Рішення від 26.01.2026 по справі 921/670/25

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 січня 2026 року м. ТернопільСправа № 921/670/25

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Охотницької Н.В.

за участі секретаря судового засідання Коляски І.І.

розглянув матеріали справи

за позовом Керівника Теребовлянської окружної прокуратури, вул. 22 січня, 14, м.Теребовля, Теребовлянська ТГ, Тернопільський район, в інтересах держави в особі:

1. Західного офісу Держаудитслужби, вул. Костюшка, 8, м. Львів, 79000;

2. Збаразької міської ради, майдан Івана Франка, 1, м. Збараж, Тернопільський район, Тернопільська область, 47302

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівгаз Збут", вул. Княгині Ольги, 22, прим 144, м. Дніпро, 49038

відповідача 2: Збаразького міського комунального підприємства по благоустрою "Добробут", вул. Д Галицького, б. 91, м. Збараж, Тернопільська область, 47302

про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення коштів

За участі представників:

Прокурора: Ємець Д.В.

Позивача 1: Стефанів І.І.

Позивача 2: не прибув

Відповідача 1: Шевчик О.І. (в режимі відеоконференції);

Відповідача 2: не прибув

В порядку статей 8, 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів

Суть справи:

Керівник Теребовлянської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби та Збаразької міської ради, до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівгаз Збут" та Збаразького міського комунального підприємства по благоустрою "Добробут", про:

- визнання недійсною Додаткової угоди №2 від 26.04.2021 до Договору №60С797-5585-21 від 07.04.2021, укладеної між ТОВ "Львівгаз Збут" (код ЄДРПОУ 39594527) та Збаразьким міським комунальним підприємством по благоустрою "Добробут" (код ЄДРПОУ 32807813);

- визнання недійсною Додаткової угоди №3 від 30.06.2021 до Договору №60С797-5585-21 від 07.04.2021, укладеної між ТОВ "Львівгаз Збут" (код ЄДРПОУ 39594527) та Збаразьким міським комунальним підприємством по благоустрою "Добробут" (код ЄДРПОУ 32807813);

- визнання недійсною Додаткової угоди №4 від 17.08.2021 до Договору №60С797-5585-21 від 07.04.2021, укладеної між ТОВ "Львівгаз Збут" (код ЄДРПОУ 39594527) та Збаразьким міським комунальним підприємством по благоустрою "Добробут" (код ЄДРПОУ 32807813);

- визнання недійсною Додаткової угоди №5 від 25.08.2021 до Договору №60С797-5585-21 від 07.04.2021, укладеної між ТОВ "Львівгаз Збут" (код ЄДРПОУ 39594527) та Збаразьким міським комунальним підприємством по благоустрою "Добробут" (код ЄДРПОУ 32807813);

- визнання недійсною Додаткової угоди № 6 від 15.09.2021 до Договору №60С797-5585-21 від 07.04.2021, укладеної між ТОВ "Львівгаз Збут" (код ЄДРПОУ 39594527) та Збаразьким міським комунальним підприємством по благоустрою "Добробут" (код ЄДРПОУ 32807813);

- визнання недійсною Додаткової угоди №7 від 20.09.2021 до Договору №60С797-5585-21 від 07.04.2021, укладеної між ТОВ "Львівгаз Збут" (код ЄДРПОУ 39594527) та Збаразьким міським комунальним підприємством по благоустрою "Добробут" (код ЄДРПОУ 32807813);

- визнання недійсною Додаткової угоди №8 від 21.10.2021 до Договору №60С797-5585-21 від 07.04.2021, укладеної між ТОВ "Львівгаз Збут" (код ЄДРПОУ 39594527) та Збаразьким міським комунальним підприємством по благоустрою "Добробут" (код ЄДРПОУ 32807813);

- визнання недійсною Додаткової угоди №9 від 29.10.2021 до Договору №60С797-5585-21 від 07.04.2021, укладеної між ТОВ "Львівгаз Збут" (код ЄДРПОУ 39594527) та Збаразьким міським комунальним підприємством по благоустрою "Добробут" (код ЄДРПОУ 32807813);

- визнання недійсною Додаткової угоди №10 від 18.11.2021 до Договору №60С797- 5585-21 від 07.04.2021, укладеної між ТОВ "Львівгаз Збут" (код ЄДРПОУ 39594527) та Збаразьким міським комунальним підприємством по благоустрою "Добробут" (код ЄДРПОУ 32807813);

- визнання недійсною Додаткової угоди №11 від 24.11.2021 до Договору №60С797- 5585-21 від 07.04.2021, укладеної між ТОВ "Львівгаз Збут" (код ЄДРПОУ 39594527) та Збаразьким міським комунальним підприємством по благоустрою "Добробут" (код ЄДРПОУ 32807813);

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівгаз Збут" на користь міського бюджету Збаразької міської територіальної громади грошових коштів в сумі 257 291 грн 59 коп.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 11 листопада 2025 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання у цій справі на 08 грудня 2025 року о 09:30 год. Крім того, суд встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.

25 листопада 2025 року до суду від відповідача 1 через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву б/н від 25.11.2025 (вх. №8303) згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівгаз Збут" просить відмовити у задоволенні позовної заяви в повному обсязі.

27 листопада 2025 року до суду від Західного офісу Держаудитслужби через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив б/н від 27.11.2025 (вх. №8352).

Ухвалою суду від 01.12.2025 задоволено клопотання б/н від 01.12.2025 (вх. №8437) представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівгаз Збут" - адвоката Шевчика Олега Івановича, про його участь в судових засіданнях у даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Надалі, 01 грудня 2025 року через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівгаз Збут" надійшло клопотання б/н від 01.12.2025 (вх. №8438) про зупинення провадження у цій справі до завершення перегляду Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду справи №924/698/23.

02 грудня 2025 року до суду від Теребовлянської окружної прокуратури через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив б/н від 01.12.2025 (вх. №8455).

Однак, враховуючи тимчасову непрацездатність судді Охотницької Н.В., підготовче засідання, призначене у справі №921/670/25 на 08.12.2025 о 09:30 год., не відбулося.

Ухвалою суду від 17.12.2025 повідомлено учасників справи про те, що підготовче засідання у цій справі відбудеться 29 грудня 2025 року о 10:30 год.

Ухвалою суду від 29.12.2025 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівгаз Збут" (вх. №8438 від 01.12.2025) про зупинення провадження у цій справі до завершення перегляду Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду справи №924/698/23.

При цьому судом встановлено, що ухвалою від 26.06.2024 справу №924/698/23 передано на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з підстав необхідності відступити від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №924/674/21 щодо застосування передбачених частиною п'ятою статті 29 ГПК України правил альтернативної підсудності за вибором позивача до усіх спорів, пов'язаних з виконанням договорів, у яких визначено місце виконання. Тоді як у справі №921/670/25 позов пред'явлено до двох відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівгаз Збут", вул. Княгині Ольги, 22, прим 144, м. Дніпро, 49038 (відповідач 1) та Збаразького міського комунального підприємства по благоустрою "Добробут", вул. Д Галицького, б. 91, м. Збараж, Тернопільська область, 47302 (відповідач 2), і позовну заяву Керівником Теребовлянської окружної прокуратури пред'явлено на підставі ч.2 ст. 29 ГПК України за правом вибору позивача за місцезнаходженням Збаразького міського комунального підприємства по благоустрою "Добробут" (відповідача-2) як споживача за Договором про постачання електричної енергії споживачу №60С797-5585-21 від 07.04.2021).

Надалі, враховуючи усне клопотання представника відповідача 1, заявлене ним у підготовчому засіданні 29.12.2025 про відкладення підготовчого засідання, беручи до уваги неявку представників позивача 2 та відповідача 2, суд з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави та надання сторонам передбаченого ст. ст. 7, 13 ГПК України рівного права на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів, та відповідно неможливістю вирішення судом завдань підготовчого провадження, визначених ст. 177 ГПК України, відклав підготовче засідання на 08 січня 2026 року о 09:05 год., без постановлення окремого процесуального документа із зазначенням про це у протоколі судового засідання, відповідно до пункту 7 частини 2 статті 223 ГПК України, про що прокурора та представника позивача 1 повідомлено під розписку, представника відповідача 1 в режимі відеоконференції, а позивача 2 та відповідача 2 відповідною ухвалою суду.

У підготовчому засіданні 08.01.2026, враховуючи, що сторонам забезпечено можливість подати заяви по суті справи, визначені ст. 161 ГПК України, які вони мали намір подати, відсутність заяв чи клопотань в присутніх у підготовчому засіданні прокурора, представників позивача 1 та відповідача 1, відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, визначених ч. 2 ст. 183 ГПК України, а також з метою дотримання строків проведення підготовчого провадження, передбачених ч. 3 ст. 177 ГПК України, суд у відповідності до ст. 185 ГПК України, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 19 січня 2026 року о 10:00 год. без постановлення окремого процесуального документа з зазначенням про це у протоколі судового засідання, відповідно до пункту 7 частини 2 статті 223 ГПК України, про що прокурора та представника позивача 1 повідомлено під розписку, представника відповідача 1 в режимі відеоконференції, а Збаразьку міську раду та Збаразьке міське комунальне підприємство по благоустрою "Добробут" відповідною ухвалою суду.

У судовому засіданні 19.01.2026 суд розпочав розгляд справи №921/670/25 по суті, та враховуючи клопотання представника відповідача 1 про відкладення судового засідання, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави та надання сторонам, передбаченого ст. ст. 7, 13 ГПК України, рівного права на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів, відклав судове засідання на 26.01.2026 о 12:00 год. зі стадії відкриття розгляду справи по суті, без постановлення окремого процесуального документа із зазначенням про це у протоколі судового засідання, відповідно до пункту 7 частини 2 статті 223 ГПК України, про що присутніх прокурора та представника позивача 1 повідомлено під розписку, а позивачу 2 та відповідачам надіслано відповідну ухвалу.

В судове засідання 26.01.2026 прибули прокурор та представник позивача 1, представник відповідача 1 взяв участь в засіданні в режимі відеоконференції.

Представники позивача 2 та відповідача 2 в судове засідання не прибули, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином (ухвала суду від 19.01.2026 надіслана до їх електронних кабінетів 19.01.2026).

26.01.2026 від позивача 2 - Збаразької міської ради надійшло клопотання (вх.№586 від 26.01.2026) відповідно до якого остання, у зв'язку із неможливістю забезпечення участі представника в засіданні 26.01.2026 о 12:00 год., просить проводити судове засідання без участі представника органу місцевого самоврядування, зазначивши, що позовні вимоги підтримує.

Відповідач 2 своїм правом на подання відзиву на позов не скористався.

Частинами 2, 3 ст.120 ГПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з ч.5 ст.6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Отже, судом виконано процесуальні вимоги щодо повідомлення учасників справи належним чином про час та місце розгляду справи. При цьому явка представників сторін в судове засідання не визнавалася судом обов'язковою, відповідачі не були обмежені у своїх процесуальних правах (зокрема, відповідач 2 - надати відзив на позов).

Частиною 1 ст. 178 ГПК України передбачено, що у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати: 1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; 2) позивачу, іншим відповідачам, а також третім особам - копії відзиву та доданих до нього документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч.2 ст.178 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.13 ГПК України).

