Справа №345/3438/22
Провадження № 1-кс/345/65/2026
27.01.2026 року м. Калуш
Слідчий суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Калуської окружної прокуратури ОСОБА_3 , старшого слідчого СВ Калуського РВП ГУНП України в Івано-Франківській області капітана поліції ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області № 6 клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_5 , яка підозрюється за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 332 КК України, в рамках кримінального провадження № 22022090000001253 від 19.10.2022, -
Слідчий за погодженням із прокурором звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_5 , посилаючись на те, що остання обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 332 КК України, які відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів і за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до двадцяти років.
Сторона обвинувачення вважає, що, усвідомлюючи тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень та можливість призначення реального покарання у виді позбавлення волі, підозрювана, незважаючи на покладені на неї процесуальні обов'язки, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, а також іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, у зв'язку з чим слідчий клопоче про застосування щодо неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Дане клопотання мотивоване тим, що 12.01.2000 у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» зареєстроване Приватне акціонерне товариство «Сегежа Оріана Україна» (код ЄДРПОУ 30721394) (далі - Товариство) та 22.03.2011 протоколом загальних зборів акціонерів товариства затверджено нову редакцію статуту ПАТ «Сережа Оріана Україна» (далі статут).
У відповідності до статуту ПАТ «Сегежа Оріана Україна», а саме п. 1.10 з моменту державної реєстрації Товариство є юридичною особою. Товариство може мати відокремлене майно, що знаходиться на самостійному балансі, розрахунковий, валютний та інші рахунки в банках, печатку (печатки) та кутовий штамп (кутові штампи), а також має право на товарний знак та інші притаманні юридичній особі реквізити.
Згідно п. 2.1 статуту основною метою діяльності Товариства є одержання прибутку на вкладений акціонерами капітал шляхом здійснення господарсько-фінансової та іншої діяльності в порядку і на умовах, визначених діючим законодавством і цим статутом, а також забезпечення науково-технічного та соціального розвитку власного виробництва.
Відповідно до Розділу 3 статуту Товариство є юридичною особою від дня його державної реєстрації. Товариство здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України та статуту. Майно товариства формується з джерел, не заборонених чинним законодавством. Майно товариства складається з основних фондів та обігових коштів, а також інших цінностей, вартість яких відображена відображається в самостійному балансі. Джерелами формування майна товариства є: матеріальні, грошові та інші внески акціонерів; одержані доходи; безкоштовні та благодійні внески або пожертвування організацій, підприємств або приватних осіб; інші джерела не заборонені законодавством України.
Згідно Розділу 4 статуту, засновниками (акціонерами) товариства є: Сегежа Пекеджинг АБ (Segezha Packaging AB), юридична особа за законодавством Швеції, зареєстрована у органі реєстрації компаній Швеції 20.11.1986; реєстраційний номер 556286-4099; місцезнаходження: Лагастіген 6, 28732 Стрьомнесбрук, (надалі за текстом - «Сегежа Пекеджинг АБ») Королівство Швеція та Відкрите акціонерне товариство «Оріана», юридична особа за законодавством України, ідентифікаційний код 05743160; місцезнаходження: Івано-Франківська область, м. Калуш, вул. Євшана 9, (надалі за текстом - ВАТ «Оріана»).
Відповідно до Розділу 6 статуту - статутний капітал Товариства утворюється з вартості вкладів акціонерів, внесених внаслідок придбання ними акцій. Статутний капітал Товариства становить 13858800 (тринадцять мільйонів вісімсот п?ятдесят вісім тисяч вісімсот) гривень, що згідно офіційного курсу Національного Банку України дорівнює 5851841,53 (п?ять мільйонів вісімсот п?ятдесят одна тисяча вісімсот сорок одна цілі та п?ятдесят три сотих) німецьких марок. Обмінний курс, який застосовується до оцінки вкладів акціонерів до статутного капіталу Товариства, дорівнює офіційному курсу Національного Банку України, встановленому на одну з відповідних дат: (1) щодо первинних вкладів акціонерів - на дату затвердження статуту Товариства, та (2) щодо додаткових вкладів акціонерів - на дату затвердження відповідних змін до статуту Товариства.
Згідно п. 6.4 статуту всі акції товариства розподіляються між акціонерами товариства.
Пунктом 6.5 статуту установлено, що засновники (акціонери) купують прості іменні акції і таким чином придбавають право власності на частки в статутному капіталі товариства у таких пропорціях - ВАТ «Оріана» 25% плюс одна акція.
