Єдиний унікальний номер 341/2196/23
Номер провадження 1-кп/341/65/26
29 січня 2026 року м. Галич
Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Галицького районного суду Івано-Франківської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023096140000059 від 04.06.2023 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Івано-Франківськ, Івано-Франківської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, який має на утриманні трьох малолітніх дітей, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає по АДРЕСА_2 , є особою з інвалідністю з дитинства 2-ої групи, раніше судимого,
у вчиненні кримінальногопровадження-проступку, передбаченого ч. 2. ст. 125 КК України,
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ( в режимі відеоконференції),
потерпілої ОСОБА_6 ,
встановив:
Ухвалою апеляційного суду від 10.08.2025 вирок Галицького районного суду від 04.03.2025 щодо ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 125 КК України скасовано та призначено новий розгляд в суді першої інстанції.
26.08.2025 до Галицького районного суду надійшов обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 , передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2025 вищевказане кримінальне провадження розподілено судді ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 27.08.2025 у вказаному провадженні призначено судове засідання, з подальшим відкладенням.
ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що 03.06.2023 року близько 18-40 години вийшов на присадибну ділянку своєї дружини, що знаходиться у АДРЕСА_2 щоб покосити траву. При цьому він побачив на краю земельної ділянки гілля від дерев ,і прийшовши до висновку, що їх поскладав ОСОБА_7 , який на той час знаходився на присадибній ділянці тещі ОСОБА_8 у АДРЕСА_3 , та обробляв городину, і з яким у ОСОБА_3 тривалий час існують неприязні відносини, взяв це гілля і перекинув його на грядки сусіда.
Вказані дії помітив ОСОБА_7 , який зробив з даного приводу зауваження ОСОБА_3 , після чого між чоловіками виник словесний конфлікт, в ході якого ОСОБА_7 підійшов до ОСОБА_3 щоб з'ясувати чого той перекинув на земельну ділянку його тещі гілля дерев. В цей час у останнього виник умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_7 .
Реалізуючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , маючи злість на останнього, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді заподіяння шкоди здоров'ю ОСОБА_7 і бажаючи їх настання, діючи на ґрунті тривалих неприязних відносин, умисно наніс останньому тупим твердим предметом два удари у ділянку голови, у результаті чого спричинив ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми із струсом головного мозку та рани у ділянках голови, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
28.10.2025 захисником обвинуваченого, адвокатом ОСОБА_5 через електронний суд надіслано клопотання про закриття кримінального провадження, яке внесене Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023096140000059 від 04.06.2023.
Клопотання мотивоване тим, що обвинувальний акт у вищевказаному кримінальному провадженні надійшов до суду 06.10.2023, водночас 30.09.2023 потерпілий ОСОБА_9 помер, що стверджується наявною копією свідоцтва про смерть.
Від потерпілої ОСОБА_6 також надійшло клопотання про відмову від обвинувачення і закриття кримінального провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 26 КПК України кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого. Відмова потерпілого, а у випадках передбачених цим Кодексом, його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 477 КПК України кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, дізнавачем, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, передбачених у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі якщо потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
У судовому засіданні захисник обвинуваченого просив подане клопотання про закриття кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити.
29.01.2026 обвинуваченим у судовому засіданні підтримано клопотання його захисника про закриття провадження у справі, наполягав на його задоволені.
ОСОБА_6 також просила задовольнити своє клопотання та підтримала клопотання захисника обвинуваченого.
У судовому засіданні прокурор підтримав подані клопотання про закриття даного кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення-проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України, коли потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дійшов наступного.
Судом встановлено, що потерпілий ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується копією свідоцтва про смерть серії 1НМ № 380728 (а. с. 20 т. 1).
Відповідно до ухвали Галицького районного суду від 15.02.2024 кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального провадження, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України закрито на підставі п. 5 ч. 1. ч. 7 ст. 284 КПК України у зв'язку зі смертю обвинуваченого (а. с. 143-144 т. 1).
Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 477 КПК України визначено, що кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, дізнавачем, прокурором лише на підставі заяви потерпілого, зокрема, кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 2 ст. 125 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 26 КПК України кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого. Відмова потерпілого, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, якщо потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов'язаного з домашнім насильством.