Під час розгляду справи судом заслухано позиції прокурора та представника позивача, досліджено письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

26 січня 2026 року справу розглянуто по суті та у відповідності до вимог ч. 6 ст. 233 ГПК України оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Прокурор та представник позивача 1 - Західного офісу Держаудитслужби, заявлений позов повністю підтримали з підстав, наведених у позовній заяві та відповідях на відзив (вх.№8455 від 02.12.2025 та вх.№8352 від 27.11.2025), посилаючись на долучені до матеріалів справи докази.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що внаслідок укладення між ТОВ "Львівгаз Збут" та Збаразьким міським комунальним підприємством по благоустрою "Добробут" оспорюваних додаткових угод до Договору №60С797-5585-21 від 07.04.2021 з підвищенням ціни на предмет закупівлі, всупереч вимогам п.2 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", необґрунтовано збільшено ціну електричної енергії більш ніж на 10% від початково встановленої ціни в договорі, що також встановлено за результатами проведення Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області в період з 21.11.2024 по 31.01.2025 ревізії окремих питань фінансово-господарського діяльності Збаразького міського комунального підприємства по благоустрою "Добробут". У зв'язку із наведеним, додаткові угоди повинні бути визнані судом недійсними в судовому порядку на підставі статей 203, 215 ЦК України. Крім того, оскільки оплату видатків за спожиту електроенергію за Договором №60С797-5585-21 від 07.04.2021 здійснено за рахунок коштів міського бюджету Збаразької міської територіальної громади, зайво сплачені постачальнику кошти у сумі 257 291,59 грн підлягають поверненню в міський бюджет Збаразької міської ради.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (вх.№8303 від 25.11.2025), просить у задоволенні позову відмовити.

Зокрема, у відзиві відповідач просить врахувати, що протягом 2021 року постійно відбувались коливання цін на ринку електричної енергії в сторону збільшення, що підтверджується довідками Львівської торгово-промислової палати та ДП "Держзовнішінформ", копії яких додано прокурором до позовної заяви, а збільшення ціни відбулось в межах 10%. Також загальновідома інформація, що до початку повномасштабного вторгнення РФ ціни на енергоносії, в т.ч. електроенергію, збільшувалися в рази, а не у відсотковому виразі у зв'язку із значним зростанням цін на ринку електроенергії в країнах Європи. При цьому, твердження прокурора, що додані довідки ТПП не відображають коливання цін вважає довільним і необґрунтованим.

Наголошує, що оспорювані додаткові угоди передбачали збільшення ціни електроенергії до 10 відсотків без збільшення суми Договору (про що зазначає і сам прокурор), тобто з дотриманням статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та з урахуванням роз'яснень Мінекономрозвитку, а також останньої позиції Верховного Суду.

Просить врахувати позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладену в постанові 05 квітня 2023 року у справі №420/17618/21, у якій зазначено, що строки зміни ціни за одиницю товару не застосовуються у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії, тому під час збільшення до 10 відсотків ціни вказаного товару на ринку повинна зберігатися умова щодо збереження суми, визначеної в договорі про закупівлю. У разі ж закупівлі інших товарів необхідно дотримуватись збільшення суми не більше ніж на 10% за умови збереження суми, визначеної в договорі про закупівлю, один раз протягом 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю.

Також зауважує, що ухвалою Верховного Суду від 29.01.2025 на розгляд Великої Палати Верховного Суду передано справу №920/19/24 за позовом керівника Конотопської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Управління освіти Конотопської міської ради Сумської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне партнерство" про визнання недійсними додаткових угод до договору публічної закупівлі та стягнення коштів у сумі 692 623,48 грн. Передаючи справу №920/19/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі, зокрема, зазначила, що підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду є: - зміна законодавства: Велика Палата Верховного Суду хоч і зробила висновок щодо застосування п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі" в редакції Закону №114-ІХ, втім не робила висновок щодо застосування п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі" в редакції із змінами, внесеними Законом №1530-IX від 03.06.2021; - порушення принципу належного урядування з огляду на неоднакове праворозуміння п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі": Мінекономіки вважає, що сторони договору про закупівлю можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку за наявності відповідних умов, в той час як Велика Палата Верховного Суду вважає, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі.

Наголошує, що укладаючи додаткові угоди, жодної незгоди зі сторони Збаразького міського комунального підприємства по благоустрою "Добробут" не було.

Враховуючи зазначене вище, відповідач стверджує, що у ТОВ "Львівгаз збут" були правові підстави для зміни ціни на електроенергію, а внесення таких змін до Договору було обґрунтованим та документально підтвердженим, крім того відбувалось відповідно до чинного законодавства України, зокрема Закону України "Про публічні закупівлі" та умов укладеного Договору. Більше того, жодних прав та інтересів позивачів не порушено.

Вважає, що прокурором не надано належного обґрунтування існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави, підстав визнання недійсними додаткових угод до Договору, обґрунтованості заявленої до стягнення суми та відповідно наявності достатніх правових підстав та повноважень для звернення до суду з даним позовом.

З огляду на заперечення відповідача 1, позивач 1 - Західний офіс Держаудитслужби, у відповіді на відзив (вх.№8352 від 27.11.2025) просить суд врахувати таке.

За результатами процедури відкритих торгів між Збаразьким міським комунальним підприємством по благоустрою "Добробут" та ТОВ "Львівгаз збут" укладено договір про постачання електричної енергії споживачу від 07.04.2021 №60С797-19106-5585-21 на суму 699 999,00 грн з ПДВ (обсяг постачання електроенергії - 372 000 кВт/год, ціна електроенергії - 1,56 грн без ПДВ за 1 кВт/год).

При цьому, відповідно до пункту 13.1 Договору 07.04.2021 №60С797-19106-5585-21, він набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2021. Згідно із п.13.6.2 Договору від 07.04.2021 №60С797-19106-5585-21, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшено ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі, та Постачальник в межах дії Договору надасть Замовнику на розгляд додаткову угоду та обґрунтування щодо зміни ціни у бік збільшення, зокрема даними офіційного сайту НКРЕКП або Торгово-промислової палати України чи її територіальних відділень, або ДП "Держзовнішформ", або ДП "Укрпромзовнішекспертиза", або органів статистики.

Пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон №922-VIII) встановлено імперативну умову, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладення договору на підставі поданої пропозиції і до внесення відповідних змін до нього, враховуючи можливе як збільшення так і зменшення ціни за одиницю товару на ринку у відповідному періоді. Внесення змін до договору про закупівлю у випадках, які передбачені Законом №922-VIII та умовами такого договору, має відбуватись шляхом укладання додаткової угоди, а також бути обґрунтованим та документально підтвердженим у спосіб, встановлений у договорі. Відповідні роз'яснення містяться і в листі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 24.11.2020 №3304-04/69987-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю".

При цьому ревізією встановлено, що внаслідок оплати вартості електричної енергії за ціною, що була збільшена відповідно до оспорюваних додаткових угод з порушенням вимог Закону №922-VIII, впродовж 2021 року Підприємством проведено зайвих витрат коштів, чим завдано збитків (втрат).

Верховний Суд у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18 червня 2021 року у справі № 927/491/19 дійшов висновків про те, що: - метою регулювання, передбаченого ст. 36 Закону "Про публічні закупівлі", а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника; - передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону "Про державні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод). Аналогічна правова позиція щодо збільшення ціни за одиницю товару до 10% відповідно до п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22.

При цьому зауважує, що представництво Теребовлянською окружною прокуратурою інтересів держави в суді узгоджується із нормами пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України та Закону України "Про прокуратуру". Підстави для представництва обґрунтовані прокурором у позовній заяві з посиланням на законодавство.

Просить зазначені відповідачем 1 у відзиві заперечення відхилити, а позов Теребовлянської окружної прокуратури задоволити.

Також, у відповіді на відзив (вх.№8455 від 02.12.2025) Теребовлянська окружна прокуратура додатково зауважила, що Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проєкту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Відповідно до листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 24.11.2020 №3304-04/69987-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю" під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладення договору на підставі поданої пропозиції і до внесення відповідних змін до нього. Внесення змін до договору про закупівлю у випадках, які передбачені Законом України "Про публічні закупівлі" та умовами такого договору, має відбуватись шляхом укладення додаткової угоди, а також бути обґрунтованим та документально підтвердженим у спосіб, встановлений у договорі. Тобто, збільшення ціни такого товару на ринку повинно відбутись після укладання договору, мусить містити достатнє обґрунтування про наявність коливання (збільшення чи зменшення ціни за одиницю товару на ринку) за період з дати укладення Договору до дати першої зміни ціни додатковою угодою до Договору, а в разі наступних змін - між черговими такими змінами на підставі додаткових угод. Така позиція відображена в постановах Верховного Суду від 12.09.2019 у справі №915/1868/18, від 23.01.2020 у справі №907/788/18, від 13.10.2020 у справі №912/1580/18, від 02.12.2020 у справі №913/368/19 від 16.02.2021 у справі №910/6790/18.

Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

Вивчення даних про коливання цін на ринку електричної енергії в період виконання Договору засвідчило, що відповідач використовував для обґрунтування збільшення ціни відомості про рівень цін маніпулятивно, за вигідні для себе дати і періоди, а не відповідно до законодавства, умов договору та усталеної добросовісної ділової практики на ринку електроенергії.

Поряд з тим, прокурор не заперечує проти використання цінових довідок (висновків) торгово-промислових палат у разі, якщо вони містять дані за періоди з дати укладення Договору до дати першої зміни ціни додатковою угодою до Договору, а в разі наступних змін - між черговими такими змінами на підставі додаткових угод.

Також зазначає, що додаткові угоди, які оспорюються, укладено з порушенням ст. 57, 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" щодо строків застосування нових цін у додаткових угодах не раніше 20 днів після надходження відповідної пропозиції від Постачальника про зміну умов Договору.

Щодо підстав звернення прокурора з позовною заявою для захисту інтересів держави прокуратура зауважує, що при формулюванні змісту позовної заяви прокурором наведено обґрунтування інтересів держави та виключного випадку, коли прокурор може представляти інтереси держави у разі нездійснення захисту суб'єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Прокурор виходив з того, що Західний офіс Держаудитслужби є органом державного контролю, який уповноважений реагувати на виявлені ним порушення, проте останній не вживав заходів до пред'явлення позову після проведення ревізії. З огляду на доступність відомостей про виконання договору на вебсайті "Прозорро" та з інших інформаційних ресурсів, Західний офіс не скористався повноваженнями моніторингу закупівлі в період виконання договору та упродовж 2022-2024 років та не ініціював перевірки закупівлі. За цей тривалий період часу відбулося значне знецінення визначеної ревізією суми переплати за додатковими угодами внаслідок інфляційних процесів.

Збаразька міська рада, як орган місцевого самоврядування, який одночасно виступає стороною незаконних правочинів і має повноваження їх оспорити, незважаючи на сталу практику вирішення судами аналогічних справ, не реагувала більш як три роки на необґрунтованість підвищення ціни і як сторона договору не звернулася до суду самостійно.

Обидва визначені прокурором у якості позивачів юридичні особи є суб'єктами владних повноважень, які не здійснили захист інтересів держави шляхом реалізації наданих процесуальних повноважень на самостійне звернення до суду з позовними вимогами про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів до бюджету. Відтак, у прокурора виникає право представляти інтереси держави в суді в особі цих органів.

Комунальне підприємство визначено відповідачем у справі, проте кошти, які воно використало для оплати електроенергії є бюджетними коштами, отриманими за програмним фінансуванням.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача 1 та відповідача1, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши подані докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Щодо підстав представництва інтересів держави прокурором в даній справі.

Пунктом 2 ч.1 ст. 1311 Конституції України та п.2 ч.1 ст. 2 Закону України "Про прокуратуру" на органи прокуратури покладено виконання функції представництва інтересів держави в суді.

Частиною 6 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що під час здійснення представництва інтересів держави в суді прокурор, серед іншого, має право звертатися до суду з позовом в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Згідно з ч.3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами.

Частиною 4 цієї ж статті встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 АПК України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.