Відповідно до п. 6.7 статуту Акції акціонерів ВАТ «Оріана» сплачені: грошовими коштами у розмірі 25010 гривень та майном, перелік якого вказано в додатку № 2 даного статуту.
Відповідно до п. 10.1 статуту органами товариства є: загальні збори акціонерів, наглядова рада, дирекція (виконавчий орган) та ревізійна комісія.
Згідно п. 10.2.1 та п. 10.2.2 статуту Загальні Збори є вищим органом Товариства. У Загальних Зборах мають право брати участь усі його акціонери незалежно від кількості і виду акцій, що їм належать. Акціонер має право призначити свого представника для участі у Загальних Зборах шляхом видання іншій особі чи іншому акціонеру письмового доручення, що уповноважує таку особу бути представником на Загальних Зборах і голосувати від його імені. Представник може бути постійним чи призначеним на певний строк. Акціонер має право у будь-який час замінити свого представника на Загальних Зборах Товариства.
Відповідно до п. 10.2.5 до компетенції загальних зборів належить зокрема прийняття рішення про вчинення Товариством значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності Товариства. Також до компетенції загальних зборів належить визначення основних напрямів діяльності товариства.
Згідно п. 10.4 статуту Дирекція є виконавчим органом Товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю. Дирекція є підзвітною Загальним Зборам, Наглядовій Раді та організовує виконання їх рішень. Рішення Загальних Зборів та Наглядової Ради є обов?язковими до виконання Дирекцією. Загальні Збори та Наглядова Рада можуть прийняти рішення про передачу частини належних їм прав до компетенції Дирекції. Дирекцію очолює Генеральний Директор, якого призначають Загальні Збори на термін, визначений Загальними Зборами, та який безпосередньо підзвітний Загальним Зборам та Наглядовій Раді.
Відповідно до п. 10.4.12 статуту Роботою Дирекції керує Генеральний Директор. Генеральний Директор вправі без довіреності здійснювати будь-які дії від імені Товариства. Він уповноважений керувати поточними справами Товариства, виконувати рішення Загальних Зборів, Наглядової Ради, представляти Товариство в його відносинах з іншими фізичними та юридичними особами, державними та іншими органами і організаціями, вести переговори та укладати угоди (у межах, визначених даним статутом) від імені Товариства, відкривати розрахункові та інші рахунки в установах банку, розпоряджатись даними банківськими рахунками, організовувати ведення протоколів засідань Дирекції.
Згідно п. 10.4.13 статуту Генеральний Директор укладає договори купівлі-продажу основних засобів (акції, нерухомість, обладнання, земельні ділянки) та позик/кредитів, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом такого правочину, складає суму від 500 000,00 гривень та правочинів з дебіторами та кредиторами (закупівлі сировини, товарів та послуг, продаж продукції), якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом такого правочину, складає суму від 5 до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності Товариства тільки після отримання на це попередньої письмової згоди Наглядової Ради або Загальних Зборів (в залежності від суми).
Відповідно до п. 14.15 статуту майно товариства у разі його ліквідації, що залишилось після задоволення вимог кредиторів, має бути реалізовано з подальшим розподілом отриманих коштів між акціонерами. Розподіл відбувається пропорційно до частки кожного акціонера в статутному капіталі товариства.
Згідно ч. 3 ст. 106 ЗУ «Про акціонерні товариства» якщо ринкова вартість предмета значного правочину становить 50 і більше відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства, рішення про вчинення значного правочину приймається більш як 50 відсотками голосів акціонерів від їх загальної кількості.
Відповідно до статті 108 ЗУ «Про акціонерні товариства» Вчинення значного правочину, правочину, щодо якого є заінтересованість, з порушенням порядку прийняття рішення про його вчинення або правочину, вчиненого на гірших умовах, ніж ринкові. Значний правочин, правочин, щодо якого є заінтересованість, вчинений з порушенням порядку прийняття рішення про його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки акціонерного товариства лише у разі подальшого схвалення правочину товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про його вчинення. Подальше схвалення правочину товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки акціонерного товариства з дня вчинення такого правочину. Особа, заінтересована у вчиненні правочину, вчиненого з порушенням порядку отримання згоди на його вчинення, несе перед акціонерним товариством відповідальність у розмірі збитків, заподіяних товариству вчиненням такого правочину. Особа, заінтересована у вчиненні правочину із заінтересованістю, у разі вчинення такого правочину на гірших умовах, ніж ринкові, зобов'язана повернути товариству кошти у розмірі прибутку, отриманого такою особою прямо або опосередковано в результаті вчинення такого правочину.
