Справа № 454/3187/24
(додаткве)
12 січня 2026 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Веремчук О. А. ,
за участю секретаря Баран О.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сокалі заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,
Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про винесення додатково рішення у вищевказаній справі, в якій просив ухвалити додаткове рішення щодо вирішення питань про стягнення з відповідачів в його користь 233 142,38 грн., яка складається з інфляційних втрат в розмірі 188 839.74 грн. за період часу з березня 2022 по жовтень 2025 та 3 % річних в розмірі 44 302.64 грн. за період часу з 24.02.2022 по 11.11.2025.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Вивчивши матеріали зазначеної вище цивільної справи, встановлено, що ОСОБА_1 14.11.2025 до суду в межах даної цивільної справи мною подано заяву про зміну предмета позову, в якій я просив стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на мою користь заборгованість в розмірі 233 142,38 грн., яка складається з інфляційних втрат в розмірі 188 839.74 грн. за період часу з березня 2022 по жовтень 2025 та 3 % річних в розмірі 44 302.64 грн. за період часу з 24.02.2022 по 11.11.2025.
Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 31.12.2025 року вирішено Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 42 218 (сорок дві тисячі двісті вісімнадцять) грн. 41 коп., яка складається з інфляційних втрат в розмірі 24 878,86 грн. за період часу з квітня 2023 по липень 2024 та 3 % річних в розмірі 17 339,55 грн. за період часу з 28.03.2023 по 31.08.2024.
Отже, стосовно заявленої вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3)судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
За змістом ст. 552, ч. 2 ст. 625 ЦК України, інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та три проценти річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому суд має виходити з того, що ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
Оскільки відповідачі прострочили виконання зобов'язань, а тому у відповідачів виник обов'язок сплатити позивачу разом з сумою основного боргу, 3% річних та інфляційні втрати від простроченої суми відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Так, згідно із розрахунком проведеним позивачем та долученим до позовної заяви, заборгованість за несвоєчасне виконання зобов'язання за період з березня 20222 року по листопад 2025 року становить:
-сума інфляційних втрат 188 839.74 грн. за період часу з березня 2022 по жовтень 2025;
-сума 3% річних 44 302.64 грн. за період часу з 24.02.2022 по 11.11.2025.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 2 ст. 612 ЦК України, боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до ч.ч.1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи наведене, суд вважає обґрунтованими вимоги, щодо трьох процентів річних за прострочення виконання грошового зобов'язання згідно зі ст.625ЦК України в розмірі 233 142,38 грн., яка складається з інфляційних втрат в розмірі 188 839.74 грн. за період часу з березня 2022 по жовтень 2025 та 3 % річних в розмірі 44 302.64 грн. за період часу з 24.02.2022 по 11.11.2025.
Таким чином, слід доповнити рішення Сокальського районного суду Львівської області від 31.12.2025 року з приводу невирішених заявлених вимог, щодо яких сторони подавали докази і давали пояснення.
Керуючись ст.270 ЦПК України,-
Доповнити рішення Сокальського районного суду Львівської області від 31 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.
Стягувати солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 233 142 (двісті тридцять три тисячі сто сорок дві)грн. 38 коп., яка складається з інфляційних втрат в розмірі 188 839 (сто вісімдесят вісім вісімсот тридцять дев'ять) грн. 74 коп. за період часу з березня 2022 по жовтень 2025 та 3 % річних в розмірі 44 302 (сорок чотири тисячі триста дві) грн. 64 коп. за період часу з 24.02.2022 по 11.11.2025.
Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий: О. А. Веремчук