02 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 466/12499/21
провадження № 51-305ск26
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду
у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 05 травня 2025 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 23 жовтня 2025 року у кримінальному провадженні № 12021141360000611 щодо
ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя
АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1
ст. 361-1 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 05 травня 2025 року, залишеним без змін ухвалою Львівського апеляційного суду від 23 жовтня 2025 року, ОСОБА_4 визнано винуватим і засуджено за ч. 1 ст. 361-1 КК до покарання у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн. На підставі вимог ст. 49 КК ОСОБА_4 звільнено
від призначеного судом покарання у зв'язку із закінченням строків давності.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат та долі речових доказів
у кримінальному провадженні.
За вироком суду ОСОБА_4 визнано винуватим у тому, що він у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи за місцем проживання у квартирі АДРЕСА_2 , будучи обізнаним про принципи дії шкідливих програмних засобів та наслідки їх використання, заборону розповсюдження шкідливого програмного забезпечення, використовуючи персональний комп'ютер марки «HP» S/N: CZC248BT7V з FTP-сервером (ІР-адреса НОМЕР_1 ), розмістив
у вільний доступ мережі Інтернет програмне забезпечення «1Ccrack.7z», «1С кряки,пробуй..zip», «MEDKST1C_ FULL_ v19.zip», «MultsKey_ 18.1 Full _v3_ pass1 rar», «MultsKey_ 18.1 _Full v3, пароль.-1.zip», «rbc _icp .rar», які є шкідливим програмним забезпеченням.
Вимоги та узагальнені доводи, викладені в касаційній скарзі
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 , надаючи свою оцінку доказам, заперечує правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження, посилається на неповноту судового розгляду, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України
про кримінальну відповідальність, просить скасувати оскаржені судові рішення та закрити кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.
В обґрунтування вказаних вимог зазначає, що не здійснював розповсюдження вказаного програмного забезпечення, не повідомляв нікому інформацію про ІР-адресу FTP-серверу та про порт сервера, не поширював її в соціальних мережах, не публікував на спеціалізованих форумах, а завантажити файли на FTP-сервер могла будь-яка особа, яка мала доступ до сервера. Зауважує, що вказане програмне забезпечення не було доступне необмеженому колу осіб, а лише тим, кому відомо відповідну IP-адресу, яка складається з 13 символів. Стверджує, що в матеріалах справи відсутні належні докази того, що вказане програмне забезпечення є шкідливим, оскільки покладений в основу обвинувачення висновок експерта складений на підставі лише публічної бази даних зразків шкідливого програмного забезпечення «VirusTotal.com», а висновок спеціаліста не може бути належним доказом, оскільки спеціаліст має право надавати висновки лише у кримінальних провадженнях. Наголошує, що діяв під чітким керівництвом працівників ІТ-компанії «Aliks-IT» та не усвідомлював, що програмне забезпечення, яке йому було надано останніми та використовувалось для виконання поставлених завдань, могло бути шкідливим. Вважає, що посилаючись на зміст Науково-консультативного висновку фахівця у галузі права від 10 серпня 2022 року, суд першої інстанції, кваліфікуючи його дії за ч. 1 ст. 361-1 КК, допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту, щодо форми об'єктивної сторони вказаного кримінального правопорушення - розповсюдження. Стверджує, що стороною обвинувачення не доведено поза розумним сумнівом в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 361-1 КК. На переконання засудженого, апеляційний суд належним чином не перевірив доводи апеляційної скарги сторони захисту, не надав вичерпних відповідей на ці доводи та не зазначив підстав, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, у зв'язку з чим ухвала цього суду не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК.
Мотиви Суду
Перевіривши доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку,
що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, виходячи з такого.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї копій судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
За змістом статей 433, 438 КПК суд касаційної інстанції є судом права, а не факту,
а тому перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати і визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
Зазначені обставини були досліджені судами першої та апеляційної інстанцій і
не підлягають перегляду в касаційному порядку відповідно до вимог зазначених статей, а отже під час касаційного розгляду кримінального провадження колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судом.
Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Як убачається із копії вироку, суд першої інстанції, мотивуючи висновок
про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 361-1 КК, послався на докази, що зібрані у встановленому законом порядку, досліджені під час судового розгляду та оцінені судом відповідно
до приписів ст. 94 КПК.
Засуджений ОСОБА_4 , як видно з копій судових рішень, свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення не визнав; пояснив, що не має спеціальної технічної освіти, а навички у сфері інформаційних технологій набув
за допомогою загальнодоступних інструкцій, що є в мережі Інтернет; у період 2019-2021 років за цивільно-правовим договором співпрацював з компанією ALIKS-IT, що займалась ІТ-аутсорсингом, впроваджувала програму 1С в її новій версії BAS для своїх клієнтів та займалась системним адмініструванням; ця компанія проводила навчання співробітників, як саме встановлювати 1С, і співробітники компанії завантажили
на його індивідуальний комп'ютер файли, необхідні для встановлення програми
1С:Підприємство; інформацією про ІР-адресу FTР-серверу та про порт сервера він
ні з ким не ділився, не поширював їх в соцмережах, не публікував на спеціалізованих форумах; не згоден з висновком експерта про те, що виявлені на FTР-сервері файли є шкідливими, так як в основу вказаного доказу покладено виключно аналіз файлів
за допомогою «ІНФОРМАЦІЯ_2», без будь-яких інших досліджень; жодних файлів
на FTР-сервер не завантажував, сервер не є легкодоступним і публічним, а доступом до нього він не ділився.
Незважаючи на таку позицію засудженого, місцевий суд належним чином проаналізував і оцінив показання свідків:
- ОСОБА_5 , який повідомив, що на підставі договорів доручення здійснює представництво інтересів ТОВ «Моленарі» та компанії «НетХелп Яроцкі Піотр»;
в його обов'язки входить вчинення юридичних дій по охороні авторських прав і захисту інтелектуальної власності вказаних організацій на території України,
у зв'язку з чим він проводить пошук та припинення фактів незаконного використання програмного забезпечення ТОВ «Моленарі», «НетХели Яроцкі Піотр», а саме, продуктів 1С:Підприємство; вказане програмне забезпечення розповсюджується лише через партнерську дистриб'юторську мережу;
покупцю програмного продукту 1C:Підприємство надається примірник програмного продукту, документації, ПІН-кодів захисту, реєстраційної картки та Користувацької угоди на використання відповідного програмного продукту
та інших необхідних матеріалів в електронному вигляді; програми «ІСегаск.7z», «1Скряки,пробуй..zір», «МЕDKITIC FULL v19.zір», «МultiКеу_18.1Full_v3_пароль..1.7 zір», «rbc_icp.rar: «MultiKey 18. 1_Full_v3_pass-1.rar», призначені для емуляції ліцензійних ключів для програмного забезпечення ТОВ «Molenari» та «НетХелп Яроцкі Піотр» та несанкціонованого використання програмного продукту
1С Підприємництво; без пін-коду або в старому варіанті, за допомогою флешки
з кодом, без оплати у власника, програма не працюватиме; при цьому укладається угода з клієнтом, проводиться реєстрація, надаються пін-коди та здійснюється технічний супровід; відтак в цьому випадку підключення
є несанкціоноване, про що не міг не знати користувач;
- ОСОБА_6 , який зазначив, що працює на посаді старшого інспектора УПК
у Львівській області ДПК Національної поліції; в ході виконання завдань
з розкриття кіберзлочинів під час моніторингу мережі Інтернет виявив ІР-адресу НОМЕР_1 , на якій містився відкритий FТР-сервер, а на ньому - відкрите файлове сховище, не захищене логіном та паролем; доступ до файлів та
їх завантаження був доступний всім користувачам мережі Інтернет; у вказаному сховищі було завантажено та зберігалось програмне забезпечення,
що призначене для подолання логічного захисту програмного продукту
1C:Підприємство; при перевірці вказаних файлів за допомогою спеціального програмного забезпечення було встановлено, що таке позначається як шкідливе програмне забезпечення; персональний комп'ютер ОСОБА_4 був захищений паролем, який останній повідомив під час обшуку.
