Справа № 466/762/25
29 січня 2025 року Шевченківський районний суд м.Львова у складі:
головуючої - судді Луців-Шумської Н.Л.
учасники справи ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові у цивільний справі за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги,
заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, -
В провадження Шевченківського районного суду м.Львова перебувала справа за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги.
Рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 17.12.2025 року у задоволенні позовних вимог Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги з гарячого водопостачання за період з 01.12.2021 року по 31.03.2024 року в розмірі 13 071грн. 02коп., 215грн.34коп. пені, 106грн.76коп. інфляційних втрат та 64грн.49коп. 3% річних - відмовлено.
22.12.2025 року представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Майстришин С.Р. через систему «Електронний суд» подала заяву про ухвалення додаткового рішення та стягнення з позивача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000грн., до якої долучила документи стосовно таких витрат.
Зазначає, що остаточний розмір гонорару визначався а результатами розгляду справи. До моменту винесення рішення 17.12.2025 р. обсяг витраченого часу не міг бути визначений остаточно. Відповідно до Акта №1 від 18.12.2025 р. та детального опису робіт, розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 20 000грн.
Представник позивача ЛМКП «Львівтеплоенерго» Лутчин Р.Б. подала через систему Електронний суд заяву, в якій просила провести засідання у її відсутності, зменшити «до нуля» заявлену суму витрат на правничу допомогу. Вважає таку вимогу адвоката необґрунтованою, неспівмірною заявленим вимогам ЛМКП «Львівтеплоенерго» та складності справи в цілому, не відповідає принципу розумності витрат.
Представник відповідача, адвокат Майстришин С.Р. в суді просила заяву задовольнити. Пояснила, що правнича допомога відповідачці надавалась в повному об'ємі і обсяг підтверджується актами прийому-передачі наданих послуг.
Ознайомившись з матеріалами справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалення додаткового рішення у справі.
Відповідно до ст.ст.133,137,141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, до яких входять витрати на професійну правничу допомогу, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує їх доведеність, необхідність, співмірність зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та значенням справи для сторони,
У рішенні ЄСПЛ від 23.01.2014 року у справі "East/West Alliance Limited проти України", заява №19336/04 вказано, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно висновку Великої Палати ВС (Справа № 755/9215/15-ц): при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Важливими є також висновки у постанові ВС від 13.08.2019 у справі № 908/1654/18, де у п. 20-23 вказано, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У даній справі рішення ухвалено 17.12.2025р. Про вирішення питання відшкодування судових витрат представник відповідача подала заяву 22.12.2025р. Строк на її подання не пропущено.
Адвокат Майстришин С.Р. у даній справі здійснювала представництво інтересів відповідача ОСОБА_2 .
До заяви представник відповідача - долучила: копію договору про надання правової допомоги №28/25 від 28.02.2025 року, що укладений між відповідачем ОСОБА_2 та адвокатом Майстришин С.Р.; акт приймання-передачі наданих послуг від 17.12.2025 на суму 20 000грн., а також копію платіжної інструкції 2.456523267.1 від 20.12.2025 на суму 20000грн. за адвокатські послуги згідно договору про надання правової допомоги від 28.02.2025.
Суд критично оцінює заявлену суму витрат на професійну правничу допомогу та вважає таку суму завищеною з огляду на наступне.
Справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження, що свідчить про її малозначність в розумінні ст.19 ЦПК України. Позовні вимоги стосуються стягнення житлово-комунальних платежів. Обсяг документів та доказів у даній справі не є значним. Судовий розгляд справи не був достатньо тривалим.
Суд враховує і те, що звірка показників індивідуального лічильника гарячої води відповідачів, у разі їх незгоди з проведеними позивачем нарахуваннями, могла бути здійснена за заявою відповідачів ще до звернення позивачів в суд з даним позовом. Проте, відповідачі з даного приводу до позивача не зверталися і це питання виникло лише під час судового розгляду справи.
Приймаючи до уваги принцип пропорційності відшкодування судових витрат відповідно до суті предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, суд дійшов висновку про часткове відшкодування відповідачу ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000грн. Ці витрати підлягають стягненню з позивача ЛМКП «Львівтеплоенерго», якому відмовлено у задоволенні позовних вимог. Підстав для зменшення такого відшкодування «до нуля» як просить позивача - немає.
Цю суму суд вважає достатньою, виходячи з критеріїв дійсності, обґрунтованості, розумності і співмірності відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Керуючись ст.ст.133,141,259,263,264,265,270 ЦПК України, суд, -
Ухвалити додаткове рішення у справі №466/762/25 за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги.
Стягнути з Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (79040, м.Львів, вул.Д. Апостола, 1, ЄДРПОУ 05506460) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), 5000,00 грн. у часткове відшкодування понесених судових витрати на професійну правничу допомогу.
Додаткове рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Н. Л. Луців-Шумська