Пункт 2 частини 7 статті 284 КПК України, крім іншого, встановлює: якщо обставини, передбачені пунктом 7 частини 1 цієї статті, виявляються під час судового провадження, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.
Кримінальне провадження щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 477 КПК України є кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення.
За нормами чинного КПК України особливістю такого кримінального провадження є лише те, що необхідною умовою його здійснення є виражене у процесуальній формі бажання потерпілого щодо кримінального переслідування винного: провадження розпочинається лише за заявою потерпілого, відмова якого від обвинувачення є безумовною підставою для закриття справи (крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов'язаного з домашнім насильством).
При цьому, зміст ч. 1 ст. 477 КПК України у системному зв'язку із ч. 4 ст. 26 і п. 7 ч. 1 ст. 284 зазначеного Кодексу зводиться до того, що обов'язковою умовою здійснення кримінального провадження у формі приватного обвинувачення є заява потерпілого як волевиявлення про притягнення винного до кримінальної відповідальності. Подана до правоохоронних органів та/або суду заява потерпілого є вираженням його ставлення до події злочину, особи, що його вчинила, й обраного способу реагування. Відповідне волевиявлення є свідченням того, що особа, котрій завдано шкоди, звертається до держави з метою захисту своїх порушених прав та законних інтересів шляхом кримінального переслідування винного, не вважаючи належними й достатніми інші способи досягнення цієї мети.
У розумінні наведених положень кримінального процесуального закону під відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальних правопорушеннях, перелік яких міститься у ч. 1 ст. 477 КПК України, є непритягнення винного до кримінальної відповідальності і припинення розпочатої процедури його кримінального переслідування. Відповідна заява є проявом того, що потерпілий не бажає втручання держави у кримінально-правовий конфлікт і обирає альтернативний шлях його вирішення.
Так, стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод гарантує право на справедливий суд, вона не встановлює ніяких правил стосовно допустимості доказів чи способу їх оцінки. Це питання регулюється, головним чином, національним законодавством та судами. Тобто, хоча і пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди аргументувати прийняті рішення, проте це не можна розуміти як вимогу надавати вичерпну відповідь на кожне питання, порушене стороною під час судового розгляду справи.
При цьому, оскільки у справі є відмова потерпілого від обвинувачення, то не потребують перевірки судом докази скоєного діяння, бо в такому випадку не має самого обвинувачення та суду не треба перевіряти, чи є реабілітуючі підстави для закриття кримінального провадження.
Відтак, правових перешкод щодо звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення, суд не вбачає.
Враховуючи, що кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 125 КК України, у вчиненні якого ОСОБА_3 визнав себе винуватим, згідно з ч. 2 ст. 12 КК України є проступком, щодо якого провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого, а потерпіла ОСОБА_6 відмовилась від обвинувачення, що відповідно до ч. 4 ст. 26 КПК України є безумовною підставою для закриття кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 26, 284, 314, 350, 477 КПК України,
Судові витрати по справі відсутні.
Цивільний позов не заявлено.
Доля речових доказів підлягає вирішенню на підставі ст. 100 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 26, 284, 369-372, 477 КПК України, суд,
постановив:
Клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення та закриття кримінального провадження - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 125 КК України на підставі пункту 7 частини 1 статті 284 КПК України у зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення.
Кримінальне провадження № 12023096140000059 від 04.06.2023 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України - закрити на підставі пункту 7 частини 1 статті 284 КПК України у зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення.
Речові докази:
-предмет чорного кольору, схожий на пістолет ПМ, який виготовлений із пластику, із рукояткою обмотаною скетчем, який знаходиться у спец пакеті PSP1139172, переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів відділення поліції № 3 (м. Галич) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області (за квитанцією № 753) - знищити.
-довідка «Комп'ютерна томографія головного мозку та кісток черепа», виписка з медичної карти стаціонарного хворого № 1403, зошит, який служить медичною картою стаціонарного хворого, передані на відповідальне зберігання ОСОБА_7 07.07.2023 - вважати повернутими.
Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Івано-Франківської області на протязі 7 діб з моменту проголошення.
СуддяОСОБА_10