Також суд у вироку послався на дані, що містяться у:
- рапорті старшого інспектора 1-го відділу (оперативного реагування) УПК
у Львівській області ДКП НП України від 02 листопада 2021 року, в якому він повідомив, що в ході моніторингу мережі інтернет виявлено ІР-адресу « НОМЕР_1 », на якій міститься відкритий FTР-сервер; відповідно до інформації з ресурсу «whois.com» ІР-адреса надана інтернет-провайдеру м. Львів ТОВ «КОМІНТЕХ»; при підключення до FTР-серверу за вказаною інтернет-адресою, виявлено відкрите файлове сховище, не захищене логіном та паролем, доступ до файлів та їх завантаження доступно всім користувачам мережі Інтернет, завантаження файлів на сервер доступне лише адміністратору;
при перевірці файлів з папки «Кряки 1С» за допомогою інтернет-ресурсу «VirustTotal» встановлено, що це програмне забезпечення детектується як шкідливе; фактична адреса підприємства - м. Львів вул. Б. Хмельницького, 188;
- протоколі огляду від 08 листопада 2021 року, з якого убачається, що було проведено огляд файлів, що розміщені на FTР-сервері за ІР-адресою « НОМЕР_1 »;
- висновку експерта за № СЕ-19/114-21/19916-КТ від 02 грудня 2021 року, згідно
з яким шість файл-архівів, які знаходяться в папці « Кряки 1С» на диску для лазерних систем зчитування формату DVD-R «EMTEC» № MFP670RH09055047 2, визначаються як шкідливе програмне забезпечення згідно публічної онлайн бази даних зразків шкідливого програмного забезпечення «ІНФОРМАЦІЯ_2»;
- протоколі тимчасового доступу до речей та документів від 25 листопада 2021 року, згідно якого вставновлено, що ОСОБА_4 використовував ІР-адресу « НОМЕР_1 »;
- протоколі обшуку від 03 грудня 2021 року, проведеного за місцем
проживання ОСОБА_4 , відповідно до якого вилучено системний
блок «НР» (S/N:CZC248BT7V), жорсткий диск «Kingston» 120 gb SN:SV3OOS37A/120g/7706793/9904447-822.FO2G), жорсткий диск «Western Digital» 2TB (S/N: WCC4M3RJ3P64), жорсткий диск «Western Digitaly» SN:WCA V2T746154), жорсткий диск «Western Digital» 2TB SN:WCC4M4RD98PP), жорсткий диск «SEAGATE» ITB (S/N: 129AL WTKN), жорсткий диск «Western Digitaly 250 gb (S/N:WXC1A84K/2CH), що належать ОСОБА_4 ;
- протоколі огляду від 06 грудня 2021 року речових доказів, вилучених під час обшуку 03 грудня 2021 року; встановлено, що на жорстоку диску у розділі «Новий том (H:)» вказаного комп'ютера виявлено папки з файлами, що призначені для подолання системи логічного захисту програмного продукту 1C:Підприємство, які були збережені у розділі «Новий том (Н)»; при відкритті вкладки «спільний доступ» у властивостях розділу «Новий том (Н:)» відображено, що вказаний том є спільним ресурсом, тобто наявний вільний доступ іншим користувачам до файлів та папок диску; у вкладці «Додаткові настройки» спільного доступу додано групу «Everyone», що свідчить про відкриття доступу для користувачів мережі; також встановлено, що у розділі диску «Новий том (Н:)» міститься папка FТР, у якій серед іншого міститься папка «ІС», в якій міститься папка «Кряки1С» з файлами «1Ccrack.7z», «lCкряки,пробуй..zip», «MEDKlTIC_FULL_v19.zip», «MultiKey_l8. 1 Full _v3_pass1.rar», «MultiKey_18.1_Full_v3_napoль.-.l.zip», «rbc_icp.rar» тa файл «Info.zip»;
- висновку спеціаліста № 96/2021 від 14 грудня 2021 року, відповідно до якого надані на дослідження архівні файли «ІСrаск.7z», «1С. кряки, пробуй.zір», «MEDKIT-IC_FULL v19.zip», «MEDKIT-IC_FULL v20.rar», «MEDKIT- ІС FULL v20(1).rar», «MultiKey _18.1 _Full_v3_pass-1.rar», «MultiKey 18.1_ Full_v3_пароль.-1.zip», «rbс_icp.rar», містять комп'ютерні програми-патчери, які призначені для емуляції ключа апаратного захисту HASP USB, що є цифровими копіями оригінальних ключів та використовуються для їх емуляції; зазначені програмні засоби є шкідливими програмами, оскільки свідомо призводять до несанкціонованого (Правовласником) блокування (виключенню з роботи пристрою - апаратного ключа HASP) і знищення (програмного забезпечення ключа) інформації;
при цьому повністю знищується програмне забезпечення (драйвери) ключа, передбачене виробником і яке встановлюється на комп'ютері користувача, тобто нейтралізується системний захист комп'ютерної програми лінійки
1С:Підприємство 8 для України, що призводить до вільного неконтрольованого відтворення її робочого середовища; ключі апаратного захисту HASP
не поширюються іншим чином, окрім, як в комплекті відповідних програмних продуктів лінійки 1С:Підприємство; будь-які спроби замінити існуючий ключ захисту якими-небудь програмними і/або апаратно-програмними засобами є незаконним втручанням в роботу захищених програм, є незаконною модифікацією, порушенням цілісності автоматизованих апаратно-програмних комплексів, а також призводять до нейтралізації системного захисту відтворюваних, наприклад, примірників програмних продуктів,
1С:Підприємство 8 для України, несанкціонованого (Правовласником) відтворення та використання даного програмного продукту (несанкціоноване блокування, модифікація комп'ютерної інформації, порушення роботи програмного продукту); таким чином, для несанкціонованого використання відтворюваного примірника програмного продукту лінійки 1С:Підприємство 8 для України подолано всі три складових підсистеми захисту; досягти цього результату можна тільки шляхом блокування комп'ютерної інформації, що посилається апаратному ключу НАSР, і, відповідно, інформації про його відсутність, що посилається у відповідь, тобто здійснюються несанкціоновані дії - щодо можливого втручання до інформаційної бази, яка є складовою частиною автоматизованої системи на базі платформи 1С:Підприємство 8;
- також дані інших доказів, яким надана належна правова оцінка в їх сукупності.
Згідно з положеннями ст. 94 КПК суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінював кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв'язку, на підставі чого дійшов правильного висновку про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 361-1 КК.
При цьому суд, як убачається з вироку, за клопотанням сторони захисту з метою спростування висновку судової експертизи допитав як свідка ОСОБА_7 , яка є працівником ТзОВ «Лабораторія комп'ютерної криміналістики». Свідок повідомила, що в своїй експертній діяльності ніколи не використовує один інтернет-ресурс для того, щоб визначити, чи є програмне забезпечення шкідливим чи ні; для об'єктивного аналізу та оцінки вона застосовує дані із мінімум трьох інтернет-баз шкідливих ресурсів;
для того, щоб встановити алгоритм поведінки файлів та виявити точний результат
їх застосування, файли, які попередньо було визнано як шкідливе програмне забезпечення, слід було запускати у пісочниці оперативної системи Windows чи в іншій хмарній пісочниці, тобто у віртуальному тестовому середовищі, чого в даному випадку експертом зроблено не було.
Водночас, як ствердив суд, проведення експертизи у цьому кримінальному провадженні виконане з дотриманням вимог статей 42, 69, 101, 102, 223, 242 КПК
та Закону України «Про судову експертизу»; підстави для сумніву
у результатах проведеного дослідження, відображеного у висновку експерта
за № СЕ-19/114-21/19916-КТ від 02 грудня 2021 року, у суду відсутні. Не спростовується вказаний доказ і показаннями свідка ОСОБА_7 , так як остання не брала участі
у дослідженні файлів, в розповсюдженні яких обвинувачується безпосередньо ОСОБА_4 ; не залучалась до участі у цьому кримінальному провадженні як експерт; її показання суд не може оцінювати і як висновок спеціаліста, функція якого є консультативною, допоміжною, яка зводиться до технічної допомоги при фіксації доказів та наданні консультацій під час досудового розслідування і судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок; спеціаліст
не створює нових доказів; з огляду на ст. 84 КПК ні усні, ні письмові роз'яснення (пояснення, консультації) не належать до джерел доказів.
Також суд зазначив, що порівняно з іншими джерелами доказів, висновки експертів мають свої унікальні специфічні ознаки. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права. З інших питань, що вимагають спеціальних знань, проводяться експертизи експертною установою, експертом або експертами, які мають ці спеціальні знання і яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбаченому КПК.
Не залишив суд без уваги і Науково-консультативний висновок фахівця у галузі права від 10 серпня 2022 року, складений завідувачем кафедри кримінального права і кримінології юридичного факультету Львівського національного університету ОСОБА_8 , представлений стороною захисту, дослідивши який, зазначив, що ним не може бути спростовано висновок експерта за № СЕ-19/114-21/19916-КТ від 02 грудня
2021 року, адже не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_4 кваліфіковані саме
як розповсюдження шкідливих програмного забезпечення, призначеного для несанкціонованого втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), тобто за ч. 1 ст. 361-1 КК. Вказане кримінальне правопорушення
має формальний склад та для кваліфікації кримінального правопорушення
за ст. 361-1 КК необов'язкове настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді порушення нормальної роботи комп'ютера, АС, чи комп'ютерної мережі, а також знищення, пошкодження чи зміни комп'ютерної інформації, нейтралізації паролів та інших засобів захисту комп'ютерних програм, несанкціонованого доступу сторонніх осіб до інформації, яка зберігається на комп'ютері тощо.
Спростовуючи твердження ОСОБА_4 про те, що у нього не було спеціальної освіти, яка б надавала йому змогу усвідомлювати, що програмне забезпечення,
яке було надано йому ІТ-компанією «Aliks-IT», з якою він перебував у договірних відносинах, та використовувалось для поставлених завдань, було шкідливим,
суд першої інстанції зазначив, що в ході судового розгляду встановлено, що обвинувачений мав значний досвід у сфері використання комп'ютерної техніки, оскільки працював у відділі інформаційних технологій, мав практичний досвід адміністрування та управління локальними мережами; зокрема, з наданих самим обвинуваченим доказів на підтвердження співробітництва з ІТ-компанією «Aliks-IT» вбачається, що така презентує себе як «досвідчена та амбітна команда професіоналів у сфері програмування та ІТ консалтингу на базі BAS(IC)»; відтак, під час укладення договірних відносин компанія переконалась у рівні знань ОСОБА_4 , які мали бути достатніми для виконання ним завдань у сфері використання комп'ютерної техніки.
Крім того, суд взяв до уваги і ту обставину, що виключно ОСОБА_4 використовував ІР-адресу НОМЕР_1 за місцем свого проживання, до якої був під'єднаний
FTР-сервер зі шкідливими файлами, доступ до яких надавався необмеженому колу користувачів. Тобто, будучи єдиним користувачем персонального комп'ютера
з системним блоком НР (S/N:CZC248BT7V), на жорсткому диску якого знаходилось шкідливе програмне забезпечення, обвинувачений мав технічну можливість завантажити та видалити вказані файли.
Апеляційний суд, переглянувши вирок місцевого суду щодо ОСОБА_4
за апеляційною скаргою його захисника, доводи якої є аналогічними доводам
у касаційній скарзі засудженого, ствердив про правильність прийнятого рішення та обґрунтовано залишив вказаний вирок без змін, зазначивши в ухвалі підстави ухваленого такого судового рішення.
Так, суд апеляційної інстанції, погоджуючись із висновками місцевого суду, в ухвалі зазначив, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 361-1 КК, за обставин, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, підтверджується сукупністю зібраних у кримінальному провадженні та досліджених у судовому засіданні доказів, які суд оцінив у сукупності з іншими доказами і на підставі яких прийняв законне та обґрунтоване рішення.
При цьому колегія суддів апеляційного суду, спростовуючи доводи апеляційної скарги захисника про те, що ОСОБА_4 не здійснював розповсюдження вказаного програмного забезпечення, зазначила наступне.
Об'єктивна сторона вказаного злочину характеризується такими альтернативними діями: а) створення шкідливих програмних чи технічних засобів, призначених для несанкціонованого втручання в роботу ЕОМ, АС, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку; б) розповсюдження таких програмних чи технічних засобів; в) збут вказаних програмних чи технічних засобів.
Розповсюдження шкідливих програмних чи технічних засобів - це оплатна чи безоплатна передача у будь-який спосіб зазначених засобів відносно широкому і невизначеному колу осіб (фізичних чи юридичних), навіть через систему Інтернет.
Збут шкідливих програмних чи технічних засобів полягає в оплатній (як правило) чи безоплатній (наприклад, подарунок) передачі вказаних засобів певній особі.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що виключно ОСОБА_4 використовував ІР-адресу НОМЕР_1 за місцем свого проживання, до якої був під'єднаний
FTР-сервер зі шкідливими файлами, доступ до яких надавався необмеженому колу користувачів, оскільки таке не було захищене логіном та паролем. При цьому, персональний комп'ютер ОСОБА_4 був захищений паролем, що свідчить про те, що інші особи не мали до такого вільного доступу. Відтак, ОСОБА_4 був єдиним користувачем персонального комп'ютера, на жорсткому диску якого знаходилось шкідливе програмне забезпечення, та мав виключну технічну можливість завантажити та видалити вказані файли. Отже, дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч. 1
ст. 361-1 КК, оскільки він вчинив розповсюдження шкідливих програмних засобів, призначених для несанкціонованого втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж, надавши доступ до таких необмеженому колу осіб.
З приводу твердження захисника про те, що вказане програмне забезпечення не було доступне необмеженому колу осіб, а лише тим, кому відомо відповідну IP-адресу, яка складається з 13 символів, суд апеляційної інстанції зауважив, що воно не спростовує того факту, що будь-яка особа у вільному доступі могла отримати таке програмне забезпечення, враховуючи, що воно було відкрито розміщено у мережі Інтернет.
Не залишив суд без уваги і покликання сторони захисту на те, що в матеріалах справи відсутні належні докази того, що вказане програмне забезпечення є шкідливим,
а, вказавши на їх безпідставність, зазначив, що вони спростовуються висновком експерта № СЕ-19/114-21/19916-КТ від 02 грудня 2021 року, згідно з яким шість файл-архівів, які знаходяться в папці «Кряки 1С» на диску для лазерних систем зчитування формату DVD-R «EMTEC» № MFP670RH09055047 2, визначаються як шкідливе програмне забезпечення відповідно до публічної онлайн-бази даних зразків шкідливого програмного забезпечення «ІНФОРМАЦІЯ_2», використання якої
при проведенні експертизи не суперечить вимогам закону.
Також колегія суддів апеляційного суду погодилась з висновком суду першої
інстанції про те, що засуджений не міг не усвідомлювати шкідливість програмного забезпечення, оскільки останній мав значний досвід у сфері використання комп'ютерної техніки, працював у відділі інформаційних технологій, мав практичний досвід адміністрування та управління локальними мережами, а також перебував
у договірних відносинах з ІТ-компанією «Aliks-IT», яка презентує себе як «досвідчена та амбітна команда професіоналів у сфері програмування та ІТ консалтингу на базі BAS(IC)».
Таким чином, постановлені у кримінальному провадженні судові рішення є належно вмотивованими та обґрунтованими, їх зміст відповідає вимогам статей 370, 374,
419 КПК, у них наведено мотиви, з яких виходили суди, та положення закону, якими вони керувалися під час їх постановлення.
З наведеними в оскаржених вироку та ухвалі висновках погоджується і колегія суддів касаційного суду.
З огляду на зазначене, підстави для скасування оскаржених судових рішень внаслідок істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність відсутні.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були би безумовними підставами для скасування судових рішень, у касаційній скарзі засудженого не наведено.
Отже, обґрунтування касаційної скарги не містить доводів, які викликають необхідність перевірки їх матеріалами кримінального провадження, а з касаційної скарги та наданої копії судового рішення убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Враховуючи викладене, Суд вважає, що відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК
у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого слід відмовити.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Суд
постановив:
Відмовити засудженому ОСОБА_4 у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 05 травня 2025 року та ухвалу Львівського апеляційного суду
від 23 жовтня 2025 року щодо нього.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3