"21" січня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/3130/25
Господарський суд Одеської області у складі головуючої судді Демченко Т.І.
За участі секретаря судового засідання: Самойлової С.А.
За участю представників сторін:
від позивача: Кухтик В.М.,
від відповідача: Єрашов І.Є.,
від третьої особи: не з'явився,
розглянувши матеріали справи № 916/3130/25
за позовом: Акціонерного товариства ,,Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801)
до відповідача: Акціонерного товариства ,,Херсонська Теплоелектроцентраль» (73036, м. Херсон, Бериславське шосе, 1, код ЄДРПОУ 00131771)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Акціонерне товариство ,,Херсонгаз» (73036, місто Херсон вулиця Поповича, 3, код ЄДРПОУ 03355353),
про стягнення заборгованості у загальній сумі 257657426,75 грн.
обставини справи:
Господарський суд Одеської області ухвалою від 12.08.2025: прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 916/3130/25; постановив розглядати справу за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи; призначив підготовче засідання на 17.09.2025.
Господарський суд Одеської області ухвалою від 17.09.2025: залучив до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Акціонерне товариство ,,Херсонгаз»; відклав підготовче засідання на 08.10.2025.
Господарський суд Одеської області ухвалою від 08.10.2025 повідомив сторони, що: під час розгляду справи 08.10.2025 суд постановив продовжити строк підготовчого засідання на 30 днів; наступне підготовче засідання відбудеться 24.10.2025.
Господарський суд Одеської області ухвалою від 24.10.2025 повідомив сторони, що: підготовче засідання 24.10.2025 не відбулось у зв'язку з оголошенням засобами цивільного зв'язку сигналу повітряної тривоги в м. Одеса та Одеській області; наступне підготовче засідання відбудеться 31.10.2025.
Господарський суд Одеської області ухвалою від 10.11.2025 повідомив сторони, що: підготовче засідання 31.10.2025 не відбулось у зв'язку з відсутністю електроенергії в будівлі; наступне підготовче засідання відбудеться 11.11.2025.
Господарський суд Одеської області ухвалою від 11.11.2025 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 10.12.2025.
Господарський суд Одеської області ухвалою від 11.12.2025 повідомив сторони, що наступне судове засідання відбудеться 13.01.2026, а від 14.01.2026 - наступне судове засідання відбудеться 21.01.2026.
Господарський суд Одеської області ухвалами забезпечив представникам сторін можливість участі у засіданнях суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням онлайн сервісу відеозв'язку ,,EASYCON».
Згідно з приписами ст.233,240 ГПК України в судовому засіданні 21.01.2026 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
установив:
07.08.2025 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства ,,Укртрансгаз» (далі - АТ ,,Укртрансгаз») , в якій воно просить стягнути з Акціонерного товариства ,,Херсонська Теплоелектроцентраль» (далі - АТ ,,Херсонська Теплоелектроцентраль»):
- 199874602,30 грн компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу за період січень - березень 2016, жовтень 2016 - березень 2017;
- 3% річних від простроченої суми у розмірі 11331606,23 грн та інфляційні втрати в сумі 46451218,22 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначено, що оскільки відповідач здійснював відбір природного газу з газотранспортної системи в обсязі 41360,263 тис.куб.м у період січень - березень 2016 року, жовтень 2016 - березень 2017 року без поданих постачальником газу номінацій, то він має компенсувати позивачу вартість вказаних обсягів відповідно до порядку встановленого ч.2 ст.8 Закону України від 03.11.2016 № 1730-VIII ,,Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» (далі - Закон № 1730-VIII).
