8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про забезпечення позову
"02" лютого 2026 р.м. ХарківСправа № 922/309/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Присяжнюка О.О.
без виклику представників сторін
розглянувши заяву першого заступника керівника Харківської обласної прокуратури про забезпечення позову, що подається одночасно з позовною заявою (вх.№309/26 від 30.01.2026) у справі
за позовом Першого заступника керівника Харківської обласної прокуратури (61001, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4) в інтересах держави в особі Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7)
до Приватного підприємства «ЮС Градус» (просп. Науки, 20-А, м. Харків, 61000)
про зобов'язання вчинити певні дії
Перший заступник керівника Харківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного підприємства «ЮС Градус», в якій просить суд:
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
2. Визнати недійсним договір від 18.08.2021 оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:16:008:0001 по вул. Батумській, 16 у м. Харкові, площею 2,0848 га, укладений між Харківською міською радою та Приватним підприємством «ЮС ГРАДУС» (код ЄДРПОУ 43954988), скасувавши право оренди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право: 43674245).
3. Припинити володіння Приватного підприємства «ЮС ГРАДУС» (код ЄДРПОУ 43954988), назву якого змінено з Приватного підприємства «КАРИЯ», правом власності на об'єкт нерухомого майна (нежитлова будівля літ. «Ч-1») з реєстраційним номером 386556163101, зареєстрованого на підставі договору купівлі продажу № 567 від 25.03.2021 (номер відомостей про право власності: 41178508).
5. Зобов'язати Приватне підприємство «ЮС ГРАДУС» (код ЄДРПОУ 43954988), повернути Харківській територіальній громаді в особі Харківської міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:16:008:0001, площею 2,0848 га, розташовану за адресою: м. Харків, вул. Батумська, 16, з приведенням її у придатний для використання стан, включаючи знесення нежитлової будівлі літ. «Ч-1».
4. Судовий збір стягнути за такими реквізитами: Харківська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910108, банк отримувача: Державна казначейська служба України, код 820172, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету ? 2800.
5. Судові витрати по справі покласти на відповідача.
6. Про дату розгляду справи повідомити учасників справи та Харківську обласну прокуратуру.
Разом із позовною заявою прокурором подана заява про забезпечення позову (вх.№ 309/26 від 30.01.2026), в якій прокурор просить суд:
1. Задовольнити заяву про забезпечення позову.
2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом встановлення Приватному підприємству «ЮС ГРАДУС» (код ЄДРПОУ 43954988) заборони на відчуження нежитлової будівлі літ. «Ч-1», загальною площею 125,2 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 386556163101) до вирішення справи по суті та набрання рішенням суду законної сили.
3. Судові витрати покласти на відповідача та стягнути за такими реквізитами: Харківська обласна прокуратура, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 2800.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову прокурор зазначає, що нежитлова будівля літ. «Ч-1» загальною площею 125,2 кв.м. по вул. Батумській, 16 у м. Харкові є об'єктом самочинного будівництва в розумінні статті 376 ЦК України, так як збудована на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети та без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи. При цьому, предметом позову є, зокрема, вимога про знесення самочинно збудованого об'єкта нерухомого майна та припинення володіння ПП «ЮС ГРАДУС» правом власності на об'єкт нерухомого майна (нежитлова будівля літ. «Ч-1») з реєстраційним номером 386556163101, зареєстрованого на підставі договору купівлі-продажу № 567 від 25.03.2021. В контексті наведеного прокурор зауважує, що у разі задоволення позовних вимог відповідач втрачає право власності на спірне майно та зобов'язаний буде його знести. Водночас, без встановлення обмежень на час розгляду справи фактичний власник спірного нерухомого майна ПП «ЮС ГРАДУС» може розпорядитися своєю власністю на власний розсуд в будь-який час. Подальше ймовірне відчуження майна на користь інших осіб, передача нерухомого майна в оренду, зміна його призначення, поділ, виділ чи об'єднання, на переконання прокурора, ускладнить виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Прокурор стверджує, що спосіб забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами, оскільки спір є реальним, власником спірного майна є відповідач, майно, відносно якого прокурор просить встановити заборону на відчуження, повністю відповідає обсягу позовної вимоги та існує реальна загроза того, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти відповідні дії щодо спірного майна може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення про повернення майна з володіння відповідачів в разі задоволення такого позову.
