановлено та визнано на рівні держави та міжнародною спільнотою, використовуючи власну авторизовану сторінку у месенджері «Telegram» під назвою « ОСОБА_7 » (ідентифікуюче ім'я користувача ОСОБА_8 , Telegram ІD: НОМЕР_1 ), повторно виготовив та поширив у відкритому доступі до вмісту для ознайомлення із публікаціями та коментарями текстові матеріали російською мовою.
Так, 16.04.2024 ОСОБА_4 , використовуючи свій акаунт у месенджері «Telegram», під назвою « ОСОБА_7 », ознайомився з опублікованою того ж дня о 13 год 30 хв каналом « ІНФОРМАЦІЯ_2 » публікацією за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_6 » з наступним текстом:
«??А вот, собственно, то самое нашумевшее раздраженное интервью Зеленского американскому каналу РВС, которое заставило западную прессу заговорить о зависти Украины к Израилю в контексте разницы отношения вашингтонского истеблишмента к проблемам обеих стран. Далее - основные тезисы ОСОБА_10 в разговоре с американскими журналистами.
??В уничтожении россиянами Трипольской ТЭС виноваты американцы, вовремя не предоставившие необходимые для ее защиты системы ПВО: «На Трипольской станции, от нее зависит свет в киевском регионе. Летели 11 ракет. Первые семь мы уничтожили, четыре уничтожили Триполье. Почему? Потому что было ракет ноль. У нас закончились все ракеты, которые защищали Триполье", - признался украинский президент.
??Про обиду за двойные стандарты в отношении Украины и Израиля: «Когда говорят, что союзники не могут предоставить то или иное оружие или не могут быть в Украине теми или иными силами, потому что тогда будут восприниматься, что Украина затянула НАТО в войну. Тогда я вам хочу задать вопрос - Израиль в НАТО или нет? Вот вам и ответ. Израиль - не страна НАТО. Союзники стран Альянса и страны НАТО защищали Израиль", - жалуется ОСОБА_10 .
??Еще одно важное признание, прозвучавшее, пожалуй, впервые: без помощи США шансов победить у Украины не будет. «У союзников есть список того, что нам нужно для уничтожения врага. Осталось только дать это. Россия бьет по нам самолетами за 300 км. У нас сейчас нет оружия, чтобы их сбивать. Сегодня соотношение артиллерии на фронте - 1 к 10. Самолётов - 1 к 30. При такой статистике Россия будет ежедневно толкать нас обратно".
??Ну и традиционные пугалки: "Если Украина упадет, то и в других странах будет война и американские солдаты будут воевать. Пока не поздно, стоит проголосовать о помощи Украине". К переговорам Украина, по словам ОСОБА_10 готова, но только не с Россией. Почему? Опять ОСОБА_11 виноват: «Он не хочет. Ему это не интересно. Для него это не победа. Ему нужна победа. И для него победа - это уничтожить Украину". Обьяснение, прямо скажем, детское.»
У відповідь на вищезазначену публікацію, ОСОБА_4 , продовжуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій та їх особливу небезпечність в умовах воєнного стану, використовуючи власну сторінку у месенджері «Telegram», під назвою « ОСОБА_7 » у телеграм-чаті з назвою «ПолитНавигатор. Комментарии», того ж дня о 13 год 53 хв здійснив виготовлення та поширення надрукованих ним наступних висловлювань і цитат (російською мовою), доступних за посиаланням « ІНФОРМАЦІЯ_6 », наступного змісту: «Из-за отсутствия ПэПэО у укров, Российские ракеты перестали попадать в жилые дома!».
У подальшому, продовжуючи свій злочинний умисел, ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_4 , використовуючи свій акаунт у месенджері «Telegram», під назвою « ОСОБА_7 », ознайомився з опублікованою того ж дня о 15 год 23 хв каналом « ІНФОРМАЦІЯ_2 » публікацією за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_8 » з наступним текстом:
«??«Всем готовиться к войне!»: украинская военщина требует развозить оружие по школам. ( ІНФОРМАЦІЯ_9 Украинская власть должна срочно начать учить взрослых и детей воевать.
