29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"02" лютого 2026 р. Справа № 924/1245/25
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю.В., розглянувши заяву ФОП Федорова О.А. про відвід судді Гладюка Ю.В. від розгляду справи
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях, м. Вінниця
до фізичної особи-підприємця Федорова Олега Анатолійовича, с. Зіньківці, Кам'янець-Подільський район, хмельницька область
про стягнення грошей
встановив:
До Господарського суду Хмельницької області через систему "Електронний суд" 18.12.2025 надійшла позовна заява Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях до фізичної особи-підприємця Федорова Олега Анатолійовича про стягнення з ФОП Федорова О.А. 74570,88 грн. неустойки за договором №2009 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 27.10.2018 року.
Ухвалою суду від 19.12.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №924/1245/25 в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 11:00 год. 19.01.26.
30.01.2026 на адресу суду від відповідача - ФОП Федорова О.А. надійшла заява про відвід судді Гладюка Ю.В. від розгляду справи № 924/1245/25. В обґрунтування заяви відповідач вказує, що 27.01.2026 року довідався, що суддя Гладюк Ю.В. в порушення ч.1 ст.172, абз.1 ст. 174 ГПК України відкрив провадження у справі і свідомо 19.01.2026 під час судового засідання ввів ФОП Федорова О.А в оману про направлення йому, як ФОПу позивачем копії позовної заяви та копій доданих до неї документів; приховуючи прихильність до позивача суддя Гладюк Ю.В. у судовому засіданні заявив, що не відкрив би провадженняу справі, якби не було доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви з додатками. Тому заявник вважає, що суддя Гладюк Ю.В. не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу, оскільки наявні обставини, які викликають сумнів в його об'єктивності та неупередженості.
При розгляді заяви відповідача - ФОП Федорова О.А. про відвід судді Гладюка Ю.В. від розгляду справи суд враховує наступне.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Частинами 7, 8, 11 ст. 39 ГПК України передбачено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Стаття 35 ГПК України визначає перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.
У ч. 1 цієї статті зазначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 35 ГПК України).
В силу положень частин 2 та 3 статті 38 ГПК з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Отже, стаття 6 Конвенція вимагає, аби кожен суд, до якого вона застосовується, був "безстороннім".
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності.
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинна встановлюватися згідно з суб'єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключи ти будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (пункти 28, З0 рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24.02.1993 та "Веттштайн проти Швейцарії", заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).
При цьому, особиста безсторонність суду, як суб'єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів:
- чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див. пункти 27, 28, З0 рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24.02.1993; пункт 42 рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland, N 33958/96, ЄСПЛ 2000-ХІІ);
- чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі (пункт 64 рішення у справі "Бочан проти України", №7577/02 від 03.05.2007);
- окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли би викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення ЄСПЛ від 15.07.2010 у справі "Газета "Україна-центр" проти України");
- чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (пункт 38 рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullarv. United Kingdom) від 10.06.1996).
Суд також виходить із того, що між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. пункт 119 рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру" [ВП], заява N 73797/01, ECHR 2005-ХІІІ). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (див. пункт 32 рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullarv. United Kingdom) від 10.06.1996).
Суд ураховує, що у цьому аспекті навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії", від 26.10.1984, Series А, № 86).
Господарський процесуальний кодексу України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, однак зазначає, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
З аналізу підпункту 5 частини першої статті 35 ГПК України та статті 6 Конвенції суд зазначає, що особиста неупередженість судді є презумпцією, законодавством не встановлюється вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність та упередженість судді, однак зазначає, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді за підпунктом 5 частини першої статті 35 ГПК України, а сама обставина - такою, що дійсно викликає сумнів в неупередженості або об'єктивності судді/ колегії суддів.
Суд наголошує, що істинність твердження про упередженість судді має бути доведена за вказаною обставиною саме заявником з огляду на приписи частини четвертої статті 38 ГПК України, адже об'єктивний критерій вимагає оцінки реальних та фактичних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Наявність у ФОП Федорова О.А. сумнівів щодо неупередженості судді Гладюка Ю.В. у зв'язку з відкриттям провадження у справі не є підставою для відводу судді у розумінні статті 35 Господарського процесуального кодексу України, оскільки незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, не свідчить про його упередженість.
Суд відмічає, що частиною 1 ст. 176 ГПК України передбачено, що за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.
Враховуючи, що за результатами аналізу поданої Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях позовної заяви з доданими до неї документами судом не було встановлено наявність підстав, передбачених ст.ст. 174, 175 ГПК України, суд відповідно до ст. 176 ГПК України відкрив провадження у справі.
Суд зазначає, що відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості судді. Наявність припущень не є достатньою підставою для відводу судді.
Водночас, саме лише припущення про наявність упередженості судді не може бути покладено в основу будь-якого судового акта, в тому числі й прийнятого за результатами розгляду заяви про відвід судді.
Досліджуючи заяву про відвід, суд встановив, що вона не містить даних про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді Гладюка Ю.В., а наведені заявником обставини не можуть бути підставою для задоволення заяви про відвід судді Гладюка Ю.В.
Будь-яких інших обставин, передбачених ст.ст. 35-36 ГПК України, що слугували б підставою для відводу судді Гладюка Ю.В. від розгляду справи № 924/51245/25 заявником не заявлено, а судом під час розгляду заяви не встановлено.
З огляду на встановлені судом обставини, проаналізувавши наведені у заяві про відвід судді аргументи та доводи, які зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями суду, суд не вбачає підстав для відводу судді Гладюка Ю.В. у даній справі, з огляду на що доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Враховуючи викладене, заява про відвід судді Гладюка Ю.В. відповідно до ч.3 ст. 39 ГПК України підлягає передачі для визначення складу суду в порядку, встановленому ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, для вирішення питання про відвід.
Керуючись ст. ст. 32, 35, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
Визнати відвід судді Гладюка Ю.В. від участі у розгляді справи №924/1245/25 необгрунтованим.
2. Передати заяву ФОП Федорова О.А. про відвід судді Гладюка Ю.В. у справі №924/1245/25 іншому судді, визначеному в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 02.02.2026 та оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В. Гладюк
Віддрук 2 примірники: 1 - до справи, 2 - відповідачу АДРЕСА_1 надіслати реком. з повід. про вруч.
Позивачу надіслати ухвалу до електронного кабінету ЕС.