29.01.2026м. СумиСправа № 920/887/25
Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду матеріали справи №920/887/25
за позовом Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча
компанія «ЕНЕРГОАТОМ» (вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032,
код ЄДРПОУ 24584661)
в особі: філії «Відокремлений підрозділ «Енергоатом - Трейдинг»
Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 42041573)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СУМИ»
(вул. Терещенка Віталія, 35, м. Суми, 40004, код ЄДРПОУ 41884537)
про стягнення 5 695 923 грн 65 коп.,
за участю представників сторін:
від позивача: Дігтярь М.М.,
від відповідача: Сахнов Д.А.,
при секретарі судового засідання Ляскевич М.О.,
Суть спору. 19.06.2025 позивач звернувся до Господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти у розмірі 5 695 923 грн 65 коп., з яких: 1346275 грн 29 коп. - 3 % річних та 4349648 грн 36 коп. - інфляційних втрат, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором №65-150-SD-21-00424 від 24.09.2021 купівлі-продажу електричної енергії з постачальником універсальних послуг, а також стягнути судові витрати.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2025, справу призначено до розгляду судді Заєць С.В.
Ухвалою суду від 23.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/887/25, призначено підготовче засідання у справі на 22.07.2025, 10:00; сторонам встановлені строки для надання суду відзиву, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив.
09.07.2025 через систему «Електронний суд» відповідачем надано до суду відзив (вх.№3319) на позовну заяву, відповідно до змісту якого заперечує проти позовних вимог та просить суд відмовити АТ «НАЕК «Енергоатом» у задоволенні позову в повному обсязі; у разі задоволення позову - зменшити розмір присуджених до стягнення на користь АТ «НАЕК «Енергоатом» 3 % річних у справі №920/887/25 до 1 грн.
16.07.2025 через систему «Електронний суд» позивачем надано до суду відповідь (вх.№3417) на відзив на позовну заяву, згідно з якою позивач вказує на необґрунтованість доводів відповідача, наведених у відзиві на позовну заяву, а тому просить суд задовольнити позов повністю.
16.07.2025 через систему «Електронний суд» відповідачем надано до суду клопотання (вх.№3989, 3931/25) у разі подання Акціонерним товариством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» відповіді на відзив - продовжити Товариству з обмеженою відповідальністю «Енера Суми» строк на подання заперечення по справі № 920/887/25 до 04.08.2025; відкласти судове засідання по справі №920/887/25 на іншу дату і час.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 09 год. 36 хв. 22.07.2025 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 22.07.2025 не відбулось.
Ухвалою суду від 22.07.2025 призначено підготовче засідання у справі №920/887/25 на 07.08.2025, 11:00.
29.07.2025 через систему «Електронний суд» відповідачем надано до суду заперечення (вх.№3565) у справі №920/887/25.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 10 год. 28 хв. 07.08.2025 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 07.08.2025 не відбулось.
Ухвалою суду від 07.08.2025 призначено підготовче засідання у справі №920/887/25 на 26.08.2025, 10:30.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 09 год. 22 хв. до 12 год. 03 хв. 26.08.2025 у Сумському районі була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 26.08.2025 не відбулось
Ухвалою суду від 26.08.2025 призначено підготовче засідання у справі №920/887/25 на 09.09.2025, 11:20.
Розгляд справи 09.09.2025 не відбувся в зв'язку з перебуванням судді Заєць С.В. на лікарняному з 08.09.2025 по 10.09.2025.
Ухвалою суду від 15.09.2025 призначено підготовче засідання у справі №920/887/25 на 07.10.2025, 10:50.
Ухвалою суду від 07.10.2025 залишено позовну заяву без руху; позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви - упродовж 5 (п'яти) днів з дня вручення даної ухвали; позивачу зазначити спосіб усунення недоліків позовної заяви - шляхом надання письмових пояснень та належних доказів в обґрунтування існуючої розбіжності в частині зазначення заявником у позовній заяві стороною, а саме позивачем - Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» (код ЄДРПОУ 24584661) та особи на користь якої відповідно до змісту прохальної частини заявник просить суд стягнути грошові кошти - Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДРПОУ 24584661) в особі філії «Відокремлений підрозділ «Енергоатом - Трейдинг» акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДРПОУ 42041573).
Відповідно до ч. 12 ст. 176 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
13.10.2025 через систему «Електронний суд» надано до суду заяву (вх.№4917) про усунення недоліків позовної заяви, відповідно до змісту якої на виконання вимог ухвали суду від 07.10.2025 зазначає, що повне найменування юридичної особи позивача: Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» (вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 24584661) в особі філії «Відокремлений підрозділ «Енергоатом - Трейдинг» акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (вул. Назарівська, 3,м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 42041573).
Подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням вказаних вище обставин.
Ухвалою суду від 14.10.2025 продовжено розгляд справи №920/887/25., призначено підготовче засідання у справі на 30.10.2025, 10:00.
27.10.2025 через систему «Електронний суд» відповідачем надано до суду клопотання (вх.№5129) про відкладення судового засідання у справі №920/887/25.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 09 год. 31 хв. по 10 год. 37 хв. 30.10.2025 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 30.10.2025 не відбулось.
