адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018
Код ЄДРПОУ 03500004
30.01.2026 Справа № 917/2313/24
м. Полтава
Суддя Солодюк О.В., розглянувши матеріали заяви Приватного підприємства "Карсад І" про забезпечення позову (вх. №996 від 28.01.2026р.) по справі №917/2313/24
за позовом Приватного підприємства "Карсад І", вул. Степна 1, с. Розсошенці, Полтавський район, Полтавська область, 38751
до Полтавської міської ради, вул. Соборності, 36, м. Полтава, Полтавська область,36002
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Комунальне підприємство "Полтава-Сервіс" Полтавської міської ради, пров. Нестора Гордовенка, буд.5, м. Полтава, 36002
про визнання права власності
Розглядається заява Приватного підприємства "Карсад І" про забезпечення позову (вх. №996 від 28.01.2026р.) у справі № 917/2313/24 за позовом Приватного підприємства "Карсад І" до Полтавської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Комунальне підприємство "Полтава-Сервіс" Полтавської міської ради про визнання права власності.
Ухвалою від 17.01.2025 суд прийняв позовну заяву у справі № 917/2313/24 до розгляду та відкрив провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 18.02.2025 р. на 10:20 год.
06.02.2025 від Приватного підприємства "Карсад І" до суду надійшла заява про забезпечення позову у справі № 917/2313/24 (вх. №1638 від 06.02.2025р.).
Ухвалою від 03.03.2025 суд частково задовольнив заяву Приватного підприємства "Карсад І" про забезпечення позову (вх. №1638 від 06.02.2025р.):
- Заборонив Міністерству юстиції України та його територіальним органам, державним реєстраторам, а також будь-яким іншим суб'єктам, які наділені владними повноваження щодо здійснення реєстраційних дій, в тому числі нотаріусам, проводити реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, пов'язані з реєстрацією права господарського відання Комунального підприємства “Полтава-Сервіс» Полтавської міської ради на об'єкти, розташовані на земельних ділянках комунальної власності за адресами: вул. Героїв України, 2; вул. Шосе Київське, 60а; вул. Джохара Дудаєва, 7 а; вул. Джохара Дудаєва, 2в; вул. Великотирнівська, 19а.
21.10.2025 від Приватного підприємства "Карсад І" до суду надійшла заява про забезпечення позову у справі № 917/2313/24 (вх. №13499).
Ухвалою від 23.10.2025 суд частково задовольнив заяву Приватного підприємства "Карсад І" про забезпечення позову (вх. №13499 від 21.10.2025р.):
- Заборонив Комунальному підприємству “Полтава-Сервіс» Полтавської міської ради (ідентифікаційний код: 30191518) проведення відкритих конкурсних відборів (конкурсів), інших процедур відбору кандидатів на укладання договорів про співробітництво щодо організації та створення належних умов для зберігання автотранспорту на комунальних автостоянках, розташованих у місті Полтава за адресами: вул. Великотирнівська, 19А, вул. Джохара Дудаєва, 2В, вул. Героїв України, 2, вул. Шосе Київське, 60а, вул. Джохара Дудаєва, 7А;
- Заборонив Комунальному підприємству “Полтава-Сервіс» Полтавської міської ради (ідентифікаційний код: 30191518) укладати з будь-якими особами договори про співробітництво щодо організації та створення належних умов для зберігання автотранспорту на комунальних автостоянках, розташованих у місті Полтава за адресами: вул. Великотирнівська, 19А, вул. Джохара Дудаєва, 2В, вул. Героїв України, 2, вул. Шосе Київське, 60а, вул. Джохара Дудаєва, 7А;
- Заборонив Комунальному підприємству “Полтава-Сервіс» Полтавської міської ради (ідентифікаційний код: 30191518) укладати з будь-якими особами будь-які договори щодо організації та створення належних умов для зберігання автотранспорту на комунальних автостоянках, розташованих у місті Полтава за адресами: вул. Великотирнівська, 19А, вул. Джохара Дудаєва, 2В, вул. Героїв України, 2, вул. Шосе Київське, 60а, вул. Джохара Дудаєва, 7А.
27.11.2025 від Приватного підприємства "Карсад І" до суду надійшла заява про забезпечення позову у справі № 917/2313/24 (вх. №15292).
Ухвалою від 24.12.2025 суд частково задовольнив заяву Приватного підприємства "Карсад І" про забезпечення позову (вх. №15292 від 27.11.2025р.) та вжив заходи до забезпечення позову шляхом заборони Приватному підприємству “Бастіон» (ідентифікаційний код: 31118507) в порядку п.4 ч.1 ст.137 ГПК України вчиняти дії у формі перешкоджання діяльності автостоянок за адресами: місто Полтава, вул. Героїв України, 2, вул. Шосе Київське, 60а, вул. Джохара Дудаєва, 7а, вул. Джохара Дудаєва, 2в, вул. Великотирнівська, 19а, а саме обмежувати доступ представників та працівників ПП “Карсад І» у доступі до наведених автостоянок, знаходитись представникам чи працівникам ПП “Бастіон» на території наведених автостоянок, здійснювати дії щодо заміни замків у приміщеннях та на воротах, які розташовані за адресами згаданих автостоянок, блокувати заїзди та виїзди з наведених автостоянок, обмежувати доступ до обладнання та майна наведених автостоянок, здійснювати дії, направлені на пошкодження, вилучення, переміщення майна, що розташоване на території наведених автостоянок, перешкоджати господарській діяльності ПП “Карсад І» за адресами наведених автостоянок.
