ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.02.2026Справа № 910/13977/25
Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЖК "Оболонь-Комфорт"
про стягнення 3 368, 47 грн
Представники сторін: не викликалися
У листопаді 2025 року Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" (далі - ДТЕК) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЖК "Оболонь-Комфорт" (далі - Товариство) 3368, 47 грн, з яких: 3 228,49 грн - основний борг за послуги з перетікання реактивної електричної енергії за періоди: лютий 2025 року - квітень 2025 року, серпень 2025 року, 51,43 грн - 3% річних, 88,55 грн - інфляційні втрати, посилаючись на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії у частині своєчасної та повної оплати вартості послуг.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/13977/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
01.12.2025 через систему "Електронний суд" Відповідач подало відзив, в якому заперечило проти позовних вимог, посилаючись на те, що він не приєднувався до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії;
- Товариство не відноситься до той категорії споживачів, хто користується послугами з перетікання реактивної електроенергії, а відповідно до статті 63 Закону України "Про ринок електричної енергії" є споживачем універсальних послуг, які надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам;
- Позивачу неодноразово направлялись листи із запереченнями та проханням зняти незаконні нарахування на їх адресу;
- на теперішній час лічильники з нарахування реактивної енергії було знято з обліку.
08.12.2025 через систему "Електронний суд" (зареєстровано судом 09.12.2025) ДТЕК подало відповідь на відзив, в якій не погодилося із запереченнями Відповідача, оскільки останній приєднався до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії шляхом оплати рахунків за послуги з перетікання реактивної енергії, що підтверджується банківською карткою про надходження коштів за період з 01.01.2019 по 30.11.2025 та споживанням електричної енергії, що підтверджується інформацією з особистого кабінету Відповідача.
Жодних інших заяв по суті справі, заяв чи клопотань сторонами не надано.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позові вимоги ДТЕК обґрунтованими.
За твердженнями Позивача, з 01.01.2019 розподіл електричної енергії по об'єкту Відповідача здійснюється на підставі публічного Договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, до умов якого Відповідача приєднано, згідно з п. 4 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, на умовах Договору про постачання електричної енергії № 41253 за особовим рахунком № 41253014.
ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі", як Оператор системи розподілу, розмістив на головній сторінці свого сайту https://dtek-kem.com.ua редакцію договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії з додатками та роз'яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, в тому числі Договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії є публічним договором приєднання, який встановлює порядок обчислення плати за перетікання реактивної електричної енергії між Оператором системи розподілу та непобутовими споживачами (Споживач) та є додатком 10 до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.
Положеннями договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії передбачено:
- пункт 2.1: Оператор системи розподілу надає Споживачу послуги з розподілу електричної енергії параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 309 (зі змінами та доповненнями) та Кодексом системи розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310 (зі змінами та доповненнями) за об'єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки/точок розподілу електричної енергії за об'єктом Споживача, який є Додатком 2 "Паспорт точки розподілу електричної енергії" до цього Договору та в особовому рахунку Споживача, облікових базах даних Оператора системи розподілу;
- пункт 2.2: відомості про засіб (засоби) вимірювання обсягу електричної енергії, що використовується на об'єкті (об'єктах) Споживача, зазначаються разом із енергетичними ідентифікаційними кодами (ЕІС кодами) в Додатку 3 "Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії та порядок обліку обсягу розподілу електричної енергії" до цього Договору;
- абзац 1 пункту 11.1: цей Договір набирає чинності з дня приєднання Споживача до умов цього договору, якщо інший строк не зазначено в заяві-приєднання. Договір діє протягом 1 року та вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов та за умови що інший термін не зазначено в заяві-приєднання;
- пункт 12.1: інші умови можуть бути узгоджені сторонами в додатках до цього Договору, які є невід'ємними частинами цього Договору. 12.2. Договір, Додатки 4, 5, 10 (крім продовження додатка "Вихідні дані для розрахунку"), 11, 12, 13, 15, 16, 17 до цього Договору є публічними з встановленими однаковими умовами для всіх споживачів і розміщуються на сайті Оператора системи розподілу за адресою: http://www.dtek-kem .com.ua та у паперовій формі не оформлюються, окрім випадків передбачених ПРРЕЕ.
