Справа № 216/7865/25
провадження 2/216/1185/26
іменем України
02 лютого 2026 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Скиба М.М.,
за участю: секретаря судового засідання Шакули Є.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі ТОВ «Споживчий центр») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 09.12.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачкою було укладено кредитний договір (оферти) № 09.12.2024-100002114, за яким остання отримала кредитні кошти в розмірі 7000 грн, строком на 140 днів, із визначенням та погодженням графіку та періоду користування грошовими коштами.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачкою умов кредитного договору, станом на дату подання позову виникла заборгованість в розмірі 20 230 грн, яка складається із заборгованості по тілу кредиту 7000 грн, заборгованості по процентах 8330 грн, комісії (пов'язаної з наданням кредиту) 350 грн, додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) - 1050 грн, неустойки 3500 грн. Посилаючись на вищевикладені обставини позивач просив суд задовольнити позов.
Представник позивача Медведєва Н.О. у судове засідання не з'явилася, в позовній заяві зазначила про розгляд справи без її участі, позов підтримав у повному обсязі.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, надала суду заяву в якій зазначила, що позовні вимоги визнала, просить справу розглядати у її відсутність.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 09.12.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачкою було укладено кредитний договір (оферти) № 09.12.2024-100002114, у порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», за яким остання отримала кредитні кошти в розмірі 7000 грн, строком на 140 днів.
Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі - 7000 грн. Заявка є невід'ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою Позичальник ознайомився під час укладення кредитного договору. Відповідно до умов кредитного договору № 09.12.2024-100002114 від 09.12.2024 року Позичальнику надається Кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту - 09/12/2024; сума кредиту 7000 грн. 00 коп.; строк, на який надається Кредит - 140 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту - 27.04.2025; продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування/строку виплати кредиту/ строку договору не передбачена. У Позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту та/або строку договору, установлених договором. Процентна ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 7 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів (надалі - «чергові періоди»). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов'язана з наданням Кредиту - плата за надання 5% від суми Кредиту та дорівнює 350 грн. 00 коп. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості (надалі - "Комісія за обслуговування", "Комісія") - 350 грн. у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом.
Відповідачка отримала кредит на умовах визначених кредитним договором, однак у зв'язку з неналежним виконанням його умов виникла заборгованість в розмірі 20230 грн, яка складається із заборгованості по тілу кредиту 7000 грн, заборгованості по процентах 8330 грн, комісії (пов'язаної з наданням кредиту) 350 грн, додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) - 1050 грн, неустойки 3500 грн, що підтверджується довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Нормою статті 638 ЦК України визначено, що, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно абз. 2 ч. 2ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 12ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.
Згідно частини 3статті 11 Закону «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір № 09.12.2024-100002114 від 09.12.2024 укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Крім того, статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Встановивши дані обставини, враховуючи, що між сторонами по справі виникли правовідносини, відповідачкою грошові кошти отримано, але в порядку та на умовах договору не повернуто, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 1статті 142ЦПК України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
За приписами ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та для позивача при зверненні до суду з даним позовом, станом на 2025 рік, складала 3028 грн.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, а відтак враховуючи звернення позивача до суду з позовом в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» розмір судового збору склав 2422,40 грн, та був сплачений позивачем при зверненні до суду з позовом.
Враховуючи факт визнання відповідачкою позову до початку розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а іншу частину судового збору стягнути з відповідачки на користь позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 5-8, 10, 11, 12, 13, 141, 142, 264-265 ЦПК України, ст.ст. 526,527,530,610,1054 ЦК України суд -
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 09.12.2024-100002114 від 09.12.2024 в розмірі 20230 (двадцять тисяч двісті тридцять) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча одинадцять) грн 20 (двадцять) коп.
Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» з державного бюджету 50 відсотків судового збору сплаченого при поданні позову на рахунок одержувача ГУК у Дніпропетровській області/Ц-М р/22030101, код: 37988155, відповідно до платіжного доручення № СЦ00044297 від 07.10.2025, що складає 1211 (одна тисяча одинадцять) грн 20 (двадцять) коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасникам справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя М.М.СКИБА