Справа № 464/6660/25
пр.№ 2/464/812/26
(заочне)
27.01.2026 Сихівський районний суд міста Львова
у складі: головуючого судді Чорна С.З.,
секретар судового засідання Сенюга М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
встановив:
представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , заборгованість за Договором №5127289 від 02.06.2021 у розмірі 72900.00 грн, понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422.40 грн та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 25000.00 грн.
В обґрунтування позовних вимог покликалось на те, що 02.06.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 шляхом підписання позичальником за допомогою аналога ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора укладено договір про надання споживчого кредиту №5127289, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» надало відповідачу грошові кошти в розмірі 10000 грн. шляхом перерахування за реквізитами платіжної картки, наданої позичальником, строком на 30 днів. 16.12.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №16/12-2021-43, відповідно умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором про надання споживчого кредиту №5127289, укладеним між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .. В свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право грошової вимоги до позичальників ТОВ «Коллект Центр» відповідно до договору відступлення права вимоги №10-01-2023 від 10.01.2023, в тому числі за договором про надання споживчого кредиту №5127289 від 10.01.2023. У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором утворилась заборгованість у розмірі 72900 грн, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Ухвалою від 14.10.2025 прийнято до розгляду даний позов та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, просила розгляд справи здійснювати за її відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечила.
Відповідач у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, причин неявки не повідомив та не подав відзив на позовну заяву, а тому відповідно до ст. 280 ЦПК України судом здійснено заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
У зв'язку з неявкою сторін відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково з таких підстав.
Судом встановлено, що 02.06.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №5127289, відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти в сумі 10000 грн. строком на 30 днів із зобов'язанням повернути суму кредиту, а також сплатити комісію за надання кредитних коштів та проценти за користування кредитом на умовах та в строки/терміни, визначені договором.
Відповідно до п. 1.5.1, 1.5.2, 1.6 договору, комісія за надання кредиту 1900 грн., нараховується одноразово за ставкою 19 відсотків від суми кредиту. Проценти за користування кредитом 7500 грн., нараховуються за ставкою 2,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування таким. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Згідно п. 2.1. договору кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
Кредитний договір укладено 02.06.2021 в електронному вигляді та підписано такий електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За правилами частин 3,6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту)другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою,яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції впорядку,визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи,якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі,яка зробила пропозицію укласти електронний договір,підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку,передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 цього Закону встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Статтею 639 ЦК України передбачено,що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем,він вважається укладеним уписьмовій формі.
ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання за договором про споживчий кредит №5127289 виконало належним чином, перерахувавши грошові кошти у розмірі 10000грн. відповідачу.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №5127289 від 02.06.2021 здійсненого ТОВ «Мілоан», заборгованості відповідача становить 49400 грн, з яких: 10000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 37500 грн. - заборгованість за відсотками, 1900 грн. - заборгованість за комісією.
16.12.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №16/12-2021-43, за умовами якого, а також відповідно до реєструборжників, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №5127289 на суму 49400 грн, з яких: 10000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 37500 грн. - заборгованість за відсотками, 1900 грн. - заборгованість за комісією.
10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі за договором про споживчий кредит №5127289, укладеним між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , що також підтверджується реєстром боржників до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023.
Відповідно до реєстру боржників від 10.01.2023 до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором №5127289 від 02.06.2021 на суму заборгованості, що складає 84400 грн., з яких: 10000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 72500грн. - заборгованість за відсотками, 1900 грн. - заборгованість за комісією.
З вказаного встановлено, що у зобов'язанні, що виникло за договором про споживчий кредит №5127289 від 02.06.2021, боржником за яким є відповідач ОСОБА_1 , відбулась заміна кредитора ТОВ «Вердикт Капітал» на ТОВ «Коллект Центр», а відтак позивач, як новий кредитор, отримав право грошової вимоги до відповідача.
Разом з тим, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 72900 грн, з яких: 10000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 61000 грн. - заборгованість за відсотками, 1900 грн. - заборгованість за комісією.
Однак, при вирішенні наявності підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованості за процентами за користування кредитом у заявленому позивачем розмірі, суд виходить з наступного.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) прийшла до висновків про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Велика Палата Верховного Суду відхилила аргументи позивача про те, що на підставі статті 599 та частини четвертої статті 631 ЦК України він мав право нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом. При цьому, вказала, що зі спливом строку кредитування припинилося і право позивача нараховувати проценти за кредитом.
