Справа № 456/570/26
Провадження № 1-кп/456/296/2026
іменем України
02 лютого 2026 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
розглянувши без проведення судового розгляду в судовому засіданні в залі суду в місті Стрию за відсутності учасників судового провадження та фіксації засідання технічними засобами відповідно до положень ст. 382 КПК України кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026142130000012 від 20.01.2026 року про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Касторово Суворовського району Тульської області, російська федерація, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, військовослужбовця призваного під час мобілізації, водія господарчого відділення взводу забезпечення 5-го дивізіону артилерійської розвідки ВЧ НОМЕР_1 , із середньо спеціальною освітою, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, -
встановив:
На підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» ОСОБА_3 02.03.2022 призвано ІНФОРМАЦІЯ_2 на військову службу за призовом під час мобілізації до лав Збройних Сил України та направлено для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №74-РС від 24.09.2024 солдата ОСОБА_3 призначено на посаду водія господарчого відділення взводу забезпечення 5-го дивізіону артилерійської розвідки даної військової частини.
Проходячи військову службу у вищевказаній військовій частині солдат ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст. ст. 11, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, зобов'язаний: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників); постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних сил України; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил поведінки військовослужбовців; виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, завжди пам'ятати, що за його поведінкою судять не лише про нього, а й про Збройні Сили України в цілому.
Проте, солдат ОСОБА_3 , у порушення вимог вказаних нормативних актів, вчинив кримінальний проступок за наступних обставин.
Так, солдат ОСОБА_3 , приблизно в вересні 2025 року (точна дата та час досудовим розслідуванням не встановлено) перебуваючи в м. Дрогобич Львівської області, вирішив придбати підроблене посвідчення водія, з метою отримання можливості керувати транспортними засобами.
Надалі, солдат ОСОБА_3 знаючи, що відповідно до п. 16 Постанови Кабінету Міністрів України №340 від 08.05.1993 «Про затвердження положення про порядок видачі посвідчення водія та допуску до керування транспортними засобами», посвідчення водія на право керування транспортним засобом однієї з категорій видається особі, яка пройшла медичний огляд у порядку, встановленому МОЗ, а також підготовку або перепідготовку відповідно до встановлених планів і програм та склала теоретичний і практичний іспити в сервісному центрі МВС, діючи всупереч встановленому порядку, вирішив придбати підроблене посвідчення водія з метою подальшого його використання.
В такий протиправний спосіб, солдат ОСОБА_3 у вересні 2025 року (точний час досудовим розслідуванням не встановлено), з метою реалізації свого протиправного умислу, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в порушення вимог ст.ст. 11, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п. 16 Постанови Кабінету Міністрів України № 340 від 08.05.1993 «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчення водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», знайшов в мережі Інтернет оголошення про продаж посвідчень на право керування транспортними засобами за грошову винагороду у сумі 5 000 грн. При цьому, в мережі Інтернет було вказано про необхідність надання фотокартки, особистих даних та підпису, з метою їх розміщення на посвідченні на право керування транспортними засобами.
В свою чергу солдат ОСОБА_3 , виступивши пособником злочинних дій невстановленої особи, достовірно знаючи, що його фотокартка та особисті дані із підписом будуть використані для виготовлення підробленого офіційного документа - посвідчення на право керування транспортними засобами, надіслав невстановленій особі електронний файл зі своєю фотокарткою, особистими даними та підписом, тобто надав засоби та сприяв підробленню офіційного документа.
Надалі, невстановлена досудовим розслідуванням особа, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, місці та часі, на виконання замовлення ОСОБА_3 , виготовила посвідчення водія на ім'я останнього із серійним номером НОМЕР_2 , видане ТСЦ 8041, датоване 22.04.2025 на ім'я ОСОБА_3 , на категорії «В»; «С»; «D», за грошові кошти у сумі 5 000 грн. та передала солдату ОСОБА_3 , за допомогою послуг поштового зв'язку ТОВ «Нова Пошта».
19 січня 2026 року, близько 13:34 год., ОСОБА_3 перебуваючи на автодорозі по вулиці Дрогобицька у м. Стрий Львівської області реалізовуючи свій протиправний умисел, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою уникнення відповідальності за керування транспортним засобом без відповідних документів на право керування таким транспортним засобом, достеменно знаючи про те, що придбане ним вищевказане посвідчення водія є підробленим, на законну вимогу працівника Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області пред'явив йому бланк посвідчення водія серії НОМЕР_2 , видане ТСЦ 8041, датоване 22.04.2025 на ім'я ОСОБА_3 , на категорії «В»; «С»; «D», яке не відповідає за своїми характеристиками аналогічним документам, які видаються/видавалися уповноваженими органами України.
Відповідальність за кримінальні правопорушення, винним у вчиненні яких визнається обвинувачений ОСОБА_3 , передбачена:
- частиною 5 ст. 27 частиною 1 ст. 358 КК України - пособництво в підробленні посвідчення, яке видається установою і надає право, з метою його використання;
- частиною 4 ст. 358 КК України - використання завідомо підробленого документа.
Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень параграфу 1 Глави 30 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 302 КПК України прокурор надіслав до суду обвинувальний акт з клопотанням про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, оскільки під час досудового розслідування обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності.
Крім цього до обвинувального акту додано письмову заяву ОСОБА_3 від 26.01.2026, складену в присутності захисника ОСОБА_4 , згідно якої він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, йому роз'яснено зміст встановлених у результаті досудового розслідування обставин, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 302 КПК України у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку на підставі розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені у результаті досудового розслідування обставини та згідний на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Враховуючи вищенаведене суд проводить розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні в порядку, передбаченому ст.ст. 381-382 КПК України.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 107 КК України не здійснюється.
На підтвердження вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч.1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, стороною обвинувачення долучено до матеріалів справи матеріали кримінального провадження №12026142130000012 від 20.01.2026 року.
Суд, вивчивши обвинувальний акт, оглянувши матеріали кримінального провадження за №12026142130000012 від 20.01.2026 року та враховуючи, що обвинувачений свою винуватість визнав та не оспорює обставини, встановлені органом досудового розслідування, вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив пособництво в підробленні посвідчення, яке видається установою і надає право, з метою його використання, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України та вчинив використання завідомо підробленого документа, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття (п.1 ч.1 ст. 66 КК України).
Обставин, що обтяжують вину обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги ст. 65 КК України та роз'яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2013 №7, враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують (обтяжують) покарання.
Так, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення, які відповідно до ст. 12 КК України, є кримінальними проступками.
Обвинувачений на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, є військовослужбовцем, позитивно характеризується за місцем служби, до нього неодноразово застосовувались заохочення за місцем проходження служби, одружений, раніше не судимий, щиро розкаюється у вчиненому.
Таким чином, враховуючи особу обвинуваченого, беручи до уваги всі вказані обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкцій ч.5 ст.27 ч.1 ст.358, ч.4 ст. 358 КК України, у виді штрафу.
Призначення обвинуваченому такого виду покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов не заявлявся.
Питання процесуальних витрат підлягає вирішенню відповідно до положень ст. 124 КПК України.
Питання про скасування арешту майна слід вирішити в порядку ст. 174 КПК України.
Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
При цьому суд враховує, що згідно з правовою позицією, наведеною в постанові Верховного Суду від 06 жовтня 2025 року по справі № 462/1067/25 (провадження № 51-2189км 25), відповідно до п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання. Верховний Суд не погоджується із висновком апеляційного суду про те, що підроблений документ підлягає знищенню або передачі відповідним органам, а п. 7 ч.9 ст.100 КПК України застосовується лише до оригінальних документів, оскільки цей висновок не ґрунтується на нормах чинного кримінального процесуального закону.
Керуючись статтями 100, 124, 174, 369-371, 373, 374, 376, 381-382 КПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України і призначити йому покарання:
за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України - у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень;
за ч. 4 ст. 358 КК України - у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судової технічної експертизи документів (висновок експерта №267/13 від 22.01.2026) у сумі 3565 (три тисячі п'ятсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області у справі № 456/395/26 від 20.01.2026 на посвідчення водія серії НОМЕР_2 видане ТСЦ 8041 від 22.04.2025 на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Речові докази:
-посвідчення водія серії НОМЕР_2 видане ТСЦ 8041 від 22.04.2025 на ім'я ОСОБА_3 - залишити при матеріалах кримінального провадження.
-СD-R диск із відеозаписом з нагрудного відеореєстратора - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. 381, 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через місцевий суд, який його ухвалив, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його отримання.
Строк апеляційного оскарження вироку у випадку ухвалення його в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду обчислюється з дня отримання особою копії судового рішення.
Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку направити обвинуваченому, захиснику та прокурору.
Головуючий суддя ОСОБА_1