?? Об этом на канале экс-спикера запрещённого в рф «Правого сектора» ОСОБА_16 заявил бывший замсекретаря Совбеза Украины, экс-замкомандующего ССО ВСУ генерал ОСОБА_9 , передаёт корреспондент «ПолитНавигатора».
??«Страшная будет статистика [потерь]. Власти не занимаются подготовкой населения. Власть до сих пор не поняла, что мы имеем под боком мощного, сильного, агрессивного врага, которого целью только одно - убить нас. И с ним договориться невозможно.
??А если невозможно с ним договориться, наша задача - ежедневно наращивать свои способности по владению оружием. Я уже не говорю о национал-патриотическом воспитании, оно отсутствует вообще. Да, у нас существует огромное количество организаций, которые занимаются этими вещами, но, к сожалению, этим не занимается государство», - возмущался ОСОБА_9.
??Он привел в пример в Польшу, которая уже готовит своих детей к войне, и подчеркнул, что Украине надо так же.
??«Мы в состоянии войны уже 11 лет, но нихрена на уровне государства это не вводится. А все, что идет на уровне волонтерских инициатив, то все это душится государством. Макеты оружия должны быть уже в каждой школе, в каждом учреждении государственном, где люди должны под руководством инструкторов изучать это оружие, уметь его использоваться.
??Я не вижу, чтобы по всей территории Украины были оборудованы стрельбища на 100 метров. Я не вижу, чтобы в каждой украинской школе появились 10-15 самых простых дронов, и дети начали это изучать. Я не вижу, как в каждой украинской школе появились 10-15 пневматических винтовок. Это простые вещи, которые должны быть сделаны», - подытожил он.»
У відповідь на зазначену публікацію, ОСОБА_4 , діючи з протиправним злочинним умислом, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій та їх особливу небезпечність в умовах воєнного стану, використовуючи власну сторінку у месенджері «Telegram», під назвою « ОСОБА_7 » у телеграм-чаті з назвою «ПолитНавигатор. Комментарии», того ж дня о 15 год 53 хв здійснив виготовлення та поширення надрукованих ним наступних висловлювань і цитат (російською мовою), доступних за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_8 », наступного змісту: «Ага, а потом по школам где прячут оружие и нацюков прилетает всё что летает.».
Надалі, ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_4 , використовуючи власну сторінку у месенджері «Telegram», під назвою « ОСОБА_7 », ознайомився з опублікованою того ж дня о 17 год 32 хв каналом « ІНФОРМАЦІЯ_2 » публікацією за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_11 » з наступним текстом:
«??«Плевать на территории. ОСОБА_15, тебе кошмары не снятся?!» - беглый укро-бизнесмен. Украина должна думать не о возвращении территорий, а о том, чтобы перестали гибнуть ее люди.??Об этом в фире своего видеоблога заявил покинувший Украину киевский миллионер ОСОБА_12 , передает корреспондент «ПолитНавигатора».??Беглый бизнесмен признает, что Запад виновен во втягивании Украины в войну.??«Они повлияли, в том числе США, на то, что украинцам промыли мозги хорошенько, развернули их, с одной стороны, на Запад, а с другой стороны отрицали историю в какой-то степени. И всё это позволило ОСОБА_11 развязать войну», - сказал миллионер.??По его словам, европейские лидеры решили не останавливать войну.??«ОСОБА_15 кошмарные сны не сняться? Или западным лидерам, которые препятствуют политике ОСОБА_13 по безусловной остановке войны даже с уступками, потому что никакая человеческая жизнь не стоит войны ради территории. Да... территории вернутся через 10, 20, 40. Плевать на территории. Вопрос о человеческих жизнях, оборванных, прерванных, уничтоженных судьбах людей», - горестно резюмировал ОСОБА_17.».