Як вказується у позовній заяві, правовідносини, пов'язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) додаткових угод до договору, на підставі яких ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає. При цьому, шляхом укладення недійсних додаткових угод порушуються вимоги чинного законодавства, принципи максимальної ефективності та економії, які призвели до безпідставної зміни істотних умов договору та зростання ціни за одиницю товару, покладення на бюджетну установу економічно невигідних зобов'язань щодо витрачання бюджетних коштів у сумі 257 291,59 гривень.

Щодо суб'єкта, який уповноважений здійснювати функції захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.

Зі змісту преамбули Закону України "Про публічні закупівлі" вбачається, що цей Закон установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. До основних принципів публічних закупівель віднесено зокрема, їх максимальна економія та ефективність.

Частиною 1 ст.7 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що державне регулювання та контроль у сфері закупівель здійснюють Уповноважений орган та інші органи відповідно до їх компетенції.

Окрім того, згідно з ч.4 ст.7 Закону України "Про публічні закупівлі" контроль у сфері закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснює Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі" моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю серед іншого є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, ефективним використанням коштів і майна у бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

За змістом пунктів 1, 7, 8, 10 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право: перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів тощо.

Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 з наступними змінами та доповненнями, Державна аудиторська служба (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до пп. 3, 9 п.4 вказаного Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель, вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Таким чином, Державна аудиторська служба України, як орган, який здійснює фінансовий контроль, при моніторингу публічних закупівель має право при виявленні випадків недотримання законодавства про державні закупівлі та не виконанні підконтрольною установою вимог до усунення відповідних порушень, звернутися до суду в інтересах держави.

Водночас, положення вищевказаних нормативно-правових актів не визначають конкретні предмети і підстави позовів, з якими уповноважений орган має право звернутися до суду, оскільки зазначене було б неправомірним обмеженням повноважень такого органу у визначенні способу захисту та забезпеченні здійснення судового захисту інтересів держави (аналогічну позицію висловив Верховний Суд у постанові від 20.09.2018 у справі №924/1237/17).

Постановою Кабінету Міністрів України №266 від 06.04.2016 "Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби" затверджено перелік міжрегіональних територіальних органів Держаудитслужби України. Відповідно до п.1 вказаної постанови міжрегіональні територіальні органи Держаудитслужби за переліком згідно додатку 1 утворюються як юридичні особи публічного права.

Відповідно до наказу Держаудитслужби України №23 від 02.06.2016 затверджено Положення про Західний офіс Держаудитслужби з наступними змінами та доповненнями, згідно якого Західний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління у Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Рівненській, Тернопільській, Чернівецькій, Хмельницькій областях. Повноваження Західного офісу Держаудитслужби, визначені зазначеним наказом кореспондуються із Положенням про Державну аудиторську службу України.

Наказом Західного офісу Держаудитслужби №117 від 22.02.2022 затверджено Положення про Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області, згідно якого основним завданням управління є реалізація повноважень Західного офісу Держаудитслужби на території Тернопільської області.

Таким чином, Західний офіс Держаудитслужби є органом, уповноваженим державою на здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах на території Тернопільської області, у зв'язку з чим останнього визначено у цій справі як позивача-1.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №826/13768/16 зазначено, що нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається, а здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, яка висловлена у п. 81 постанови від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст.23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Теребовлянська окружна прокуратура зверталася до Західного офісу Держаудитслужби та управління Західного офісу Держаудитслужби у Тернопільській області із листом від 28.08.2025 №54/1-2335 ВИХ-25, у якому наведено допущені порушення при укладенні додаткових угод до Договору про постачання електричної енергії споживачу від 07.04.2021 №60С797-19106-5585-21 та запропоновано надати інформацію щодо вжитих заходів. При цьому звернуто увагу на наявність підстав для визнання недійсною додаткової угоди №2 до Договору та помилки при обчисленні суми до стягнення.

Листом від 10.09.2025 №131913-17/1910-2025 Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області серед іншого повідомило Теребовлянську окружну прокуратуру, що Західний офіс Держаудитслужби (Управління в його інтересах) не буде звертатися до суду з позовом про визнання недійсними додаткових угод до Договору від 07.04.2021 №60С797-19106-5585-21, укладених Збаразьким міським комунальним підприємством по благоустрою з ТОВ "Львівгаз Збут" на постачання електричної енергії та стягнення з останнього зайво отриманих грошових коштів. При цьому, незважаючи на викладені у листі прокуратури питання, причини невжиття заходів не вказано.

Зазначене є доказом нездійснення захисту інтересів держави суб'єктом владних повноважень та вказує на наявність підстав для застосування представницьких повноважень прокурором, адже, відповідно до вимог чинного національного законодавства та практики Європейського суду з прав людини, факт незвернення відповідного суб'єкта владних повноважень, на якого покладено обов'язок захисту інтересів держави, до суду з відповідною позовною заявою, незалежно від наявності чи відсутності коштів на сплату судового збору, свідчить про неналежне здійснення захисту інтересів держави таким суб'єктом владних повноважень. Згадана позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як йому стало відомо про можливе порушення інтересів держави, свідчить про бездіяльність Держаудитслужби. Тому звернення до суду прокурора в інтересах цього органу є обґрунтованим і правомірним.

Щодо наявності підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі Збаразької міської ради.

Як вказує прокурор, інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також у захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізується у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 08.02.2019 у справі № 915/20/18).

Крім цього, Верховний Суд у постанові від 13.03.2018 у справі № 911/620/17 зазначав, що у правовідносинах, що стосуються прав та економічних інтересів територіальної громади інтереси держави та місцевого самоврядування, повністю збігаються.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Завданням органу місцевого самоврядування, зокрема селищної ради, є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності (аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 30.07.2020 у справі №904/5598/18, від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18).

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні здійснюється, серед іншого, на принципах поєднання місцевих і державних інтересів; державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування. Вказані принципи місцевого самоврядування означають, що в Україні збігаються державні і місцеві інтереси.

Відповідно до ст. 142 Конституції України, ч.3 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 5 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.5 ст. 64 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" видатки місцевого бюджету здійснюються із загального та спеціального фондів місцевого бюджету відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України.

Згідно з положеннями ст. 22 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів, що уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків бюджету, зобов'язані ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері.

Відповідно до ст. 26 Бюджетного кодексу України, контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує, зокрема, досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

Джерелом фінансування вказаної у позовній заяві закупівлі є кошти місцевого бюджету Збаразької міської ради.

Збаразька міська рада - представницький орган місцевого самоврядування, який наділений правом представляти інтереси територіальної громади, приймати від її імені рішення та здійснювати в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування.

Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності.

Для реалізації наданих повноважень ради мають право звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Порушення законодавства про публічні закупівлі при укладенні додаткових угод про збільшення ціни на товар спричиняє істотну шкоду інтересам держави та територіальної громади щодо здійснення комунальної власності, тобто права територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися та розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном (коштами), що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування і, як наслідок, не відповідає суспільному інтересу.

Використання коштів місцевого бюджету беззаперечно становить суспільний інтерес, стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців територіальної громади.

З огляду на викладене, Збаразька міська рада виступає у якості суб'єкта владних повноважень, який приймає участь у формуванні бюджету та забезпечує його виконання, а також зобов'язана забезпечити раціональне та максимально ефективне використання бюджетних коштів, приймає рішення про використання виділених коштів, контролює належне і своєчасне відшкодування шкоди, заподіяної державі.

Теребовлянською окружною прокуратурою скеровано Збаразькій міській раді лист від 28.08.2025 №54/1-2339ВИХ.25 із зазначенням допущених порушень при укладенні додаткових угод до Договору та запропоновано надати інформацію щодо вжиття заходів до усунення порушень, про які фактично раді стало відомо ще у квітні 2025 року, після оформлення акту ревізії Збаразького міського комунального підприємства по благоустрою "Добробут" у лютому 2025 року та оприлюднення Управлінням Західного офісу Держаудитслужби у Тернопільській області результатів ревізії на вебсайті за посиланням https://tr.dasu.gov.ua/ua/news/321.

Листом №2655/03-04 від 22.09.2025 Збаразька міська рада повідомила, що не зверталась та не буде звертатись з позовом до суду, враховуючи, що фінансовий ресурс обмежений, значна частина коштів направлена на потреби Збройних Сил України.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 15 жовтня 2019 року у справі №903/129/18, незалежно від того, чи відповідають дійсності доводи позивача про неможливість самостійно звернутись до суду з позовом про повернення земельної ділянки через відсутність коштів для сплати судового збору, сам факт незвернення до суду сільської ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження.

Так, з часу виконання Договору від 07.04.2021 №60С797-5585-21 та додаткових угод до нього сплив значний період часу, впродовж якого рада мала можливість ознайомитися із усталеною судовою практикою у справах відповідної категорії і скористатися своїми процесуальними правами звернутися до суду, проте і після проведення ревізії Збаразького міського комунального підприємства по благоустрою "Добробут" такими правами не скористалася.

Вказане свідчить про нездійснення Збаразькою міською радою захисту інтересів держави, яке проявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається, що беззаперечно свідчить про бездіяльність органу уповноваженого державою на виконання відповідних функцій у спірних правовідносинах.

Як вказує прокурор, правовідносини, пов'язані з використанням бюджетних коштів становлять суспільний інтерес, а додаткові угоди, на підставі яких ці кошти витрачено, такому суспільному інтересу не відповідають, водночас Збаразька міська рада належних заходів до відновлення інтересів держави не вжила.

Враховуючи наведене, суд вважає належним чином обґрунтованою наявність підстав для звернення прокурора до суду з відповідним позовом в інтересах держави в особі Збаразької міської ради.

Щодо визнання недійсними додаткових угод.

У відповідності до ст. 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Дана норма кореспондується зі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення передбачають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 1.4, 1.5 Статуту Збаразького міського комунального підприємства по благоустрою "Добробут" (в редакції, затвердженій рішенням Збаразької міської ради №VIII/7/68 від 09.04.2021, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Підприємство є комунальним підприємством, утвореним у відповідності з рішенням сесії Збаразької міської ради №1131 від 28.04.2005 "Про створення міського комунального підприємства по благоустрою по наданню побутово-комунальних послуг жителям міста та обслуговування комунального господарства м. Збараж".

Власником і засновником МКППОБ "Добробут" є Збаразька міська територіальна громада в особі Збаразької міської ради, яка координує і контролює діяльність цього підприємства.

Скорочене найменування підприємства - Збаразьке МКППОБ "Добробут"

Підприємство є юридичною особою. Права та обов'язки Підприємство набуває з дня його державної реєстрації (п.3.1 Статуту).

Державну реєстрацію Збаразького міського комунального підприємства по благоустрою "Добробут" (скорочено Збаразьке МКППОБ "Добробут") проведено 10.05.2005.

Рішенням сесії Збаразької міської ради №VIII/22/21 від 26.04.2023 затверджено нову редакцію Статуту Збаразького міського комунального підприємства по благоустрою "Добробут" та збільшено статутний капітал цього підприємства на 600 тисяч гривень.

Згідно зі Статутом в редакціях, чинних на час укладення додаткових угод та на даний час (п.2.1), Підприємство створене з метою надання побутово-комунальних послуг, а також ведення господарської діяльності у сфері благоустрою та вуличного освітлення, забезпечення належного утримання, ефективної експлуатації та управління об'єктами житлово-комунального господарства (об'єктами благоустрою), забезпечення державної та регіональної політики щодо охорони, захисту, використання і відтворення лісів та додержання лісового та природоохоронного законодавства на землях лісового фонду, організації та здійснення заходів цивільного захисту на території Збаразької міської територіальної громади.

Підприємство має право на умовах цього Статуту та згідно з вимогами законодавства від свого імені укладати договори та угоди, - з юридичними та фізичними особами як в Україні, так і за її межами у встановленому законом порядку, набувати майнових та немайнових особистих прав, нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у відповідних судових інстанціях (п.3.6 Статуту).