28.01.2026 (вхід. № 996) від Приватного підприємства "Карсад І" до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій представник позивача (заявника) посилається на наступне.
В провадженні Господарського суду Полтавської області перебуває справа № 917/2313/24 за позовною заявою Приватного підприємства «Карсад І» до Полтавської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Комунальне підприємство «Полтава-Сервіс» Полтавської міської ради про визнання за Приватним підприємством "Карсад І" права приватної власності на об'єкти у місті Полтаві, розташовані на земельних ділянках комунальної власності, за адресами: вул. Героїв України, 2; вул. Шосе Київське, 60а; вул. Джохара Дудаєва, 7а; вул. Джохара Дудаєва, 2в; вул. Великотирнівська, 19а.
Позивач зазначає, що 26.01.2026 не дивлячись на ухвали суду про забезпечення позову, на комунальні автостоянки, що знаходяться за адресою: місто Полтава, вул. Великотирнівська, 19А, вул. Шосе Київське, 60а, вул. Джохара Дудаєва, 7А, вдерлися вже інші особи, які представились як працівники ТОВ «ОДА «Кольчуга». Так само були марковані автомобілі, на яких вони прибули. Вказані особи були в масках, мали при собі палиці і газові балончики. Здебільшого це були молоді хлопці, окремі з них могли бути неповнолітніми, судячи з зовнішності та голосу.
Даними особами було скоєно ряд правопорушень, серед яких було пошкодження (спилювання) замків, проникнення у приміщення, пошкодження системи освітлення та відеоспостереження. Крім того, вказані особи застосували сльозоточивий газ до засновника ПП «Карсад І» ОСОБА_1 та одного з охоронців спірного майна, внаслідок чого останні отримали хімічні опіки очей. Нападники також заблокували вхід до автостоянок, перешкоджали в'їзду та виїзду громадян з автостоянок.
При цьому, вказані особи неодноразово зазначали, що представляють інтереси Полтавської міської ради. Водночас, документів на підтвердження цього не надали.
Також, позивач (заявник) зауважує, що ухвалою Господарського суду Полтавської області у справі №917/2313/24 від 24.12.2025 було, зокрема заборонено:
- обмежувати доступ представників та працівників ПП "Карсад І" до автостоянок;
- здійснювати дії щодо заміни замків у приміщеннях та на воротах, які розташовані за адресами автостоянок;
- блокувати заїзди та виїзди з автостоянок;
- обмежувати доступ до обладнання та майна автостоянок;
- здійснювати дії, направлені на пошкодження, вилучення, переміщення майна, що розташоване на території автостоянок;
- перешкоджати господарській діяльності ПП "Карсад І" за адресами автостоянок.
Позивач, вказує на те, що 26.01.2026 всі встановлені ухвалою суду заборони було порушено, проте вже іншою охоронною компанією - ТОВ "ОДА "Кольчуга". У місті Полтава за вказаною назвою значиться компанія Товариство з обмеженою відповідальністю "Охоронно - детективне агентство "Кольчуга" (ідентифікаційний код: 4266729).
Щодо підстав забезпечення позову, позивач зазначає наступне.
Предметом розгляду справи № 917/2313/24 є визнання за Приватним підприємством “Карсад І» права приватної власності на об'єкти у місті Полтаві, розташовані на земельних ділянках комунальної власності, за адресами: вул. Героїв України, 2; вул. Шосе Київське, 60а; вул. Джохара Дудаєва, 7а; вул. Джохара Дудаєва, 2в; вул. Великотирнівська, 19а, а саме:
- громадську будівлю (вбиральню) літери Б-1, складова частина огорожа № 1, огорожа № 2, ворота № 3, замощення № 4, бордюр № 5, електроопори освітлення № 6, що розташовані за адресою: Полтавська обл., м. Полтава, вулиця Героїв Сталінграду (вулиця Героїв України), будинок 2;
- громадський будинок (будівля охорони), “А-1», загальна площа (кв.м): 4.9, огорожа, № 1, загальна площа (кв.м.): 303, ворота № 2, загальна площа (кв.м): 11.4, ворота, № 3, загальна площа (кв.м): 6.5, замощення № 4, загальна площа (кв.м): 2005, бордюр, № 5, довжиною 90 п.м, з бетону, електроопори освітлення, № 6, залізобетон, кількість - 3 шт., що розташовані за адресою: Полтавська обл., м. Полтава, вулиця Нікітченка (вулиця Дудаєва Джохара), будинок2в,
- бокс-сторожку, загальна площа (кв.м.): 102.9, Опис: 1 - коридор площею 8,3 кв.м., 2 - кімната площею 9,1 кв.м., 3 - кімната площею 9,4 кв.м., 4 - коридор площею 7,0 кв.м., 5 - кімната площею 4,0 кв.м., 6 - кімната площею 9,3 кв. м., 7 - приміщення площею 52,3 кв.м., 8 - кладова площею 1,8 кв.м., 9 - кладова площею 1,7 кв.м., що розташована за адресою: Полтавська обл., м. Полтава, вулиця Героїв Сталінграду (вулиця Героїв України), будинок 2;