У відзиві на позовну заяву АТ ,,Херсонська Теплоелектроцентраль» просить відмовити у задоволенні позову, оскільки:
- у цій справі Закон № 1730-VIII не застосовується по відношенню до відповідача, так як відбір природного газу здійснювався на підставі номінацій Публічного акціонерного товариства ,,Національна акціонерна компанія ,,Нафтогаз України'' (далі - ПАТ ,,НАК ,,Нафтогаз України'');
- факт відбору відповідачем природного газу без номінацій в обсязі 14534,848 тис.куб.м у січні 2017 року спростовується двома рішеннями суду, що набрали законної сили та мають преюдиційний характер в рамках розгляду цієї справи: п.48 постанови Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 923/351/18, що підтверджує відсутність несанкціонованого відбору відповідачем природного газу з газотранспортної системи, оператором якої є позивач; постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.09.2020 у справі № 923/694/19 встановлено: ,,виходячи з викладеного та враховуючи наявність укладених між Акціонерним товариством ,,Національна акціонерна компанія ,,Нафтогаз України'' та Акціонерним товариством ,,Херсонська теплоелектроцентраль'' договорів про постачання природного газу від 07.09.2016 № 2343/1617-ТЕ-33 та від 27.10.2016 № 2556/1617-БО-33, а також існування спеціально покладеного на постачальника природного газу обов'язку видати номінації відповідно до вказаних договорів, споживання Акціонерним товариством ,,Херсонська теплоелектроцентраль'', м. Херсон у січні 2017 року природного газу в обсязі 14534,848 тис.куб.м, не можна вважати несанкціонованим відбором і, як наслідок, відібраний відповідачем у цьому періоді газ не можна вважати безпідставно набутим майном'';
- відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України ,,Про деякі питання опалювального сезону 2016/17року'' від 05.10.2016 р. № 742-р ПАТ ,,НАК ,,Нафтогаз України'' зобов'язане видати номінації відповідачу відповідно до укладених договорів, проте позивач не надав до суду належні та допустимі докази відсутності номінацій у АТ ,,Херсонська ТЕЦ'' за спірний період, а також докази скасування названого розпорядження;
- задоволення похідних позовних вимог залежить від обґрунтованість вимог основної заборгованості, а ч.2 ст.8 Закону України ,,Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення'' не визначає кінцеві строки оплати сум, що не дозволяє встановити період прострочення заборгованості;
- повторне стягнення з відповідача боргу за січень 2017 року та намагання переглянути правові підстави нарахування боргу за вказаний період суперечить встановленим обставинам у рішенні Господарського суду Херсонської області від 11.02.2020 по справі № 923/694/19.
У відповіді на відзив АТ ,,Укртрансгаз», спростовуючи аргументи відповідача, зазначає таке:
- судовими рішеннями у справах № 923/351/18 та № 923/694/19 не встановлено факт відбору відповідачем природного газу на підставі поданих постачальником газу номінацій, а також судами не досліджувались правовідносини відповідача з постачальником ПАТ ,,НАК ,,Нафтогаз України'' саме на предмет постачання спірного обсягу природного газу у січні 2017 року та не надавалась оцінка таким доказам, що могли б підтвердити такі обставини, адже таких доказів взагалі не існує. Судами встановлено лише обставини щодо наявності у відповідача договірних відносин з постачальником природного газу ПАТ ,,НАК ,,Нафтогаз України'', на якого покладені спеціальні обов'язки постачати природний газ, натомість не встановлено обставин постачання спірного обсягу природного газу;
- наведені висновки у справі № 923/694/19 є правовою оцінкою, що надана судом певному факту при розгляді іншої справи, а не встановленими преюдиціальними обставинами відбору природного газу на підставі поданих постачальником газу номінацій та здійснення постачання з боку ПАТ ,,НАК ,,Нафтогаз України'', а тому така правова оцінка не є обов'язковою для господарського суду при розгляді справи № 916/3130/25;
- обставини відсутності номінації для відповідача у січні 2017 встановлені судом у справі № 910/16874/17 і мають преюдиціальне значення, оскільки судами досліджено, що постачання природного газу з боку ПАТ ,,НАК ,,Нафтогаз України'' не відбулось та відповідні акти приймання-передачі не підписані;
- твердження відповідача про не надання до суду позивачем належних та допустимих доказів відсутності номінацій у АТ ,,Херсонська Теплоелектроцентраль» за спірний період не відповідають приписам ч.2 ст.74 ГПК України, адже неможливо підтвердити доказами те, що не відбулось;
- підстави та обставини невиконання ПАТ ,,НАК ,,Нафтогаз України'' покладених на нього спеціальних обов'язків щодо забезпечення постачання природного газу виробникам теплової енергії не є предметом розгляду справи № 916/3130/25, а Законом № 1730-VIII чітко визначено, що компенсації підлягає будь-який відібраний природний газ, якщо відсутній оформлений акт приймання-передачі природного газу з постачальником як єдиний належний доказ його купівлі, а водночас, якщо відсутній акт приймання-передачі природного газу з постачальником, то такий постачальник не подавав номінацію для постачання.
У запереченнях АТ ,,Херсонська Теплоелектроцентраль» частково повторюючи доводи відзиву зазначає, що у справі № 910/16874/17 учасниками були АТ ,,Херсонська Теплоелектроцентраль» та ПАТ ,,НАК ,,Нафтогаз України'', а у справі № 923/694/19 учасниками є ті самі особи, що й учасники справи № 916/3130/25, тому преюдиція в даному випадку має застосовуватися саме відносно справи № 923/694/19 в рамках якої брали та беруть участь ті самі особи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, керуючись принципом верховенства права та права на судовий захист, суд дійшов таких висновків.
АТ ,,Укртрансгаз» до 31.12.2019 було оператором газотранспортної системи -суб'єктом господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).
АТ ,,Херсонська Теплоелектроцентраль» є споживачем - юридичною особою, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.
Як стверджує позивач, АТ ,,Херсонська Теплоелектроцентраль» - є захищеним споживачем природного газу у розумінні п.10 ст.1 Закону України ,,Про ринок природного газу», оскільки здійснює надання важливих суспільних послуг та є виробником теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об'єктів, не пристосованих до зміни палива та приєднаних до газотранспортної або газорозподільної системи.
Відповідно до п.1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 742-р ,,Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року'' для забезпечення безперебійного постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії для бюджетних установ, релігійних та інших організацій, надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню ПАТ ,,НАК ,,Нафтогаз України» та постачальникам природного газу до початку опалювального сезону 2016/17 року (далі - опалювальний сезон) видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені з ними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2016 р. № 357 ,,Про затвердження Примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії» (Офіційний вісник України, 2016 р., № 46, ст. 1666), та з дотриманням принципу недискримінації.
На виконання названого розпорядження між АТ ,,Херсонська Теплоелектроцентраль» (за договорами - ПАТ Херсонська Теплоелектроцентраль») та ПАТ ,,НАК ,,Нафтогаз України» укладено договори на постачання природного газу від 21.12.2015 № 2049/16-ТЕ-33, від 15.12.2015 №2050/16-БО-33, від 21.12.2015 № 2050/16-БО-33, від 07.09.2016 № 2343/1617-ТЕ-33, від 27.10.2016 № 2556/1617-БО-33, за умовами яких постачальник природного газу взяв на себе обов'язок поставити споживачеві упродовж 2016-2017 років природний газ, а споживач зобов'язався оплатити його вартість.
Упродовж зазначеного періоду між АТ ,,Херсонська Теплоелектроцентраль» та ПАТ ,,НАК ,,Нафтогаз України» оформлено та підписано акти приймання-передачі природного газу в загальному обсязі 51046,376 тис.куб.м, а саме: від 31.01.2016 за січень 2016 року (обсяг природного газу: 9126,153 тис.куб.м та 1078,189 тис.куб.м ); від 29.02.2016 за лютий 2016 року (обсяг природного газу: 5919,570 тис.куб.м та 1111,052 тис.куб.м); від 31.03.2016 за березень 2016 року (обсяг природного газу: 4587,084 тис.куб.м та 982,619 тис.куб.м); від 31.10.2016 за жовтень 2016 року (обсяг природного газу: 1973,401 тис.куб.м та 30,583 тис.куб.м); від 30.11.2016 за листопад 2016 року (обсяг природного газу: 5722,739 тис.куб.м та 763,617 тис.куб.м); від 31.12.2016 за грудень 2016 року (обсяг природного газу: 6389,439 тис.куб.м та 1367,134 тис.куб.м); від 28.02.2017 за лютий 2017 року (обсяг природного газу: 6082,796 тис.куб.м та 769,200 тис.куб.м); від 31.03.2017 за березень 2017 року (обсяг природного газу: 4422,847 тис.куб.м та 710,953 тис.куб.м).
Як вбачається зі змісту реєстру обсягів природного газу, складеного оператором газорозподільної системи ПАТ ,,Херсонгаз'', обсяг фактичного відбору природного газу згідно алокації по споживачу АТ ,,Херсонська Теплоелектроцентраль» складає: у січні 2016 р. - 15401,974 тис.куб.м; у лютому 2016 р. - 10377,086 тис.куб.м; у березні 2016 р. - 8867,669 тис.куб.м; у жовтні 2016 р. - 2139,468 тис.куб.м; у листопаді 2016 р. - 8767,465 тис.куб.м; у грудні 2016 р. - 12861,732 тис.куб.м; у січні 2017 р. - 14534,849 тис.куб.м; у лютому 2017 р. - 11237,417 тис.куб.м; у березні 2017 р. - 8218,981 тис.куб.м.
Зі змісту документу ,,Інформація про ціни на природний газ для виробників теплової енергії, реалізований у період з грудня 2015 по грудень 2019 років за договорами постачання природного газу з ПАТ ,,НАК ,,Нафтогаз України» вбачається, що: у січні 2016 р. вартість за 1 тис.куб.м для бюджетних та інших організацій становить - 6398,00 грн без ПДВ; у лютому 2016 р. - 6239,00 грн без ПДВ; у березні 2016 р. - 6255,00 грн без ПДВ; у жовтні 2016 р. - 5916,00 грн без ПДВ; у листопаді 2016 р. - 6819,00 грн без ПДВ; у грудні 2016 р. - 7148,00 грн без ПДВ; у січні 2017 р. для населення - 4942,00 грн без ПДВ; у лютому 2017 р. - 8451,00 грн без ПДВ; у березні 2017 р. - 7866,00 грн без ПДВ.
В матеріалах справи відсутні докази транспортування та фактичної передачі АТ ,,Херсонська Теплоелектроцентраль» природного газу з газотранспортної системи іншими суб'єктами ринку природного газу, як і відсутні докази у вигляді номінацій ПАТ ,,НАК ,,Нафтогаз України» на відбір природного газу з газотранспортної системи АТ ,,Укртрансгаз» в загальному об'ємі 41360,263 тис.куб.м, а саме: у січні 2016 р. - 5197,632 тис.куб.м; у лютому 2016 р. - 3346,464 тис.куб.м; у березні 2016 р. - 3297,966 тис.куб.м; у жовтні 2016 р. - 135,484 тис.куб.м; у листопаді 2016 р. - 2281,109 тис.куб.м; у грудні 2016 р. - 5096,159 тис.куб.м; у січні 2017 р. - 14534,848 тис.куб.м; у лютому 2017 р. - 4385,420 тис.куб.м; у березні 2017 р. - 3085,181 тис.куб.м.
Посилаючись на те, що АТ ,,Херсонська Теплоелектроцентраль», здійснивши відбір природного газу з газотранспортної системи АТ ,,Укртрансгаз» без поданих постачальником ПАТ ,,НАК ,,Нафтогаз України» номінацій загальним об'ємом 41360,263 тис.куб.м, всупереч ч.2 ст.8 Закону України ,,Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення'', протягом 72 місяців, починаючи з 01.10.2021, щомісяця рівними частинами не компенсувало позивачу вартість відібраних у період з 2016 - 2018 роки без номінацій обсягів природного газу за цінами реалізації природного газу по категоріям споживачів у сумі 312847203,48 грн, а саме по 4345100,05 грн щомісячно, АТ ,,Укртрансгаз» звернулось до господарського суду із позовом в рамках провадження у даній справі.
Відносини, які виникли між сторонами, врегульовані приписами ЦК України, Закону України ,,Про ринок природного газу'', Кодексу ГТС, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493.
Згідно з ст.5 розділу 1 глави І Кодексу ГТС номінація - попереднє повідомлення, надане замовником послуг транспортування оператору газотранспортної системи, стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу.
Відповідно до ст.1 розділу 3 глави І Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи на підставі договору транспортування природного газу та згідно з умовами, визначеними в цьому Кодексі, надає суб'єктам ринку природного газу послуги транспортування природного газу газотранспортною системою в межах договірних потужностей та підтверджених номінацій.
Отже, подання та підтвердження номінацій є необхідною передумовою для споживання природного газу.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.1 Закону України ,,Про ринок природного газу'' газотранспортна система - технологічний комплекс, до якого входить окремий магістральний газопровід з усіма об'єктами і спорудами, пов'язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька таких газопроводів, якими здійснюється транспортування природного газу від точки (точок) входу до точки (точок) виходу.
Власне функції з транспортування, розподілу та постачання природного газу розділені між різними суб'єктами ринку, що зумовлює необхідність координації та співпраці таких суб'єктів.
Судом встановлено, що у спірний період та до 31.12.2019 (часу створення та початку функціонування окремого суб'єкта на ринку природного газу України оператора ГТС) АТ ,,Укртрансгаз» виконувало функції оператора ГТС, який здійснював діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).
Частиною 1 ст.11 Закону України ,,Про ринок природного газу'' передбачено, що з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу на суб'єктів ринку природного газу у виключних випадках та на визначений строк можуть покладатися спеціальні обов'язки в обсязі та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства.
Такі спеціальні обов'язки були визначені Кабінетом Міністрів України у постановах ,,Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу'' від 01.10.2015 № 758, від 22.03.2017 № 187 та від 19.10.2018 № 867.
Указані постанови зобов'язували ПАТ ,,НАК ,,Нафтогаз України'' постачати природний газ виробникам теплової енергії, які здійснюють виробництво теплової енергії для всіх категорій споживачів. Як зазначалося вище, до таких виробників належало і АТ ,,Херсонська Теплоелектроцентраль».
Господарський суд звертає увагу на те, що, незважаючи на вказані зобов'язання, постачання природного газу повинно було відбуватися з урахуванням вимог, які визначалися чинними нормативно-правовими актами: Законом України ,,Про ринок природного газу'' та Кодексом ГТС.
З метою запровадження комплексу організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення, в Україні ухвалено Закон України ,,Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення'' від 03.11.2016 №1730-VIII, а згодом Закон України ,,Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу'' від 14.07.2021 №1639-IX.
Оскільки на практиці виникали ситуації, коли ПАТ ,,НАК ,,Нафтогаз України'' не подавав номінацій оператору ГТС, а виробники теплової енергії продовжували споживати природний газ, АТ ,,Укртрансгаз'' довелося балансувати газотранспортну систему за рахунок власного природного газу. Враховуючи ці обставини, законодавець визначив умови та суб'єкта ринку природного газу, якому споживач повинен сплатити вартість спожитого природного газу за відсутності підтверджених номінацій. Адже не може залишитися без урегулювання ситуація, коли особа спожила природний газ, проте, нікому не оплатила його вартості.
Тож, ч.2 ст.8 Закону № 1730 встановлено, що підприємства, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, …, які протягом періоду з 1 грудня 2015 року по 31 грудня 2019 року здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без поданих постачальником газу номінацій та у яких відсутні підписані акти приймання-передачі природного газу з постачальником щодо таких обсягів, зобов'язані, незалежно від включення до реєстру, укладення договору реструктуризації та підписання акту звіряння взаєморозрахунків, протягом 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року, щомісяця рівними частинами компенсувати (оплатити) особі, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу за цінами реалізації природного газу категоріям споживачів, визначеними положеннями про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженими постановами Кабінету Міністрів України на виконання статті 11 Закону України ,,Про ринок природного газу'', чинними протягом періоду таких відборів для відповідних категорій споживачів.
Аналіз наведеного припису Закону дає підстави для висновку, що підприємства, які виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, мають обов'язок оплатити особі, яка виконувала функції оператора ГТС до 31.12.2019, вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу за наявності таких умов: 1) учасниками процедури врегулювання заборгованості мають бути - підприємства, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води та особа, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31.12.2019 включно; 2) заборгованість складається з вартості об'ємів природного газу, відбір якого відбувався без поданих постачальником газу номінацій та за умови відсутності підписаних актів приймання-передачі природного газу з постачальниками щодо таких обсягів; 3) період заборгованості - відбір природного газу відбувся упродовж 01.12.2015-31.12.2019; 4) строк оплати настав з 01.10.2021.
Як вбачається з матеріалів справи, відбір природного газу АТ ,,Херсонська Теплоелектроцентраль» відбувся без поданих постачальником газу номінацій та за відсутності підписаних актів приймання-передачі природного газу з постачальниками щодо об'єму 41360,263 тис.куб.м, а саме: у січні 2016 р. - 5197,632 тис.куб.м; у лютому 2016 р. - 3346,464 тис.куб.м; у березні 2016 р. - 3297,966 тис.куб.м; у жовтні 2016 р. - 135,484 тис.куб.м; у листопаді 2016 р. - 2281,109 тис.куб.м; у грудні 2016 р. - 5096,159 тис.куб.м; у січні 2017 р. - 14534,848 тис.куб.м; у лютому 2017 р. - 4385,420 тис.куб.м; у березні 2017 р. - 3085,181 тис.куб.м.
При чому, обставини споживання АТ ,,Херсонська Теплоелектроцентраль» у січні 2017 природного газу без поданих номінацій та без підписаного акту приймання-передачі встановлено судом у справі № 910/16874/17, що має преюдиційне значення для розгляду цієї справи у розумінні ч.4 ст.75 ГПК України.
Підсумовуючи наведене вище, господарський суд констатує, що упродовж спірних періодів відповідач здійснив відбір природного газу з газотранспортної системи без поданих постачальником та підтверджених оператором ГТС номінацій, що порушує приписи статті 1 розділу 3 глави І Кодексу ГТС. Акти приймання-передачі природного газу з постачальником щодо заявлених до стягнення позивачем обсягів природного газу також не були підписані між АТ ,,Херсонська Теплоелектроцентраль» та ПАТ ,,НАК ,,Нафтогаз України''.
Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Водночас АТ ,,Херсонська Теплоелектроцентраль» не сплатило вартості відібраного без номінацій природного газу ані ПАТ ,,НАК ,,Нафтогаз України'', ані АТ ,,Укртрансгаз'', як і не надало доказів сплати відповідного об'єму природного газу будь-якому іншому постачальнику.
Відтак, беручи до уваги наведені норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, обставини справи, господарський суд вважає, що у відповідача виникли зобов'язання, передбачені ч.2 ст.8 Закону України ,,Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення'', в частині зобов'язання протягом 72 місяців, починаючи з 01.10.2021, щомісяця рівними частинами компенсувати позивачу вартість відібраного без номінацій 41360,263 тис.куб.м природного газу у період з січня 2016 р. по березень 2016 р. та з жовтня 2016 р. по березень 2017 р., а саме 312847203,48 грн по 4345100,05 грн щомісячно.
Зважаючи на зазначене, господарський суд задовольняє позовну вимогу про стягнення з відповідача 312847203,48 грн основного боргу.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як зазначалося вище, ч.2 ст.8 Закону №1730 визначає обов'язок споживача природного газу зі сплати грошових коштів та встановлює графік такої сплати: щомісяця рівними частинами упродовж 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року.
Враховуючи факт прострочення виконання грошового зобов'язання, перевіривши арифметичну та методологічну правильність розрахунку позивача, господарський суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення 11331606,23 грн 3 % річних та 46451218,22 грн інфляційних втрат.