Відповідно до п.п. 4.2, 4.3 Статуту, Майно підприємства є власністю Збаразької міської територіальної громади і закріплюється за ним на праві повного господарського відання.

Джерелами формування майна Підприємства є, зокрема: майно, передане йому Власником; доходи, одержані від здійснення статутної діяльності, реалізації продукції та наданих послуг, а також від інших видів господарської діяльності; кошти виділені місцевим бюджетом; інше майно, набуте на підставах, не заборонених чинним законодавством.

Як свідчать матеріали справи, Збаразьким міським комунальним підприємством по благоустрою "Добробут" оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів UA-2021-02-25-005515-a щодо предмету закупівлі - Електрична енергія (ДК 021:2015:09310000-5: Електрична енергія).

Участь у процедурі закупівель прийняло два учасники:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівгаз збут", з остаточною пропозицією в сумі 699 999,00 грн з ПДВ;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач", з остаточною пропозицією в сумі 700 000,00 грн з ПДВ.

Уповноваженою особою Збаразького міського комунального підприємства по благоустрою "Добробут" за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції, визначено переможця та прийнято рішення про намір укласти договір з ТОВ "Львівгаз збут".

19.03.2021 в електронній системі закупівель оприлюднено повідомлення про намір укласти договір з ТОВ "Львівгаз збут" щодо предмету закупівлі - Електрична енергія (ДК 021:2015:09310000-5: Електрична енергія).

За результатами процедури відкритих торгів, 07 квітня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівгаз збут" (як Постачальником) та Збаразьким міським комунальним підприємством по благоустрою "Добробут" (Споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу від 07.04.2021 №60С797-5585-21 (далі - Договір), в п.1.1 якого зазначено, що такий укладається Сторонами з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про публічні закупівлі", шляхом приєднання Споживача до умов цього Договору.

Згідно з п.2.1 Договору, за цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача (ДК 021:2015 код 09310000-5 Електрична енергія) у кількості 372000 кВт*год (згідно Додатку №3), а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Обсяги закупівлі електроенергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків та потреби в електроенергії (п.2.2 Договору).

Згідно з п.3.1. Договору, постачання електричної енергії Споживачу починається з дати договору, зазначеної у заяві-приєднанні, що є Додатком №1 Договору і здійснюється до 31.12.2021р. включно.

Пунктом 5.1 Договору визначено, що загальна вартість цього Договору становить 699999,00 грн, у тому числі ПДВ - 116 666,50 грн (згідно додатку №4 "Специфікація товару").

Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком 2 до цього Договору (п.5.2 Договору).

Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції Постачальника (п.5.3 Договору).

Ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни (п.5.4 Договору).

Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п. 5.5 Договору).

Відповідно до п.13.1 Договору, останній набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2021 року.

Усі зміни та доповнення до Договору здійснюються шляхом укладення додаткових угод, оформлюються письмово, підписуються уповноваженими представниками Сторін та скріплюється їх печатками (за наявності) (п.13.5 Договору).

В пункті 13.6 Договору сторони погодили, що істотними умовами договору є: предмет, а саме: найменування, кількість та якість постачання електричної енергії, ціна за одиницю товару та строк дії договору. Інші умови договору не є істотними та можуть змінюватися відповідно до положень Господарського кодексу України та ст..41 Закону України "Про публічні закупівлі". Істотні умови цього Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань Сторонами у повному обсязі, крім випадків:

- зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків Споживача (пп.13.6.1);

- збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в Договорі, та Постачальник в межах дії Договору надасть Замовнику на розгляд додаткову угоду та обґрунтування щодо зміни ціни у бік збільшення, зокрема: даними офіційного сайту НКРЕКП, або Торгово-промислової палати України чи її територіальних відділень, або ДП "Держзовнішінформ", або ДП "Укрпромзовнішекспертиза", або органів статистики. Відповідальність за достовірність даних, наданих в якості підстав для зміни ціни за Договором (пп.13.6.2).

- покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі (пп.13.6.3);

- продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю (пп.13.6.4);

- погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку (пп.13.6.5);

- зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування (пп.13.6.6);

- зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни (пп.13.6.7).

Згідно з п.14.1 Договору, невід'ємною частиною Договору є:

- Заява-приєднання до Договору про постачання електричної енергії споживачу (Додаток 1 до Договору);

- "Комерційна пропозиція" (за формою, визначеною постачальником) (Додаток №2 до Договору);

- Планові місячні обсяги споживання електричної енергії у розрізі кожного місяця 2021 року (Додаток №3 до Договору);

- Специфікація товару (Додаток №4 до Договору).

Згідно з підписаною 07.04.2021 Збаразьким МКППОБ "Добробут" Заявою-приєднанням до договору постачання електричної енергії споживачу (Додаток №1 до договору про постачання електричної енергії споживачу №60С797-5585-21 від 07.04.2021), визначено початок постачання - з 11 квітня 2021 року.

Додатком 2 до Договору - "Комерційна пропозиція "Бюджет" для споживачів, які не відносяться до сегменту ринку, обов'язки постачання якому покладені на Постачальника універсальної послуги, сторони серед іншого передбачили спосіб визначення договірних обсягів, спосіб оплати та коригування заявлених обсягів, розмір пені за порушення строку оплати, термін дії договору (до 31 грудня 2021 року).

У Додатку 3 до Договору сторони погодили період постачання електричної енергії Споживачу та планові місячні обсяги споживання електричної енергії у розрізі кожного місяця 2021 року.

Підписаним сторонами Додатком 4 до Договору "Специфікація товару" визначено ціну товару - електричної енергії, а саме - 1,56 грн (без ПДВ), кількість товару - 372 000 кВт/год, загальну вартість товару - 399 999,00 грн (з ПДВ).

13 квітня 2021 року сторонами підписано Додаткову угоду №1 до договору №60С797-5585-21 від 07.04.2021 на постачання електричної енергії, у відповідності до умов якої Сторони домовились:

- доповнити розділ 5 Договору пунктом 5.14. в наступній редакції:

"п.5.14. Споживач підтверджує що ознайомлений з тим, що протягом дії Договору ціна на електричну енергію може змінюватись у випадках передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", про що Сторони укладатимуть відповідні додаткові угоди."

- доповнити розділ 13 Договору пунктом 13.18. в наступній редакції:

"13.18. Сторони домовились, що обмін документами та повідомленнями, в тому числі про намір змінити умови Договору, здійснюється шляхом направлення документів та повідомлень на електронну адресу Споживача: ІНФОРМАЦІЯ_1 та електронну адресу Постачальника: ІНФОРМАЦІЯ_2. Також Сторони погодились, що до моменту обміну оригіналами документів, скановані копії підписаних Сторонами документів, надісланих Сторонами одна одній за вказаними у цьому пункті електронними адресами, мають силу оригіналу."

Також, в п.3 Додаткової угоди №1 сторони погодили, що підписуючи цю Додаткову угоду до Договору Сторони підтверджують узгодження порядку зміни ціни електричної енергії і Споживач підтверджує, що йому відповідно до ч. 3 ст. 57 Закону України "Про ринок електричної енергії" та п. 5.2.2. розділу V Правил роздрібного ринку електричної енергії надане належне повідомлення про порядок зміни ціни електричної енергії протягом дії Договору і ніяких інших повідомлень про зміну ціни електричної енергії не вимагається.

Надалі між Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівгаз збут" і Збаразьким міським комунальним підприємством по благоустрою "Добробут" впродовж квітня - листопада 2021 року укладено додаткові угоди до Договору від №60С797-5585-21 від 07.04.2021, якими неодноразово збільшено ціну електричної енергії.

Так, Додатковою угодою від 26.04.2021 №2 сторони відповідно до п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", Розділу 5, пункту 5.1 Договору у зв'язку з коливанням ціни на ринку електричної енергії, дійшли до взаємної згоди з 10.04.2021 збільшити ціну за 1 кВт*год електричної енергії, що складатиме 2,05 грн з ПДВ та внести відповідні зміни у договір.

Також, сторони погодили доповнити п.5.1 щодо ціни Договору, таким текстом: "Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною, що з 10.04.2021 становить 2,05 грн з ПДВ".

В п.4 Додаткової угоди зазначено, що остання набуває чинності з 10.04.2021 та діє протягом строку дії Договору.

Додатковою угодою від 30.06.2021 №3 сторони відповідно до п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", Розділу 5, пункту 5.1 Договору у зв'язку з коливанням ціни на ринку електричної енергії, дійшли до взаємної згоди з 01.06.2021 збільшити ціну за 1 кВт*год електричної енергії, що складатиме 2,20 грн з ПДВ та внести відповідні зміни у договір.

Доповнено п.5.1 щодо ціни Договору, таким текстом: "Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною, що з 01.06.2021 становить 2,20 грн з ПДВ".

В п.4 Додаткової угоди зазначено, що остання набуває чинності з 01.06.2021 та діє протягом строку дії Договору.

Додатковою угодою від 17.08.2021 №4 сторони відповідно до п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", Розділу 5, пункту 5.1 Договору у зв'язку з коливанням ціни на ринку електричної енергії, дійшли до взаємної згоди з 01.08.2021 збільшити ціну за 1 кВт*год електричної енергії, що складатиме 2,41978 грн з ПДВ та внести відповідні зміни у договір.

Доповнено п.5.1 щодо ціни Договору, таким текстом: "Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною, що з 01.08.2021 становить 2,41978 грн з ПДВ".

В п.4 Додаткової угоди зазначено, що остання набуває чинності з 01.08.2021 та діє протягом строку дії Договору.

Додатковою угодою від 25.08.2021 №5 сторони відповідно до п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", Розділу 5, пункту 5.1 Договору у зв'язку з коливанням ціни на ринку електричної енергії, дійшли до взаємної згоди з 11.08.2021 збільшити ціну за 1 кВт*год електричної енергії, що складатиме 2,6615 грн з ПДВ та внести відповідні зміни у договір.

Доповнено п.5.1 щодо ціни Договору, таким текстом: "Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною, що з 11.08.2021 становить 2,6615 грн з ПДВ".

В п.4 Додаткової угоди зазначено, що остання набуває чинності з 11.08.2021 та діє протягом строку дії Договору.

Додатковою угодою від 15.09.2021 №6 сторони відповідно до п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", Розділу 5, пункту 5.1 Договору у зв'язку з коливанням ціни на ринку електричної енергії, дійшли до взаємної згоди з 01.09.2021 збільшити ціну за 1 кВт*год електричної енергії, що складатиме 2,9274 грн з ПДВ та внести відповідні зміни у договір.

Доповнено п.5.1 щодо ціни Договору, таким текстом: "Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною, що з 01.09.2021 становить 2,9274 грн з ПДВ".

В п.2 Додаткової угоди зазначено, що дія даної угоди розповсюджується на відносини між сторонами, що виникли з 01.09.2021, на підставі ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України.

Додатковою угодою від 20.09.2021 №7 сторони відповідно до п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", Розділу 5, пункту 5.1 Договору у зв'язку з коливанням ціни на ринку електричної енергії, дійшли до взаємної згоди з 11.09.2021 збільшити ціну за 1 кВт*год електричної енергії, що складатиме 3,190573 грн з ПДВ та внести відповідні зміни у договір.

Доповнено п.5.1 щодо ціни Договору, таким текстом: "Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною, що з 11.09.2021 становить 3,190573 грн з ПДВ".

В п.2 Додаткової угоди зазначено, що дія даної угоди розповсюджується на відносини між сторонами, що виникли з 11.09.2021, на підставі ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України.

Додатковою угодою від 21.10.2021 №8 сторони відповідно до п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", Розділу 5, пункту 5.1 Договору у зв'язку з коливанням ціни на ринку електричної енергії, дійшли до взаємної згоди з 01.10.2021 збільшити ціну за 1 кВт*год електричної енергії, що складатиме 3,509311 грн з ПДВ та внести відповідні зміни у договір.

Доповнено п.5.1 щодо ціни Договору, таким текстом: "Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною, що з 01.10.2021 становить 3,509311 грн з ПДВ".

В п.2 Додаткової угоди зазначено, що дія даної угоди розповсюджується на відносини між сторонами, що виникли з 01.10.2021, на підставі ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України.

Додатковою угодою від 29.10.2021 №9 сторони відповідно до п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", Розділу 5, пункту 5.1 Договору у зв'язку з коливанням ціни на ринку електричної енергії, дійшли до взаємної згоди з 11.10.2021 збільшити ціну за 1 кВт*год електричної енергії, що складатиме 3,859891 грн з ПДВ та внести відповідні зміни у договір.

Доповнено п.5.1 щодо ціни Договору, таким текстом: "Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною, що з 11.10.2021 становить 3,859891 грн з ПДВ".

В п.2 Додаткової угоди зазначено, що дія даної угоди розповсюджується на відносини між сторонами, що виникли з 11.10.2021, на підставі ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України.

Додатковою угодою від 18.11.2021 №10 сторони відповідно до п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", Розділу 5, пункту 5.1 Договору у зв'язку з коливанням ціни на ринку електричної енергії, дійшли до взаємної згоди з 01.11.2021 збільшити ціну за 1 кВт*год електричної енергії, що складатиме 4,24549 грн з ПДВ та внести відповідні зміни у договір.

Доповнено п.5.1 щодо ціни Договору, таким текстом: "Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною, що з 01.11.2021 становить 4,24549 грн з ПДВ".

В п.2 Додаткової угоди зазначено, що дія даної угоди розповсюджується на відносини між сторонами, що виникли з 01.11.2021, на підставі ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України.

Додатковою угодою від 24.11.2021 №11 сторони відповідно до п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", Розділу 5, пункту 5.1 Договору у зв'язку з коливанням ціни на ринку електричної енергії, дійшли до взаємної згоди з 11.11.2021 збільшити ціну за 1 кВт*год електричної енергії, що складатиме 4,66962 грн з ПДВ та внести відповідні зміни у договір.

Доповнено п.5.1 щодо ціни Договору, таким текстом: "Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною, що з 11.11.2021 становить 4,66962 грн з ПДВ".

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За частиною 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, установлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише в випадках і на умовах, установлених договором або законом.

За приписами статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначені Законом України "Про публічні закупівлі".

Цей Закон передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина 1 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

За пунктами 6, 11 та 22 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі": договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару; замовники - це суб'єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону; предмет закупівлі - це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

Відповідно до частин 1-3 статті 180 ГК України (втратив чинність 28.08.2025, однак був чинний на час виникнення спірних правовідносин) зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами в передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані в будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Таким чином, на момент підписання договору сторонами були погоджені всі істотні умови: предмет, ціна та строк виконання зобов'язань за договором відповідно до вимог ч.3 ст.180 ГК України та Закону України "Про публічні закупівлі".

Слід зазначити, що на момент укладення Договору про постачання електричної енергії споживачу №60С797-5585-21 від 07.04.2021 та оспорюваної додаткової угоди №2 від 26.04.2021 діяв Закон України "Про публічні закупівлі" в редакції Закону №114-ІХ.

Тоді як на час укладення додаткових угод №3 від 30.06.2021, №4 від 07.04.2021 від 17.08.2021, №5 від 25.08.2021, №6 від 15.09.2021, №7 від 20.09.2021, №8 від 21.10.2021, №9 від 29.10.2021, №10 від 18.11.2021 та №11 від 24.11.2021, пункт 2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" діяв в редакції із змінами, внесеними згідно із Законом №1530-IX від 03.06.2021.

Так, пунктом 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, яка діяла на час укладення Договору та додаткової угоди №2 до нього) передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

24 січня 2024 року Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову у справі №922/2321/22, в якій вирішувалось питання про те, чи дозволяють норми пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII (у редакції Закону №114-ІХ) збільшувати ціну товару більш ніж на 10% від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю.

У пунктах 88-90 наведеної постанови Велика Палата Верховного Суду виснувала, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у разі зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, у порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинне перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Такий правовий висновок неодноразово також був викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11 квітня 2024 року у справі № 922/433/22, від 01 жовтня 2024 року у справі № 918/779/23, від 06 лютого 2025 року у справі № 910/5182/24, від 18 лютого 2025 року у справі № 925/889/23 тощо, де інтерпретовано та застосовано положення пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII як імперативну норму, яка визначає верхню межу дозволеного відсоткового збільшення ціни за одиницю товару - не більше 10 % від ціни товару, погодженої сторонами в договорі про закупівлю.

Отже, згідно з положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII (у редакції Закону №114-ІХ) зміна ціни в договорі закупівлі допускається за таких умов: - збільшення ціни за одиницю товару до 10 %; - збільшення ціни має бути пропорційне збільшенню ціни цього товару на ринку в разі коливання його ціни на ринку; - така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; - така зміна може відбуватися не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю; - обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

До того ж застосована законодавцем при формулюванні цієї норми конструкція "не частіше ніж один раз на 90 днів" фактично надає можливість вносити зміни до ціни товару неодноразово, але лише в межах дозволеного відсоткового збільшення ціни за одиницю товару - не більше 10 %.

Пунктом 2 ч.5 ст.41 Закону в редакції Закону №1530-IX від 03.06.2021 передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Так, на відміну від норм пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIIIу редакції Закону № 114-ІХ, який урегульовував можливість збільшення ціни за одиницю товару не частіше ніж один раз на 90 днів лише з моменту підписання договору про закупівлю, положеннями цього пункту в редакції Закону № 1530-IX визначено, що строк зміни умов договору може відраховуватись як з моменту підписання договору, так і з моменту внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Тобто редакцією цієї норми законодавець передбачив лише можливість внесення зміни до ціни договору неодноразово: вперше - один раз у перші 90 днів з дня підписання договору; другий і подальші рази - один раз на 90 днів, які починаються з моменту останньої зміни ціни.

Іншими словами, зміни та доповнення до пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону №922-VIII, внесені Законом №1530-IX, стосуються лише встановлення альтернативного варіанта визначення моменту початку обчислення строку для зміни ціни за одиницю товару - 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю або 90 днів з моменту внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару.

Проте пунктом 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII як у редакції, викладеній Законом №114-ІХ, так і в редакції, викладеній Законом № 1530-ХІ, однаково передбачено, що такі обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовуються у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Водночас положення пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIIIу редакції Закону № 1530-ХІ не містять змін щодо максимально можливого збільшення розміру ціни за одиницю товару, погодженої сторонами договору закупівлі, визначеної попередньою редакцією цієї норми на рівні не більше 10 %. У будь-якому випадку загальний розмір збільшення ціни не може перевищувати 10 % ціни, встановленої в договорі закупівлі.

Визначене законодавцем відсоткове значення обмеження суми є граничним (пороговим) і відповідний ліміт зміни ціни слід враховувати при кожному внесенні змін до договору про закупівлю, а не застосовувати щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Іншими словами, це означає, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору (у разі коливання ціни товару на ринку) не може перевищувати нормативно закріпленого 10 % значення для зміни ціни, визначеної в договорі про закупівлю.

Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі №920/19/24.

Також, Верховний Суд неодноразово зауважував, що передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний уже укладений договір і щоб не проводити новий тендер закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10 %. Інше тлумачення відповідної норми Закону "Про державні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної у договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод) (постанови Верховного Суду від 12.11.2024 у справі №910/19784/23, від 10.09.2024 у справі №918/703/23, від 02.07.2024 у справі №910/13579/23, від 14.05.2024 у справі №917/1010/22, від 06.02.2025 у справі №910/5182/24).

Закон встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обгрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Будь-який суб'єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору. Будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни.

Тобто, неухильним аспектом при застосуванні п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону при збільшенні ціни за одиницю товару є підтвердження (наявність) факту коливання ціни такого товару на ринку та встановлення саме пропорції такого коливання.

Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.

Тобто, збільшення ціни такого товару на ринку повинно відбутись після укладання договору, мусить містити достатнє обґрунтування про наявність коливання (збільшення чи зменшення ціни за одиницю товару на ринку) за період з дати укладення Договору до дати першої зміни ціни додатковою угодою до Договору, а в разі наступних змін - між черговими такими змінами на підставі додаткових угод.

Саме така позиція відображена в постановах Верховного Суду від 12.09.2019 у справі №915/1868/18, від 23.01.2020 у справі № 907/788/18, від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18, від 02.12.2020 у справі № 913/368/19 від 16.02.2021 у справі № 910/6790/18.

На підтвердження факту коливання ціни на товар у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору.

Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначається прокуратурою в позовній заяві:

- за Додатковою угодою від 26.04.2021 №2 збільшення ціни порівняно з первинними умовами Договору склало 9,62% (між цінами 1,56 грн без ПДВ та 1,71 грн без ПДВ або відповідно між цінами 1,872 грн з ПДВ та 2,05 з ПДВ).

Водночас, в обгрунтування збільшення ціни надана довідка ДП "Держзовнішінформ" (реквізити сканкопії на веб-порталі "Прозорро" не чіткі), яка містить дані про середньозважені ціни станом на 01.04.2021 та 09.04.2024, тоді як розрахунковим періодом за договором є календарний місяць, і порівняння стосується періоду до дати укладення договору 07.04.2021.

Отже, дана довідка не може бути належним підтвердженням для обгрунтування збільшення ціни за договором.

Крім того, у тендерній пропозиції від 22.03.2021 №797-Сл-2052-0321 ТОВ "Львівгаз Збут" погодилося дотримуватися умов цієї тендерної пропозиції протягом 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій. Однак, вже 26.04.2021 сторони уклали додаткову угоду №2, якою збільшили ціну з 10.04.2021, тобто вже через три дні після укладення договору, що свідчить про недобросовісну поведінку зі сторони постачальника.

Внаслідок зазначеного ціна, визначена за результатами відкритих торгів, взагалі сторонами не застосовувалася у розрахунках під час виконання Договору.

Крім того, за даними вебсайту "Оператор ринку", в період з дати укладення Договору (07.04.2021) по 10.04.2021 (дату набрання чинності Додаткової угоди №2) середньозважена ціна на електричну енергію змінилася з 1316,61 грн/МВт/год до 1317,52 грн/МВт/год.

Отже, збільшення ціни Додатковою угодою №2 здійснювалося необгрунтовано.

Таким чином, ТОВ "Львівгаз збут" ініціювало укладення додаткової угоди №2 від 26.04.2021 у порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), що є підставою для визнання такої угоди недійсною на підставі статей 203, 215 ЦК України.

Визнання недійсною будь-якої додаткової угоди тягне за собою визнання недійсними всіх послідуючих додаткових угод, оскільки кожна наступна додаткова угода є похідною від попередніх додаткових угод. Недійсність додаткових угод є наслідком того, що ціна за послідуючими угодами фактично перевищуватиме ціну за одиницю товару більше, ніж на 10%, визначених в п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону, у порівнянні із основним договором.

- за Додатковою угодою від 30.06.2021 №3 - підставою для її укладення слугувала Цінова довідка Львівської торгово-промислової палати №19-09/547 від 29.06.2021, яка містить порівняння середньозваженої ціни закупки електроенергії на ринку "на добу наперед" (РДН) в Об'єднаній енергетичній системі України (ОЕС) за 20 днів червня 2021 року в сумі 1350,73 грн без ПДВ та за 20 днів травня 2021 року - в сумі 1084,05 грн без ПДВ за 1 МВт/год. Таким чином, зміна величини середньозваженої ціни склала +24,60%.