За умовами Додатку №10 до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (Договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії):
- пункт 2.1: Оператор системи розподілу надає послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії до електроустановок споживачів, що експлуатують електромагнітно незбалансовані установки з неефективним співвідношенням активної і реактивної потужності, а Споживач вживає вичерпних технологічних заходів щодо компенсації перетікань реактивної електричної енергії у своїх електричних мережах та/або здійснює оплату Оператору системи розподілу за перетікання реактивної електричної енергії, згідно з умовами цього Договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами;
- пункт 5.1: вимірювання та облік активної та реактивної електричної енергії у Споживача, струмоприймачі якого приєднані до електричних мереж Оператора системи розподілу, здійснюється згідно з вимогами Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року N 311 та ПРРЕЕ;
- пункт 5.2: розрахунок плати за перетікання реактивної електричної енергії здійснюється у грошовій формі за розрахунковий період, який становить один календарний місяць;
- пункт 5.3: розрахунок плати за перетікання реактивної електричної енергії здійснюється відповідно до Методики обчислення плати та оформлюється згідно з Порядком розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (додаток до Договору на послуги з перетікань);
- пункт 5.4: у разі виникнення у Споживача заборгованості за цим Договором Сторони за взаємною згодою та у порядку, передбаченому чинним законодавством, укладають договір щодо реструктуризації заборгованості. Графік погашення заборгованості оформляється додатком до Договору на послуги з перетікань або окремим договором про реструктуризацію заборгованості. У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані Споживачем, Оператор системи розподілу має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього Споживача з найдавнішим терміном (строком) її виникнення. Укладення Сторонами та дотримання Споживачем узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє Споживача від оплати поточних платежів.
Пунктом 7 Порядку розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (Додаток 10 до Договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії) встановлено, що оплата послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії здійснюється Споживачем на поточний рахунок Оператора системи розподілу у формі попередньої оплати за рахунками Оператора системи розподілу, якщо інше не узгоджене Сторонами.
Сума попередньої оплати на місяць (М) визначатися на підставі фактичного нарахування за місяць (М-2) за послуги із перетікання реактивної електроенергії.
Оплата за послуги із забезпечення перетікань реактивної електроенергії здійснюється на підставі рахунків, наданих Оператором системи розподілу або самостійно сформованих в електронному вигляді через веб-сервіс "Особистий кабінет", розміщений на сайті Оператора системи розподілу.
Датою здійснення оплати за виставленим платіжним документом є дата, на яку оплачена сума коштів зараховується на поточний рахунок Оператора системи розподілу, відкритий в уповноваженому банку.
Термін оплати послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії зазначається в платіжних документах та не має перевищувати 5 робочих днів з дня отримання (формування) рахунків Споживачем.
На підставі отриманих показників приладу обліку через веб-сервіс "Особистий кабінет" Позивачем було сформовано:
1) рахунки на оплату наданих послуг з перетікання реактивної електричної енергії з розшифровками нарахувань:
№30250120463596 від 19.02.2025 (за лютий 2025 року) на суму 1 022,53 грн;
№30250060468593 від 19.03.2025 (за березень 2025 року) на суму 1 081,94 грн;
№30250001069043 від 19.04.2025 (за квітень 2025 року) на суму 711,29 грн;
№30250160540256 від 19.08.2025 (за серпень 2025 року) на суму 412,73 грн; та складено
2) акти надання послуг з перетікання реактивної електричної енергії з розшифровками нарахувань:
№30250120463596-3 від 28.02.2025 (за лютий 2025 року) на суму 1 022,53 грн;
№30250060468593-3 від 31.03.2025 (за березень 2025 року) на суму 1 081,94 грн;
№30250001069043-3 від 30.04.2025 (за квітень 2025 року) на суму 711,29 грн;
№30250160540256-3 від 31.08.2025 (за серпень 2025 року) на суму 412,73 грн;
за періоди: лютий 2025 року - квітень 2025 року, серпень 2025 року, на загальну суму 3 228,49 грн.
Доказів оплати вартості вищезазначених послуг за спірний період матеріали справи не містять та не були надані Відповідачем.
У зв'язку з несплатою Товариством вартості послуг з перетікання реактивної електричної енергії за періоди: лютий 2025 року - квітень 2025 року, серпень 2025 року, за договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, ДТЕК звернувся з даним позовом до суду.
Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідності до статті 509 ЦК України та статті 173 ГК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За приписами частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Аналогічне положення мітиться в частині 1 статті 526 ЦК України.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Умовою виконання зобов'язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Положеннями статті 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Заперечуючи проти позову, Товариство вказувало, що між ним та ДТЕК не було укладено договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, оскільки він не приєднувався до умов вказаного правочину.
Положеннями частини 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору (частина 5 статті 633 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У відповідності до частини 1 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (абзац 1 частини 2 статті 639 ЦК України).
За положеннями частини 1 статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (частина 2 статті 640 ЦК України).
За положеннями частини 1 статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Відповідно до пункту 2 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" (далі - Постанова) укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.
У відповідності до пункту 6 даної Постанови до укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається зі споживачем, договірні відносини між споживачем та суб'єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (або ОСР як правонаступником за договорами про користування електричною енергією та договорами про постачання електричної енергії), урегульовуються окремими положеннями діючих договорів про користування електричною енергією або договорів про постачання електричної енергії (у частині взаємовідносин споживача і електророзподільної організації), які не суперечать вимогам чинного законодавства у сфері електроенергетики. Зокрема, сторони керуються вимогами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) з питань потужності, якості електроенергії, окремих процедурних питань тощо. У разі виникнення суперечності між нормами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) та нормами законодавства про електроенергетику сторони керуються вимогами чинного законодавства.
Після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов'язками, пов'язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.
Пунктом 4 Постанови встановлено, що договір про надання послуг з розподілу електричної енергії вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.
Згідно пункту 1.1. Договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, редакцію якого з додатками було розміщено ДТЕК на його головній сторінці свого сайту https://dtek-kem.com.ua, цей договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (надалі - Договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії споживачам (надалі - Споживач) як послуги Оператора системи розподілу. Цей Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є Додатком 1 до цього Договору. Фактом приєднання споживача до умов Договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти цей договір, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, у тому числі у формі електронного документа, підписаного з використанням електронної ідентифікації, у разі укладення договору за допомогою інформаційнокомунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації, сплата рахунка оператора системи розподілу, за відсутності заперечень оператора системи.
Зі змісту Банківської картки підприємства (контокорентний рахунок №451000021861, споживач: Товариство) вбачається, що за період з 01.01.2019 по 30.11.2025 Товариством за послуги із забезпечення перетікань реактивної електроенергії було сплачено 11 824,04 грн.
Також зі змісту скріншотів Особистого кабінету Відповідача вбачається внесення показників, що також свідчить про споживання спірних послуг.
Крім цього, у своїх заявах від 22.03.2023 (зареєстрований ДТЕК 22.03.2023 за №6438/3/01/2), від 05.05.2023 №18/ВОК/П/13/1/271.8 Товариство просило ДТЕК "зняти пеню згідно договору №41253014 ПВ" та надати відповідь про розірвання договору №41253014 ПВ.
З огляду на зазначене, суд завертає увагу Відповідача на те, що однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав.
У суб'єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб'єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов'язків.
Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.
Зазначений принцип лежить в основі доктрини "venire contra factum proprium" (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).
Згаданий принцип римського права "venire contra factum proprium" є вираженням "equitable estoppel" - однієї з найважливіших доктрин загального права. В системі загального права ця доктрина ґрунтується на "principles of fraud" та є спрямованою на недопущення ситуації, в якій одна сторона може займати іншу позицію в судовому розгляді справи, що відрізняється від її більш ранньої поведінки або заяв, якщо це ставить протилежну сторону у невигідне становище. Доктрина виступає своєрідним механізмом гарантування захисту очікувань іншої сторони правовідносин і забезпечення балансу відносин між сторонами.
