02 лютого 2026 року Справа № 926/385/26
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Ярошенко В.П., дослідивши матеріали позовної заяви за вх. № 385 від 29.01.2026 за позовом:
Приватне підприємство "Лєго" (59126, Чернівецька область, Вижницький район, с. Яблуниця, вул. О. Довбуша, буд. 8, код ЄДРПОУ 34207835)
до Et Nikola Djelepov, Vat Nr. BG (2000, Bulgaria, Samokov, str. Kosta Valyov, 4, 040287280)
про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 22079,60 євро
Приватне підприємство "Лєго" (59126, Чернівецька область, Вижницький район, с. Яблуниця, вул. О. Довбуша, буд. 8, код ЄДРПОУ 34207835) звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Et Nikola Djelepov, Vat Nr. BG (2000, Bulgaria, Samokov, str. Kosta Valyov, 4, 040287280) про стягнення заборгованості за договором поставки - контракту № BG-01 від 24.02.2021 в сумі 22079,60 євро.
Позовні вимоги мотивуються тим, що відповідно до вищевказаного договору поставки позивач передав у власнісь відповідача товар на загальну вартість 22079,60 євро, що підтверджується митною декларацією від 05.03.2021 та міжнародною товаро-транспортною накладною CMR від 02.05.2024.
Однак, відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань по оплаті за отриманий товар, чим заборгував позивачу 22079,60 євро.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.01.2026, справу розподілено судді Ярошенко В. П.
Як визначено статтею 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності і диспозитивності. Це означає, зокрема, що обов'язок доказування тих чи інших обставин лежить на стороні, а суд, крім випадків, встановлених цим Кодексом, не зобов'язаний збирати докази. (ч. 3 ст. 2, ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України)
Сприяння своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, подання всіх наявних доказів в порядку та строки, встановлені законом, віднесено статтею 42 ГПК України до обов'язку учасників справи.
В той же час, згідно ч. 2 ст. 14 ГПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, і відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням тих чи інших процесуальних дій.
Розглянувши позовну заяву з доданими до неї документами, господарський суд вважає, що позовна заява підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Підстава 1:
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 3 статті 162 ГПК України визначено перелік відомостей, які має містити позовна заява, зокрема, зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову тощо.
Стаття 164 ГПК України передбачає, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Як вбачається з матеріалів позовної заяви контракт № BG-01 від 24.02.2021 викладений російською та англійською мовами.
Згідно з частиною 1 статті 10 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою.
Відповідно до частини 4 зазначеної статті Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно з частиною 1 статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.
За приписами частини 1 статті 12 Закону України "Про судоустрій статус суддів" судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою.
Крім цього, як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14.12.1999 року у справі №10-рп/99, українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації, тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина 5 статті 10 Конституції України).
Частиною 79 Закону України "Про нотаріат" визначено, що нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови.
Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.
Зважаючи на вищенаведене, позивач повинен надати суду належним чином засвідчений переклад на українську мову контракту № BG-01 від 24.02.2021.
Підстава 2:
Статтею 164 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:
2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
При досліджені матеріалів позовної зави судом встановлено, що позивачем не дотримано вказаних вимог щодо сплати судового збору у належному розмірі.
Приписами статті 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як передбачено частиною 1 статті 4 Закону України Про судовий збір, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду (станом на 2026 рік 3328,00 грн).
Відповідно до даних з офіційного сайту НБУ станом на дату подання позовної заяви 29.01.2026 курс євро становив 51,22 грн за 1 євро, відтак 22079,60 євро еквівалентно 1130917,11 грн.
Враховуючи вищевикладене, при зверненні з позовом до суду, позивач повинен був сплатити судовий збір в розмірі 16963,76 грн.
Судом встановлено, що для підтвердження сплати судового збору, позивачем долучено платіжну інструкцію № 121 від 31.12.2025 на суму 12596,00 грн
За таких обставин, позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 4367,76 грн, а належні докази сплати судового збору надати суду.
Підстава 3:
Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Отже, місцезнаходження відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання.
Слід відмітити те, що в матеріалах позовної заяви відсутні будь-які докази як реєстрації відповідача - Et Nikola Djelepov, Vat Nr. BG так і перебування в Державному реєстрі країни його реєстрації станом на день звернення з позовом.
Статтею 164 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:
1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів;
Окрім того, в порушення вимог, викладених в частині 1 статті 172 ГПК України позивач не надав суду належні та допустимі докази надсилання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Згідно частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Відповідно до п. 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року, розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку є документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Згідно з пунктами 59, 61 Правил надання послуг поштового зв'язку внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Однак в матеріалах позовної заяви відсутні будь які докази на підтвардження надіслання позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу.
Підстава 4:
18.10.2023 набрав чинності Закон України № 3200-ІХ від 29.06.2023 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
Згідно з частиною шостою статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
В статті 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту позовної заяви.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи-підприємця (для фізичних осіб-підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Судом встановлено, що позовна заява подана та підписана представником позивача адвокатом Іванів-Магльованою І.Р. через систему "Електронний суд".
Однак, представник позивача не зазначив в позовній заяві відомостей про наявність або відсутність у Приватного підприємства "Лєго" електронного кабінету.
Вказані обставини свідчать про недотримання позивачем вимог частини шостої статті 6 та частини 2 статті 162 Господарського процесуального кодексу України.
Абзацом другим частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Згідно частини 1 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням встановлених недоліків, на підставі частини 1 статті 174 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви Приватного підприємства "Лєго" за вх. № 385 від 29.01.2026 без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків.
У випадку не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч.4 ст. 174 ГПУ України).
На підставі викладеного, керуючись статтями 91, 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву Приватного підприємства "Лєго" - залишити без руху.
2. Встановити Приватному підприємству "Лєго", строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Роз'яснити Приватному підприємству "Лєго", що згідно з частиною четвертою ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Ухвалу складено та підписано 02.02.2026.
Суддя Вікторія ЯРОШЕНКО
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.