Положення цієї частини застосовуються до приватних акціонерних товариств, якщо інше не передбачено статутом такого товариства. Таке положення може бути внесено до статуту приватного акціонерного товариства, змінено або виключено з нього рішенням загальних зборів, прийнятим не менш як трьома чвертями голосів від загальної кількості голосуючих акціонерів.
Встановлено, що АТ «Оріана» (код ЄДРПОУ 05743160) відповідно до установчих документів являється державним акціонерним товариством 100 % акцій якого належать державі України через Фонд державного майна України, та в той ж час являється засновником та акціонером ПАТ «Сережа Оріана Україна» та утримує 25 % + одна акція вказаного товариства.
Відповідно до протоколу позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ «Сегежа Оріана Україна» від 24.12.2013 та наказу № 1/12-13 ПрАТ «Сегежа Оріна Україна» від 24.12.2013 ОСОБА_5 призначено генеральним директором вказаного акціонерного товариства.
Отже, ОСОБА_5 , обіймаючи посаду, пов'язану з виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, будучи згідно з ч. 3 ст. 18 КК України службовою особою та у відповідності до вимог ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» - суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, використала свої службові повноваження у протиправних цілях при наступних обставинах.
Установлено, що 12.01.2000 АТ «Оріана» та резидент Королівства Швеція компанія «Сегежа Пекенджинг АБ» створили ПрАТ «Сегежа Оріана Україна». На момент створення АТ «Оріана» було та на даний час являється власником 346471 акцій загальною вартістю 3464710 грн, що становить 25,000070% статутного капіталу. У власності компанії «Сегежа Пекенджинг АБ перебувало 1039049 акцій загальною вартістю 10394090 грн., що становить 74,999930% статутного капіталу.
У 2014 році компанія «Сегежа Пекенджинг АБ (резидент Королівства Швеції) продала належний їй пакет акцій ПрАТ «Сегежа Оріана Україна» в кількості 1039049 штук загальною вартістю 10394090 грн., що становить 74,999930% статутного капіталу, резиденту російської федерації ТОВ «БМ «Проект».
Згідно з рішенням № 21 Ради національної безпеки і оборони України від 21.06.2018 «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), введеним в дію Указом Президента України від 21.06.2018, ТОВ «БМ «Проєкт» включено до числа юридичних осіб, щодо яких застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції). Зокрема, активи ТОВ «БМ «Проєкт» на території України тимчасово обмежено. У тому числі обмежено право користуватись та розпоряджатись майном, здійснювати торгівельні операції, введено заборону на виведення капіталу за межі України.
Таким чином, з червня 2018 року ТОВ «БМ «Проєкт» не мало права брати участь в управлінні ПрАТ «Сегежа Оріана Україна», одержувати дохід від діяльності товариства, здійснювати відчуження акцій.
24 лютого 2022 року російська федерація розпочала повномаштабне вторгнення в Україну, у зв'язку із чим Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України про введення воєнного стану в Україні», та який в подальшому неодноразово продовжувався Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженими Законами України «Про затвердження Указу Президента України про введення воєнного стану в Україні».
У зв'язку із вказаним відповідно до положень ЗУ «Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності російської федерації та її резидентів» 74,999930 % акцій ПрАТ «Сегежа Оріана Україана», які належать резиденту російської федерації ТОВ «БМ «Проєкт» підлягають примусовому вилученню.
Відповідно до постанови НБУ № 36 від 04.03.2022 «Про внесення змін до постанови Правління НБУ № 18 від 24.02.2022» було зупинено здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками резидентів Російської Федерації/Республіки Білорусь, за рахунками осіб, кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти Російської Федерації/Республіки Білорусь.
Таким чином ПрАТ «Сегежа Оріана Україна» з березня 2022 року не мало можливості вчиняти жодних видаткових операцій.
У зв'язку із вказаним, у ОСОБА_5 винник злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди для ПП «Паперовий Еко Світ», директором якого є її рідний син ОСОБА_8 за рахунок незаконної передачі майнового комплексу, обладнання та іншого майна ПрАТ «Сегежа Оріана Україна», 25,000070% якого належать АТ «Оріана», шляхом зловживання своїми повноваженнями як генерального директора акціонерного товариства із часткою держави, на користь ПП «Паперовий Еко Світ».