За даними вебсайту "Оператор ринку", станом на 26.04.2021 середньозважена ціна на електроенергію складала 1582,97 грн/МВт/год, станом на 01.06.2021 - 1104,12 грн/МВт/год, а станом на 30.06.2021 - 1526,57 грн/МВт/год.

Отже, на ринку відбувалося коливання ціни в сторону зниження. Відтак, підстави для укладення додаткової угоди №3, якою ціну збільшено до 1,83 грн без ПДВ (2,20 грн з ПДВ) були відсутні.

Порівняно з первинними умовами договору додатковою угодою №3 ціна збільшилася з 1,56 грн без ПДВ до 1,83 грн без ПДВ, тобто на 17,32%, чим перевищено максимальний 10% ліміт щодо збільшення ціни.

Порівняно з додатковою угодою №2, додатковою угодою №3 ціна збільшилася з 1,71 грн без ПДВ до 1,83 грн без ПДВ (відповідно з 2,05 грн з ПДВ до 2,20 грн з ПДВ), тобто на 7%.

- за Додатковою угодою від 17.08.2021 №4 - підставою для збільшення ціни стала цінова довідка Львівської торгово-промислової палати від 11.08.2021 №19-09/692, якою для порівняння взято середньозважені ціни за 3 декаду липня 2021 та 1 декаду серпня 2021 року, зміна величини цін склала +31,04%.

Проте дана довідка не може вважатись належним обгрунтуванням збільшення ціни, оскільки для її підготовки використано для порівняння нетотожні проміжки в межах двох розрахункових періодів. При цьому відсутнє порівняння від дати укладення додаткової угоди №3.

При зміні ціни з 1,83333 грн без ПДВ до 2,01648 грн без ПДВ (або відповідно з 2,20 грн з ПДВ до 2,41978 грн з ПДВ) збільшення складає 9,9%.

Як вказує прокурор, тенденція до зростання цін на ринку у період від дати укладення додаткової угоди №3 до дати укладення додаткової угоди №4 дійсно мала місце і складала 45,58%. Проте, в разі визнання недійсними додаткових угод №2 та №3 встановлена додатковою угодою №4 є більшою за первинні умови договору від 07.04.2021 більш як на 10%. Тим самим перевищено 10% максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в Договорі, передбачений п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону.

- за Додатковою угодою від 25.08.2021 №5 - підставою для укладення додаткової угоди стала цінова довідка Львівської торгово-промислової палати від 19.08.2021 №19-09/723, якою для порівняння взято середньозважені ціни за третю декаду липня 2021 та другу декаду серпня 2021.

Отже, вказана довідка не може вважатись належним обгрунтуванням збільшення ціни, оскільки вона стосується періоду, який вже використано для порівняння при збільшенні ціни додатковою угодою №4 та не містить порівняння за період після 17.08.2021, тобто не аналізує коливання ціни в період з дати укладення попередньої додаткової угоди - №4.

Крім того, за даними вебсайту "Оператор ринку" станом на 17.08.2021 середньозважена ціна на електроенергію складала 2222,07 грн/МВт/год., а на 25.08.2021 - 2239,93 грн/МВт/год, відтак зміна величини цін склала 0,8%. Натомість додатковою угодою №5 від 25.08.2021 ціну збільшено порівняно з додатковою угодою №4 від 17.08.2021 на 9,99% (відповідно від 2,41978 грн з ПДВ до 2,6615 грн з ПДВ).

Таким чином, при укладенні додаткової угоди №5 також не дотримано пропорційності збільшення ціни порівняно з її зростанням на ринку.

Окрім того, додатковими угодами №4 та №5 до Договору ціна у серпні 2021 року переглянута двічі.

- за Додатковою угодою від 15.09.2021 №6 - підставою для укладення додаткової угоди стала цінова довідка Львівської торгово-промислової палати від 31.08.2021 №19-09/754, якою для порівняння взято середньозважені ціни за третю декаду липня 2021 та третю декаду серпня 2021 року.

Отже, вказана довідка не може вважатись належним обгрунтуванням збільшення ціни, оскільки вона стосується періоду, який вже використано для порівняння при збільшенні ціни додатковою угодою №4 і №5 та не містить порівняння за період після 25.08.2021, тобто не аналізує коливання ціни в період з дати укладення попередньої додаткової угоди - №5.

Крім того, за даними вебсайту "Оператор ринку" станом на 25.08.2021 середньозважена ціна на електроенергію складала 2239,93 грн/МВт/год., станом на 01.09.2021 - 2305,56 грн/МВт/год, а на 15.09.2021 - 2268,13 грн/МВт/год, відтак зміна величини цін на дату укладення додаткової угоди №6 склала 1,26%. Натомість додатковою угодою №6 від 15.09.2021 ціну збільшено порівняно з додатковою угодою №5 від 25.08.2021 на 9,99% (відповідно з 2,6615 грн з ПДВ до 2,9274 грн з ПДВ).

Таким чином, при укладенні додаткової угоди №6 також не дотримано пропорційності збільшення ціни порівняно з її зростанням на ринку. Тим самим перевищено 10% максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в Договорі, передбачений п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону.

- за Додатковою угодою від 20.09.2021 №7 документальне обгрунтування збільшення ціни для укладення додаткової угоди №7 відсутнє.

За даними вебсайту "Оператор ринку" станом на 11.09.2021 середньозважена ціна на електроенергію на РДН складала 1680,18 грн/МВт/год, на 15.09.2021 - 2268,13 грн/МВт/год, а на 20.09.2021 - 2246,05 грн/МВт/год. Отже, на ринку відмічалася тенденція до спадання ціни на електроенергію.

Натомість додатковою угодою №7 від 20.09.2021 порівняно з додатковою угодою №6 від 15.09.2021 ціну збільшено на 9% (відповідно з 2,9274 грн з ПДВ до 3,190573 грн з ПДВ). Порівняно з первинними умовами Договору ціну підвищено з 1,872 грн з ПДВ до 3,190573 грн з ПДВ, або на 70,43%.

Таким чином, ТОВ "Львівгаз збут" ініціювало укладення додаткової угоди №7 від 26.04.2021 у порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону щодо обґрунтованості підвищення ціни, а відтак вказана додаткова угода підлягає визнанню недійсною.

Окрім того, додатковими угодами №6 та №7 до Договору ціна у вересні 2021 року переглянута двічі.

- за Додатковою угодою від 21.10.2021 №8 - підставою для укладення додаткової угоди стала цінова довідка Львівської торгово-промислової палати від 13.10.2021 №19-09/944, якою для порівняння взято середньозважені ціни за першу декаду вересня 2021 та першу декаду жовтня 2021.

Отже, вказана довідка не може вважатись належним обгрунтуванням збільшення ціни, оскільки вона стосується періоду, не містить порівняння за період після 20.09.2021, тобто не аналізує коливання ціни в період з дати укладення попередньої додаткової угоди №7, тобто з 20.09.2021.

Крім того, за даними вебсайту "Оператор ринку" станом на 20.09.2021 середньозважена ціна на електроенергію складала 2246,05 грн/МВт/год., станом на 01.10.2021 - 2372,73 грн/МВт/год, а на 21.10.2021 - 2648,94 грн/МВт/год, відтак зміна величини цін на дату укладення додаткової угоди №8 склала 18%.

Однак, враховуючи те, що вона набрала чинності з 01.10.2021 для порівняння слід брати ціну на вказану дату, тому зміна величини цін складатиме лише 5,64%.

Натомість додатковою угодою №8 від 21.10.2021 ціну збільшено порівняно з додатковою угодою №7 від 20.09.2021 на 9,99% (відповідно з 3,190573 грн з ПДВ до 3,509311 грн з ПДВ.

Таким чином, при укладенні додаткової угоди №8 також не дотримано пропорційності збільшення ціни порівняно з її зростанням на ринку.

- за Додатковою угодою від 29.10.2021 №9 - підставою для укладення додаткової угоди стала цінова довідка Львівської торгово-промислової палати від 21.10.2021 №19-09/971, якою для порівняння взято середньозважені ціни за другу декаду вересня 2021 та другу декаду жовтня 2021.

Вказана довідка не може бути використана для обгрунтування збільшення ціни, оскільки вона стосується періоду, не містить порівняння за період після 21.10.2021, тобто не аналізує коливання ціни в період з дати укладення попередньої додаткової угоди №8, тобто з 21.10.2021.

Крім того, за даними вебсайту "Оператор ринку" станом на 11.10.2021 середньозважена ціна на електроенергію складала 2657,56 грн/МВт/год., станом на 21.10.2021 - 2648,94 грн/МВт/год, а на 29.10.2021 - 3108,73 грн/МВт/год, відтак зміна величини цін на дату укладення додаткової угоди №9 склала 17,36%.

Однак, враховуючи те, що вона набрала чинності з 11.10.2021 для порівняння слід брати ціну на вказану дату, тому підстав для підвищення ціни не було, оскільки відбулося незначне зниження ціни на ринку.

Натомість додатковою угодою №9 від 29.10.2021 ціну збільшено порівняно з додатковою угодою №8 від 21.10.2021 на 9,99% (відповідно з 3,509311 грн з ПДВ до 3,859891 грн з ПДВ).

Таким чином, при укладенні додаткової угоди №9 також не дотримано пропорційності збільшення ціни порівняно з її зростанням на ринку.

Окрім того, додатковими угодами №8 та №9 до Договору ціна у жовтні 2021 року переглянута двічі.

- за Додатковою угодою від 18.11.2021 №10 - підставою для укладення додаткової угоди №10 від 18.11.2021 стала цінова довідка Львівської торгово-промислової палати від 02.11.2021 №19-09/1024, якою для порівняння взято середньозважені ціни за третю декаду вересня 2021 та третю декаду жовтня 2021.

Вказана довідка не може вважатись належним обгрунтуванням збільшення ціни, оскільки вона стосується періоду, що не містить порівняння за період після 29.10.2021, тобто не аналізує коливання ціни в період з дати укладення попередньої додаткової угоди №9, тобто з 29.10.2021.

Крім того, за даними вебсайту "Оператор ринку" станом на 29.10.2021 середньозважена ціна на електроенергію складала 3108,73 грн/МВт/год., станом на 01.11.2021 - 3491,75 грн/МВт/год, а на 18.11.2021 - 3408,27 грн/МВт/год, відтак зміна величини цін на дату укладення додаткової угоди №10 склала 9,6%.

Натомість додатковою угодою №10 від 18.11.2021 ціну збільшено порівняно з додатковою угодою № 9 від 29.10.2021 на 9,99% (відповідно з 3,859891 грн з ПДВ до 4,24549 грн з ПДВ).

Таким чином, при укладенні додаткової угоди №10 також не дотримано пропорційності збільшення ціни порівняно з її зростанням на ринку.

- за Додатковою угодою від 24.11.2021 №11 - підставою для укладення додаткової угоди №11 від 24.11.2021 стала цінова довідка Львівської торгово-промислової палати від 12.11.2021 №19-09/1073, якою для порівняння взято середньозважені ціни за третю декаду жовтня 2021 та першу декаду листопада 2021.

Вказана довідка не може вважатись належним обгрунтуванням збільшення ціни, оскільки вона стосується періоду, що не містить порівняння за період після 18.11.2021, тобто не аналізує коливання ціни в період з дати укладення попередньої додаткової угоди №10, тобто з 18.11.2021.

Крім того, за даними вебсайту "Оператор ринку" станом на 11.11.2021 середньозважена ціна на електроенергію складала 3322,75 грн/МВт/год., станом на 18.11.2021 - 3408,27 грн/МВт/год, а на 24.11.2021 - 3380,83 грн/МВт/год, відтак відмічалося зменшення цін на ринку на дату укладення додаткової угоди №11.