Ухвалою суду від 30.10.2025 призначено підготовче засідання у справі №920/887/25 на 18.11.2025, 11:40.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 11 год. 01 хв. до 11 год. 43 хв. 18.11.2025 у Сумському районі була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 18.11.2025 не відбулось.
Ухвалою суду від 18.11.2025 призначено підготовче засідання у справі №920/887/25 на 02.12.2025, 11:10.
28.11.2025 через систему «Електронний суд» відповідачем надано до суду клопотання (вх.№5724) про відкладення судового засідання у справі №920/887/25.
Відповідно до акту Господарського суду Сумської області від 02.12.2025 у справі №920/887/25, у зв'язку з технічними проблемами з підсистемою відеоконференцзв'язку ЄСІТС (https://vkz.court.gov.ua/) судове засідання по справі № 920/887/25, призначене на 02.12.2025, 11:10, не відбулось з технічних, незалежних від суду причин.
Ухвалою суду від 02.12.2025 призначено підготовче засідання у справі №920/887/25 на 11.12.2025, 12:50.
Ухвалою суду від 11.12.2025 (з урахуванням ухвали суду від 16.12.2025 про виправлення описки) закрито підготовче провадження та призначено справу №920/887/25 до судового розгляду по суті на 08.01.2026, 10:50.
05.01.2025 через систему «Електронний суд» відповідачем надано до суду заяву (вх.№24), відповідно до змісту якої, зокрема, повідомляє суд, що у зв'язку з перейменуванням вулиці Реміснича на вулицю Терещенка Віталія в м. Суми Сумської області, відбулися відповідні зміни в адресі місцезнаходження відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СУМИ». Так, згідно з інформацією, що міститься у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СУМИ» (код ЄДРПОУ 41884537) є вул. Терещенка Віталія, 35, м. Суми, Сумська область, 40004.
Подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням вказаних вище обставин.
Розгляд справи 08.01.2026 не відбувся в зв'язку з перебуванням судді Заєць С.В. на лікарняному з 05.01.2026 по 23.01.2026.
Ухвалою суду від 26.01.2026 призначено розгляд справи №920/887/25 по суті на 29.01.2026, 10:20.
У судовому засіданні 29.01.2026 позивач підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні 29.01.2026 в свою чергу заперечив щодо позовних вимог та просив суд відмовити задоволенні позову повністю.
Судовий процес на виконання ч. 1 ст. 222 ГПК України фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Під час судового розгляду, відповідно до статей 209, 210 ГПК України були з'ясовані всі обставини, на які сторони у справі посилалися, як на підставу своїх вимог та/або заперечень, та досліджені всі докази, наявні в матеріалах справи.
У судовому засіданні в порядку абз. 1 ч. 1 ст. 219 ГПК України суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України проголосив скорочене рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарським судом встановлені наступні обставини.
24.09.2021 між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Енергоатом-Трейдинг» ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (правонаступник - Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» особі філії «Відокремлений підрозділ «Енергоатом-Трейдинг» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - Позивач)) як продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СУМИ» (далі - ТОВ «ЕНЕРА СУМИ», Відповідач) як постачальником універсальних послуг (ПУП) укладено Договір купівлі-продажу електричної енергії з постачальником універсальних послуг № 65-150-SD-21-00424 (далі - Договір).
Договір укладено відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», Положення про покладення спеціальних обов'язків із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів на ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 року № 483 (зі змінами) та рішення Аукціонного комітету від 21.09.2021.
За цим Договором Продавець зобов'язаний продати, а ПУП зобов'язаний купити (прийняти та оплатити) електричну енергію (стандартний продукт BASE_M) для постачання побутовим споживачам ПУП. Купівля-продаж електричної енергії за цим договором здійснюється в Об'єднаній енергетичній системі України (ОЕС України) (п. 2.1. Договору).
Згідно з пунктом 2.2. Договору обсяги електричної енергії, що продаються і купуються за цим договором, є договірними зобов'язаннями щодо відпуску продавцем та відбору ПУП електричної енергії.
Відповідно до пункту 2.2. Договору обсяги електричної енергії, що продаються і купуються за цим Договором, є договірними зобов'язаннями щодо відпуску Продавцем та відбору ПУП (універсальні послуги) електричної енергії.
Пунктом 3.1. Договору встановлено, що періодом постачання електричної енергії є календарні дати з 00:00 год першого календарного дня по 24:00 год останнього календарного дня такого періоду (далі - Період постачання), що зазначаються у Додатковій угоді для Періоду постачання за результатами проведеного електронного аукціону.
Згідно з п. 3.3. Договору обсяг електричної енергії , що купується та продається за цим Договором, у Періоді постачання дорівнює обсягу мінімального споживання електричної енергії побутовими споживачами ПУП за годину в місяці, аналогічному до Розрахункового місяця, у попередньому році, зазначається в аукціонному свідоцтві та у Додатковій угоді для Періоду постачання.
Відповідно до п. 4.1. Договору купівля-продаж електричної енергії здійснюється за ціною індекс РДН (ринок «на добу наперед») BASE в торговій зоні «об'єднаної енергосистеми України» («бази») за період М-3, де М - Розрахунковий місяць, яка зазначається в аукціонному свідоцтві та Додатковій угоді для періоду постачання.