Реалізовуючи свій злочинний умисел спрямований на одержання неправомірної вигоди для ПП «Паперовий Еко Світ», директором якого є ОСОБА_8 , за рахунок незаконної передачі майнового комплексу, обладнання та іншого майна ПрАТ «Сегежа Оріана Україна», 25,000070% якого належать АТ «Оріана», шляхом зловживання своїми повноваженнями, діючи умисно, всупереч інтересам юридичної особи приватного права, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою обходу вимог постанови НБУ № 36 від 04.03.2022 та ЗУ «Про основні засади примусового вилучення в Україна об'єктів права власності російської федерації та її резидентів», всупереч вимогам п. 10.4.13 статуту ПрАТ «Сегежа Оріана Україна», та ст. 106 та 107 ЗУ «Про акціонерні товариства», без проведення загальних зборів акціонерів ПрАТ «Сегежа Оріана Україна» та всупереч інтересам юридичних осіб ПрАТ «Сегежа Оріана Україна» та ВАТ «Оріана» уклала договір зберігання № 1 від 04.03.2022 із директором ПП «Паперовий Еко Світ» ОСОБА_8 , згідно якого ПП «Паперовий Еко Світ» фактично отримав у користування весь майновий комплекс товариства, тим самим незаконно розпорядившись вказаним майновим комплексом, вартість якого згідно висновку про вартість майна станом на 31.12.2024 становить 177 392 054 гривень.
В подальшому ПП «Паперовий Еко Світ» почало здійснювати свою господарську діяльність в спорудах та на виробничих лініях із використанням майнових засобів, які належать ПрАТ «Сегежа Оріана Україна», внаслідок чого отримували дохід.
У зв'язку із вказаним, державним інтересам в особі АТ «Оріана», як володільця 25% плюс одна акція ПрАТ «Сегежа Оріана Україна», було спричинено матеріальну шкоду на суму 44 348 013,50 гривень.
Таким чином, діями ОСОБА_5 , яка працюючи на посаді генерального директора «Сегежа Оріана Україна» та являючись службовою особою юридичної особи приватного права, зловживаючи своїми повноваженнями з метою одержання неправомірної вигоди для ПП «Паперовий Еко Світ», всупереч інтересам юридичної особи приватного права, було спричинено шкоду державним інтересам на суму 44 348 013,50 гривень що згідно з п. 4 примітки до ст. 364 КК є тяжкими наслідками, оскільки перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян у більше ніж двісті п'ятдесят разів.
Таким чином, встановлено достатньо доказів для підозри ОСОБА_5 , у вчиненні умисних дій, що виразились у зловживанні повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права, тобто умисного, з метою одержання неправомірної вигоди для інших осіб використання всупереч інтересам юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України.
Окрім цього, в ході проведення досудового розслідування встановлено, що 24.02.2022 із початком повномаштабного вторгнення російської федерації в Україну та ухваленням постанови Правління НБУ № 18 від 24.02.2022 згідно якої було зупинено здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками резидентів Російської Федерації/Республіки Білорусь, за рахунками осіб, кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти Російської Федерації/Республіки Білорусь у генерального директора ПрАТ «Сегежа Оріана Україна» ОСОБА_5 виник злочинний умисел на розтрату продукції ПрАТ «Сегежа Оріана Україна» на користь ПП «Паперовий Еко Світ», директором якого являється ОСОБА_8 .
Реалізовуючи свій злочинний умисел спрямований на розтрату продукції ПрАТ «Сегежа Оріана Україна» з метою одержання неправомірної вигоди для ПП «Паперовий Еко Світ», ОСОБА_5 шляхом зловживання своїми повноваженнями, діючи умисно, всупереч інтересам юридичної особи приватного права, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч вимогам п. 10.4.13 статуту ПрАТ «Сегежа Оріана Україна», та ст. 106 та 107 ЗУ «Про акціонерні товариства», без проведення загальних зборів акціонерів ПрАТ «Сегежа Оріана Україна» вчинила розтрату майна Товариства, яке перебувало у її віданні шляхом укладення договору поставки № 2164/010/2022 від 24.02.2022 із директором ПП «Паперовий Еко Світ» ОСОБА_8 згідно якого ПП «Паперовий Еко Світ» по завідомо заниженій вартості, купив клапанні мішки в кількості 3 млн 739 тис. 215 штук в сортименті (відповідно до специфікацій № 1-3), за 18 872 545,02 грн., які перебували за місцем здійснення господарської діяльності ПрАТ «Сегежа Оріана Україна» у м. Калуш, вул. Заводська, 2.