- будівлю охорони, 1, А, 1989 року побудови, площа 44,4 кв.м., вбиральня, Б площа 1,1 кв.м., огорожа, 3, металева сітка в металевих стовпах, площа 789,6 кв.м., ворота, 1, металева сітка в металевих стовпах, площа 12,5 кв.м., ворота, 2, металева сітка в металевих стовпах, площа 12,3 кв.м., замощення, 5, асфальт площею 7424 кв.м., естакада металева, 1 шт.), що розташовані за адресою: Полтавська обл., м. Полтава, шосе Київське, будинок, 60а;
- будівлю охорони, 1, А, площа, 36,6 кв.м., вбиральня, 1, Б, площа 1,4 кв.м., огорожа, 1, металева сітка в металевих стовпах, 901,0 кв.м., ворота, 2, металева сітка в металевих стовпах, 10,90 кв.м., ворота, 3, металева сітка в металевих стовпах, 5,0 кв.м., замощення, 4, асфальт площею 4,922 кв.м., огорожа, 5, бетонні блоки площею 9,4 кв.м.), що розташовані за адресою: Полтавська обл., м. Полтава, вулиця Великотирнівська, будинок 19а,
- будівлю охорони (переносна), А, загальна площа 8,8 кв.м., будівля охорони (незавершене будівництво), Б, загальна площа, 56,3 кв.м., огорожа, № 1, загальна площа 426,3 кв.м., ворота, № 2, загальна площа 7 7 кв.м., ворота, № 3, загальна площа - 10,6 кв.м., замощення, № 4, загальна площа 124 кв.м.), що розташовані за адресою: Полтавська обл., м. Полтава, вулиця Нікітченка (вулиця Дудаєва Джохара), будинок 7а.
Особи, які представились працівниками ТОВ "ОДА "Кольчуга", проникли та вчиняли протиправні дії, що прямо заборонені ухвалою суду, на трьох автостоянках, а саме: місто Полтава, вул. Великотирнівська, 19А, вул. Шосе Київське, 60а, вул. Джохара Дудаєва, 7А.
Об'єкти майна, які знаходяться на цих автостоянках, є спірними і відносно них судом розглядається спір про право власності ПП "Карсад І" на це майно.
ПП "Карсад І" до вирішення справи судом здійснює охорону цього майна, оскільки різного роду охоронні компанії вже неодноразово його пошкоджували.
Крім того, позивач зазначає, що вже як було встановлено в ході розгляду іншої заяви про забезпечення позову, на автостоянках знаходяться автомобілі клієнтів ПП "Карсад І" за раніше укладеними договорами.
Без можливості забезпечити власну охорону автостоянок ПП “Карсад І» не може: продовжувати охорону спірного майна, яке будувалось та придбавалось за кошти засновників; гарантувати цілісність майна клієнтів, власників дороговартісних транспортних засобів, за які саме ПП “Карсад І» несе матеріальну відповідальність; виконувати свої господарські функції; дотримуватися вимог законодавства з безпеки та відповідальності як зберігача рухомого майна. Будь-які паралельні, сторонні або нав'язані охоронні структури, яких залучає КП “Полтава-Сервіс», втручаються в господарську діяльність “Карсад І», створюють ризики конфліктів, незаконного доступу до території та перешкод у використанні як майна підприємства так і майна клієнтів. Дані особи не отримували відповідні інструктажі щодо поводження з нерухомим майном клієнтів, не брали на себе зобов'язання щодо охорони та збереження транспортних засобів клієнтів та не можуть перебувати на території автостоянок.
Перебування представників таких охоронних компаній на території стоянок та блокування доступу до спірного майна є самовільним встановленням контролю над майном, що суперечить статті 391 ЦК України (заборона перешкод у здійсненні власником (у тому числі титульним) своїх прав), статті 321 ЦК України (непорушність права власності), принципу добросовісності учасників цивільних правовідносин та недопущення свавілля (ст.3 ЦК України).
Позивач зазначає, що своїми діями особи, які представлялися працівниками ТОВ "ОДА "Кольчуга" порушують вже встановлені судом раніше заборони.
Об'єкти майна, які розташовані за вищевказаними адресами, не належать ні Полтавській міській раді ні КП “Полтава-Сервіс», а належать Позивачеві (Заявнику), оскільки створені/придбані ним за власні кошти. Створення штучних перешкод у користуванні майном, запровадження над ним силового контролю, унеможливить ефективний захист та поновлення оспорюваних прав та інтересів Позивача, оскільки поки триватиме спір, треті особи на підставі укладених договорів про охорону майна матимуть можливість здійснювати необмежене коло фізичних дій з майном Позивача, аж до його фізичного знищення (що вже відбувається), не кажучи про майно клієнтів - дороговартісні транспортні засоби, за які ПП “Карсад І» несе матеріальну відповідальність.