Натомість додатковою угодою №11 від 24.11.2021 ціну збільшено порівняно з додатковою угодою №10 від 18.10.2021 на 9,99% (відповідно з 4,24549 грн з ПДВ до 4,66962 грн з ПДВ).

Таким чином, при укладенні додаткової угоди №11 також не дотримано пропорційності збільшення ціни порівняно з її зростанням на ринку.

Окрім того, додатковими угодами №10 та №11 до Договору ціна у листопаді 2021 року переглянута двічі.

Загальне збільшення ціни за одиницю електричної енергії склало з 1,56 грн за 1 кВт/год (без ПДВ) до 3,8913 грн за 1 кВт/год (без ПДВ), або відповідно з 1,872 грн з ПДВ до 4,66962 грн з ПДВ, що становить 249,44% від початкової ціни товару, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю.

Статтею 3 Цивільного кодексу України визначено загальні засади цивільного законодавства, до яких віднесено, зокрема, свободу договору.

Відповідно до положень ст. 6 ЦК України сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Розкриваючи зміст засади свободи договору у статтях 6 і 627 ЦК України визначає, що свобода договору полягає у праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів і погодженні умов договору.

Закріпивши принцип свободи договору у ЦК України, законодавець разом із тим визначив, що свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 6 та статті 627 цього Кодексу при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.08.2019 у справі № 914/1087/18.

Відповідно до ст. 5 3акону України "Про публічні закупівлі", закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі (ч. 4 ст. 41 вказаного Закону).

У постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 Верховний Суд наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 5 Закону.

Також, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 04.08.2021 у справі № 912/994/20 з подібних правовідносин виклав правову позицію про те, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом так званого "каскадного" укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця (п. 57 постанови).

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України у своєму листі від 14.08.2019 №3304-04/33869-06 "Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії" роз'яснило, що згідно із частиною шостою статті 67 Закону України "Про ринок електричної енергії" відповідно до правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку за результатами торгів оприлюднюються ціна та обсяги купівлі-продажу електричної енергії для кожного розрахункового періоду та інші показники, що можуть використовуватися як орієнтир (індикатор) для укладення правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії на ринку.

Оприлюднення результатів торгів на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку забезпечує ДП "Оператор ринку" на своєму веб-сайті (https://www.огее.соm.uа).

Постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції) (п.134 постанови Верхового Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, п.5.46 Постанови Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 924/674/21).

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, у п. 7.21 постанови від 16.02.2023 у справі № 903/383/22 зазначає про те, що чинне законодавство не передбачає, які саме документи мають підтверджувати факт коливання цін. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що частина п'ята статті 41 Закону №922-УІІІ дає можливість змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% та має на, меті запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника. Разом з тим, ця норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Документи щодо коливання ціни повинні підтверджувати, чому відповідне підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні запропонованій замовнику на тендері та/або чому виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним (подібна за змістом позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №915/346/18, від 12.02.2020 у справі №913/166/19, від 21.03.2019 у справі №912/898/18, від 25.06.2019 у справі №913/308/18, від 12.09.2019 у справі №915/1868/18).

Тобто не будь-яка довідка уповноваженого органу про ціну товару на ринку є належним підтвердженням та підставою для зміни ціни в договорі після його підписання, а лише та, яка містить інформацію про коливання ціни такого товару на ринку.

Таким чином, якщо постачальник документально підтвердить замовнику, що ціна на товар коливалась на ринку такого товару від ціни в договорі і до ціни на момент підписання (застосування умов) додаткової угоди (або між додатковими угодами), обґрунтує та доведе, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції), то можна говорити про наявність підстав для внесення змін до договору.

Водночас, надані постачальником довідки та інші документи не є тими документами, які підтверджують коливання (збільшення чи зменшення ціни за одиницю товару на ринку) за відповідні періоди, надана інформація має лише довідковий характер, що дає підстави дійти висновку про необгрунтоване збільшення ціни Договору на підставі додаткових угод та є підставою для визнання їх недійсними.

Таким чином, постачальником під час укладення спірних додаткових угод, всупереч вимогам п.2 ч.5 ст.41 Закону, збільшено ціну електричної енергії без належного підтвердження наявності коливання ціни на електричну енергію в період на день укладання додаткових угод та на момент звернення до вказаних органів, установ, організацій, що підтверджує коливання (зміни) цін на ринку товару. Жоден із документів, які стали підставою для укладення додаткових угод, не містить інформацію про факт коливання цін на електричну енергію на ринку у період між датою підписання сторонами попередніх додаткових угод та датою звернення постачальника до вказаних органів, установ, організацій, що підтверджує коливання (зміни) цін на ринку товару.

Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі №6915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі".

Як визначено у статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" принципами закупівлі, зокрема, є максимальна економія та ефективність. Критерієм вибору переможця у проведенні закупівлі є найнижча ціна.

Неодноразове надіслання відповідачем після укладення договору листів, з проханням погодити більшу ціну за товар (за відсутності належного документального підтвердження коливання ціни на ринку) не відповідає принципу добросовісної конкуренції серед учасників. Укладення селищною радою додаткових угод з постійним збільшенням ціни за товар жодним чином не відповідає принципу максимальної економії та ефективності.

У статті 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У статті 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно з частиною 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Ураховуючи наведене, додаткові угоди №2 від 26.04.2021, угод №3 від 30.06.2021, №4 від 07.04.2021 від 17.08.2021, №5 від 25.08.2021, №6 від 15.09.2021, №7 від 20.09.2021, №8 від 21.10.2021, №9 від 29.10.2021, №10 від 18.11.2021 та №11 від 24.11.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 60С797-5585-21 від 07.04.2021 суперечать наведеним вище вимогам ЦК України та ч.5 ст. 41 Закону, що є підставою для визнання зазначених додаткових угод недійсними з моменту їх підписання.

Також, у позовній заяві прокурор вказує про те, що застосування нових (збільшених) цін у спірних додаткових угодах суперечить імперативним вимогам нормативно-правових актів, які регулюють постачання електричної енергії споживачам та якими сторони керувалися при укладенні Договору, зокрема:

- п. 4 ч. 3 ст. 57 Закону України "Про ринок електричної енергії"; п. 3.1.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ) щодо обов'язку електропостачальника у чіткий та прозорий спосіб інформувати своїх споживачів про зміну будь-яких умов договору постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір;

- п. 3.2.4. ПРРЕЕ, яким визначено, що у разі зміни умов договору про постачання електричної енергії споживачу, у тому числі комерційної пропозиції, електропостачальник не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування повідомляє про це споживача з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір;

- п. 11 ч. 1 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" щодо права споживача отримувати від відповідного електропостачальника повідомлення про його наміри внести зміни до будь-яких умов договору постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до внесення.

Таким чином, прокурор вказує, що застосування нових цін у оспорюваних додаткових угодах раніше, ніж через 20 днів після надходження відповідної пропозиції від Постачальника про зміну умов Договору є неправомірним. Тоді як у додаткових угодах №2, №3, №4, №5, №6, №7, №8, №9, №10 та №11 до Договору №60С797-5585-21 від 07.04.2021 їх чинність визначалась без урахування вказаного періоду.

Поряд з цим, як вже зазначалось вище, в п.3 Додаткової угоди №1, яка є чинною і в цій справі не оспорюється, сторони погодили, що підписуючи цю Додаткову угоду до Договору Сторони підтверджують узгодження порядку зміни ціни електричної енергії і Споживач підтверджує, що йому відповідно до ч. 3 ст. 57 Закону України "Про ринок електричної енергії" та п. 5.2.2. розділу V Правил роздрібного ринку електричної енергії надане належне повідомлення про порядок зміни ціни електричної енергії протягом дії Договору і ніяких інших повідомлень про зміну ціни електричної енергії не вимагається.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Визнання додаткових угод недійсними означає, що зобов'язання сторін регулюються Договором.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання Договору №60С797-5585-21 від 07.04.2021 та укладених до нього додаткових угод, між сторонами підписано наступні акти приймання-передачі електричної енергії з серпня по грудень 2021 року:

- Акт приймання-передачі електричної енергії №ЗЛВ81044447 за травень 2021 року, у якому визначено обсяг спожитої електроенергії - 31 486 кВт/год на суму 64 546,28 грн, який відповідачем оплачено 17.06.2021;

- Акт приймання-передачі електричної енергії №ЗЛВ81051084 за червень 2021 року, у якому визначено обсяг спожитої електроенергії - 29 992 кВт/год на суму 65 982,40 грн, який відповідачем оплачено згідно платіжного доручення №294 від 15.07.2021;

- Акт приймання-передачі електричної енергії №ЗЛВ81057707 від 13.08.2021 за липень 2021 року, у якому визначено обсяг спожитої електроенергії - 33459 кВт/год на суму 73609,80 грн, який відповідачем оплачено 17.08.2021;

- Акт приймання-передачі електричної енергії №ЗЛВ81064014 за серпень 2021 року, у якому визначено обсяг спожитої електроенергії - 24 024 та 11 440 кВт/год на загальну суму 91662,16 грн, який відповідачем оплачено 13.09.2021;

- Акт приймання-передачі електричної енергії №ЗЛВ81070593 від 30.09.2021 за вересень 2021 року, у якому визначено обсяг спожитої електроенергії - 24 582 та 12 291 кВт/год на загальну суму 114 411,34 грн, який відповідачем оплачено згідно платіжного доручення №493 від 21.10.2021;

- Акт приймання-передачі електричної енергії №ЗЛВ81077277 від 31.10.2021 за жовтень 2021 року, у якому визначено обсяг спожитої електроенергії - 19 961 та 9505 кВт/год на загальну суму 110 403,28 грн, який відповідачем оплачено 19.11.2021;

- Акт приймання-передачі електричної енергії №ЗЛВ81084436 за листопад 2021 року, у якому визначено обсяг спожитої електроенергії - 25317 та 12658 кВт/год на загальну суму 171960,18 грн, який відповідачем оплачено згідно платіжного доручення №629 від 10.12.2021;

- Акт приймання-передачі електричної енергії №ЗЛВ81084550 від 23.12.2021 за грудень 2021 року, у якому визначено обсяг спожитої електроенергії - 1774 кВт/год на загальну суму 7543,05 грн, який відповідачем оплачено згідно платіжного доручення №670 від 23.12.2021.

Фактично згідно з наданими копіями актів спожито за травень 31 486 кВт/год, за червень 29 992 кВт/год, за липень - 33 459 кВт/год, за серпень - загалом 35 464 кВт/год, за вересень загалом 36 873 кВт/год, за жовтень - загалом 29 466 кВт/год, за листопад - загалом 37975 кВт/год, за грудень 1 774 кВт/год., всього 236 489 кВт/год на загальну суму 700 118,49 грн.

Матеріали справи також свідчать про те, що Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області у період з 21.11.2024 по 31.01.2025 проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Збаразького міського комунального підприємства по благоустрою "Добробут" за період з 01.08.2021 по 31.10.2024, за результатами якої встановлено ряд порушень та недоліків, що відображені в акті ревізії від 07.02.2025 №131905-22/02.

Зокрема, Управлінням встановлено, що внаслідок укладення між Збаразьким міським комунальним підприємством по благоустрою "Добробут" та ТОВ "Львівгаз Збут" додаткових угод до договору від 07.04.2021 №60С797-19106-5585-21 з порушенням пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922-VIII (зі змінами), збільшено ціну електричної енергії більш ніж на 10% від початково встановленої ціни в договорі, внаслідок чого Підприємством здійснено зайвих витрат коштів на придбання електричної енергії на суму 204 100,61 грн.