В подальшому ПП «Паперовий Еко Світ» без здійснення будь-яких виробничих процесів здійснив реалізацію паперових мішків, які були поставленні відповідно до договору поставки № 2164/010/2022 від 24.02.2022, іншим контрагентам, та за результатами продажу вказаної продукції отримав неправомірну вигоду у вигляді прибутку в розмірі 4 708 903,10 грн., що встановлено відповідно до висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 05.11.2025.
У зв'язку із вказаним, державним інтересам в особі АТ «Оріана», як володільця 25,000070% акцій ПрАТ «Сегежа Оріана Україна», було спричинено матеріальну шкоду на суму 1 177 225,77 гривень.
Таким чином, ОСОБА_5 , яка працюючи на посаді генерального директора «Сегежа Оріана Україна» та являючись службовою особою юридичної особи приватного права, зловживаючи своїми повноваженнями, вчинила розтрату майна ПрАТ «Сегежа Оріана Україна», яке було в її відданні, на користь ПП «Паперовий Еко Світ», внаслідок чого було спричинено шкоду державним інтересам на суму 1 177 225,77 гривень що згідно з п. 4 примітки до ст. 185 КК являється особливо великими розмірами, оскільки перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян у більше ніж шістсот разів
Таким чином, встановлено достатньо доказів для підозри ОСОБА_5 , у вчиненні умисних дій, що виразились у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинені в особливо великих розмірах , тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Окрім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб. В подальшому, строк дії введеного на території України воєнного стану неодноразово продовжувався.
Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб врегульовано положеннями Закону України «Про правовий режим
воєнного стану».
Пунктами 6 та 7 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в'їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів; перевіряти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.
Водночас, Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 65/2022, затвердженого Законом України від 03.03.2022
№ 2105-IX, оголошено проведення загальної мобілізації на строк 90 діб.
Разом з тим, проведення загальної мобілізації неодноразово продовжувалось, востаннє Указом Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 14.07.2025 № 479/2023, затвердженого Законом України від 15.07.2025 № 4525-IX, продовжено строк проведення загальної мобілізації з 07 серпня 2025 року строком на 90 діб.
В той же час, пунктом 8 Порядку встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1455 від 29.12.2021, встановлено, що Перетинання державного кордону в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю на території, де введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням обмежень, встановлених законодавством.
Згідно ч. 4 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов'язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов'язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, а військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідному підрозділу розвідувальних органів України.
Правилами перетинання державного кордону України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995 передбачено виключний перелік громадян України, які мають право виїжджати за межі України в період дії воєнного стану.
Таким чином, на підставі вищевказаних Указів Президента України, тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», зокрема, виїзд за межі країни громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років забороняється.
У зв'язку із цим, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на незаконне переправлення свого сина ОСОБА_8 через державний кордон України на територію країн Євросоюзу. У зв'язку із цим ОСОБА_5 в порушення вимог вищезазначених нормативно-правових актів, вчинила кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше серпня 2024 року ОСОБА_5 маючи намір переправити за кордон, під час дії воєнного стану, свого сина ОСОБА_8 дізналась про те, що ОСОБА_9 може допомогти в незаконному перетині державного кордону України.
Так, в невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше, ніж у серпні 2024 року ОСОБА_9 спільно із ОСОБА_5 , та спільно із іншими невстановленими особами, скориставшись тяжким суспільним становищем щодо обмеження конституційних прав громадян України в частині обмеження виїзду за межі території України чоловікам віком від 18 до 60 років, організували злочинну схему незаконного переправлення ОСОБА_8 через державний кордон України.
Відповідно до розробленого злочинного задуму ОСОБА_5 повинна була здійснити фінансування незаконного переправлення ОСОБА_8 через державний кордон України.
В свою чергу ОСОБА_9 повинен був здійснити пошук осіб які безпосередньо переправлять ОСОБА_8 через державний кордону України та забезпечити комунікацію між вказаними особами та ОСОБА_5 , та сприяти незаконному перетину ОСОБА_8 надаючи поради та вказівки.
Таким чином, ОСОБА_9 діючи умисно, використовуючи умови правового режиму воєнного стану в Україні, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді незаконного переправлення осіб через державний кордон України та бажаючи їх настання, достовірно знаючи порядок перетину державного кордону України, в порушення вимог Закону України «Про державний кордон України», Закону України «Про прикордонний контроль», Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57, за попередньою змовою з ОСОБА_5 та невстановленими досудовим розслідуванням особами організував незаконне переправлення ОСОБА_8 через державний кордон України та сприяв такому перетину порадами, вказівками, наданням засобів.