Отже, позивач (заявник) просить суд вжити заходи щодо забезпечення позову ПП "Карсад І" до Полтавської міської ради, третя особа - Комунальне підприємство "Полтава - Сервіс" Полтавської міської ради про визнання права власності шляхом:
- встановлення заборони Товариству з обмеженою відповідальністю “Охоронно - детективне агентство “Кольчуга» (ідентифікаційний код: 42667629) вчиняти дії у формі перешкоджання діяльності автостоянок за адресами: місто Полтава, вул. Героїв України, 2, вул. Шосе Київське, 60а, вул. Джохара Дудаєва, 7а, вул. Джохара Дудаєва, 2в, вул. Великотирнівська, 19а, а саме обмежувати доступ представників та працівників ПП “Карсад І» у доступі до наведених автостоянок, знаходитись представникам чи працівникам Товариства з обмеженою відповідальністю “Охоронно-детективне агентство “Кольчуга» на території наведених автостоянок, здійснювати дії щодо заміни замків у приміщеннях та на воротах, які розташовані за адресами згаданих автостоянок, блокувати заїзди та виїзди з наведених автостоянок, обмежувати доступ до обладнання та майна наведених автостоянок, здійснювати дії, направлені на пошкодження, вилучення, переміщення майна, що розташоване на території наведених автостоянок, перешкоджати господарській діяльності ПП “Карсад І» за адресами наведених автостоянок;
- встановлення заборони Комунальному підприємству “Полтава-Сервіс» Полтавської міської ради та Полтавській міській раді на укладання з будь - якими особами договорів, виконання яких матиме наслідком обмеження доступу представників та працівників ПП “Карсад І» до автостоянок, заміну замків у приміщеннях та на воротах, які розташовані на автостоянках, блокування заїздів та виїздів з автостоянок, обмеження доступу працівників ПП “Карсад І» до обладнання та майна автостоянок, здійснення дій, направлених на пошкодження, вилучення, переміщення майна, що розташоване на території автостоянок, перешкоджання господарській діяльності ПП “Карсад І» на автостоянках за адресами: місто Полтава, вул. Героїв України, 2, вул. Шосе Київське, 60а, вул. Джохара Дудаєва, 7а, вул. Джохара Дудаєва, 2в, вул. Великотирнівська, 19а.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви, виходячи з наступного.
За приписами ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (аналогічний висновок міститься у пункті 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20). Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити тощо. Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23, від 01.05.2023 у справі № 914/257/23, від 06.03.2023 у справі № 916/2239/22.
Частиною 1 ст.137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд зазначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Суд також зазначає, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 18.01.2024 по справі №50/155 (910/1455/23).
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Верховний Суд у постанові від 25.05.2021 по справі № 925/1441/20 зауважив, що самі лише твердження позивача про потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення у разі задоволення позову без долучення відповідних доказів та обґрунтувань, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно, забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Заборона відповідачеві, іншим особам вчиняти певні дії повинна узгоджуватись з предметом позову, тобто, така заборона має стосуватися виключно предмета спору.
За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У ст. 77 Господарського процесуального кодексу України вказано, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
В контексті наведених засад господарського судочинства суд звертає увагу на приписи ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд зауважує, що стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (відповідні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; змагальність сторін; пропорційність; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами тощо.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.05.2021 у справі №914/1570/20 виснувала про те, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. Важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.
Метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі “Кюблер проти Німеччини»).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 (пункти 46-48) виснувала, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 24.05.2023 у справі № 906/1162/22, від 29.06.2023 у справі № 925/1316/22, від 18.05.2023 у справі № 910/14989/22, від 24.06.2022 у справі № 904/8506/21.
За загальним правилом достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Водночас слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди в кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
У випадку звернення особи до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При цьому під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті, та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23, від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23, від 13.12.2023 у справі № 921/290/23, від 31.05.2023 у справі № 906/1223/22, від 21.12.2022 у справі № 911/121/22.
Співмірність передбачає оцінку співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23, від 16.11.2023 у справі № 921/333/23, від 13.07.2022 у справі № 904/4710/21.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 зазначила, що жодних обмежень щодо застосування такого виду забезпечення позову, як накладення арешту на майно (грошові кошти), лише у сфері майнових спорів або заборони його застосування при вирішенні немайнового спору цивільне процесуальне законодавство не містить.
Необхідно розрізняти види (способи) забезпечення позову, які можуть застосовуватись до позовів майнового характеру, а які - для забезпечення немайнових позовних вимог, тобто фактично заходи забезпечення позову можна поділити на майнові та немайнові. Майнові заходи забезпечення мають застосовуватись для забезпечення позовних вимог майнового характеру, тобто таких, де матеріальна позовна вимога виражена саме в грошовій формі в ціні позову в розумінні статті 163 Господарського процесуального кодексу України.
Метою застосування заходів забезпечення позову майнового характеру є обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача, на момент пред'явлення прозову може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду.
Заходи забезпечення немайнового характеру спрямовані на покладення на відповідача чи інших осіб обов'язку вчинити активні дії чи утриматись від їх вчинення, не пов'язаних з передачею грошових сум чи майна.
Такі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 907/269/22, від 04.04.2023 у справі № 907/268/22, від 04.04.2023 у справі № 915/577/22.
Згідно з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 31.10.2022 у справі № 910/4192/22, у немайнових спорах суд вживає заходів забезпечення позову з превентивною метою щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача, та, зважаючи на завдання господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України), суд має встановити, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза унеможливлення чи суттєвого утруднення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача.
У справі № 910/1040/18 об'єднана палата Касаційного господарського суду в постанові від 16.08.2018 зазначила, що у випадку звернення особи до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Водночас у таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
В ухвалі від 24.12.2025 р. по справі № 917/2313/24 Господарський суд Полтавської області зазначив наступне.