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19) вказано, що «у межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості. У постановах Великої Палати Верховного Суду уже неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно. Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов'язань, а не у випадку їх порушення. Натомість наслідки прострочення грошового зобов'язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов'язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу. За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов'язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов'язання покладається обов'язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов'язання.
Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов'язання за частиною другою статті 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов'язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання».
Відповідно до умов укладеного між ТОВ «Мілоан» та відповідачем договору № 5127289 від 02.06.2021, право вимоги за яким набуло ТзОВ «Коллект Центр», проценти за користування кредитом становлять 7500 грн., які нараховуються за ставкою 2,50% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки фіксована (п. п. 1.5.2, 1.7 договору).
Згідно з п. 2.2.1 Договору позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п 1.5.1.-1.5.2 договору, в термін (дату) вказаний в п. 1.4. У випадку якщо Позичальник продовжує строк кредитування вказаний в п. 1.3 договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п. 1.5.2 або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п.1.6 договору, в сумі та на умовах визначених п.2.3 Договору.
Згідно з п. 2.2.2 договору нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п. 2.2.3 Договору.
Пунктом 1.3 договору визначено, що кредит надається строком на 30 днів з 02.06.2021 (строк кредитування).
Враховуючи наведене, зі спливом строку кредитування (02.07.2021), за відсутності доказів пролонгації кредитного договору, користування кредитними коштами відповідачем поза межами строку кредитування, у кредитодавця ТОВ «Мілоан» та відповідно ТОВ «Вердикт Капітал» припинилось право нараховувати проценти за користування кредитом.
Таким чином, з відповідача на користь ТОВ «Коллект Центр» підлягає стягненню сума процентів за користування кредитом, нарахована у строк кредитування, а саме з 03.06.2021 (наступний день після надання позикодавцем кредиту) до 02.07.2021 (дата завершення строку кредитування), що становить 7500 грн.
Докази, які б спростовували наведений висновок суду чи підтверджували доводи позову в частині заявленої позивачем суми, яка підлягає стягненню з відповідача, в матеріалах справи відсутні.
Враховуючи вищевикладене, за відсутності доказів належного виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором, суд приходить до висновку про те, що з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Коллект Центр» слід стягнути заборгованість за договором №5127289 від 02.06.2021 у розмірі 19400 грн., з яких: 10000 грн. тіло кредиту, 1900 грн. комісія за надання кредиту, 7500 грн. проценти за користування кредитом, а тому позов слід задовольнити частково.
При вирішенні питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Так, згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Встановлено, що стороною позивача заявлено розмір витрат на професійну правничу допомогу, що становить 25000 грн.
На підтвердження розміру витрат, понесених на професійну правничу допомогу, позивачем надано наступні докази: договір №01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024, укладений між ТОВ «Коллект Центр» та адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс», заявку на надання юридичної допомоги №595 від 01.08.2024, витяг з акту №13 про надання юридичної допомоги від 31.08.2025.
Беручи до уваги вищевикладене, з урахуванням складності справи, малозначності спору, враховуючи те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, зважаючи на час, витрачений адвокатом на надання правничої допомоги, обсяг наданих послуг та виконаних робіт, ціну позову, значення справи для сторони та співмірність розміру витрат та часткове задоволення позовних вимог, суд приходить висновку про необхідність зменшення розміру витрат на правову допомогу до 3000 грн., оскільки такий розмір витрат на оплату послуг адвоката відповідатиме критеріям, закріпленим ЦПК України.
Окрім цього, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 644,64 грн., що відповідатиме пропорційності розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 80, 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 280, 281, 282 ЦПК України, ст.ст. 3, 11, 15, 16, 22, 525, 526, 530, 546,549, 598, 610, 1054 ЦК України, суд,-
ухвалив:
позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором №5127289 від 02.06.2021 у загальному розмірі 19400 гривень, яка складається 10000 грн. тіло кредиту, 1900 грн. комісія за надання кредиту, 7500 грн. проценти за користування кредитом.
В решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 гривень та судовий збір у розмірі 644,64 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи :
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, 3, оф. 306, код ЄДРПОУ 44276926.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя