Справа № 467/1870/25
3/467/24/26
02.02.2026 року Суддя Арбузинського районного суду Миколаївської області Догарєва І.О розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Арбузинка Первомайського району Миколаївської області справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає по АДРЕСА_1 , зареєстрований по АДРЕСА_2 , не працює, відомості про притягнення до адміністративної відповідальності відсутні,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 24.11.2025 року серії ВАД №724436, 24.11.2025 року о 18-00 год, в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , перебуваючи у п'яному вигляді вчинив домашнє насилля психологічного характеру відносно дружини ОСОБА_2 , а саме ображав її брутальною лайкою, погрожував фізичною розправою, чим (могла) була завдана шкода психологічному здоров'ю постраждалої особи, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся рекомендованими поштовими відправленнями, які повернуті до суду АТ «Укрпошта» з відміткою про відсутність адресата.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про час і місце розгляду справи повідомлялася рекомендованими поштовими відправленнями, які повернуті до суду АТ «Укрпошта» з відміткою про відсутність адресата.
Із врахуванням поданих матеріалів суд приходить до наступних висновків.
Протокол про адміністративне правопорушення є актом обвинувачення і повинен містити конкретне обвинувачення, виходячи з поняття адміністративного правопорушення, відповідно до вимог КУпАП, в даному випадку за ч.1 ст.173-2 КУпАП, при цьому суд не має права брати на себе функцію обвинувачення та у будь який спосіб конкретизувати зміст обвинувачення, вказаного у протоколі, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу, що слідує з загальних засад судочинства, закріплених у ст.129 Конституції України.
За змістом ст. 251, 254 КУпАП обов'язок надання доказів покладено на осіб, уповноважених складати протокол про адміністративне правопорушення.
Згідно з протоколом ОСОБА_1 за місцем спільного проживання, перебуваючи у п'яному вигляді брутальною лайкою ображав дружину, погрожував їй фізичною розправою, внаслідок чого (могла) була завдана шкода психологічному здоров'ю останньої.
Відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 24.11.2025 року, ОСОБА_2 просила притягнути до відповідальності її чоловіка ОСОБА_1 , який 24.11.2025 року перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння вчинив відносно неї домашнє насильство, а саме висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, на зауваження не реагував. Дії відбувалися в присутності малолітніх дітей - ОСОБА_3 2021 року народження та ОСОБА_4 2016 року народження.
Згідно пояснень ОСОБА_2 від 24.11.2025 року, ОСОБА_1 24.11.2025 року перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння вчинив відносно неї домашнє насильство, а саме висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, на зауваження не реагував. Дії відбувалися в присутності малолітніх дітей - ОСОБА_3 2021 року народження та ОСОБА_4 2016 року народження
Згідно пояснень ОСОБА_1 , 24.11.2025 року близько 18-00 год він перебував вдома, перед цим вжив алкоголь, між ними з дружиною виникла сварка. Ніяких дій відносно дружини він не вчиняв, чому викликала поліцію не знає.
Відповідно до ч.3 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 року, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Таким чином, об'єктивну сторону цього правопорушення складають певні дії (бездіяльність), реальне настання шкідливих наслідків та причинний зв'язок між ними. При цьому обов'язковим елементом об'єктивної сторони складу цього адміністративного правопорушення є наявність наслідків у виді завдання саме реальної, а не уявної, шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Дійсно, вживання брутальної лайки, нецензурні висловлювання є зневагою до існуючих правил та норм поведінки в суспільстві і свідчать про протиправний характер дій, вчинення даних дій є неприпустимим при вирішенні будь-яких конфліктних питань, зокрема і в сім'ї, однак при цьому нецензурна сварка між подружжям чи особами, які спільно проживають однією сім'єю, не може бути безумовною підставою для визнання наявності саме домашнього насильства зі сторони чоловіка.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Однак в матеріалах справи відсутні будь-які об'єктивні докази, які б могли підтвердити або спростувати що потерпіла зазнала психологічних страждань, тобто була завдана шкода її психічному здоров'ю.
Саме по собі висловлення образ на адресу осіб, із числа передбачених ст.3 Закону №2229-VIII, автоматично не утворює собою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП, окрім як, у разі якщо ці дії неминуче мають потягнути за собою наслідки, а саме: завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілої.
Не кожна сварка є домашнім насильством у розумінні норм Закону. Наявність сварок і непорозумінь між особами на майновому та/чи побутовому ґрунті свідчить про існування між ними неузгодженості життєвих позицій в певних аспектах ставлення до життя, однак не підтверджує факту вчинення саме домашнього насильства чи потенційного конфлікту.
Подані суду матеріали свідчать лише про наявність взаємної сварки між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на побутовому рівні, а дані відносини за участі вказаних осіб за поданих суду матеріалів, не досягли рівня, який би вказував на вчинення виду насильства, визначеного ч.1 ст.173-2 КУпАП.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, що є підставою для закриття провадження у справі згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАПу зв'язку недоведеністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Керуючись ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня її винесення
Суддя І.О. Догарєва