Господарський суд відхиляє посилання АТ ,,Херсонська Теплоелектроцентраль» на те, що факт відбору відповідачем природного газу без номінацій в обсязі 14534,848 тис.куб.м у січні 2017 року спростовується двома рішеннями суду, що набрали законної сили та мають преюдиційний характер в рамках розгляду цієї справи, оскільки зі змісту вказаних рішень не вбачається встановлення факту наявності номінацій, а лише наявна правова оцінка суду щодо відсутності несанкціонованого відбору АТ ,,Херсонська Теплоелектроцентраль» природного газу з газотранспортної системи та доведено наявність укладених між АТ ,,Херсонська теплоелектроцентраль'' та ПАТ ,,НАК ,,Нафтогаз України'' договорів про постачання природного газу, що не зумовлює однозначний висновок про виконання останнім свого обов'язку щодо видачі номінацій.
Не беруться до уваги доводи відповідача, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України ,,Про деякі питання опалювального сезону 2016/17року'' від 05.10.2016 р. № 742-р ПАТ ,,НАК ,,Нафтогаз України'' зобов'язане видати номінації відповідачу відповідно до укладених договорів, проте позивач не надав до суду належні та допустимі докази відсутності номінацій у АТ ,,Херсонська ТЕЦ'' за спірний період, а також докази скасування названого розпорядження, оскільки, по-перше, як вірно вказує позивач, підстави та обставини невиконання ПАТ ,,НАК ,,Нафтогаз України'' покладених на нього спеціальних обов'язків щодо забезпечення постачання природного газу виробникам теплової енергії не є предметом розгляду справи № 916/3130/25, а Законом № 1730-VIII чітко визначено, що компенсації підлягає будь-який відібраний природний газ, якщо відсутній оформлений акт приймання-передачі природного газу з постачальником як єдиний належний доказ його купівлі, а по-друге, у розумінні ч.2 ст.74 ГПК України саме на АТ ,,Херсонська Теплоелектроцентраль» покладено тягар доказування щодо наявності номінацій або оформлених актів приймання-передачі природного газу.
Господарський суд також відхиляє доводи відповідача в частині того, що повторне стягнення з АТ ,,Херсонська Теплоелектроцентраль» боргу за січень 2017 року та намагання переглянути правові підстави нарахування боргу за вказаний період суперечить встановленим обставинам у рішенні Господарського суду Херсонської області від 11.02.2020 по справі № 923/694/19, оскільки у названому рішенні підставою для відмови у задоволенні позовних вимог АТ ,,Укртрансгаз'' є саме встановлення відсутності факту набуття природного газу як безпідставно набутого майна в силу приписів ст.1213 ЦК України, однак, наразі, господарський суд керується ч.2 ст.8 Закону України від 03.11.2016 № 1730-VIII ,,Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення», у редакції Закону України від 29.07.2022 р. № 2479-IX, що був створений з метою врегулювання прогалин у законодавстві через відсутність механізму оплати за фактично спожитий природний газ.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до ч. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
За правилами п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на те, що позов Акціонерного товариства “Укртрансгаз» задоволено, судовий збір слід повністю покласти на відповідача.
Керуючись ст. 129, 232, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Позов Акціонерного товариства ,,Укртрансгаз» до Акціонерного товариства ,,Херсонська Теплоелектроцентраль» задовольнити.
2. Стягнути з Акціонерного товариства ,,Херсонська Теплоелектроцентраль» (73036, м. Херсон, Бериславське шосе, 1, код ЄДРПОУ 00131771) на користь Акціонерного товариства ,,Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) 199874602/сто дев'яносто дев'ять мільйонів вісімсот сімдесят чотири тисячі шістсот дві/грн 30 коп. компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу за період січень березень 2016 року, жовтень 2016 року березень 2017 року, 11331606/одинадцять мільйонів триста тридцять одну тисячу шістсот шість/грн гривень 23 коп. 3 % річних, 46451218/сорок шість мільйонів чотириста п'ятдесят одну тисячу двісті вісімнадцять/грн 22 коп. інфляційний втрат, 847840/вісімсот сорок сім тисяч вісімсот сорок/грн 00 коп. судового збору.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено та підписано 02 лютого 2026 року.
Суддя Т.І. Демченко