Так в серпні 2024 року, більш точної дати в ході проведення досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_9 за допомогою месенджерів WhatsApp та Signal почав спілкуватись із ОСОБА_5 та надавати поради та вказівки останній щодо можливості незаконного перетину державного кордону її сина ОСОБА_8 .
В подальшому в невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше, ніж у листопаді 2024 року ОСОБА_10 підшукав невстановлених досудовим розслідуванням осіб, які повинні були здійснити незаконне переправлення ОСОБА_8 через державний кордон України із Республікою Румунія в Чернівецькій області. Також в той час ОСОБА_9 за допомогою месенджерів WhatsApp та Signal продовжив організовувати незаконне переправлення ОСОБА_8 через державний кордон України шляхом надання порад та вказівок ОСОБА_5 та налагодження її комунікації із невстановленими досудовим розслідуванням особами, які повинні були здійснити переправлення ОСОБА_8 через державний кордон України.
Зокрема 13 листопада 2024 року ОСОБА_9 надіслав повідомлення у застосунку «Signal» ОСОБА_5 із відомостями про необхідність здійснення переказу грошових коштів у сумі 18000 доларів США на обумовлений ним криптогаманець «TUNaD6EzTNWVLVoqVNr9GGKVn4P8tcbPSr» в системі «https://tronscan.org», без будь якої вигоди для себе, у якості винагороди за організацію незаконного перетину державного кордону її сином ОСОБА_8 , на рахунок невстановлених досудовим розслідуванням осіб, які повинні були здійснити переправлення ОСОБА_8 через державний кордон України.
В свою чергу ОСОБА_5 13.11.2025 здійснили переказ грошових коштів у сумі 18019,9 доларів США на криптогаманець TUNaD6EzTNWVLVoqVNr9GGKVn4P8tcbPSr, який був наданий ОСОБА_9 та надіслала посилання на транзакцію ОСОБА_9 чим вчинила фінансування незаконного перетну державного кордону ОСОБА_8 .
В подальшому ОСОБА_10 продовжуючи злочинну діяльність, розпочав надавати вказівки у вигляді повідомлень на месенджер Signal ОСОБА_5 з приводу місця, дати, часу та способу перетину державного кордону ОСОБА_8 та провів ОСОБА_5 детальний інструктаж щодо порядку дій задля незаконного перетину державного кордону, надавав поради і вказівки щодо його поведінки після незаконного перетину державного кордону України та вказав на наразі невстановлену досудовим розслідуванням особу, залучену ним до участі у вчиненні даного кримінального правопорушення, як на таку, що зустріне їх у попередньо визначеному ними місці та надалі безпосередньо транспортує ОСОБА_8 до державного кордону України, для його незаконного перетину.
В подальшому невстановлена досудовим розслідуванням особа, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_9 та ОСОБА_5 в період часу з 06.12.2024 по 07.12.2024, більш точного часу в ході проведення досудового розслідування встановити не представилось за можливе, у невстановленому досудовим розслідуванні місці забезпечила незаконний перетин ОСОБА_8 державного кордону України із Республікою Румунія шляхом проведення останнього лісистою місцевістю повз контрольно-пропускні пункти на території Державного кордону України в Чернівецькій області. Таким чином 07.12.2024 ОСОБА_8 пішки незаконно перетнув державний кордон України із Республікою Румунія, за що невстановлена досудовим розслідуванням особа отримала грошові кошти загальною сумою 18019,9 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 07.12.2024 становило 749 582,79 грн.
Таким чином ОСОБА_5 підозрюється у організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництві такими діями та сприянні їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.
В сукупності ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 332 КК України.
Вказана підозра обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: документами вилученими в ході проведення тимчасового доступу, допитом представника АТ «Оріана», відомостями оцінки майна із АРМА, відомостями зібраними в ході проведення заходів УСБУ в Івано-Франківській області, висновок судово-економічної експертизи, протоколами допитів свідків, протоколами оглядів речей та документів,та іншими зібраними у кримінальному провадженні доказами в їх сукупності.
Злочини, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 відповідно до ч. 6 та 7 ст. 12 КК України є тяжкими та особливо тяжким злочинами, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до дванадцяти років.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування суду та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Підставами вважати, що підозрювана ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування і суду та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином є те, що вона, усвідомлюючи неминучість настання покарання за вчинення кримінального правопорушення (злочину), може виїхати за межі м. Львів чи за межі України з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення або ж з вказаною метою чинити тиск на учасників кримінального провадження та перешкоджання встановленню істини в кримінальному провадженні.