"З матеріалів справи вбачається, що КП "Полтава - сервіс" Полтавської міської ради засноване Полтавською міською радою на комунальній власності і підпорядковане Управлінню адміністративних послуг Полтавської міської ради, є суб'єктом господарювання і його діяльність з організації та управління комунальними автостоянками є статутною господарською діяльністю, спрямованою на надання послуг громаді м. Полтава.
Між КП "Полтава - сервіс" Полтавської міської ради та ПП "Карсад І" в 2021 році було укладено Договори № 21, 22, 23, 24, 26, 39 "Про співробітництво", відповідно до предмету яких КП "Полтава-сервіс" Полтавської міської ради з метою ефективної роботи по створенню та облаштуванню додаткових місць для зберігання автотранспорту на комунальних автостоянках по вул. Великотирнівська 19а; вул. Нікітченка,2в; вул. Нікітченка, 7а; вул. Київське шосе, 60-а; вул. Героїв Сталінграду, 2; вул. Київське шосе, 70а у м. Полтаві передало ПП "Карсад І" права по організації та створенню належних умов для зберігання автотранспорту на комунальних автостоянках за зазначеними адресами, а ПП "Карсад І" в компенсацію за використання цих прав мало сплачувати КП "Полтава сервіс" Полтавської міської ради грошові кошти (плата за користування правами).
У зв'язку із неналежним виконанням ПП "Карсад І" обов'язку щодо сплати коштів за наведеними договорами, 08.12.2023 КП "Полтава-сервіс" в односторонньому порядку розірвало договори про співробітництво, про що повідомило ПП "Карсад І".
У заявах від 18.12.2023 "Про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою" КП "Полтава-сервіс" вимагало від ПП "Карсад І" усунути перешкоди у користуванні земельними ділянками шляхом звільнення земельних ділянок від забудованих елементів благоустрою території до 22.12.2023.
Рішенням Полтавської міської ради від 26.01.2024 "Про передачу в постійне користування земельних ділянок Комунальному підприємству "Полтава - сервіс" Полтавської міської ради", КП "Полтава - сервіс" Полтавської міської ради передано в постійне користування земельні ділянки за адресами: вул. Героїв України, 2; вул. Шосе Київське, 60а; вул. Шосе Київське, 70а; вул. Джохара Дудаєва, 7 а; вул. Джохара Дудаєва, 2в; вул. Великотирнівська, 19а.
08.11.2024 на засіданні шістдесятої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання було прийнято рішення "Про питання господарського відання", яким вирішено закріпити в установленому законодавством порядку на праві господарського відання за Комунальним підприємством "Полтава - сервіс" Полтавської міської ради об'єкти у місті Полтаві, розташовані на земельних ділянках комунальної власності за адресами: вул. Героїв України, 2; вул. Шосе Київське, 60а; вул. Джохара Дудаєва, 7а; вул. Джохара Дудаєва, 2в; вул. Великотирнівська, 19а.
Відповідно до пункту 2 рішення Полтавською міською радою доручено КП "Полтава - Сервіс" Полтавської міської ради вчинити дії щодо проведення технічної інвентаризації, оцінки та реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно об'єктів, зазначених в п. 1 цього рішення.
19.12.2024 ПП "Карсад І" звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до Полтавської міської ради за участю 3-ї особи КП "Полтава-сервіс" Полтавської міської ради про визнання за ПП "Карсад І" права приватної власності на об'єкти у місті Полтаві, розташовані на земельних ділянках комунальної власності, за адресами: вул. Героїв України, 2; вул. Шосе Київське, 60а; вул. Джохара Дудаєва, 7а; вул. Джохара Дудаєва, 2в; вул. Великотирнівська, 19а.
Звертаючись до суду з позовом ПП "Карсад І" зазначив, що об'єкти, які розташовані на вищезгаданих ділянках комунальної власності та рішенням відповідача закріплені за КП "Полтава-сервіс", не належать Полтавській міській раді, а належать позивачеві (заявнику), оскільки створені/придбані ним за власні кошти, що унеможливлює віднесення їх до комунальної власності та порушують майнові права та інтереси ПП "Карсад І", що зумовило необхідність звернення позивача до суду із позовною заявою про визнання права власності на об'єкти, розташовані на земельних ділянках комунальної власності, за адресами: вул. Героїв України, 2; вул. Шосе Київське, 60а; вул. Джохара Дудаєва, 7а; вул. Джохара Дудаєва, 2в; вул. Великотирнівська, 19а.
Заявником (позивачем) зазначено, що майно на земельних ділянках, розташованих за адресами Київське шосе, буд. 60а та вул. Великотирнівська, буд. 19-а придбане позивачем за угодою про виплату компенсації та звільнення автостоянок від 09 січня 2014 року.
Щодо земельних ділянок, розташованих за адресами вул. Героїв Сталінграду (Героїв України), 2, вул. Нікітченка (Дудаєва Джохара), 2в та вул. Нікітченка (Дудаєва Джохара), 7а, майно на даних земельних ділянках споруджено позивачем та пов'язаними з ним юридичними особами за власні кошти.
При цьому, всі споруди, розташовані на вищезазначених земельних ділянках не введені в експлуатацію, а отже, як зазначає позивач, не є нерухомим майном.
Поряд з цим в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься інформація про вищезазначені об'єкти саме як об'єкти нерухомого майна. Тому, зокрема, з метою встановлення правового статусу даних об'єктів, вирішення спору щодо належності даних об'єктів позивачу, подавався позов у даній справі.