Згідно з п. 4.2. Договору вартість електричної енергії визначається як арифметичний добуток обсягу електричної енергії на ціну 1 (один) МВт·год, та зазначається у Додатковій угоді для Періоду постачання.
Пунктом 4.3. Договору Сторони погодили, що оплата за електричну енергію здійснюється у формі попередньої оплати. ПУП оплачує вартість електричної енергії до початку Періоду постачання у строки та у розмірі, відповідно до умов Додаткової угоди для Періоду постачання.
У період з листопада 2023 року по червень 2024 року купівля-продаж електричної енергії за Договором здійснювалась відповідно до Додаткових угод для Періодів постачання №27-35 (далі - Додаткові угоди).
Так, згідно з пунктом 6 Додаткових угод №27 від 23.10.2023, №28 від 21.11.2023, №29 від 28.12.2023, №30 від 18.01.2024, №31 від 24.01.2024, №32 від 20.02.2024, №33 від 20.03.2024, №34 від 26.04.2024, №35 від 27.05.2024 для Періодів постачання з листопада 2023 року по червень 2024 року оплата за електричну енергію здійснюється у формі попередньої оплати. Для кожного Розрахункового місяця ПУП здійснює оплату за куплену електричну енергію наступним чином:
- за 2 банківські дні до Розрахункового місяця - у розмірі 20 (двадцять) відсотків вартості електричної енергії, купленої у Розрахунковому місяці;
- не пізніше 4-го числа (включно) Розрахункового місяця - у розмірі 20 (двадцять) відсотків вартості електричної енергії, купленої у Розрахунковому місяці;
- не пізніше 10-го числа (включно) Розрахункового місяця - у розмірі 20 (двадцять) відсотків вартості електричної енергії, купленої у Розрахунковому місяці;
- не пізніше 16-го числа (включно) Розрахункового місяця - у розмірі 20 (двадцять) відсотків вартості електричної енергії, купленої у Розрахунковому місяці;
- не пізніше 22-го числа (включно) Розрахункового місяця - у розмірі 20 (двадцять) відсотків вартості електричної енергії, купленої у Розрахунковому місяці.
Якщо граничний строк оплати припадає на святковий, вихідний чи інший неробочий день, то відповідний платіж повинен бути здійснений в наступний робочий день, що слідує за датою такого платежу.
Пунктом 1.3. Договору встановлено, що для цілей Договору під терміном «Розрахунковий місяць» розуміють календарний місяць (з першого по останнє число включно), за який сторонами визначається обсяг і вартість електричної енергії та здійснюються розрахунки між ПУП та Продавцем.
Як вказує Позивач, Продавцем виконано свої зобов'язання за Договором належним чином та здійснено продаж електричної енергії у період з листопада 2023 року по червень 2024 року у строки та в обсягах, визначених відповідними Додатковими угодами для Періоду постачання, що підтверджується, зокрема, актами купівлі-продажу електричної енергії, а саме:
- акт №1320 від 30.11.2023 купівлі-продажу електричної енергії обсягом 37859,760 МВт*год на суму 182 011 250,52 грн з ПДВ;
- акт №1513 від 31.12.2023 купівлі-продажу електричної енергії обсягом 38278,056 МВт*год на суму 170 420 336,03 грн з ПДВ;
- акт №6 від 31.01.2024 купівлі-продажу електричної енергії обсягом 36915,048 МВт*год на суму 166 543 420,33 грн з ПДВ;
- акт №113 від 29.02.2024 купівлі-продажу електричної енергії обсягом 36277,608 МВт*год на суму 175 915 200,06 грн з ПДВ;
- акт №203 від 31.03.2024 купівлі-продажу електричної енергії обсягом 36633,615 МВт*год на суму 160 636 789,90 грн з ПДВ;
- акт №329 від 30.04.2024 купівлі-продажу електричної енергії обсягом 32980,320 МВт*год на суму 133 384 287,00 грн з ПДВ;
- акт №529 від 30.06.2024 купівлі-продажу електричної енергії обсягом 26690,400 МВт*год на суму 93 141 702,41 грн з ПДВ.
Отже, відповідно до вказаних вище актів купівлі-продажу електричної енергії, підписаних Сторонами, за період з листопада 2023 року по червень 2024 року, Продавець продав, а Покупець купив електричну енергію загальною вартістю 1 190 573 245,53 грн (з ПДВ), загальним обсягом 274 801,839 МВт*год.
Разом з тим, Відповідач оплатив поставлену Позивачем електричну енергію з порушенням встановлених Додатковими угодами для Періоду постачання строки, що підтверджується інформацією банку про надходження коштів на рахунки АТ «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» та виписками банку по рахунку Позивача за період з 01.10.2023 по 30.06.2024.
Відповідальність за невиконання/неналежне виконання зобов'язань визначена у пункті 6 Договору.
Так, згідно з п. 6.1 Договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та законодавством України.