У відповідь на вказану публікацію, ОСОБА_4 , продовжуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій та їх особливу небезпечність в умовах воєнного стану, використовуючи власну сторінку у месенджері «Telegram» під назвою « ОСОБА_7 » у телеграм-чаті з назвою «ПолитНавигатор. Комментарии», того ж дня о 20 год 19 хв здійснив виготовлення та поширення надрукованих ним наступних висловлювань і цитат (російською мовою), доступних за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_12 », наступного змісту: «На майдане скакали чтоб гибнуть! Не гибнуть - не вариант для украинских украинцев.».
Розміщені ОСОБА_4 текстові повідомлення від 16.04.2024, 22.05.2025, 29.08.2025 містять інформацію щодо виправдовування збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році.
Наявність у вказаних вище текстах та висловлюваннях інформації щодо виправдовування збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, підтверджено згідно з висновком судово-експертної лабораторії Центру судових і спеціальних експертиз ІСТЕ СБУ № СЕ25-206/Л/3/2 від 27.11.2025 за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України, тобто, у виготовленні та поширенні матеріалів, у яких міститься виправдовування збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, вчиненому повторно.
29.01.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 2 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України.
Орган досудового розслідування, повідомивши ОСОБА_4 про підозру, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, вважає за необхідне застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор підтримала клопотання та просила його задовольнити.
Підозрюваний у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання. Зазначив, що суть підозри йому зрозуміла, визнає свою вину та щиро розкаюється. Вказав, що не має намірів ані переховуватися від органів слідства, ані ухилятися від обов'язків підозрюваного.
Захисник заперечував проти задоволення клопотання, оскільки органом досудового розслідування не доведено існування ризиків, просив застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, або визначити такий розмір застави, який підозрюваний або його близькі зможуть внести.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та матеріали, якими воно обґрунтоване, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, встановив таке.
Слідчим відділом ІНФОРМАЦІЯ_14 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22026220000000125 від 26.01.2026, в якому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України.
Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що доведеність наявності обґрунтованої підозри у вчиненні злочину на момент вирішення питання про взяття під варту має відповідати стандарту «розумна підозра». Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин (справа «Фокс, Кемпбел і Харлей проти Об'єднаного Королівства», рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ердагоз проти Туреччини», 1997 рік). Хоча факти на момент вирішення питання про утримання під вартою і не повинні бути переконливими настільки, щоб можна було визначити винуватість особи у вчиненні злочину, суд повинен оцінити докази, надані сторонами, на предмет їхньої допустимості, достовірності та належності і відкинути ті з них, що не відповідають цим критеріям. При цьому, суд має обґрунтовувати своє рішення на підставі дослідження у суді обґрунтованої підозри, а не на основі даних, поданих стороною обвинувачення.
На переконання слідчого судді, фактів й інформації, які переконливо свідчать про причетність до вчинення вказаного кримінального правопорушення у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої підозри.
Так, 29.01.2026 ОСОБА_4 належним чином повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України.
Підозра ОСОБА_4 обґрунтовується зібраними доказами, зокрема: рапортом про самостійне виявлення слідчим кримінального правопорушення від 27.01.2026, повідомленням від оперативного підрозділу про скоєння ОСОБА_4 кримінального правопорушення від 21.01.2026, відповідями на доручення слідчого, протоколами огляду від 12 - 13.09.2025, висновком судово-експертної лабораторії Центру судових і спеціальних експертиз ІСТЕ СБУ № СЕ25-206/Л/3/2 від 27.11.2025 за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи, протоколом обшуку від 29.01.2026.
При цьому слідчим суддею враховується, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінального провадження, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Положеннями ст. 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з врахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
У § 36 рішення від 20.05.2010, яке ухвалено у справі «Москаленко проти України» (заява № 37466/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку підозрюваний ОСОБА_4 , вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Відтак, слідчий суддя оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій такої особи.
Слідчий суддя також вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на цей час існують, а саме: можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Вимогами ст. 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, тощо.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, існує на тій підставі, що ОСОБА_4 через тяжкість вчинених ним кримінальних правопорушень, зокрема в умовах дії воєнного стану, найсуворіше покарання за які передбачається у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, може переховуватись від органу досудового розслідування або суду, а соціальні зв'язки у місці постійного проживання у цьому випадку не зможуть утримати останню від цього.
Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, існує на тій підставі, що перебуваючи на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності, ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити речі та документи, які можуть бути використані як докази його причетності до скоєння кримінальних правопорушень, зокрема, які наразі не відшукано та не вилучено, у тому числі всі електронні інформаційні системи, а також сім-картки, які ОСОБА_4 міг змінювати під час використання вказаних інформаційних систем при вчиненні кримінальних правопорушень. При цьому, ОСОБА_4 під час розгляду клопотання зазначив, що одним із видів його підробітку є ремонт різного роду електротехніки, у тому числі комп'ютерів, що свідчить про наявність необхідних знань та вмінь щодо поводження, у тому числі з електронними інформаційними системами.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, існує на тій підставі, що ОСОБА_4 обвинувачується у систематичних та повторюваних протиправних діях, відтак останній може продовжувати свої злочинні дії, використовуючи при цьому інший технічний пристрій. Також, цифровий/інформаційний характер злочинних діянь у яких підозрюється ОСОБА_4 , з використанням при поширенні своїх висловлювань публічно доступних месенджерів, а також відсутність у підозрюваного патріотичних переконань до держави України, надають підстави стверджувати, що ОСОБА_4 , окрім злочинів, у яких підозрюється, може також вчинити інші кримінальні правопорушення, у тому числі проти основ національної безпеки України та/або проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.
Існування вказаних ризиків, разом з підозрою у вчиненні тяжкого злочину в період дії воєнного стану вказує на обґрунтованість заявленого клопотання та недостатність застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту або з моменту затримання.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Слідчим суддею встановлено відсутність підстав, визначених ч. 4 ст. 183 КПК України для не визначення розміру застави.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
При цьому, п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України передбачає, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваного, який не має офіційних доходів та утриманців, наявності ризиків, передбачених п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, за можливе застосувати до підозрюваного заставу у розмірі, визначеному п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, яка здатна забезпечити виконання підозрюваним у вчиненні тяжкого злочину покладених на нього обов'язків, передбачених КПК України, та призначає заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
При цьому, слідчий суддя вважає, що такий розмір застави здатен достатньою мірою забезпечити дієвість цього кримінального провадження і є розумним з огляду на необхідність виконання його завдань.
Крім того, в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, при визначенні альтернативного запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, у зв'язку із встановленням ризиків перешкоджання кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного такі обов'язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за кожною вимогою; 2) не відлучатися із міста Харків без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З урахуванням встановлених вище обставин кримінального правопорушення та наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів, що свідчать про набуття ОСОБА_4 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення останнім інкримінованих кримінальних правопорушень, про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення ним дій, передбачених п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя доходить висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення клопотання слідчого та обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваного з метою забезпечення кримінального провадження.
При цьому, слідчий суддя наголошує, що відповідно до положень ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 193, 196, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів, з моменту взяття під варту на підставі цієї ухвали.
Строк тримання під вартою рахувати з 15:00 29.01.2026.
Строк дії ухвали до 15:00 29.03.2026.
Зобов'язати орган досудового розслідування негайно повідомити про тримання підозрюваного під вартою його близьких родичів, членів сім'ї або інших осіб за вибором підозрюваного у порядку, передбаченому ст. 111, 112 КПК України.
Визначити суму застави у розмірі 66560,00 (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят гривень) гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок № UA208201720355299002000006674, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код отримувача (ЄДРПОУ) 26281249, код банку отримувача 820172, отримувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області, призначення платежу: застава згідно ухвали Салтівського районного суду міста Харкова від 29.01.2026 у справі № 643/1496/26 (провадження № 1-кс/643/1210/26) відносно ОСОБА_4 .
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Харківській слідчий ізолятор».
При внесенні визначеної суми застави підозрюваний підлягає звільненню з-під варти.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися із міста Харків без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
Застава, не звернена у дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено 02.02.2026 о 16:50.
Слідчий суддя ОСОБА_1