Ухвалою від 17.01.2025 суд прийняв позовну заяву у справі № 917/2313/24 до розгляду та відкрив провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою від 03.03.2025 суд вжив заходи забезпечення позову, заборонив Міністерству юстиції України та його територіальним органам, державним реєстраторам, а також будь-яким іншим суб'єктам, які наділені владними повноваження щодо здійснення реєстраційних дій, в тому числі нотаріусам, проводити реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, пов'язані з реєстрацією права господарського відання Комунального підприємства "Полтава-Сервіс" Полтавської міської ради на об'єкти, розташовані на земельних ділянках комунальної власності за наведеними вище адресами.
Суд встановив, що Полтавська міська рада та третя особа - КП "Полтава-Сервіс" Полтавської міської ради вчиняють підготовчі дії, спрямовані на реєстрацію права господарського відання за КП "Полтава-Сервіс" на об'єкти, розташовані на земельних ділянках комунальної власності у місті Полтаві, за адресами: вул. Героїв України, 2; вул. Шосе Київське, 60а; вул. Джохара Дудаєва, 7а; вул. Джохара Дудаєва, 2в; вул. Великотирнівська, 19а, які, як зазначає позивач, належать йому на праві власності.
Отже, предметом позову у даній справі, є майнові вимоги про визнання права власності на майно, що знаходиться на земельних ділянках комунальної власності (які використовуються під парковки), отже, спір стосується саме об'єктів майна. Земельні ділянки не є предметом спору."
Посилаючись на те, що згідно Договору № 36 про надання послуг із забезпечення безпеки від 24.11.2025 р., укладеного між КП "Полтава-Сервіс" (Замовником) та ПП «Бастіон» (Виконавцем), Виконавець зобов'язується надати Замовнику послуги, пов'язані з діяльністю приватних охоронних служб та забезпечення безпеки на земельних ділянках комунальної власності за адресами: м. Полтава, вул. Героїв України, 2; вул. Шосе Київське, 60а; вул. Джохара Дудаєва, 7а; вул. Джохара Дудаєва, 2в; вул. Великотирнівська, 19а, що перебувають у постійному користуванні Замовника, в ухвалі від 24.12.2025 р. по справі № 917/2313/24 Господарський суд Полтавської області зазначив, що спірне майно знаходиться на земельних ділянках, постійним землекористувачем яких є КП "Полтава - Сервіс". Належне утримання та облаштування парковок є статутною діяльністю 3-ї особи, а земельні ділянки надані КП "Полтава - Сервіс" в користування саме для цих цілей. Земельні ділянки, власником яких є територіальна громада в особі Полтавської міської ради, не є предметом спору.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що запропоновані позивачем заходи щодо забезпечення позову шляхом:
- встановлення заборони Комунальному підприємству “Полтава-Сервіс» Полтавської міської ради (ідентифікаційний код: 30191518) на укладання з будь-якими особами договорів про надання послуг пов'язаних з діяльністю охоронних служб (будь-яких форм власності) та забезпечення безпеки на земельних ділянках, на яких знаходяться автостоянки, розташованих за адресами: місто Полтава, вул. Героїв України, 2, вул. Шосе Київське, 60а, вул. Джохара Дудаєва, 7а, вул. Джохара Дудаєва, 2в, вул. Великотирнівська, 19а;
- встановлення заборони Комунальному підприємству “Полтава-Сервіс» Полтавської міської ради (ідентифікаційний код: 30191518) на укладання з будь-якими особами буд-яких інших договорів, що обмежують чи перешкоджають господарській діяльності ПП “Карсад І» на земельних ділянках, на яких знаходяться автостоянки, розташованих за адресами: місто Полтава, вул. Героїв України, 2, вул. Шосе Київське, 60а, вул. Джохара Дудаєва, 7а, вул. Джохара Дудаєва, 2в, вул. Великотирнівська, 19а;
- встановлення заборони Комунальному підприємству “Полтава-Сервіс» Полтавської міської ради (ідентифікаційний код: 30191518) вчиняти будь-які дії у формі перешкоджання діяльності автостоянок під фактичним контролем ПП “Карсад І», які знаходяться за адресами: місто Полтава, вул. Героїв України, 2, вул. Шосе Київське, 60а, вул. Джохара Дудаєва, 7а, вул. Джохара Дудаєва, 2в, вул. Великотирнівська, 19а, направлені на обмеження працівникам чи представникам ПП “Карсад І» доступу до наведених автостоянок, користування майном, яке знаходиться чи перебуває за адресами наведених автостоянок, обмеження здійснення ПП “Карсад І» господарської діяльності за адресами наведених автостоянок;
- встановлення заборони Приватному підприємству “Бастіон» (ідентифікаційний код: 31118507) в порядку п.4 ч.1 ст.137 ГПК України виконувати взяті на себе зобов'язання згідно із Договором №36 від 24.11.2025 року, укладеного між КП “Полтава-Сервіс» Полтавської міської Ради та Приватним підприємством “Бастіон», не узгоджуються з предметом та підставами позову, що виключає можливість їх застосування судом.
