Справа № 591/7371/23
Номер провадження 6/676/17/26
30 січня 2026 року
Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
в складі: головуючої судді Пилипенко І.О.,
секретаря судового засідання Райтаровського В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кам'янець-Подільський, Хмельницької області подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янці-Подільському, Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області міжрегіонального управління Міністерства юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника,
встановив:
До Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області надійшло подання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України. В обґрунтування поданого подання державним виконавцем зазначено, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби у місті Кам'янці-Подільському знаходиться виконавче провадження №79539768 щодо виконання виконавчого листа №591/7371/23 виданий 15.05.2025 року про повернення ОСОБА_1 малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , які були відібрані у матері без позбавлення її батьківських прав. За вказаним виконавчим провадженням боржником є ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 . 10.11.2025 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. В межах виконання виконавчого провадження №79539768 ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду №676/1685/24 від 10.07.2025 року ОСОБА_3 оголошено в розшук. Відповідно до листа №182248 від 07.11.2025 року Кам'янець-Подільського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області, розшукова справа щодо ОСОБА_3 закрита, оскільки останній 28.06.2023 року перетнув державний кордон та до цього часу не повернувся.
Просить суд тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_3 до виконання зобов'язань про повернення ОСОБА_1 малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , які були відібрані у матері без позбавлення її батьківських прав.
У судове засідання сторони не з'явилися.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали подання та подані докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до виконавчого листа від 13 червня 2024 року, виданого Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області, судом ухвалено повернути ОСОБА_1 малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , які були відібрані у матері без позбавлення її батьківських прав.
Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янці-Подільському, Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 10.11.2025 року відкрито виконавче провадження №79539768 щодо виконання виконавчого листа №591/7371/23 виданий 15.05.2025 року.
В межах виконання виконавчого провадження №79539768 ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду №676/1685/24 від 10.07.2025 року ОСОБА_3 оголошено в розшук.
Відповідно до листа №182248 від 07.11.2025 року Кам'янець-Подільського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області, розшукова справа щодо ОСОБА_3 закрита, оскільки останній 28.06.2023 року перетнув державний кордон та до цього часу не повернувся.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що боржник ОСОБА_3 28.06.2023 року перетнув державний кордон у пункті пропуску «Краківець» в напрямку «виїзд» та не повернувся.
Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, може звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості.
Статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
Статтею 441 ЦПК України передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця.
Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом. Заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, так як пов'язаний з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання.
Згідно з ч.ч. 2, 4 ст. 6 Закону «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», громадянинові України, який має паспорт, у випадках, передбачених п.п. 1-9 ч.1 цієї статті, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон або у вказаних випадках паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено.
Таким чином, за наявності підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, до громадянина в залежності від наявності чи відсутності паспорта для виїзду за кордон застосовується: відмова у видачі паспорта; відмова у виїзді за кордон; тимчасове затримання чи вилучення паспорта для виїзду за кордон.
Статтею 6 цього Закону передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, а громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон. Зазначеною статтею не передбачено здійснення таких дій як встановлення тимчасового обмеження судом права виїзду громадянина за межі України.
Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України орієнтує суди на те, що законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявністю факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання, тому з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин підлягає з'ясуванню судом, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання у повному обсязі або частково.
Слід зазначити, що право виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від покладених на нього рішенням суду зобов'язань, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.
Відповідно до ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.
На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Також, ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
На вищевказані обставини звертає увагу Верховний Суд України в узагальненнях від 01.02.2013 року «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України».
Аналізуючи зазначене, враховуючи вимоги Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», яким регулюється порядок та випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, суд дійшов висновку, що державним виконавцем не надано всі необхідні докази, які б свідчили про ухилення боржника від виконання зобов'язання, а також не вбачається наявності обґрунтованого припущення, що вирішення питання про заборону боржникові виїзду за кордон сприятиме виконанню зобов'язання, у зв'язку з чим, подання є необґрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню.
З урахуванням вимог ст.12 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови «доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання».
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Оскільки суд має повноваження щодо обмеження у праві виїзду боржника виключно у випадку його ухилення від виконання рішення суду, а належних доказів цілеспрямованого ухилення боржника від виконання рішення на час подання заявником не надано, як і доказів того, що боржник вибув за межі України з метою ухилення від виконання виконавчого листа, оскільки як вбачається із матеріалів подання боржник ОСОБА_3 виїхав за межі України до розгляду справи №591/7371/23 та видачі виконавчого листа про повернення ОСОБА_1 малолітніх дітей, а тому суд вважає, що подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України є необґрунтованим, та таким що не підлягає задоволенню.
Окрім того, матеріали клопотання не містять дані щодо не виконання рішення суду та свідомого ухилення від його виконання з червня 2024 року.
Також варто зазначити, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим саме державний виконавець повинен довести суду чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.
Варто акцентувати увагу на тому, що виконавцем не доведено, яким чином очікуване задоволення внесеного ним подання зможе забезпечити виконання рішення суду, за умови того, що боржник вже перетнув кордон України виїхавши за її межі ще 28.06.2023 року.
Таким чином, з матеріалів долучених до подання, не вбачається підстав для його задоволення.
Керуючись ст. ст.33,43 Конституції України,ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», ст.260-261, ст.441 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя І.О. Пилипенко