Справа № 346/136/26
Провадження № 1-в/346/36/26
26 січня 2026 р.м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області, у складі головуючого-судді ОСОБА_1 , секретарка судових засідань: ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі судових засідань Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, подання начальника Державної установи «Коломийська виправна колонія (№41)»: ОСОБА_3 про встановлення адміністративного нагляду ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; громадянина України; місце народження та проживання: АДРЕСА_1 ),
по кримінальному провадженню № 12021025010000811 в якому ОСОБА_4 Вінницьким міським судом Вінницької області від 02.02.2023 року визнанно винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 ст.309 КК України та призначено покарання із застосуванням ч.5 ст. 72 та 71 статті у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць,
12 січня 2026 року, на розгляд Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області надійшло вказане подання, яким ОСОБА_5 просив встановити адміністративний нагляд відносно ОСОБА_4 та встановити йому такі обов'язки і обмеження: заборонити вихід з будинку або квартири (за місцем свого проживання) в період часу з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступної доби; заборонити відвідувати ресторани, кафе та бари; заборонити виїзд за межі адміністративних меж населеного пункту обраного місця проживання, без письмового дозволу відповідного органу Національної поліції; реєструватись в органах Національної поліції чотири рази на місяць.
Оцінка суду щодо фактів.
Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 02 лютого 2023 року (який набрав законної сили 17 березня 2023 року) визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.309 КК України та призначено покарання у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі (а.с.13-14 том І особової справи).
Під час відбування покарання 05.01.2024 року, 04.06.2025 року, 16.09.2025 року, застосовувались заходи стягнення у виді догани, та сурової догани, два з яких на даний час не погашено (а.с. 4 судової справи).
12 січня 2026 року, на розгляд Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області надійшло вказане подання (а.с.1 подання).
Оцінка суду по суті подання.
Відповідно до частини першої статті 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що право на свободу та особисту недоторканність є одним з визначальних та фундаментальних конституційних прав людини. Наявність свободи у особи є однією з передумов її розвитку та соціалізації; право на свободу передбачає можливість вибору своєї поведінки з метою вільного та всебічного розвитку, самостійно діяти відповідно до власних рішень і задумів, визначати пріоритети, робити все, що не заборонено законом, безперешкодно і на власний розсуд пересуватися по території держави, обирати місце проживання тощо; право на свободу означає, що особа є вільною у своїй діяльності від зовнішнього втручання, за винятком обмежень, які встановлюються Конституцією та законами України (абзац третій підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2011 року № 10-рп/2011; абзац другий підпункту 2.3 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 1 червня 2016 року № 2-рп/2016).
Обмеження щодо реалізації конституційних прав і свобод не можуть бути свавільними та несправедливими, вони мають переслідувати легітимну мету, бути обумовленими суспільною необхідністю досягнення цієї мети, пропорційними та обґрунтованими, у разі обмеження конституційного права або свободи законодавець зобов'язаний запровадити таке правове регулювання, яке дасть можливість оптимально досягти легітимної мети з мінімальним втручанням у реалізацію цього права або свободи і не порушувати сутнісний зміст такого права (абзац третій підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 1 червня 2016 року № 2-рп/2016).
В силу статті 1 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» адміністративний нагляд - це система тимчасових примусових профілактичних заходів спостереження і контролю за поведінкою окремих осіб, звільнених з місць позбавлення волі, що здійснюються органами Національної поліції. І з огляду на перелік цих заходів, які встановлені статтею 10 цього ж закону, їх застосування дійсно пов'язано з обмеженням свободи людини.
А відповідно до вимог пункту «б» статті 3 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» адміністративний нагляд встановлюється щодо повнолітніх осіб засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо під час відбування покарання їх поведінка свідчила, що вони вперто не бажають стати на шлях виправлення і залишаються небезпечними для суспільства.
При цьому суд враховує, що згідно з положеннями статті 2 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» адміністративний нагляд встановлюється з метою запобігання вчиненню злочинів окремими особами, звільненими з місць позбавлення волі, і здійснення виховного впливу на них.
Разом з цим, згідно з пунктуом «Г» статті 3 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» адміністративний нагляд встановлюється щодо повнолітніх осіб: засуджених до позбавлення волі за один із злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.
Встановлені судом обставини прямо вказують на те, що ОСОБА_4 був засуджений за умисний не тяжкий злочин, передбачений частиною 2 статті 309 КК України.
Крім того, його поведінка під час відбування ним покарання, конкретні вказані вище і перераховані судом порушення режиму відбування покарання, теж прямо вказують на те, що він дійсно вперто не бажає стати на шлях виправлення і залишається небезпечним для суспільства. При цьому його поведінка має постійний і триваючий характер, з самого початку відбуття ним покарання. І допущені ним порушення суд не вважає дрібними, зважаючи на їх суть, кількість і тривалість.
Тому суд погоджується із тим, що ОСОБА_4 слід встановити адміністративний нагляд (тобто, систему тимчасових примусових профілактичних заходів спостереження і контролю за його поведінкою, з метою здійснення виховного впливу на нього).
Разом з цим, подання представника колонії не містить належного обґрунтування доцільності застосування до ОСОБА_4 всіх заявлених у поданні обов'язків та обмежень (тобто, конкретних визначених колонією заходів), як це передбачено частиною 1 статті 5 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі».
Тому з урахуванням особи ОСОБА_4 та відсутності належного обґрунтування застосування всіх заявлених обмежень його свободи, суд вважає, що подання колонії слід задовольнити частково. Зокрема, шляхом встановлення відносно ОСОБА_4 таких обмежень: заборонити виходити з будинку (квартири), за обраним місцем проживання, в період часу з 22 години однієї доби по 06 годину наступної доби; заборонити виїзд в особистих справах за межі міста (чи району - у випадку проживання у населеному пункті, який не відноситься до міста) без дозволу органу Національної поліції за обраним місцем проживання; зобов'язати реєструватись в органі Національної поліції за обраним місцем проживання чотири рази на місяць. Вказані обмеження є пропорційним втручанням у його свободу пересування, зважаючи на його поведінку та доведені вище обставини, вони переслідують легітимну мету та передбачені законом. А у покладенні інших обов'язків та обмежень, суд не бачить доцільності.
Отже, керуючись Конституцією України, КПК України та Законом України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», суд
Подання начальника Державної установи «Коломийська виправна колонія (№41)»: ОСОБА_3 про встановлення адміністративного нагляду ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Встановити ОСОБА_4 адміністративний нагляд, строком на 1 (один) рік, з дня оголошення йому цієї постанови у день його звільнення.
Застосувати до ОСОБА_4 , протягом строку адміністративного нагляду, такі обмеження: заборонити виходити з будинку (квартири), за обраним місцем проживання, в період часу з 22 години однієї доби по 06 годину наступної доби; заборонити виїзд в особистих справах за межі міста (чи району - у випадку проживання у населеному пункті, який не відноситься до міста) без дозволу органу Національної поліції за обраним місцем проживання; зобов'язати реєструватись в органі Національної поліції за обраним місцем проживання чотири рази на місяць.
У задоволенні подання в іншій частині - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в установленом законом порядку.
Повний текст виготовлено 02.02.2026 року.
Головуючий суддя : ОСОБА_1