У випадку не здійснення (здійснення у неповному обсязі) ПУП будь-якого платежу за цим договором у строк, передбачений додатковою угодою до цього договору, ПУП сплачує продавцю пеню за кожний день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на період прострочення, від простроченої суми платежу, без врахування дня фактичної оплати.
Разом з тим, відповідно до п. 6.5 Додаткової угоди № 12 від 05.08.2022 до Договору Сторони домовилися доповнити Розділ 6 Договору новим п. 6.5 такого змісту:
« 6.5. На період дії в Україні воєнного стану (починаючи з 24.02.2022) та протягом 30 днів після його припинення або скасування до сторін за порушення зобов'язань за цим договором не застосовуються штрафні санкції, передбачені цим договором та законодавством України.».
Відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, умови цієї Додаткової угоди застосовуються до відносин, що виникли між сторонами до моменту її укладання, а саме з 24.02.2022 (п. 2. Додаткової угоди № 12 від 05.08.2022 до Договору).
Тобто, Сторонами погоджено, що пеня, передбачена Договором не застосовується до винної сторони за порушення зобов'язань у період дії воєнного стану, тому вимоги про стягнення пені Позивач не заявляв.
Водночас, у зв'язку зі здійсненням ТОВ «ЕНЕРА СУМИ» оплати вартості електричної енергії, купленої за Додатковими угодами №27-35 до Договору купівлі-продажу електричної енергії від 24.09.2021 № 65-150-SD-21-00424 з порушенням строків, встановлених спірним Договором, Позивач звернувся до суду з цим позовом про стягнення з Відповідача на свою користь 1346275 грн 29 коп. 3 % річних та 4349648 грн 36 коп. інфляційних втрат.
Вирішуючи спір у даній справі суд керується наступним.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частина 1 ст. 626 ЦК України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України (в редакції чинній на дату укладення спірного Договору) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію споживачеві, який зобов'язується оплатити прийняту енергію.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
В силу положень статей 525, 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, індекс інфляції - це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов'язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Суд враховує позицію Верховного Суду, який неодноразово наголошував на тому, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц).
Крім того, Велика Палата Верховного Суду також неодноразово зазначала, що у статті 625 Цивільного кодексу України визначено загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань (висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц, від 31.10.2018 у справі №161/12771/15-ц, від 19.06.2019 у справі №646/14523/15-ц, від 18.03.2020 у справі №711/4010/13, від 23.06.2020 у справі №536/1841/15-ц, від 07.07.2020 у справі №712/8916/17, від 22.09.2020 у справі №918/631/19, від 09.11.2021 у справі №320/5115/17).
Як встановив суд, Позивач у спірний період продав Відповідачу електричну енергію, яку останній оплатив у повному обсязі, проте допустив порушення строків здійснення такої оплати, встановлених у Договорі та Додаткових угодах.
Таким чином, з огляду на прострочення оплати електричної енергії відповідно до умов Договору та Додаткових угод № 27-35, Позивач здійснив нарахування Відповідачеві 3 % річних та інфляційних втрат.
Стосовно доводів Відповідача про те, що порушення строків виконання ним своїх грошових зобов'язань за Договором сталось не з його вини, а у зв'язку з «ланцюговим» принципом здійснення розрахунків між учасниками ринку та наявністю заборгованості у ДП «Гарантований покупець» перед Відповідачем, суд зазначає таке.
Покладення спеціальних обов'язків передбачене положеннями Закону України «Про ринок електричної енергії» та Постанови КМУ №483 від 05.06.2019, якою затверджене Положення про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії (далі - Положення №483).
Цим Положенням визначено: загальносуспільний інтерес, для забезпечення якого на учасників ринку покладаються спеціальні обов'язки; зміст та обсяг спеціальних обов'язків, що покладаються на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії згідно з цим Положенням (далі - спеціальні обов'язки); учасників ринку, на яких покладаються спеціальні обов'язки; обсяг прав учасників ринку, на яких покладаються спеціальні обов'язки, необхідних для їх виконання; категорії споживачів, яких стосуються спеціальні обов'язки; територію та строк виконання спеціальних обов'язків; джерела фінансування та порядок визначення компенсації, що надається учасникам ринку, на яких покладаються спеціальні обов'язки.
Згідно з пунктом 4 Положення №483 спеціальні обов'язки покладаються на таких учасників ринку електричної енергії: виробників електричної енергії; постачальників універсальних послуг; гарантованого покупця; операторів систем розподілу виключно в частині обов'язкового придбання технологічних витрат електричної енергії в порядку та на умовах, визначених цим Положенням; постачальника «останньої надії»; оператора системи передачі електричної енергії в частині придбання послуги із забезпечення безперебійного функціонування постачальника «останньої надії».