Таким чином, в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 покладається необхідність запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Враховуючи вищевикладені ризики, тяжкість злочину, обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання є неможливим.
Застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки не може запобігти зазначеним ризикам, оскільки до органів досудового розслідування не надходило жодних заяв від осіб про те, що вони поручаються за виконання підозрюваного, покладених на нього обов'язків відповідно до ст. 194 КПК України.
Застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є недоцільним, оскільки підозрювана, може покинути межі м. Львів або ж виїхати за межі України з метою уникнути покарання за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 332 КК України у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 12 років.
З урахуванням наявного у даному кримінальному провадженні конкретного суспільного інтересу (захист прав потерпілих і публічних інтересів), який незважаючи на презумпцію невинуватості превалює над принципом поваги свободи особистості, виникла необхідність у вирішенні питання щодо обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не суперечитиме п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005, «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 та «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008, оскільки саме даний запобіжний захід дозволить уникнути настання вище перелічених ризиків та забезпечить виконання останнім покладених процесуальних обов'язків.
Вказані обставини свідчать про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала, з підстав викладених в ньому обставин, просила задоволити.
У судовому засіданні підозрювана та її захисник заперечили проти задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначивши, що клопотання є необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам кримінального процесуального закону. Насамперед сторона захисту звернула увагу суду на те, що у межах даного кримінального провадження щодо підозрюваної вже застосовано запобіжний захід, який на даний час є чинним, тоді як положення КПК України не передбачають можливості одночасного застосування двох запобіжних заходів до однієї особи. Захист вказав, що слідчим та прокурором не доведено наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною інкримінованих кримінальних правопорушень у розумінні статей 183 та 194 КПК України, а викладені у клопотанні обставини ґрунтуються на припущеннях та однобічній оцінці фактичних даних. Крім того, сторона захисту зазначила про відсутність належних і допустимих доказів існування реальних ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, зокрема ризиків переховування від органів досудового розслідування чи суду, незаконного впливу на свідків або перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Посилання сторони обвинувачення на можливість таких ризиків, на думку захисту, є абстрактними та не підтверджені жодними конкретними фактичними даними. Захисник також наголосив, що слідчим не доведено неможливість застосування до підозрюваної більш м'яких запобіжних заходів, передбачених статтями 176 та 194 КПК України, зокрема особистого зобов'язання, застави або домашнього арешту, що суперечить вимогам частини першої статті 183 КПК України та усталеній практиці Європейського суду з прав людини щодо винятковості тримання під вартою. Окремо сторона захисту звернула увагу суду на виключні обставини, пов'язані зі станом здоров'я підозрюваної. Захист зазначив, що підозрювана хворіє на онкологічне захворювання ІІІ стадії з множинними метастазами, що підтверджується медичною документацією, потребує постійного спеціалізованого лікування та проведення медичних процедур, які об'єктивно не можуть бути забезпечені в умовах слідчого ізолятора. На переконання сторони захисту, тримання під вартою за таких обставин створює реальну загрозу життю та здоров'ю підозрюваної і може призвести до порушення статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що неодноразово підкреслювалось у практиці Європейського суду з прав людини. Також захист зазначив, що клопотання слідчого ґрунтується на неповному та однобічному викладенні фактичних обставин кримінального провадження, без належного врахування правової природи діяльності акціонерного товариства, особливостей корпоративних відносин, санкційного статусу підприємства та правового режиму воєнного стану. З огляду на викладене, підозрювана та її захисник просили суд відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою як такого, що є непропорційним, необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку учасників процесу, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що 28.08.2025 року ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду, щодо ОСОБА_5 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, до 05 жовтня 2025 року. Цією ж ухвалою ОСОБА_5 визначено заставу в 200 розмірі прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 605600 грн., яку остання внесла на депозитний рахунок Івано-Франківського апеляційного суду 29.08.2025.
З моменту внесення застави на підозрювану ОСОБА_5 покладено такі обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з усіма свідками по даному кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Постановою Виконувача обов'язків керівника Калуської окружної прокуратури ОСОБА_11 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022090000001253 від 19.10.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч. 4 ст.191, ч. 2 ст.332 КК України на строк до 3 місяців, тобто до 06 листопада 2025 року.
