Справа № 674/1359/25
Провадження № 1-кп/674/37/26
02 лютого 2026 року м. Дунаївці
Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , учасників кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції), обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_5 про проведення слідчого експерименту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024240000001581 від 08 грудня 2024 року, по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України,
В провадженні суду знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заявив клопотання про проведення слідчого експерименту, у якому просив доручити органу досудового розслідування - слідчому відділенню розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Хмельницькій області провести у місячний строк слідчий експеримент з участю обвинуваченого за вказаних у клопотанні умов та обставин. В обґрунтування клопотання послався на наявність суперечностей між результатами попередніх слідчих експериментів, в тому числі, 10.05.2025; невідповідність освітлення та погодних умов при їх проведенні, зокрема відсутність дощу та вітру конкретного напрямку; залучення лише одного статиста замість двох; рух статиста замість перебування у статичному положенні; не врахування наявності іншого автомобіля з перемиканням фар. Під час досудового розслідування ОСОБА_4 мав статус свідка в зв'язку з чим у нього була відсутня процесуальна можливість оскаржити дії слідчого. Також зазначив, що невідповідність умов експерименту впливає на результати інженерно-транспортної експертизи, а тому неможливо об'єктивно оцінити дії водія та встановити можливість уникнення дорожньо-транспортної пригоди.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні клопотання захисника підтримав, пояснив, що під час проведення експерименту наполягав на невідповідності погодних умов під час експерименту, однак його заперечення не були враховані.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання захисника, вказавши, що слідчий експеримент проведений об'єктивно, в обставинах, максимально наближених до реальних, в той час як відтворення ідентичних погодних умов, в тому числі зливового дощу, практично не можливе, тим більше у зазначений адвокатом місячний строк переважно у зимову пору року. Крім того, обвинувачений на відеозаписі особисто підтвердив, що погодні умови приблизно відповідали реальним. Просив відмовити у задоволенні клопотання в повному обсязі.
Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримали думку прокурора, вважають, що задоволення клопотання спричинить затягування розгляду справи. Крім того, потерпіла ОСОБА_8 зазначила, що погодні умови під час слідчого експерименту були максимально наближені до реальних на момент дорожньо-транспортної пригоди.
Заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали клопотання, суд доходить наступних висновків.
Судом встановлено, що під час досудового розслідування 10.05.2025 було проведено слідчий експеримент у присутності обвинуваченого ОСОБА_4 , який на той час у кримінальному провадженні мав статус свідка, та з участю адвоката ОСОБА_5 . Вказане підтверджується протоколом проведення слідчого експерименту від 10.05.2025, за змістом якого свідок ОСОБА_4 , був попередженим про кримінальну відповідальність, в тому числі за дачу завідомо неправдивих показань.
Частиною 3 ст. 333 КПК України закріплене право суду за клопотанням сторони кримінального провадження доручити органу досудового розслідування провести певні слідчі (розшукові) дії у разі, якщо під час судового розгляду виникне необхідність у встановленні обставин або перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, і вони не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом.
Відповідно до ч. 1 ст. 240 КПК України слідчий експеримент проводиться слідчим, прокурором з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, шляхом відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.
Так, метою проведення слідчого експерименту є перевірка та уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Ця слідча дія спрямована на перевірку вже зібраних у справі доказів в результаті проведення інших слідчих дій (допитів, обшуків, огляду місця події, тощо), а також закріплення вихідних даних для проведення у подальшому експертизи. При цьому положення КПК України не містять вимоги щодо обов'язкового ідентичного відтворення всіх погодних, освітлювальних та інших умов події, а лише вимагають такого наближення умов проведення експерименту, яке дозволяє перевірити і уточнити релевантні для справи відомості.
Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду у постанові від 02.07.2024 у справі № 303/5115/15-к звертав увагу, що закон не вимагає проводити слідчий експеримент виключно на місці події та з повним відтворенням усіх умов, а питання допустимості та доказового значення результатів цієї слідчої дії вирішується судом при оцінці доказів у їх сукупності. Отже, сама по собі відсутність повної погодної чи іншої тотожності умов проведення слідчого експерименту фактам дорожньо-транспортної пригоди не свідчить про його неналежність або недопустимість як доказу та не є безумовною підставою для проведення нового експерименту.
У заявленому клопотанні захисник посилається на те, що під час слідчого експерименту були інші погодні умови, ніж під час ДТП, зокрема відсутні опади у вигляді дощу, не було забезпечено участь двох статистів, належне положення пішоходів, рух зустрічного автомобіля тощо, а також наявні суперечності між результатами попередніх експериментів. Наведені обставини стосуються тактики та конкретних умов проведення слідчої дії на стадії досудового розслідування і можуть бути предметом критичної оцінки суду при дослідженні протоколів слідчих експериментів та висновків експертиз, але самі по собі не свідчать про абсолютну неможливість використання наявних доказів у кримінальному провадженні.