Відповідно до пункту 5 Положення №483 до спеціальних обов'язків належить, зокрема:
- постачання електричної енергії побутовим споживачам постачальників універсальних послуг за фіксованими цінами, визначеними у додатку 3;
- надання постачальниками універсальних послуг гарантованому покупцю послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів (далі - послуга постачальників універсальних послуг) за договорами про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів постачальником універсальних послуг за примірною формою згідно з додатком 2 і відповідне прийняття та оплата послуг постачальників універсальних послуг гарантованим покупцем;
- надання гарантованим покупцем виробникам послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів (далі - послуга гарантованого покупця) за договорами про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів гарантованим покупцем за примірною формою згідно з додатком 4 і відповідне прийняття та оплата послуг гарантованого покупця виробниками;
- придбання постачальниками універсальних послуг, що діють в торговій зоні «об'єднаної енергосистеми України», за результатами проведення електронних аукціонів у державного підприємства «НАЕК «Енергоатом» стандартних продуктів BASE_М для постачання побутовим споживачам таких постачальників універсальних послуг в обсязі їх мінімального споживання електричної енергії в торговій зоні «об'єднаної енергосистеми України» за годину в аналогічному місяці попереднього року за ціною індекс РДН BASE в торговій зоні «об'єднаної енергосистеми України» («бази») за період М-3, де М - розрахунковий місяць.
Згідно з вимогами пункту 7 Положення №483 виробники зобов'язані зокрема укласти з гарантованим покупцем договори про надання послуги із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів гарантованим покупцем (далі - договір 1); оплачувати своєчасно та у повному обсязі гарантованому покупцю вартість послуги гарантованого покупця.
Відповідно до пункту 8 Положення №483 гарантований покупець зобов'язаний зокрема укласти з виробниками договори 1 та з постачальниками універсальних послуг договори про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів постачальником універсальних послуг (далі - договір 2); оплачувати своєчасно та у повному обсязі постачальникам універсальних послуг вартість надання постачальниками універсальних послуг гарантованому покупцю послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів за умови відсутності у постачальника універсальних послуг заборгованості перед державним підприємством «НАЕК «Енергоатом» за поставлену електричну енергію згідно з пунктом 5 цього Положення.
Згідно з пунктом 9 Положення №483 постачальники універсальних послуг зобов'язані зокрема здійснювати купівлю електричної енергії на електронних аукціонах за двосторонніми договорами, на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку електричної енергії в обсягах, що необхідні для постачання побутовим споживачам; укласти з гарантованим покупцем договір 2.
Виконання спеціальних обов'язків, передбачених цим Положенням, повинне забезпечувати покриття економічно обґрунтованих витрат учасника ринку на їх виконання; джерелами фінансування витрат виробників за виконання спеціальних обов'язків є відповідна компенсація, порядок здійснення якої визначається Кабінетом Міністрів України (пункт 16 Положення №483).
Отже, Положення про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії з метою забезпечення загального економічного інтересу в електроенергетичній галузі України встановлює спеціальний механізм взаємовідносин учасників ринку електричної енергії, у тому числі «виробників електричної енергії», «постачальників універсальних послуг» та «гарантованого покупця», а саме шляхом укладення між ними окремих відповідних договорів у схемі відносин:
- «виробник» - «гарантований покупець» - договір про надання послуги із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів гарантованим покупцем (за формою, наведеною у додатку № 4);
- «гарантований покупець» - «постачальник універсальних послуг» - договір про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів постачальником універсальних послуг (за формою, наведеною у додатку № 2);
- «виробник» - ДП «НАЕК «Енергоатом» - «постачальник універсальних послуг» - договір щодо придбання за результатами проведення електронних аукціонів стандартних продуктів BASE_М для постачання побутовим споживачам.
У постанові від 18.09.2024 у справі № 918/1304/23 вирішуючи питання щодо істотності впливу Положень ПСО у схемі договірних відносин між «виробником», «гарантованим покупцем» та «постачальником універсальних послуг», Верховний Суд зазначив, зокрема, що існує певна синхронність виконання ними взятих на себе грошових зобов'язань.
Згідно з висновками Верховного Суду, які викладені у пункті 5.12 означеної постанови, «… ані умови Примірних договорів, ані умови наведених договорів не містять договірних умов щодо джерел коштів, які приймають участь у ланцюгу фінансових зобов'язань учасників ринку електричної енергії при виконанні спеціальних обов'язків за наведеним Положенням з метою дотримання відповідної синхронності руху коштів. Тобто, вони не містять вказівки на те, що при виконанні договірних зобов'язань сторони використовують лише ті кошти, які надійшли від попереднього їх платника у ланцюгу взаємних розрахунків».
«Постанова КМУ №483 від 05.06.2019, затверджене нею Положення, та Примірні договори для забезпечення загальносуспільних інтересів установлюють лише механізм організації договірних відносин між учасниками ринку електричної енергії, але безпосередньо не визначають джерел розрахунків (джерел надходження коштів: безпосередньо від іншого учасника передбаченої схеми відносин чи інших джерел за результатами власної господарської діяльності), які існують у межах таких договірних відносин, у тому числі і для «постачальників універсальних послуг».
З огляду на наведене колегія суддів Верховного Суду визнала обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції, що постачальники універсальних послуг мають обов'язок сплачувати вартість отриманої електричної енергії незалежно від джерела надходження коштів та без огляду на їх надходження від попереднього учасника у ланцюгу взаємних розрахунків.