Поряд з цим, прокуратурою виявлено помилки при обчисленні суми переплати під час проведення ревізії. Так, помилково обліковано споживання на підставі акту №ЗЛВ81070593 від 31.11.2021 із зазначеним споживанням в кількості 24582 кВт/год на суму 65358,89 грн без ПДВ та в кількості 12291 кВт/год на суму 29983,89 грн без ПДВ, загалом на 114 411,34 грн з ПДВ, тоді як фактично за жовтень 2021 року оплачено споживання на підставі акта №ЗЛВ81077277 від 31.10.2021 в кількості 29 466 кВт/год на суму 110 403,28 грн з ПДВ. У разі застосування до обчислення зайво сплачених коштів ціни, визначеної первинними умовами Договору від 07.04.2021, а саме 1,56 грн за 1 кВт/год без ПДВ, за спожиті 236 489 кВт/год та фактично оплачені на суму 699 999 грн з ПДВ, підлягало сплаті лише 442 707,41 грн з ПДВ.

У зв'язку із наведеним, прокурор у позовній заяві вказує про те, що сума надмірно сплачених за електроенергію коштів складає різницю в розмірі 257 291,59 грн, які на даний постачальником електроенергії до міського бюджету, з якого отримувало фінансування комунальне підприємство, не повернуто.

При цьому, суд враховує, що згідно з Оголошенням про проведення відкритих торгів UA-2021-25-005515-а та Звітом про виконання договору про закупівлю UA-2021-25-005515-а від 29.12.2021 джерелом фінансування закупівлі визначено місцевий бюджет.

Відповідно до акту ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Збаразького міського комунального підприємства по благоустрою "Добробут" за період з 01.08.2021 по 31.10.2024 (стор. 60-69), у ревізійному періоді Збаразьке МКППОБ "Добробут" як одержувач бюджетних коштів отримувало кошти з бюджету Збаразької міської територіальної громади у вигляді поточних і капітальних трансфертів, шляхом зарахування коштів на рахунки, відкриті в УДКС України у Збаразькому районі.

У ревізійному періоді Збаразьке МКППОБ "Добробут" отримувало кошти з місцевого бюджету по наступних КПКВ: 1216030 "Організація благоустрою населених пунктів", 1217461 "Утримання та розвиток автомобільних доріг та дорожньої інфраструктури за рахунок коштів місцевого бюджету", 1218311 "Охорона та раціональне використання природних ресурсів", 1217363 "Виконання інвестиційних проєктів в рамках здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій", 1217130 "Здійснення заходів із землеустрою", 1216014 "Забезпечення збору та вивезення сміття і відходів", 1218240 "Заходи та роботи з територіальної оборони" та в 2021 році з державного бюджету по КПКВ 2751270 "Підтримка регіональної політики України".

Відповідно до наданих для ревізії планів використання коштів з урахуванням внесених змін, бюджетної звітності, затвердженні та проведені видатки Збаразьким МКППОБ "Добробут" склали на 2021 рік по загальному фонду за КПКВ 1216030 "Організація благоустрою населених пунктів", КЕКВ 2610 "Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)" затверджено видатки в сумі 13 712 460,00 грн, які профінансовані в повному обсязі, касові видатки за 2021 рік відповідають фінансуванню. Отримані кошти використані Підприємством на виплату заробітної плати з нарахуваннями, оплату електроенергії, придбання пальномастильних матеріалів, запчастин, господарських та будівельних матеріалів та інших товарно-матеріальних цінностей, оплати робіт та послуг по благоустрою.

Як зазначено у листі Збаразького міського комунального підприємства по благоустрою "Добробут" від 19.09.2025 № 305, у 2021 році комунальне підприємство отримувало кошти з бюджету Збаразької міської територіальної громади у вигляді поточних та капітальних трансфертів шляхом зарахування коштів на рахунки комунального підприємства, відкриті в УДКС України у Збаразькому районі. Кошти на фінансування закупівлі UA2021-02-25-005515-а, за результатами якої укладено договір № 60С797-5585-21 від 07.04.2021 з додатковими угодами до нього, виділялися на рахунки Збаразького міського комунального підприємства по благоустрою "Добробут", відкриті в УДКС України у Збаразькому районі по загальному фонду за КПКВ 116030 "Організація благоустрою населених пунктів".

Витрачання бюджетних коштів на оплату електроенергії підтверджується копією долученого до позовної заяви кошторису на 2021 рік, затвердженого Збаразькому МКППОБ "Добробут" за кодом 1216030 "Організація благоустрою населених пунктів" та копіями платіжних доручень, про перерахування коштів постачальнику електроенергії, в яких у призначенні платежі зазначено КПКВК (код Програмної класифікації видатків та кредитування місцевого бюджету) 1216030 та КЕКВ (код економічної класифікації видатків) 2610.

Отже, оплату видатків за спожиту електроенергію за Договором №60С797-5585-21 від 07.04.2021 здійснено за рахунок коштів міського бюджету Збаразької міської територіальної громади.

Таким чином, в результаті укладення сторонами з порушенням вимог закону додаткових угод, якими безпідставно збільшено ціну за одиницю товару, споживачем зайво сплачено постачальнику кошти у сумі 257 291,59 грн, які підлягають поверненню в міський бюджет Збаразької міської територіальної громади.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Пункт 8 ч. 2 цієї ж статті передбачає, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Частиною 1 ст. 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Ураховуючи недійсність додаткових угод №2, №3, №4, №5, №6, №7, №8, №9, №10 та №11 до Договору №60С797-5585-21 від 07.04.2021, які не породжують правових наслідків, вартість за одиницю поставленого товару за Договором №60С797-5585-21 від 07.04.2021 має визначатися безпосереднього положеннями Договору (Додаток 4).

Таким чином, грошові кошти в сумі 257 291,59 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому ТОВ "Львівгаз збут" зобов'язане їх повернути в дохід Збаразької міської ради, що відповідає приписам ст. ст. 216, 1212 ЦК України.

Водночас, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 зазначила, що на спірні правовідносини поширюються вимоги ст. 1212 ЦК України.

Так, Верховний Суд вказав, що відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (п. п. 71, 72, 82 постанови).

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 ст. 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).

З урахуванням вищенаведених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи і не спростовані у встановленому порядку відповідачами.

Щодо інших аргументів, доводів та міркувань сторін, суд зазначає, що такі були досліджені, та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).

Судові витрати.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами (п.5 ч. 1 ст. 237 ГПК України).

Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 9 ст.129 ГПК України передбачено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи вищенаведене, сплачений у цій справі судовий збір в сумі 27 311,50 грн, з урахуванням ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір", відповідно до ч.9 ст. 129 ГПК України покладається на відповідача 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівгаз Збут".

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 13, 20, 53, 73, 74, 79, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Визнати недійсною Додаткову угоду №2 від 26.04.2021 до Договору №60С797-5585-21 від 07.04.2021, укладену між ТОВ "Львівгаз Збут" (код ЄДРПОУ 39594527) та Збаразьким міським комунальним підприємством по благоустрою "Добробут" (код ЄДРПОУ 32807813).

3. Визнати недійсною Додаткову угоду №3 від 30.06.2021 до Договору №60С797-5585-21 від 07.04.2021, укладену між ТОВ "Львівгаз Збут" (код ЄДРПОУ 39594527) та Збаразьким міським комунальним підприємством по благоустрою "Добробут" (код ЄДРПОУ 32807813).

4. Визнати недійсною Додаткову угоду №4 від 17.08.2021 до Договору №60С797-5585-21 від 07.04.2021, укладену між ТОВ "Львівгаз Збут" (код ЄДРПОУ 39594527) та Збаразьким міським комунальним підприємством по благоустрою "Добробут" (код ЄДРПОУ 32807813).

5. Визнати недійсною Додаткову угоду №5 від 25.08.2021 до Договору №60С797-5585-21 від 07.04.2021, укладену між ТОВ "Львівгаз Збут" (код ЄДРПОУ 39594527) та Збаразьким міським комунальним підприємством по благоустрою "Добробут" (код ЄДРПОУ 32807813).

6. Визнати недійсною Додаткову угоду №6 від 15.09.2021 до Договору №60С797-5585-21 від 07.04.2021, укладену між ТОВ "Львівгаз Збут" (код ЄДРПОУ 39594527) та Збаразьким міським комунальним підприємством по благоустрою "Добробут" (код ЄДРПОУ 32807813).

7. Визнати недійсною Додаткову угоду №7 від 20.09.2021 до Договору №60С797-5585-21 від 07.04.2021, укладену між ТОВ "Львівгаз Збут" (код ЄДРПОУ 39594527) та Збаразьким міським комунальним підприємством по благоустрою "Добробут" (код ЄДРПОУ 32807813).

8. Визнати недійсною Додаткову угоду №8 від 21.10.2021 до Договору №60С797-5585-21 від 07.04.2021, укладену між ТОВ "Львівгаз Збут" (код ЄДРПОУ 39594527) та Збаразьким міським комунальним підприємством по благоустрою "Добробут" (код ЄДРПОУ 32807813).

9. Визнати недійсною Додаткову угоду №9 від 29.10.2021 до Договору №60С797-5585-21 від 07.04.2021, укладену між ТОВ "Львівгаз Збут" (код ЄДРПОУ 39594527) та Збаразьким міським комунальним підприємством по благоустрою "Добробут" (код ЄДРПОУ 32807813).

10. Визнати недійсною Додаткову угоду №10 від 18.11.2021 до Договору №60С797- 5585-21 від 07.04.2021, укладену між ТОВ "Львівгаз Збут" (код ЄДРПОУ 39594527) та Збаразьким міським комунальним підприємством по благоустрою "Добробут" (код ЄДРПОУ 32807813).

11. Визнати недійсною Додаткову угоду №11 від 24.11.2021 до Договору №60С797- 5585-21 від 07.04.2021, укладену між ТОВ "Львівгаз Збут" (код ЄДРПОУ 39594527) та Збаразьким міським комунальним підприємством по благоустрою "Добробут" (код ЄДРПОУ 32807813).

12. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівгаз Збут" (вул. Княгині Ольги, 22, прим 144, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 39594527) на користь міського бюджету Збаразької міської територіальної громади (р/р UA538999980314010535000019761 в ГУК у Терн. обл./тг м. Збараж/21080500, код одержувача 37977599, код класифікації доходів бюджету: 21080500) грошові кошти в сумі 257 291 (двісті п'ятдесят сім тисяч двісті дев'яносто одну) грн 59 коп.

13. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівгаз Збут" (вул. Княгині Ольги, 22, прим 144, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 39594527) на користь Тернопільської обласної прокуратури (м. Тернопіль, вул. Листопадова, 4, код ЄДРПОУ 02910098) судовий збір, сплачений за подання до суду позовної заяви в сумі 27 311 (двадцять сім тисяч триста одинадцять) грн 50 коп., який перерахувати на р/р UA498201720343190002000004091 в ДКСУ в м. Київ, МФО 820172, ідентифікаційний код одержувача 02910098, код економічної класифікації видатків бюджету - 2800.

14. Накази видати стягувачам після набрання судовим рішенням законної сили.

15. Копію рішення направити учасникам справи відповідно до положень ч. 5 ст. 6 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст.ст. 256-257 ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене та підписане 02.02.2026.

Суддя Н.В. Охотницька

Попередній документ

133719011

Наступний документ

133719013

Інформація про рішення:

№ рішення:	133719012
№ справи:	921/670/25
Дата рішення:	26.01.2026
Дата публікації:	03.02.2026
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Тернопільської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них; енергоносіїв

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено склад суду (20.02.2026)
Дата надходження:	20.02.2026
Предмет позову:	визнання недійсним актів, постанов і т.д.

Розклад засідань:

Минулі засідання (5)

08.12.2025 09:30	Господарський суд Тернопільської області
29.12.2025 10:30	Господарський суд Тернопільської області
08.01.2026 09:05	Господарський суд Тернопільської області
19.01.2026 10:00	Господарський суд Тернопільської області
26.01.2026 12:00	Господарський суд Тернопільської області