Крім того, прокурор наголошує на тому, що обраний захід забезпечення позову на період розгляду судом спору, не буде перешкоджати діяльності відповідача, оскільки не позбавляє останнього прав на володіння та користування вказаним нерухомим майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, а лише тимчасово обмежує право відповідача розпоряджатись вказаним об'єктом нерухомого майна та вчиняти дії, спрямовані на зміну об'єкта нерухомого майна. Вказаний захід має наслідком лише збереження існуючого становища до завершення розгляду справи по суті заявлених позовних вимог. У випадку відмови у позові відповідачу не може бути завдано значних збитків, оскільки забезпечення позову не створить жодних перешкод у їх відшкодуванні. При цьому, заходи забезпечення позову є тимчасовими, їх дія пов'язана з перебуванням справи у провадженні суду та обмежена встановленими ст. 145 ГПК України часовими межами. Невжиття заходів забезпечення позову нівелює мету звернення прокурора до суду за захистом інтересів держави, адже повторне ініціювання нових судових спорів з метою їх поновлення потребуватиме значних як правових, так і фінансових витрат, покладення яких на державу буде неправомірним, а можливо й надмірним тягарем.
З огляду на викладене вище, прокурор просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом встановлення Приватному підприємству «ЮС ГРАДУС» (код ЄДРПОУ 43954988) заборони на відчуження нежитлової будівлі літ. «Ч-1», загальною площею 125,2 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 386556163101) до вирішення справи по суті та набрання рішенням суду законної сили.
Розглянувши заяву прокурора про забезпечення позову, суд встановив наступне.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За приписами частин 1, 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Забезпечення позову - це по суті обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (відповідачів) з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні у випадку задоволення позову.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Відповідно до усталених висновків Верховного Суду при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання/невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
При цьому важливим є те, що обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту. Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19, від 09.06.2021 у справі № 914/2438/20.
Крім того, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає оцінку співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23, від 16.11.2023 у справі № 921/333/23, від 13.07.2022 у справі № 904/4710/21.
Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб.
Обрання належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
При застосування приписів статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України під час розгляду заяви про забезпечення позову суд виходить з того, що оцінка обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову здійснюється з урахуванням поданих заявником доказів, доводів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії. Такі висновки Велика Палата Верховного Суду виклала у постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22.
Вирішуючи питання щодо забезпечення позову, суд насамперед повинен з'ясувати зміст позовних вимог, а також правові підстави позову.
Предметом позову у справі є вимоги прокурора про визнання недійсним договору від 18.08.2021 оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:16:008:0001 по вул. Батумській, 16 у м. Харкові, площею 2,0848 га, укладеного між Харківською міською радою та Приватним підприємством «ЮС ГРАДУС», скасувавши право оренди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право: 43674245), припинення володіння Приватного підприємства «ЮС ГРАДУС», назву якого змінено з Приватного підприємства «КАРИЯ», правом власності на об'єкт нерухомого майна (нежитлова будівля літ. «Ч-1») з реєстраційним номером 386556163101, зареєстрованого на підставі договору купівлі-продажу № 567 від 25.03.2021 (номер відомостей про право власності: 41178508), зобов'язання Приватного підприємства «ЮС ГРАДУС» повернути Харківській територіальній громаді в особі Харківської міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:16:008:0001, площею 2,0848 га, розташовану за адресою: м. Харків, вул. Батумська, 16, з приведенням її у придатний для використання стан, включаючи знесення нежитлової будівлі літ. «Ч-1».
Суд наголошує, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд не повинен надавати оцінку доказам в обґрунтування вимог чи заперечень проти позову, робити висновки про існування або відсутність підстав для задоволення позову. В першу чергу суд повинен оцінити доводи заявника на підтвердження того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Суд звертає увагу на те, що наявність у Приватного підприємства «ЮС Градус» правомочностей власника спірного майна вказує на можливість у будь-який момент (в тому числі під час розгляду судом цієї справи, але до прийняття остаточного рішення) розпорядитися цим майном на користь третіх осіб, що може призвести до неможливості виконання рішення в цій справі (у разі задоволення такого позову).
Суд звертає увагу, що відчуження у будь-який спосіб майна призведе до зміни власника, а тому прокурор буде змушений знову звертатися до суду за захистом своїх, як він вважає, порушених прав, до нового власника майна. Тобто припущення того, що у випадку відчуження майна позивач не захистить свої права в межах одного судового провадження є обґрунтованим.