Проте, враховуючи наявність між КП “Полтава-Сервіс» Полтавської міської Ради та Приватним підприємством “Бастіон» договірних відносин, виникнення конфліктів між працівниками ПП «Бастіон» та ПП “Карсад І» на земельних ділянках за адресами: місто Полтава, вул. Героїв України, 2, вул. Шосе Київське, 60а, вул. Джохара Дудаєва, 7а, вул. Джохара Дудаєва, 2в, вул. Великотирнівська, 19а, що підтверджено доказами, з метою збереження майна, яке є предметом спору у даній справі, суд дійшов висновку, що запропонований позивачем захід щодо забезпечення позову шляхом встановлення заборони Приватному підприємству “Бастіон» (ідентифікаційний код: 31118507) в порядку п.4 ч.1 ст.137 ГПК України вчиняти дії у формі перешкоджання діяльності автостоянок за адресами: місто Полтава, вул. Героїв України, 2, вул. Шосе Київське, 60а, вул. Джохара Дудаєва, 7а, вул. Джохара Дудаєва, 2в, вул. Великотирнівська, 19а, а саме обмежувати доступ представників та працівників ПП “Карсад І» у доступі до наведених автостоянок, знаходитись представникам чи працівникам ПП “Бастіон» на території наведених автостоянок, здійснювати дії щодо заміни замків у приміщеннях та на воротах, які розташовані за адресами згаданих автостоянок, блокувати заїзди та виїзди з наведених автостоянок, обмежувати доступ до обладнання та майна наведених автостоянок, здійснювати дії, направлені на пошкодження, вилучення, переміщення майна, що розташоване на території наведених автостоянок, перешкоджати господарській діяльності ПП “Карсад І» за адресами наведених автостоянок, є адекватним, співмірним із заявленими позивачем вимогами, забезпечить фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, і невжиття такого заходу може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
До заяви про забезпечення позову (вх. № 996 від 28.01.2026) позивачем додано: витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026175420000032 від 27.01.2026; протокол допиту потерпілого від 27.01.2026; постанову про призначення судово-медичної експертизи від 27.01.2026 (із супровідним листом на адресу Державної спеціалізованої установи «Полтавське бюро судово-медичної екпертизи»; постанову про призначення судово-медичної експертизи від 27.01.2026 (із супровідним листом на адресу Бюро СМЕ УОЗ Полтавської облдержадміністрації); консультативний висновок спеціаліста від 26.01.2026; супровідний лист № 522 з талоном від 26.01.2026; консультативний висновок від 26.01.2026; талони-повідомлення єдиного обліку від 27.01.2026 р.: № 5334, №5278, № 5338, №5252, № 5312; фото та відеоматеріали.
Надані позивачем докази не підтверджують фактів пошкодження спірного майна та реальної загрози його знищення Товариством з обмеженою відповідальністю «Охоронно-детективне агенство «Кольчуга».
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви позивача щодо забезпечення позову шляхом встановлення заборони Товариству з обмеженою відповідальністю “Охоронно - детективне агентство “Кольчуга» (ідентифікаційний код: 42667629) вчиняти дії у формі перешкоджання діяльності автостоянок за адресами: місто Полтава, вул. Героїв України, 2, вул. Шосе Київське, 60а, вул. Джохара Дудаєва, 7а, вул. Джохара Дудаєва, 2в, вул. Великотирнівська, 19а, а саме обмежувати доступ представників та працівників ПП “Карсад І» у доступі до наведених автостоянок, знаходитись представникам чи працівникам Товариства з обмеженою відповідальністю “Охоронно-детективне агентство “Кольчуга» на території наведених автостоянок, здійснювати дії щодо заміни замків у приміщеннях та на воротах, які розташовані за адресами згаданих автостоянок, блокувати заїзди та виїзди з наведених автостоянок, обмежувати доступ до обладнання та майна наведених автостоянок, здійснювати дії, направлені на пошкодження, вилучення, переміщення майна, що розташоване на території наведених автостоянок, перешкоджати господарській діяльності ПП “Карсад І» за адресами наведених автостоянок.
Щодо вжиття у справі № 917/2313/24 заходів забезпечення позову шляхом встановлення заборони Комунальному підприємству “Полтава-Сервіс» Полтавської міської ради та Полтавській міській раді на укладання з будь - якими особами договорів, виконання яких матиме наслідком обмеження доступу представників та працівників ПП “Карсад І» до автостоянок, заміну замків у приміщеннях та на воротах, які розташовані на автостоянках, блокування заїздів та виїздів з автостоянок, обмеження доступу працівників ПП “Карсад І» до обладнання та майна автостоянок, здійснення дій, направлених на пошкодження, вилучення, переміщення майна, що розташоване на території автостоянок, перешкоджання господарській діяльності ПП “Карсад І» на автостоянках за адресами: місто Полтава, вул. Героїв України, 2, вул. Шосе Київське, 60а, вул. Джохара Дудаєва, 7а, вул. Джохара Дудаєва, 2в, вул. Великотирнівська, 19а суд зазначає наступне.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.12.2025 у справі № 917/2313/24 ухвалу Господарського суду Полтавської області від 23.10.2025 скасовано та ухвалено рішення, яким у задоволенні заяви Приватного підприємства "Карсад І" про забезпечення позову (вх. №13499 від 21.10.2025) відмовлено.
У вищезазначеній постанові колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначила наступне.
«Станом на момент пред'явлення позову КП "Полтава-Сервіс" є єдиним законним землекористувачем усіх шести земельних ділянок, а Полтавська міська територіальна громада в особі Полтавської міської ради їх власником.
Суд не може фактично визнати перевагу прав позивача, встановити право власності або користування наперед, позбавити орган місцевого самоврядування дискреційних повноважень без достатніх підстав.
Забезпечення позову це охоронний, а не вирішальний механізм.
Колегія суддів відхиляє доводи позивача про те, що використання земельних ділянок, як паркувального майданчика, є неможливим без об'єктів інфраструктури, право власності на які він просить визнати, оскільки право КП "Полтава-Сервіс" Полтавської міської ради на організацію та експлуатацію паркування випливає зі Статуту, правового титулу на земельну ділянку та рішень органу місцевого самоврядування, а не з наявності чи відсутності окремих елементів інфраструктури. Факт їх облаштування позивачем в межах договорів про співробітництво, які є припиненими на теперішній час, не означає, що після їх припинення використання земельних ділянок за цільовим призначенням є неможливим, оскільки організація паркування може здійснюватися і без таких об'єктів, у тому числі шляхом відкритого паркування або облаштуванням новими об'єктами інфраструктури.
Крім того, елементи благоустрою або інфраструктури є похідними від правового режиму земельної ділянки, а не навпаки, і не можуть самостійно визначати правовий статус об'єкта чи обмежувати повноваження власника/постійного користувача землі».
Отже, суд дійшов висновку, що заборона Комунальному підприємству “Полтава-Сервіс» Полтавської міської ради та Полтавській міській раді на укладання з будь - якими особами договорів, фактично призведе до перешкоджання Комунальному підприємству виконувати статутну діяльність, зокрема, облаштування та експлуатацію парковок, чого не випливає безпосередньо з предмета спору, а також до перешкоджання власнику землі розпоряджатися своїм майном.
Факти обмеження доступу представників та працівників ПП “Карсад І» до автостоянок, заміни замків у приміщеннях та на воротах, які розташовані на автостоянках, блокування заїздів та виїздів з автостоянок, обмеження доступу працівників ПП “Карсад І» до обладнання та майна автостоянок, здійснення дій, направлених на пошкодження, вилучення, переміщення майна, що розташоване на території автостоянок, перешкоджання господарській діяльності ПП “Карсад І» на автостоянках за адресами: місто Полтава, вул. Героїв України, 2, вул. Шосе Київське, 60а, вул. Джохара Дудаєва, 7а, вул. Джохара Дудаєва, 2в, вул. Великотирнівська, 19а, як наслідок виконання укладених Комунальним підприємством “Полтава-Сервіс» Полтавської міської ради та Полтавською міською радою з будь - якими особами договорів, можливо встановити лише після укладення договорів та їх фактичного виконання сторонами.
Отже, суд дійшов висновку, що заява позивача про вжиття заходів щодо забезпечення позову шляхом:
- встановлення заборони Товариству з обмеженою відповідальністю “Охоронно - детективне агентство “Кольчуга» (ідентифікаційний код: 42667629) вчиняти дії у формі перешкоджання діяльності автостоянок за адресами: місто Полтава, вул. Героїв України, 2, вул. Шосе Київське, 60а, вул. Джохара Дудаєва, 7а, вул. Джохара Дудаєва, 2в, вул. Великотирнівська, 19а, а саме обмежувати доступ представників та працівників ПП “Карсад І» у доступі до наведених автостоянок, знаходитись представникам чи працівникам Товариства з обмеженою відповідальністю “Охоронно-детективне агентство “Кольчуга» на території наведених автостоянок, здійснювати дії щодо заміни замків у приміщеннях та на воротах, які розташовані за адресами згаданих автостоянок, блокувати заїзди та виїзди з наведених автостоянок, обмежувати доступ до обладнання та майна наведених автостоянок, здійснювати дії, направлені на пошкодження, вилучення, переміщення майна, що розташоване на території наведених автостоянок, перешкоджати господарській діяльності ПП “Карсад І» за адресами наведених автостоянок;
- встановлення заборони Комунальному підприємству “Полтава-Сервіс» Полтавської міської ради та Полтавській міській раді на укладання з будь - якими особами договорів, виконання яких матиме наслідком обмеження доступу представників та працівників ПП “Карсад І» до автостоянок, заміну замків у приміщеннях та на воротах, які розташовані на автостоянках, блокування заїздів та виїздів з автостоянок, обмеження доступу працівників ПП “Карсад І» до обладнання та майна автостоянок, здійснення дій, направлених на пошкодження, вилучення, переміщення майна, що розташоване на території автостоянок, перешкоджання господарській діяльності ПП “Карсад І» на автостоянках за адресами: місто Полтава, вул. Героїв України, 2, вул. Шосе Київське, 60а, вул. Джохара Дудаєва, 7а, вул. Джохара Дудаєва, 2в, вул. Великотирнівська, 19а є безпідставною і задоволенню судом не підлягає.
Враховуючи вищенаведене, керуючись статтями 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Відмовити Приватному підприємству "Карсад І" у задоволенні заяви (вхід. № 996 від 28.01.2026) про забезпечення позову.
2. Повідомити учасників справи про те, що вони можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, на веб-сторінці офіційного веб-порталу судової влади у мережі Інтернет за адресою: pl.arbitr.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили у порядку і строки передбачені статтею 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена у порядку і строки визначені розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Солодюк О.В.