06.10.2025 року ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області продовжено термін дії обов'язків, пов'язаних із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави щодо підозрюваної ОСОБА_5 , в межах строку досудового розслідування (до 06.11.2025), що полягає в продовженні виконання нею таких обов'язків:
1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з усіма свідками по даному кримінальному провадженні;
Ухвалю Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 03.11.2025 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022090000001253 від 19.10.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч. 4 ст.191, ч. 2 ст.332 КК України до 6 місяців, тобто до 06.02.2026.
Ухвалю Калуського міськрайонного суду від 06.11.2025 року, продовжено термін дії обов'язків, пов'язаних із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави щодо підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки, жительки та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , до 05.01.2026 включно.
Ухвалю Калуського міськрайонного суду від 05.01.2026 року, продовжено термін дії обов'язків, пов'язаних із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави щодо підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки, жительки та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , до 06.02.2026 включно, що полягає в продовженні виконання нею таких обов'язків: прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Згідно ч. 6 ст. 182 КПК України з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Таким чином слідчий суддя встановив, що на момент звернення сторони обвинувачення з даним клопотанням щодо підозрюваної ОСОБА_5 діяв раніше обраний запобіжний захід у вигляді застави, визначений ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 28.08.2025 року, яка була внесена підозрюваною 29.08.2025 року, а також чинні процесуальні обов'язки, покладені на неї відповідними ухвалами слідчого судді, строк дії яких неодноразово продовжувався та станом на день розгляду клопотання залишався дійсним.
При цьому слідчий суддя звертає увагу, що чинний запобіжний захід не був скасований чи змінений у встановленому КПК України порядку, а матеріали клопотання не містять відомостей про порушення підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків або про невиконання умов застосованого запобіжного заходу.
Водночас сторона обвинувачення звернулася до суду з новим клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а не з клопотанням про зміну раніше обраного запобіжного заходу, що не відповідає вимогам статті 200 КПК України, якою передбачено спеціальний порядок зміни, скасування запобіжного заходу або покладення додаткових обов'язків.
За таких обставин слідчий суддя зазначає, що він не наділений повноваженнями повторно вирішувати питання про застосування запобіжного заходу за відсутності рішення про скасування або зміну чинного запобіжного заходу, оскільки це призвело б до фактичного подвійного застосування запобіжних заходів щодо однієї особи в межах одного кримінального провадження, що суперечить засадам кримінального процесу та принципу правової визначеності.
Фактично сторона обвинувачення у поданому клопотанні посилається на ті самі обставини та ризики, які вже були предметом оцінки слідчого судді під час вирішення питання про обрання запобіжного заходу у вигляді застави, не доводячи виникнення будь-яких нових обставин, передбачених статтею 200 КПК України, які б обґрунтовували необхідність скасування або зміни чинного запобіжного заходу.
Зміна повідомленої підозри відбулася в межах того самого кримінального провадження та сама по собі не може бути підставою для повторного застосування запобіжного заходу, за відсутності доведених фактів порушення підозрюваною процесуальних обов'язків або появи нових ризиків, визначених статтею 177 КПК України.
Слідчому судді не було надано жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що застосування запобіжного заходу у вигляді застави є недостатнім для запобігання встановленим ризикам, або що підозрювана ухилялася від виконання покладених на неї обов'язків.
Слідчий суддя також зазначає, що тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення та суворість можливого покарання самі по собі не можуть вважатися достатньою та самостійною підставою для застосування чи зміни запобіжного заходу, у тому числі на більш суворий, без доведення наявності конкретних ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, та їх реальності.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, абстрактні посилання виключно на тяжкість обвинувачення не відповідають вимогам необхідності та пропорційності втручання у право особи на свободу, гарантоване статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За відсутності належних і допустимих доказів, які б свідчили, що саме тяжкість інкримінованого злочину у поєднанні з іншими конкретними обставинами об'єктивно впливає на поведінку підозрюваної та створює ризики, визначені статтею 177 КПК України, посилання сторони обвинувачення на цей фактор є недостатнім для обґрунтування необхідності застосування нового або більш суворого запобіжного заходу.
Відповідно ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
За наведених обставин слідчий суддя доходить висновку, що подане клопотання є процесуально необґрунтованим, поданим з порушенням визначеного КПК України порядку, а тому у його задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 184, 197, 200 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання прокурора Калуської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_5 , яка підозрюється за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 332 КК України, в рамках кримінального провадження № 22022090000001253 від 19.10.2022 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено та підписано 30.01.2026.
Суддя: