?
28 січня 2026 року
м. Київ
cправа № 916/2756/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,
секретаря судового засідання - Кондратюк Л. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Паво груп" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2025 (колегія суддів: Ярош А. І., Діброва Г. І., Савицький Я. Ф.) та ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.07.2025 (суддя Малярчук І. А.)
за заявою виконуючого обов'язки керівника Чорноморської окружної прокуратури про забезпечення позову у справі
за позовом першого заступника керівника Чорноморської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях до Приватного підприємства "Паво груп", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" про стягнення 806 775,16 грн та про зобов'язання звільнити частину складського майданчика для контейнерів вантажного терміналу,
за участю:
прокурора - Цимбалістого Т. О.,
представника відповідача - Романюка Д. М.,
Хронологія спору
1. Перший заступник керівника Чорноморської окружної прокуратури (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (далі - РВ ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства "Паво груп" (далі - ПП "Паво груп") про стягнення 806 775,16 грн заборгованості за користування майном, яке належить до державної власності, та про зобов'язання звільнити частину складського майданчика для контейнерів вантажного терміналу.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, Прокурор посилався на те, що після припинення договору оренди від 22.05.2017 № 209840911582 відповідачем об'єкт оренди не звільнено, у зв'язку з чим останньому здійснено нарахування заборгованості за користування державним майном, неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення та заявлено вимогу про виселення із займаного приміщення.
3. До Господарського суду Одеської області надійшла заява Прокурора про забезпечення позову шляхом накладення арешту на всі рахунки відповідача, які знаходяться в банківських установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову, що належать ПП "Паво груп", у межах суми позовних вимог на загальну суму 806 775,16 грн та на нерухоме майно, яке належить ПП "Паво груп", лише в межах різниці між сумою ціни позову та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності.
4. На обґрунтування заяви про забезпечення позову Прокурор зазначив, що накладення арешту як на кошти, так і на майно відповідача у цьому випадку у межах заявлених позовних вимог не матиме наслідком подвійне забезпечення позовних вимог (і за рахунок коштів, і за рахунок майна) і не суперечить наведеним вимогам закону стосовно співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами. Так, у випадку недостатності коштів на банківському рахунку позивач матиме реальну гарантію того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог. При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. У випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент розпорядитися такими коштами є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
5. 16.07.2025 Господарський суд Одеської області постановив ухвалу, залишену без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2025, про часткове задоволення заяви про забезпечення позову.
6. Накладено арешт на грошові кошти, що належать ПП "Паво груп", як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у межах суми 806 775,16 грн. Накладено арешт на нерухоме майно, яке належить ПП "Паво груп", у межах різниці між сумою ціни позову та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності. В іншій частині вимог заявника відмовлено.
7. Судові рішення мотивовані тим, що запропонованим Прокурором забезпеченням позову у вигляді арешту грошових коштів у межах суми позовних вимог, що є предметом спору, та накладення арешту на нерухоме майно, яке належить ПП "Паво груп", лише в межах різниці між сумою ціни позову й арештованих грошових коштів у разі їх недостатності дотримано вимогу щодо його адекватності та співмірності із заявленими вимогами і принципу збереження балансу інтересів сторін у здійсненні їх господарської діяльності.
8. Водночас заявлені Прокурором вимоги стосовно накладення арешту на грошові кошти ПП "Паво груп", що будуть міститися на рахунках, які будуть відкриті підприємством після винесення ухвали про забезпечення позову, є необґрунтованими, оскільки перебувають поза межами судового розсуду, тому що такий захід не передбачений Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими нормативно-правовими актами, а також не доводяться Прокурором із дотриманням стандарту доказування "вірогідності доказів", у зв'язку з чим в цій частині необхідно відмовити.
Короткий зміст касаційної скарги
9. ПП "Паво груп" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і передати справу на новий розгляд в частині забезпечення позову до Господарського суду Одеської області.
10. Суд касаційної інстанції відкрив касаційне провадження у цій справі на підставі абзацу другого частини другої статті 287 ГПК України.
11. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень не встановили фактичні обставини, викладені відповідачем у наведених нижче доводах касаційної скарги, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме:
- позов подано не першим заступником керівника Чорноморської окружної прокуратури Корнієнком Євгенієм Валерійовичем, а фізичною особою Корнієнком Є. В. через його особистий "Електронний кабінет" у підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) "Електронний суд". При цьому в позові, який був поданий та підписаний через підсистему ЄСІТС "Електронний суд", не вказано посадове становище підписанта - Корнієнка Є. В. Водночас належним чином підписаною та поданою позовною заявою першого заступника керівника Чорноморської окружної прокуратури Корнієнка Є. В. в інтересах держави в особі РВ ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях буде позовна заява, яка підписана кваліфікованим електронним підписом (далі - КЕП) уповноваженої посадової особи (прокурора) і подана через особистий "Електронний кабінет" Чорноморської окружної прокуратури Одеської області у підсистемі ЄСІТС "Електронний суд";
- суд першої інстанції прийняв рішення про забезпечення позову на підставі неналежно оформленої заяви про забезпечення позову, яка не містить підпису ні першого заступника керівника Чорноморської окружної прокуратури Корнієнка Є. В., ні виконувача обов'язків керівника Чорноморської окружної прокуратури;
- відсутні підстави для представництва Прокурором інтересів РВ ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях при поданні позову у цій справі у зв'язку з тим, що вказаний державний орган самостійно представляє та захищає інтереси держави в судових органах стосовно стягнення орендної плати та неустойки (пені) за спірним договором оренди від 22.05.2017 № 209840911582, про що свідчить судове провадження у справі № 916/209/24.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
12. У відзиві на касаційну скаргу Прокурор просить в її задоволенні відмовити з посиланням на те, що позовну заяву та заяву про забезпечення позову було підписано Прокурором з використанням КЕП першого заступника керівника Чорноморської окружної прокуратури Корнієнка Є. В., тобто уповноваженою особою. Крім того, Прокурор стверджує про наявність підстав для представництва інтересів держави в суді прокурорами Чорноморської окружної прокуратури.
Позиція Верховного Суду
13. Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 ГПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
14. Згідно із пунктом 1 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
У касаційній скарзі відповідач стверджує про неналежне оформлення як позовної заяви, так і заяви про забезпечення прозову.
15. Відповідно до частин першої, другої статті 6 ГПК України у господарських судах функціонує ЄСІТС. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в ЄСІТС у день надходження документів.
16. Згідно з частиною шостою статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
17. За правилом абзацу другого частини восьмої статті 6 ГПК України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або із застосуванням засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" і "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.
18. Отже, адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки зобов'язані зареєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС в обов'язковому порядку.
19. Зазначені особи можуть подати позовну заяву та заяву про забезпечення позову в електронній формі лише через підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" та "Електронний кабінет".
20. Наказом Державного підприємства "Інформаційні судові системи" від 29.12.2023 № 230/ОД затверджено Інструкцію користувача підсистеми "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Інструкція), відповідно до пункту 2.4 якої "процесуальні та інші документи, пов'язані з розглядом справ у суді та розглядом у Вищій раді правосуддя справ про порушення суддею (прокурором) вимог щодо несумісності, дисциплінарного проступку судді, втручання в діяльність судді, можуть подаватися до суду та Вищої ради правосуддя в електронній формі виключно з використанням ЕС".
21. "Електронні документи у ЕС створюються із застосуванням вбудованого текстового редактору шляхом заповнення форм документів, передбачених цією Інструкцією, підписуються КЕП автора (авторів) та надсилаються засобами ЄСІТС" (пункт 2.5 Інструкції).
22. Згідно з пунктами 2.6, 2.7 Інструкції "до створених в EC документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли, тощо) з урахуванням технічних вимог щодо форм електронних документів та їх додатків, обмеження щодо їх розміру, формату та інших характеристик, встановлених в EC (обмеження зазначаються у інформаційних та спливаючих вікнах на відповідних сторінках та розділах EC). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованими електронними підписами Користувачів разом зі створеними в EC документами, до яких вони додаються".
23. У касаційній скарзі відповідач звертає увагу на те, що позовну заяву сформовано за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний суд", проте з використанням Корнієнком Є. В. його особистого електронного кабінету у підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" як фізичної особи.
24. Відповідач також зауважує, що до позову перший заступник керівника Чорноморської окружної прокуратури Корнієнко Є. В. зобов'язаний був додати документ (наказ), що підтверджує його повноваження як прокурора, а саме належним чином посвідчену копію наказу про призначення його на посаду першого заступника керівника Чорноморської окружної прокуратури (частина п'ята статті 164 ГПК України). Вказаний наказ до позову перший заступник керівника Чорноморської окружної прокуратури Корнієнко Є. В. не надав.
25. Так, із матеріалів справи вбачається, що позовна заява та заява про забезпечення позову були підписані першим заступником керівника Чорноморської окружної прокуратури Корнієнком Є. В. з використанням КЕП.
26. Слід зазначити, що станом на момент подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову 14.07.2025, як і на сьогодні, окремий функціонал "Прокурор" у підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" відсутній, що фактично означає те, що прокурори не мають спеціального інтерфейсу, але можуть повноцінно користуватися системою ЄСІТС, як і інші учасники судового процесу, здійснюючи свої повноваження через загальні інструменти системи. Доступ до системи надається після внесення РНОКПП / коду ЄДРПОУ до автоматизованої системи документообігу суду, а подання документів здійснюється через електронний кабінет, як і для інших осіб.
27. Водночас відсутність функціоналу "Прокурор" у підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" не обмежує прокурора у використанні системи, а лише означає, що він використовує стандартні інструменти, доступні для всіх учасників судового процесу.
28. При цьому електронний підпис, використаний Корнієнком Є. В. для скріплення заяви про забезпечення позову, був підписом, виданим цій особі як першому заступнику керівника Чорноморської окружної прокуратури кваліфікованим надавачем електронних цифрових послуг органів прокуратури України. Зважаючи на те, що сертифікат є засобом підтвердження приналежності відкритого (публічного) ключа його власникові та містить, серед іншого, ідентифікаційні дані, які однозначно визначають кваліфікованого надавача та користувача електронних довірчих послуг, сертифікат згаданого ключа містив відомості про займану посаду Корнієнка Є. В. - перший заступник керівника Чорноморської окружної прокуратури, а не відомості про нього як про фізичну особу.
29. Таким чином, зважаючи на те, що у сертифікаті було зазначено дані про посаду Корнієнка Є. В., він мав однакову юридичну силу незалежно від форми заяви, обраної в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд", оскільки у цьому випадку Корнієнко Є. В. діяв від імені Чорноморської окружної прокуратури, а не від себе особисто, що вбачається зі змісту позову.
30. Вказані відомості щодо перевірки підпису відправника були перевірені працівником Господарського суду Одеської області перед реєстрацією позовної заяви та заяви про забезпечення позову в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" відповідно до пункту 13.2.1 Інструкції, який передбачає перевірку підпису заявника лише перед реєстрацією заяви.
31. Так, заяву про забезпечення позову було підписано електронним цифровим підписом, підпис у файлі у/2025/2-4b1b41c0-6090-11f0-ba94-4fc01f22b6f1.docs.p7s (ці дані містяться у квитанціях про надсилання сторонам та долучені до матеріалів позовної заяви).
Щодо відсутності, на думку скаржника, підстав для представництва інтересів держави прокурором
32. Відповідно до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
33. Положеннями статті 53 ГПК України врегульовано питання участі у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
34. Так, згідно з частиною третьою статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор (1) звертається до суду з позовною заявою, (2) бере участь у розгляді справ за його позовами, а також (3) може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, (3) подає апеляційну, (4) касаційну скаргу, (5) заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
35. Частиною четвертою статті 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
36. Питання представництв прокурором у суді саме інтересів держави врегульовано статтею 23 Закону України "Про прокуратуру".
37. Так, відповідно до частини третьої статті 23 Закону "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
38. Відповідно до абзаців першого - третього частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
39. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 звернула увагу на те, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. При цьому, розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
40. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Тобто прокурор доводить бездіяльність органу, в інтересах якого він звертається до суду, а не неможливість чи можливість такого органу самостійно звернутися із цим позовом до суду.
41. Так, 13.03.2025 Чорноморською окружною прокуратурою на адресу РВ ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях направлено запит у порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" щодо наявної заборгованості ПП "Паво груп" та вжитих стосовно цього заходів.
42. На цей запит до Чорноморської окружної прокуратури надійшла відповідь РВ ФМДУ по Одеській та Миколаївській областях від 03.04.2025 № 10-07-01409 щодо порушень умов договору оренди державного майна з боку ПП "Паво груп", надано розрахунок заборгованості та неустойки, а також відомості щодо припинення договору оренди. Відомості про вжиття заходів реагування шляхом пред'явлення позовної заяви до суду про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у сумі 6 329,76 грн. та неустойки у сумі 800 445,04 грн. і виселення у вказаному листі відсутні.
43. Таким чином, РВ ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях обізнане про необхідність захисту інтересів держави та мало відповідні повноваження для їх захисту, проте таких заходів не вжито, що відповідно до вимог статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" є підставою для звернення прокурора до суду з цим позовом в інтересах держави в особі зазначеного органу.
44. Разом з тим сума заборгованості з орендної плати у сумі 6 329,76 грн та неустойки у сумі 800 445,04 грн у даній справі не охоплюється поданими Прокурором позовами у справах № 916/209/24 та № 916/292/24, на які посилається скаржник у касаційній скарзі.
45. За таких обставин Верховний Суд вважає, що доводи, наведені скаржником у касаційній скарзі, не отримали підтвердження під час касаційного провадження та не спростовують висновків судів про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви про забезпечення позову у справі.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
46. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
47. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
48. Зважаючи на те, що доводи скаржника не підтвердилися, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін з мотивів, викладених в цій постанові.
Судові витрати
49. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 ГПК України, покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Приватного підприємства "Паво груп" залишити без задоволення, а постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2025 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.07.2025 у справі № 916/2756/25 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню
Суддя Є. В. Краснов
Суддя Г. М. Мачульський
Суддя Л. І. Рогач