У випадку потенційного відчуження майна та проведення чергових реєстраційних дій, позивач (прокурор) змушений буде знов звертатися до суду із позовом визнання недійсними таких записів та звертати свої вимоги про знесення вже до нового власника, що є недопустимим. Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.08.2018 у справі №910/1040/18 звернула увагу, що при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Таким чином, у випадку відчуження майна та невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відчуження майна позивач (прокурор) не зможе захистити свої права в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду. Крім того, суд вважає доцільним такий вид забезпечення позову, як встановлення відповідачу заборони на відчуження майна, що є предметом позову, до вирішення справи по суті та набрання рішенням суду законної сили, оскільки здійснення вказаних дій також може призвести до зміни користувачів цього майна, що потягне за собою необхідність звернення з новими позовами до суду.
Вжиття наведених заходів забезпечення позову шляхом заборони на відчуження вказаного майна спрямоване виключно на збереження існуючого становища до прийняття рішення у цій справі та на ефективний захист порушених прав та інтересів заявника у випадку задоволення поданого позову та сприятиме захисту та поновленню порушених прав позивача та виконанню в подальшому рішення суду у разі задоволення вказаних вище позовних вимог.
Невжиття заявленого прокурором заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, що в свою чергу призведе до нівелювання функції судового рішення, як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів позивача.
Спірне нерухоме майно може бути відчужене, як наслідок, остаточне рішення суду (у випадку задоволення позову), прийняте через певний час після ініціювання судового провадження, уже не зможе належним чином ефективно захистити порушені права та інтереси держави, а також зумовить необхідність звернення з іншими позовами до суду.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 21.02.2019 у справі № 904/3168/18.
Таким чином, необхідність вжиття заходів забезпечення позову зумовлена обґрунтованим припущенням, з урахуванням предмета спору, що невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог прокурора, чим фактично буде нівельована функція судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів.
Крім того, забезпечення позову запропонованим заявником способом без обмеження/позбавлення права відповідача на користування обтяженим нерухомим майном не призведе до невиправданого обмеження його майнових прав, зокрема на володіння та користування майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів тощо, оскільки обтяжене майно фактично перебуває у власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
Вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу.
Заходи забезпечення позову є тимчасовими на період вирішення спору по суті та спрямовані на збереження існуючого становища до розгляду спору по суті (збереження спірного об'єкта у відповідному правовому статусі) з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Заявлені заходи забезпечення безпосередньо стосуються предмета спору.
З огляду на наведене, врахувавши предмет і підстави поданої заяви, суд вважає заявлені прокурором заходи забезпечення позову обґрунтованими, адекватними та співмірними із позовними вимогами, у зв'язку з чим наявні підстави для вжиття визначених заявником заходів забезпечення позову, адже вони відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку з предметом позовних вимог та можуть забезпечити ефективний захист прав або інтересів позивача у разі ухвалення рішення про задоволення позову.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява першого заступника керівника Харківської обласної прокуратури про забезпечення позову у справі є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.
Суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення) (ч. 1 ст. 141 ГПК України).
Суд не вбачає підстав задля застосовування зустрічного забезпечення з огляду на те, що відповідні заходи не призведуть до негативних наслідків для відповідача чи інших осіб, та спрямовані на те, щоб не допустити перехід права власності до третіх осіб, що унеможливить виконання можливого рішення у даній справі та призведе до необхідності звернення до суду з іншими позовами, більше того, такі заходи носять тимчасовий характер, що є адекватною мірою та балансом інтересів сторін у такій ситуації.
Аналогічні позиції щодо такого питання викладені у Постановах Верховного Суду у справі № 916/870/18 від 15.01.2019 та № 916/73/19 від 27.06.2019.
Керуючись статтями 73, 74, 86, 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву першого заступника керівника Харківської обласної прокуратури про забезпечення позову, що подається одночасно з позовною заявою (вх.№309/26 від 30.01.2026) - задовольнити.
2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом встановлення Приватному підприємству «ЮС ГРАДУС» (просп. Науки, 20-А, м. Харків, 61000, код ЄДРПОУ 43954988) заборони на відчуження нежитлової будівлі літ. «Ч-1», загальною площею 125,2 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 386556163101) до вирішення справи по суті та набрання рішенням суду законної сили.
Дана ухвала відповідно до пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом.
Стягувач: Перший заступник керівника Харківської обласної прокуратури (61001, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108) в інтересах держави в особі Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243).
Боржник: Приватне підприємство «ЮС ГРАДУС» (просп. Науки, 20-А, м. Харків, 61000, код ЄДРПОУ 43954988).
Ухвала набирає законної сили 02 лютого 2026 року та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.
Ухвала може бути пред'явлена до виконання в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", протягом трьох років з наступного дня після набрання нею законної сили, в строк до 03 лютого 2029 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали відповідно до статей 256, 257 ГПК України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Кодексу.
Ухвалу підписано 02 лютого 2026 року.
Суддя Присяжнюк О.О.