Провадження №6/447/5/26
Справа №447/2884/24
щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України
30.01.2026 Миколаївський районний суд Львівської області у складі судді Головатого А.П., за участю секретаря судового засідання Кісіль А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Миколаїв Львівської області подання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Сокіл Віталії Іванівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 ,
29.01.2026 засобами системи «Електронний Суд» приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Сокіл В.І. звернулася до суду з поданням у якому просить тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України фізичну особу - боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , до погашення заборгованості у виконавчому провадженні №77388701.
В обґрунтування клопотання покликається на те, що у неї як у приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Сокіл В.І. перебуває виконавче провадження №77388701 від 04.03.2025 з примусового виконання виконавчого листа №447/2884/24, виданого 04.02.2025 Миколаївським районним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованості у розмірі 107 225,57 грн. та судового збору у розмірі 3 028,00 грн. 04.03.2025 приватним виконавцем Сокіл В.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №77388701, яку скеровано боржнику для виконання, а стягувачу до відома. Боржник, будучи належним чином повідомленим щодо відкритого виконавчого провадження, в силу порушень положень Закону України «Про виконавче провадження», з моменту відкриття провадження не виконав жодного з обов'язків, передбачених ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», що свідчить про його недобросовісність, небажання виконувати вимоги приватного виконавця та дотримуватися приписів Закону. 04.03.2025 приватним виконавцем Сокіл В.І. винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, якою визначено стягнути з боржника 396,40 грн., а також постанову про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 11 025,35 грн. 04.03.2025 приватним виконавцем Сокіл В.І. з метою забезпечення повного фактичного виконання рішення суду винесено постанову про арешт коштів боржника, яку скеровано в АТ КБ «ПриватБанк», АТ «Універсал Банк», АТ «ОКСІ банк», АТ «ТАСкомбанк», АТ «Райффайзен Банк», ПАТ АКБ «Індустріалбанк», ПАТ «Банк Восток», АТ «ПроКредит Банк», АТ «Акціонерно-комерційний банк «Львів», АТ «КРЕДОБАНК», АТ «ОТП БАНК», АТ «Ідея Банк», АТ «АГРОПРОСПЕРІС БАНК», АТ «УКРСИББАНК», АТ «БАНК АВАНГАРД», АТ «СЕНС БАНК», АТ «Банк Альянс», ПАК АК «Південний», АК «АЛЬТБАНК», АТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ», АТ «ІНГ Банк Україна», ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», АТ «Банк 3/4», АТ «СКАЙ БАНК», АТ «ДЕРЖАВНИЙ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИЙ БАНК УКРАЇНИ», АТ «ПОЛТАВА-БАНК», АТ «ВЕСТ ФАЙНЕНС ЕНД КРЕДИТ БАНК», АТ «БАНК ТРАСТ-КАПІТАЛ» для виконання, сторонам - для відома. Здійснюючи виконання постанови про арешт коштів боржника вищевказані установи банків повідомили про повне та часткове виконання вказаної постанови шляхом накладення арешту на рахунки боржника, та про недостатність коштів на даних рахунках для виконання постанов. 05.03.2025 приватним виконавцем Сокіл В.І. винесено постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження, якою визначено стягнути з боржника загальну суму додаткових витрат в розмірі 193,10 грн. Згідно з відповідей з Державної фіскальної служби України та інформація відносно боржника відсутня, з Державної фіскальної служби України - міститься інформація про отримання доходу від податкового агента ОСОБА_2 , за ознакою доходу - 101. 09.01.2026 приватним виконавцем на адресу боржника скеровано вимогу приватного виконавця, якою остання вимагала у боржника надати до 13.01.2026 необхідну інформацію, однак ОСОБА_1 на вимогу приватного виконавця не відреагував, інформацію вказану у вимозі не надав, на виклик приватного виконавця не з'явився. 09.01.2026 та 16.01.2026 боржнику направлено виклики з вимогою з'явитися до приватного виконавця або надати підтверджуючі документи про сплату заборгованості, однак на виклики приватного виконавця Горба Д.Р. не з'явився, причин неявки не повідомив. Згідно з відповіддю ГУ ДМС у Львівській області ОСОБА_3 документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон. Згідно з відповіддю ДПСУ щодо перетину боржником державного кордону, за період з 04.03.2025 по 09.01.2026 ОСОБА_1 неодноразово перетинав межі України на в'їзд і виїзд. 26.03.2025 приватним виконавцем Сокіл В.I. здійснено виїзд за адресою боржника для виявлення його майна, однак, у результаті виїзду встановлено, що останній відсутній за місцем реєстрації, майна боржника не виявлено. Таким чином, ОСОБА_1 достовірно обізнаний як про наявність судового рішення, так і про наявність відкритого, на виконання вказаного рішення суду, виконавчого провадження. Станом на січень 2026 року рішення суду боржником не виконано, що підтверджується випискою з поточного рахунку в АТ КБ «ПриватБанк» за період з 04.03.2025 по 23.01.2026. Будь-яких дій спрямованих на виконання рішення суду не здійснено, що суперечить вимогам ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження». Враховуючи те, що приватним виконавцем проведено всі необхідні виконавчі дії, спрямовані на виконання рішення суду, передбачені ст. 18 Законом України «Про виконавче провадження», в даному випадку обмеження права виїзду за межі України боржника буде найдієвішим та на даний час фактично єдиним способом спонукати його виконувати рішення суду.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 441 ЦПК України, ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
У судове засідання державний виконавець не з'явився. Матеріалів виконавчого провадження не надав.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали подання, суд приходить наступних висновків.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Обов'язок виконання судового рішення покладається на боржника, який визначений судовим рішенням і виконавчим документом, що видається для примусового виконання рішення.
Європейський Суд з прав людини у своїх рішенням неодноразово наголошував, що виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя і вагомим складником доступу до суду. З позиції cуду, правосуддя було б примарним, якби національна правова система держави дозволяла остаточне, обов'язкове судове рішення залишати невиконаним на збиток однієї із сторін.
Відповідно до вимог ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.
Згідно із ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відповідно до ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Стаття 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачає, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 ЦК України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
Це право віднесено у Цивільному кодексі України до особистих немайнових прав фізичної особи, а саме - до особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи.
Відповідно до ч. 3 ст. 269 ЦК України, особисті немайнові права тісно пов'язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитись від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
За змістом п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Зазначеним Законом України передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання.
Передбачені у законі обмеження є заходами, які покладаються на боржника з метою заклику до його правосвідомості, якщо останній ухиляється від виконання свого обов'язку, або ж переслідують пасивне та незаборонене примушування боржника до вчинення ним активних дій щоб якнайшвидше задоволити інтереси кредитора та позбутися обмежувальних заходів.
Отже, тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України, є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.
Тобто ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням є будь-які свідомі умисні діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
У п. 3 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07.02.2014 № 6 зазначено, що Законом України «Про виконавче провадження» передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження. Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (частина сьома статті 12). У зв'язку із цим у разі доведення факту зловживання процесуальними правами чи невиконання обов'язків, передбачених статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження зазначене може бути підставою для відповідного реагування, зокрема, звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України згідно з нормами ЦПК, пунктом 18 частини третьої статті 11 Закону України «Про виконавче провадження».
Таким чином, тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України можливе лише у разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.
Згідно норм ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об'єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак, воно може мати й принципово інше походження - суб'єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.
Як встановлено судом із долучених приватним виконавцем матеріалів виконавчого провадження №77388701, на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Сокіл В.І. знаходиться вказане виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №447/2884/24, виданого Миколаївським районним судом Львівської області 04.02.2025 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованості у розмірі 107 225,57 грн. та 3 028,00 грн. судового збору.
Постанова про відкриття вищевказаного виконавчого провадження від 04.03.2025 скерована 05.03.2025 рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу боржника, що стверджується списком №84 згрупованих відправлень приватного виконавця Сокіл В.І.
Вказаною постановою про відкриття виконавчого провадження зобов'язано боржника протягом 5 робочих днів подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
04.03.2025 приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Сокіл В.І. винесено постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, згідно якої визначено стягнути з боржника 396,40 грн. та про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 11 025,35 грн.
04.03.2025 постановою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Сокіл В.І. накладено арешт на кошти боржника ОСОБА_1
05.03.2025 приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Сокіл В.І. винесено постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження, згідно якої визначено стягнути з боржника загальну суму додаткових витрат в розмірі 193,10 грн.
26.03.2025 приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Сокіл В.I. здійснено виїзд за адресою реєстрації боржника ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_1 , для виявлення його майна, однак у результаті виїзду встановлено, що боржник відсутній за адресою реєстрації, майна боржника не виявлено.
ЗМУ ДМС на запит приватного виконавця надало інформацію про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , виданий 23.08.2018, орган видачі - 4601.
З відповіді на запит №308900518 від 09.01.2026 до Державної прикордонної служби України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , 23.03.2025-25.03.2025, 17.03.2025-19.03.2025,06.03.2025-08.03.2025 здійснив в'їзд-виїзд в Україну.
Відповідно до відповіді МВС України на запит №308590126 від 07.01.2026 відомості щодо зареєстрованих за ОСОБА_1 транспортних засобів, такі дані відсутні.
Згідно з відповіддю на запит №308590107 від 07.01.2026 до Державної податкової служби України, інформація про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців, а також рахунки, відкриті боржником - юридичною особою через свої відокремлені підрозділи відносно боржника відсутня.
Відповідно до відповіді на запит №308590086 від 07.01.2026 до Державної податкової служби України інформація про джерела та/або суми доходів, нарахованих податковими агентами на користь боржників - фізичних осіб, та розміри утриманого податку з доходів боржників-фізичних осіб, та/або загальну суму річного доходу, задекларованого боржником - фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, та суму утриманого податку (для фізичних осіб, які є самозайнятими особами), та/або загальну суму доходу та суму податку за звітний період, задекларованих боржником - фізичною особою - підприємцем в податковій декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, податковим агентом ОСОБА_1 є ОСОБА_4 . За перший квартал 2025 року сума нарахованого доходу складає 24 800,00 грн., сума утриманого податку - 4 464,00 грн. За другий квартал 2025 року сума нарахованого доходу складає 24 900,00 грн., сума утриманого податку - 4 482,00 грн. За третій квартал 2025 року сума нарахованого доходу складає 25 500,00 грн., сума утриманого податку - 4 590,00 грн.
09.01.2026 приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Сокіл В.І. надіслано боржнику вимогу приватного виконавця та виклик, яким зобов'язано ОСОБА_1 з'явитися до виконавця 13.01.2026.
16.01.2026 приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Сокіл В.І. надіслано ОСОБА_1 виклик, яким зобов'язано його з'явитися до виконавця 21.01.2026.
Таким чином, встановлено, що звертаючись до суду з поданням про тимчасове обмеження особи у праві виїзду за межі України фізичної особи - боржника ОСОБА_1 , приватний виконавець надала належні та допустимі докази на підтвердження того, що на момент звернення з даним поданням, боржник ухиляється від виконання судового рішення. Крім того, суд враховує значний розмір заборгованості, те, що по даний час заборгованість боржником не погашена, рішення суду не виконане, наявні всі підстави для забезпечення виконання боржником рішення суду про стягнення коштів шляхом тимчасового обмеження виїзду за межі України до виконання зобов'язань.
Враховуючи наведене, подання слід задоволити.
Керуючись ст. 441 ЦПК України, суд
Подання задоволити.
Тимчасово обмежити громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , у праві виїзду за межі України до погашення заборгованості у виконавчому провадженні №77388701 від 04.02.2025, яке перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Сокіл Віталії Іванівни.
Ухвала, що постановлена судом у судовому засіданні під час розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Текст ухвали складено 30.01.2026.
Суддя Головатий А.П.