Крім того, із висновку експерта від 22.05.2025 № СЕ-19/123-25/7531-ІТ за результатами проведення інженерно-транспортної експертизи, дослідженого в судовому засіданні, вбачається, що експертом було враховано мокрий стан дорожнього покриття, опади - дощ, темну пору доби, відсутність освітлення на проїзній частині.
Отже, із наведеного суд робить висновок, що джерелом відомостей для вихідних даних при проведенні експертизи були не лише дані, закріплені у протоколі та додатках до слідчого експерименту, а були також інші докази; окрім того, метою слідчого експерименту не було візуальне чи будь-яке інше наочне відтворення погодних умов, ідентичних до тих, які були наявні в момент ДТП.
Саме по собі заперечення обвинуваченим встановлених органом досудового розслідування обставин, в тому числі дорожньої обстановки та погодних умов у суді не створює для суду обов'язку доручати органу досудового розслідування проведення нового слідчого експерименту, а підлягає врахуванню при оцінці його показань та інших доказів у сукупності.
За приписами ст. 94 КПК України суд оцінює допустимість, належність, достовірність кожного доказу та достатність їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, а питання допустимості доказів вирішується судом при ухваленні вироку, в тому числі з урахуванням заявлених стороною захисту клопотань про визнання певних доказів недопустимими. Таким чином, зауваження захисника щодо методики та умов проведення вже здійснених слідчих експериментів можуть бути реалізовані шляхом: 1) допиту слідчого, експертів, учасників слідчого експерименту; 2) оцінки судом суперечностей між доказами; 3) заявлення клопотань про визнання відповідних доказів недопустимими, а не шляхом проведення слідчих (розшукових) дій під час судового провадження.
За змістом ст. 22, 26, 350 КПК України передбачено, що учасники судового провадження мають право заявляти клопотання, а суд зобов'язаний їх розглянути та вирішити, виходячи з принципів змагальності, безпосередності дослідження доказів і розумних строків судового розгляду.
У поданому клопотанні захисник, по суті, просить суд доручити органу досудового розслідування провести нову слідчу дію - слідчий експеримент із залученням обвинуваченого, визначенням конкретних умов та встановленням строку її виконання. Таке клопотання фактично спрямоване не на виправлення очевидних фактичних або технічних недоліків уже наявних протоколів чи уточнення незначних деталей, а на створення нового доказу, що можливе лише у передбачених ч. 3 ст. 333 КПК України випадках, однак належне обґрунтування існування саме таких випадків адвокатом здійснено не було, оскільки у клопотанні захисник обмежився посиланнями на наявність, на думку обвинуваченого, суперечності між результатами попередніх слідчих експериментів та невідповідність умов, не вказавши, які конкретні фактичні обставини події не можуть бути встановлені на підставі вже наявних і доступних суду доказів (у тому числі протоколів слідчих експериментів, відеозаписів, висновків експертиз, показань учасників) та чому вони потребують саме повторного слідчого експерименту.
Посилання захисника на те, що під час досудового розслідування ОСОБА_4 мав статус свідка і не міг оскаржити дії слідчого, не змінює зазначених висновків, оскільки на стадії судового розгляду сторона захисту реалізує ширший обсяг процесуальних прав, у тому числі право ставити під сумнів допустимість та достовірність будь-якого доказу, заявляти клопотання про їх визнання недопустимими. Сторона захисту мала достатній час між оголошенням підозри та завершенням досудового розслідування і скеруванням обвинувального акту до суду для ініціювання слідчих (розшукових) дій, що зроблено не було.
За таких обставин, враховуючи викладене, суд доходить висновку, що клопотання захисника про проведення повторного слідчого експерименту належним чином не обґрунтоване, стороною захисту не підтверджено існування підстав для фактичного повернення до стадії досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, крім того, відсутність вимоги КПК України щодо ідеального відтворення всіх умов події під час слідчого експерименту, наявність у матеріалах провадження результатів уже проведених експериментів і можливість їх критичної оцінки судом у сукупності з іншими доказами, в тому числі тих, які містять дані про погодні та інші дорожні умови, свідчать про безпідставність заявленого клопотання, у зв'язку з чим у його задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст. 22, 26, 240, 333, 350, 369-372 КПК України, суд
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про проведення слідчого експерименту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024240000001581 від 08 грудня 2024 року, по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Суддя ОСОБА_9