Як встановив суд, у спірних правовідносинах між Позивачем та Відповідачем укладено Договір відповідно до норм Положення ПСО, а тому вони повинні дотримуватися положень постанови у частині встановлених для них прав та обов'язків, зокрема обов'язку АТ «НАЕК «Енергоатом» як виробника продати електричну енергію та кореспондуючого обов'язку у ТОВ «ЕНЕРА СУМИ» купити її та оплатити.
Суд зазначає, що у спірних правовідносинах постанова КМУ від 05.06.2019 № 483, затверджене нею Положення ПСО та Примірні договори для забезпечення загальносуспільних інтересів також установлюють лише механізм організації договірних відносин між учасниками ринку електричної енергії, але безпосередньо не визначають джерел розрахунків (джерел надходження коштів: безпосередньо від іншого учасника передбаченої схеми відносин чи інших джерел за результатами власної господарської діяльності), які існують у межах таких договірних відносин, у тому числі, і для постачальників універсальних послуг, а тому відповідач зобов'язаний сплачувати вартість отриманої електричної енергії незалежно від джерела надходження коштів та без огляду на їх надходження від попереднього учасника у ланцюгу взаємних розрахунків.
У частині першій статті 74 Господарського процесуального кодексу України унормовано те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Однак, Відповідачем не надано жодних доказів наявності залежності здійснення ним оплати за спірним Договором від дій інших учасників ринку електричної енергії, які також виконують спеціальні обов'язки.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Відповідач має обов'язок сплачувати Позивачу кошти за куплену електричну енергію відповідно до умов та строків, які визначені пунктом 6 Додаткових угод до Договору та про відсутність підстав вважати, що у спірних правовідносинах при виконанні договірних зобов'язань існує залежність виконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати електричної енергії за Договором у залежність від ланцюгу фінансових зобов'язань учасників ринку електричної енергії при виконанні спеціальних обов'язків за наведеним Положенням ПСО.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28.01.2025 у справі №902/1511/23.
Щодо твердження Відповідача про те, що наказом Міністерства енергетики України від 21.03.2022 № 132 «Про забезпечення купівлі-продажу електричної енергії постачальниками універсальних послуг в особливий період» (далі - Наказ № 132) та прийнятими на його основі похідними наказами Міненерго змінено строки оплати купленої електричної енергії за Договором, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 1 Наказу №132 на час дії воєнного стану учасники ринку електричної енергії, на яких покладені спеціальні обов'язки, зобов'язані забезпечити виконання вимог наказу та інших нормативно-правових актів, що регулюють купівлю-продаж електричної енергії.
За змістом наказу:
- ДП «НАЕК «Енергоатом» повинне спрямовувати кошти до ДП «Гарантований покупець» в оплату заборгованості за послугу із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів гарантованим покупцем за певний період та у конкретній сумі;
- ДП «Гарантований покупець» протягом одного робочого дня повинне спрямовувати постачальнику універсальних послуг отримані згідно з пунктом 1 цього алгоритму кошти за послугу із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів постачальником універсальних послуг;
- постачальники універсальних послуг протягом одного робочого дня з дати отримання кожного платежу від ДП «Гарантований покупець» згідно з пунктом 2 цього алгоритму повинне спрямувати до ДП «НАЕК "Енергоатом» отриману суму коштів за куповану електричну енергію за певний період постачання у певній сумі.
У подальшому Міністерство енергетики України вносило зміни та доповнення до Наказу №132 від 21.03.2022, шляхом прийняття похідних від нього наказів, якими передбачалися суми та об'єми розрахунків між учасниками ринку.
Означеними наказами визначалися суми коштів, які виділялися для здійснення розрахунків між сторонами, а також встановлювався обов'язок перерахувати ці кошти у визначені терміни (фактично негайно: постачальники універсальних послуг протягом одного робочого дня з дати отримання кожного), проте, такими наказами не встановлювалися інші строки оплати за укладеними між виробником та постачальниками універсальних послуг договорами купівлі-продажу електричної енергії.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що наказами урегульовувалися правовідносини щодо обов'язкового перерахування ТОВ «ЕНЕРА СУМИ» отриманих коштів від ДП «Гарантований покупець» протягом одного робочого дня з дати отримання кожного платежу, але, цей обов'язок не виключає його обов'язку з оплати іншої суми вартості придбаної електричної енергії у визначений договором строк, оскільки наказами не змінювалися джерела надходження коштів для оплати вартості електричної енергії та не встановлювалися умови, які б ставили у залежність сплату отриманої електричної АТ «НАЕК «Енергоатом» від надходження коштів безпосередньо від ДП «Гарантований покупець».
Тобто, накази Міністерства енергетики України не змінювали строки виконання зобов'язань за Договором купівлі-продажу електричної енергії від 24.09.2021 №65-150-SD-21-00424, а тому ТОВ «ЕНЕРА СУМИ « повинно сплачувати кошти у відповідності до договірного графіку та розміру.
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 18.09.2024 в справі № 918/1304/23.
Відповідач зазначає, що Позивачем здійснено безпідставний розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, виходячи з вартості загального обсягу електричної енергії за Додатковими угодами, а не з вартості купленої електричної енергії. Окрім цього заперечуючи проти позовних вимог Відповідач вказує, що Позивачем не додано доказів реєстрації обсягів електричної енергії на електронній платформі оператора системи передачі (ОСП) та отримання від ОСП автоматичного повідомлення на електронній платформі про те, що зареєстрований договір є дійсним.
Разом з тим, суд критично ставиться до вказаних вище тверджень Відповідача з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 1.3. Договору, для цілей цього Договору під словосполученням «куплена електрична енергія» у всіх зворотах та словосполученнях Сторони розуміють електричну енергію, обсяги якої зареєстровані Сторонами на електронній платформі оператора системи передачі (ОСП) відповідно до Правил ринку та щодо яких Сторонами отримано від ОСП автоматичне повідомлення на електронній платформі про те, що зареєстрований Договір є дійсним. Для цілей цього Договору Сторони під терміном Розрахунковий місяць розуміють календарний місяць (з першого по останнє число включно), за який Сторонами визначається обсяг і вартість електричної енергії та здійснюються розрахунки між ПУП та Продавцем».
Згідно з положеннями пунктів 3.3., 4.2. Договору, обсяг, що купується та продається за цим Договором та його вартість, зазначається в аукціонному свідоцтві та у Додатковій угоді для Періоду постачання.
Так, обсяг і вартість для Періодів постачання з листопада 2023 року по червень 2024 року, визначені за результатами електронних аукціонів, посилання на які зазначені в пункті 1 Додаткових угод та визначені в пунктах 3 та 4 Додаткових угод.
Пунктами 3.5., 3.6. Договору передбачена обов'язкова реєстрація Сторонами обсягів електричної енергії до 10:00 за 2 (два) дні до кожного Торгового дня (Доби постачання) на електронній платформі ОСП та отримання від останнього Сторонами автоматичного повідомлення на електронній платформі про те, що зареєстрований ДД є дійсним, є підставою для фізичного відпуску/відбору електричної енергії у Торговий день (Добу постачання).
Відповідно до пункту 4.9 Договору, після закінчення Розрахункового місяця у Періоді постачання, Сторони складають Акт купівлі-продажу електричної енергії.
Отже, з умов Договору вбачається, що визначення обсягів і вартості електричної енергії Періоду постачання, хоча і залежить від підтвердження ОСП на електронній платформі дійсності зареєстрованих Сторонами обсягів електричної енергії до кожного Торгового дня (Доби постачання), згідно із графіками відпуску/відбору електричної енергії до Додаткових угод, проте, після закінчення Розрахункового місяця, остаточне визначення загального обсягу та вартості електричної енергії Періоду постачання здійснюється Сторонами в Акті купівлі - продажу електричної енергії (наявні в матеріалах справи, додатки до позову).
Таким чином, з огляду на те, що між Позивачем та Відповідачем підписано акти купівлі-продажу електричної енергії за період з листопада 2023 року по червень 2024 року, в яких зазначено обсяг купленої електричної енергії, а також її вартість суд відхиляє аргументи Відповідача щодо непідтвердження обсягів купленої ним електричної енергії.
Окрім цього, суд зазначає, що згідно з умовами Договору Сторонами погоджено, що у визначенні обсягів купленої електричної енергії за основу береться обсяг купленої електричної енергії та зареєстрованої сторонами на електронній платформі оператора системи передачі. Водночас, у визначенні порядків та строків розрахунків сторонами за основу береться календарний місяць. При цьому у визначенні строків та суми попередньої оплати у розумінні пункту 4.3. Договору Сторони керуються обсягом електричної енергії визначеної у пунктах 3 Додаткових угод на визначений у цій угоді період.
У свою чергу, термін «куплена електрична енергія» Сторонами визначений задля визначення остаточного (фактичного) обсягу купленої ПУП електричної енергії за календарний місяць. Саме з цією метою і застосовуються дані щодо обсягів зареєстрованих сторонами на електронній платформі ОСП.
З наведеного слідує, що Позивачем та Відповідачем погоджено здійснювати оплату поставленої електричної енергії рівними платежами у відсотковому співвідношенні від загальної вартості електричної енергії, яка купується у відповідному розрахунковому місяці, а не від вартості зареєстрованих обсягів електричної енергії на електронній платформі оператора системи передачі на кожну дату оплати, про що стверджує Відповідач.
З огляду на погодження Сторонами умов щодо форми розрахунків «попередня оплата» невиконане зобов'язання зі сплати кожного чергового планового платежу існує у часі з моменту його виникнення та розраховується виходячи із погоджених сторонами обсягів та підлягає остаточному виконанню, з урахуванням коригувань проведених саме за наслідком фактичного обсягу купленої електричної енергії.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28.01.2025 у справі №902/1511/23.
Отже, Відповідач вільно трактує визначення «куплена електрична енергія» у спірних правовідносинах, а тому суд відхиляє зазначені доводи Відповідача.
За таких обставин, з урахуванням означеного, суд приходить до висновку, що ТОВ «ЕНЕРА СУМИ» взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати вартості отриманої електричної енергії за зобов'язаннями листопада 2023 року - червня 2024 року за Договором купівлі-продажу електричної енергії від 24.09.2021 №65-150-SD-21-00424 належним чином не виконало, чим порушило приписи як договірних умов, так і наведених положень законодавства.
Позивач просить суд стягнути з Відповідача 3% річних у розмірі 1 346 275 грн 29 коп. та інфляційні втрати в розмірі 4 349 648 грн 36 коп., розрахунок 3% річних та інфляційних втрат додано до позовної заяви (а.с. 59-63 т. 1).
Відповідач контррозрахунку 3% річних та інфляційних втрат суду не надав.
Суд, перевіривши здійснений Позивачем розрахунок сум 3% річних та інфляційних втрат, вважає його арифметично правильним, обґрунтованим та здійсненим відповідно до вимог чинного законодавства.
Щодо клопотання Відповідача про зменшення 3% річних до 1 грн, суд зазначає наступне.
Як уже зазначалося, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 статті 625 ЦК України).
Оскільки Сторони не встановлювали в Договорі іншого розміру процентів річних, то у цій справі до спірних правовідносин щодо нарахування процентів річних на заборгованість слід застосовувати положення частини другої статті 625 Цивільного кодексу України.
Суд зазначає, що інфляційні втрати та проценти річних є спеціальним видом цивільно-правової відповідальності за прострочення грошового зобов'язання і входять до складу такого зобов'язання.
Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19) дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання.
Отже, у справі № 902/417/18 зроблено загальний висновок про можливість суду за певних умов зменшити розмір процентів річних, нарахованих на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, тоді як підстави для такого зменшення процентів річних суд повинен установлювати в кожному конкретному випадку.
Законодавство не містить переліку підстав для зменшення процентів річних. Такими підставами можуть бути, зокрема, дії боржника, спрямовані на належне виконання зобов'язання, ступінь вини боржника, міра виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, інші інтереси сторін, дії чи бездіяльність кредитора, очевидна неспівмірність заявленої суми процентів річних порівняно із сумою боргу, а також інші підстави, підтверджені конкретними обставинами справи.
Заявляти про наявність підстав для зменшення процентів річних та доводити, що вони підтверджуються конкретними обставинами справи, має саме боржник, а суд з огляду на наявні в матеріалах справи докази має надати оцінку обґрунтованості таких доводів та вирішити питання про можливість зменшення процентів річних.
Також при вирішенні питання про зменшення процентів річних суд має враховувати принципи розумності, справедливості, пропорційності та дотримуватись балансу між інтересами боржника і кредитора.
До того ж у постанові від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22 (провадження № 12-4гс24) Велика Палата Верховного Суду зазначала, що зменшення судом заявлених до стягнення штрафних санкцій чи відсотків, нарахованих на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, є правом, а не обов'язком суду і може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи та наданих учасниками справи доказів.
З огляду на зазначені правові висновки Верховного Суду та наведені в цій постанові висновки Великої Палати Верховного Суду, враховуючи правову природу процентів річних як визначеної законом плати боржника за користування грошовими коштами кредитора, їх розмір може бути зменшено.
При цьому суд при визначенні розміру, до якого можна зменшити проценти річних, обмежений нормою частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, яка визначає, що боржник має сплатити кредитору три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) від простроченої суми.
Отже, саме три проценти річних є законодавчо встановленим розміром процентів річних, які боржник повинен сплатити у разі неналежного виконання грошового зобов'язання. Три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) є мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов'язання боржником. Тому зменшення судом процентів річних можливе лише до такого розміру, тобто не менше ніж три проценти річних.
Відтак розмір процентів річних, який становить законодавчо встановлений розмір трьох процентів річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), не підлягає зменшенню судом.
Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2025 у справі №903/602/24.
Враховуючи вищевикладене, клопотання відповідача про зменшення розміру 3% річних задоволенню не підлягає.
Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.
Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).
Таким чином, з урахуванням доведеності факту порушення Відповідачем вимог Договору купівлі-продажу електричної енергії від 24.09.2021 №65-150-SD-21-00424 в частині повної та своєчасної оплати, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача 1 346 275 грн 29 коп. 3 % річних та 4 349 648 грн 36 коп. інфляційних втрат є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, належними, допустимими, та достовірними доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується наступним:
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат.
Нормою статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається:
1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що судом позовні вимоги задоволено в повному обсязі, судовий збір в сумі 68 351 грн 08 коп. покладається на Відповідача.
Керуючись ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 239, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СУМИ» (вул. Терещенка Віталія, 35, м. Суми, 40004, код ЄДРПОУ 41884537) на користь Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» (вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 24584661) в особі філії «Відокремлений підрозділ «Енергоатом - Трейдинг» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 42041573) 5 695 923 (п'ять мільйонів шістсот дев'яносто п'ять тисяч дев'ятсот двадцять три) грн 65 коп., з яких: 1 346 275 (один мільйон триста сорок шість тисяч двісті сімдесят п'ять) грн 29 коп. - 3 % річних та 4 349 648 (чотири мільйони триста сорок дев'ять тисяч шістсот сорок вісім) грн 36 коп. - інфляційних втрат, а також 68 351(шістдесят вісім тисяч триста п'ятдесят одна) грн 08 коп. витрат зі сплати судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 02.02.2026.
СуддяС.В. Заєць