Справа № 346/5856/24
Провадження № 2/346/114/26
26 січня 2026 р.м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі головуючого - судді: Коваленко Д.С., секретар судового засідання - Івантишин Д.Р., за участю представника позивача ОСОБА_1 та представника відповідача ОСОБА_2 , розглядаючи у приміщенні зали судових засідань суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , через свого представника ОСОБА_1 подали позов до ОСОБА_5 , яким просили визначити їм 3 місяці додаткового строку для прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в м. Коломия, Коломийського району Івано-Франківської області.
Ухвалою від 29 жовтня 2025 року Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області відкрив провадження за позовною заявою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Відповідно до розпорядження від 14 квітня 2025 року № 01-11/124/2025 було призначено повторний автоматизований розподіл судових справ, оскільки суддя Беркещук Б.Б. тривалий час перебуває на лікарняному (а.с.94). І відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючого суддю було визначено Коваленка Д.С. (а.с.95).
Щодо закриття провадження
13 січня 2026 року представник позивача подала до суду клопотання в якому зазначала, що 21 листопада 2025 року у справі № 346/3818/25 Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області ухвалено заочне рішення, яким встановлено факт постійного проживання ОСОБА_3 разом зі спадкодавцем ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини з адресою: АДРЕСА_1 . Зазначене заочне рішення набрало законної сили 23.12.2025 року. З огляду на що, предмет спору у даній справі на даний час відсутній.
Представник відповідача не заперечував стосовно закриття провадження у справі.
Оцінка суду.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
При цьому, застосовуючи вказану норму процесуального права суд враховує правовий висновок об'єднаної палати Касаційної цивільного суду у складі Верховного Суду, зроблений нею у постанові від 20 вересня 2021 року у справі за №638/3792/20 у тій частині, що суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній або на час пред'явлення позову, або на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Тож враховуючи викладене, і оскільки іншим судом, рішенням яке набрало законної сили, було встановлено факт постійного проживання позивачки із померлим на момент відкриття спадщини, суд вважає, що на цей момент предмет спору дійсно відсутній і між сторонами у зв'язку із цим, не залишилось неврегульованих питань. Позаяк, позов у цій справі був поданий з метою вступу у спадщину після смерті ОСОБА_5 , факт постійного проживання з яким, на момент його смерті, був встановлений рішенням суду. А отже подання заяви про вступ у спадщину - не потрібне.
Як наслідок, справу слід закрити через відсутність предмету спору і не здійснювати її розгляд по суті.
Щодо стягнення судових витрат
Аргументи представника позивача. Позивачі звертались до суду із вказаною позовною заявою з метою отримання права на спадкування після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на 1/3 частину квартири АДРЕСА_2 . Відповідач під час розгляду даної справи заперечував право позивачів на частку даної квартири. Фактично у межах справи 346/3818/25 позивачкою ОСОБА_3 доведено своє право на частку квартири, що розташована на площі Привокзальна, 13 Коломийського району Івано-Франківської області.
Оскільки після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , його мати, ОСОБА_8 не прийняла спадщину, так як не проживала разом із сином на день його смерті, відповідно, частка майна після смерті ОСОБА_5 не ввійшла до частки спадщини після смерті ОСОБА_9 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , який спадкував після смерті ОСОБА_8 . Тобто до спадщини яку фактично прийняв відповідач не входить частка спадщини після смерті ОСОБА_5 , отже ОСОБА_5 є неналежним відповідачем у даній справі.
Верховний суд при вирішенні питання стягнення судових витрат у разі закриття провадження у справі зробив загальний висновок, що таке стягнення можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача. У зв'язку із цим, відповідачу слід довести, а суду встановити, які саме необґрунтовані дії позивача за позовом були ним здійсненні в ході розгляду справи та в чому вони полягали. Зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред'явив необґрунтований позов; чи протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - порушення прав та інтересів відповідача тощо.
А ОСОБА_5 заперечував щодо задоволення позовних вимог у даній справі з метою перешкодити можливості ОСОБА_3 успадкувати вказане майно, вважає, що з таких його дій вбачається недобросовісна поведінка.
Аргументи відповідача. Відповідно до ч.5 ст.142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат у разі необґрунтований дій позивача. Заперечення проти позову є реалізацією процесуального права, а не недобросовісною поведінкою. Позивачі самі обрали неправильний спосіб судового захисту, а саме не звернулись з позовом про встановлення факту постійного проживання обох осіб зі спадкодавцем; не вирішили спадковий спір у спосіб, який відповідав фактичним обставинам; натомість подали позов про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, не маючи належно підтверджених правових підстав.
Оцінка суду.
Відповідно до ч.5 ст.142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі відповідач дійсно має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат у разі необґрунтований дій позивача.
Однак суд зазначає, що позовна заява про визначення додаткового строку для прийняття спадщини була подана саме представником позивачів ОСОБА_10 а не самими позивачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які її не підписували.
А закон передбачає умовою отримання компенсації здійснених відповідачем витрат - необгрунтовані дії саме позивача. І оскільки, позов був поданий саме представницею позивачів, а не позивачами, які його не підписували, суд вважає, що у задоволенні клопотання представника відповідача про стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 гривень слід відмовити.
Таким чином, керуючись статтями 2,12,16,255,258-261,351-355,447-453 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Клопотання представника позивачів про закриття провадження у справі - задовольнити. Закрити провадження у даній цивільній справі за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У задоволенні клопотання представника відповідача про стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 гривень - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст ухвали виготовлено 02 лютого 2026 року.
Суддя: Коваленко Д. С.