Варто зауважити, у постановах від 16.06.2020 у справі №145/2047/16 та від 25.05.2021 у справі №461/9578/15-ц (провадження №14-175 цс 20) Велика Палата Верховного Суду зазначала, що в праві України доктрина venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки) проявляється, зокрема, у кваліфікації певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи, та базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці), в основі якої - принцип добросовісності.
Поведінка є такою, що суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, якщо вона не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона правовідносин розумно покладалася на ці заяви чи попередню поведінку.
З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку про те, що заперечення факту укладення договору та одночасне звернення з вимогами про розірвання цього ж договору, зняття з обліку лічильників з нарахування реактивної енергії, є проявом суперечливої, недобросовісної поведінки Товариства, що є порушенням принципу добросовісності, та нівелює обґрунтованість доводів останнього про відсутність договірних відносин із ДТЕК.
Враховуючи вищевикладене, погоджуючись із доводами Позивача, суд дійшов до висновку про те, що між сторонами було укладено Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, до умов якого Відповідач приєднався згідно з п. 4 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, за особовим рахунком №41253014 - шляхом фактичного споживання послуг, які надавалися на установки Відповідача, розташовані за адрескою: місто Київ, вулиця Антоновича, будинок 72.
Даючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами в ході виконання Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, суд дійшов висновку, що такий за своєю правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, за яким, відповідно до статті 714 ЦК України одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Аналогічні положення містилися також і в статті 275 ГК України.
За частиною 2 статті 714 ЦК України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами (частина 3 статті 714 ЦК України).
Закон України "Про ринок електричної енергії" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Розподіл електричної енергії (далі - розподіл) - це транспортування електричної енергії від електроустановок виробників електричної енергії або електроустановок оператора системи передачі мережами оператора системи розподілу, крім постачання електричної енергії (пункт 78 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії").
За частинами 1, 2 статті 45 Закону України "Про ринок електричної енергії" розподіл електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу. Діяльність з розподілу електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства. Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на недискримінаційних засадах відповідно до цього Закону, кодексу систем розподілу та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Відповідно до частини 4 статті 46 Закону України "Про ринок електричної енергії") оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором. Оплата послуг з розподілу здійснюється за тарифами, які регулює Регулятор відповідно до затвердженої ним методики. Тарифи на послуги з розподілу електричної енергії оприлюднюються операторами систем розподілу в порядку та строки, визначені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
14.03.2018 постановою НКРЕКП №312 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила), пунктом 1.1.2 глави 1.1 розділу I яких визначено, що перетікання реактивної електричної енергії - складова фізичних процесів передачі, розподілу та споживання активної електричної енергії, яка спричиняє додаткові технологічні втрати активної електричної енергії, створює додаткове завантаження обладнання електричної мережі та впливає на показники якості активної електричної енергії (рівні напруг);
плата за перетікання реактивної електричної енергії - плата за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії до електроустановок споживачів, що експлуатують електромагнітно незбалансовані установки з неефективним співвідношенням активної і реактивної потужності, які оператор системи розподілу/оператор системи передачі змушений надавати споживачам на території здійснення своєї ліцензованої діяльності;
реактивна потужність - складова повної потужності, яка спричиняє додаткові технологічні втрати активної електричної енергії, створює додаткове завантаження обладнання електричної мережі та впливає на показники якості електричної енергії (рівні напруг).
Розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів (пункт 4.1. розділу IV Правил).
Послуги з розподілу або передачі електричної енергії оплачуються відповідно до умов договору споживача з електропостачальником або споживачем, або електропостачальником на зазначений у відповідних договорах поточний рахунок оператора системи (пункт 4.2. розділу IV Правил).
Споживачі, які відповідно до методики, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, зобов'язані здійснювати розрахунки за перетікання реактивної електричної енергії, вносять плату за перетікання реактивної електричної енергії на поточний рахунок оператора системи, на території здійснення ліцензованої діяльності якого приєднані електроустановки споживачів, відповідно до умов договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, який може бути додатком до договору споживача про розподіл (передачу) електричної енергії (абзац перший пункту 4.33 розділу IV Правил).
Величина плати за перетікання реактивної електричної енергії визначається оператором системи відповідно до методики, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, та цих Правил та зазначається у договорі про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії (абзац другий пункту 4.34 розділу IV Правил).
Відповідно до пункту 6 Додатку №4 до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (Порядок розрахунків) сума остаточної оплати за фактично відпущену електричну енергію в розрахунковому періоді визначається на основі фактично розподілених обсягів електричної енергії, відповідно до даних приладів комерційного обліку або Оператором системи розподілу розрахунковим шляхом, у відповідності до Кодексу комерційного обліку за поточний розрахунковий період з урахуванням діючого тарифу на розподіл електричної енергії у розрахунковому періоді;
Пунктом 7 Порядку розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (Додаток 10 до Договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії) встановлено, що оплата послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії здійснюється Споживачем на поточний рахунок Оператора системи розподілу у формі попередньої оплати за рахунками Оператора системи розподілу, якщо інше не узгоджене Сторонами. Сума попередньої оплати на місяць (М) визначатися на підставі фактичного нарахування за місяць (М-2) за послуги із перетікання реактивної електроенергії. Оплата за послуги із забезпечення перетікань реактивної електроенергії здійснюється на підставі рахунків, наданих Оператором системи розподілу або самостійно сформованих в електронному вигляді через веб-сервіс "Особистий кабінет", розміщений на сайті Оператора системи розподілу. Термін оплати послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії зазначається в платіжних документах та не має перевищувати 5 робочих днів з дня отримання (формування) рахунків Споживачем.
Як вбачається з матеріалів справи, ДТЕК було надано, а Товариством прийнято послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за періоди: лютий 2025 року - квітень 2025 року, серпень 2025 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами надання послуг з розподілу електричної енергії та актами надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, рахунками та відомостями з веб-сервісу "Особистий кабінет".
Більше того, судом також встановлено, що матеріали справи не містять ані жодних доказів розірвання спірного договору, ані жодних доказів зняття з обліку лічильників з нарахування реактивної енергії.
Доказів оплати вищезазначених послуг, а також будь-яких обґрунтованих заперечень щодо обсягу спожитих послуг матеріали справи також не містять та не були надані Відповідачем.
Таким чином, виходячи із встановлених судом обставин справи, у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань за договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії щодо оплати вартості послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за періоди: лютий 2025 року - квітень 2025 року, серпень 2025 року, у розмірі 3228,49 грн, строк оплати яких настав, суд дійшов висновку про наявність у відповідача основної суми заборгованості у вищезазначеному розмірі.
Також у зв'язку із несвоєчасною оплатою Відповідачем вартості наданих послуг, Позивачем заявлено до стягнення 51,43 грн 3% річних та 88,55 грн інфляційних втрат, з яких:
19,41 грн 3% річних та 43,58 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 15.03.2025 по 31.10.2025 на суму боргу у розмірі 1 022,53 грн;
19,03 грн 3% річних та 29,45 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 01.04.2025 по 31.10.2025 на суму боргу у розмірі 1 081,94 грн;
10,82 грн 3% річних та 14,28 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 30.04.2025 по 31.10.2025 на суму боргу у розмірі 711,29 грн;
2,17 грн 3% річних та 1,24 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 29.08.2025 по 31.10.2025 на суму боргу у розмірі 412,73 грн.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) статтею 610 ЦК України кваліфікується як порушення зобов'язання.
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549-552, 611, 625 ЦК України.
За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, передумовою для нарахування 3% річних та інфляційних втрат є несвоєчасне виконання боржником грошового зобов'язання (частина друга статті 625 ЦК України), внаслідок чого у боржника виникає обов'язок сплатити кредитору, зокрема, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц).
Інфляційні та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов'язання.
Таким чином, зобов'язання зі сплати як 3% річних, як і інфляційних втрат, є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (пункт 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.0.2020 у справі №910/4590/19; пункт 64 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19).
Велика Палата Верховного Суду також неодноразово зазначала, що у статті 625 ЦК України визначено загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань (висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц, від 31.10.2018 у справі №161/12771/15-ц, від 19.06.2019 у справі №646/14523/15-ц, від 18.03.2020 у справі №711/4010/13, від 23.06.2020 у справі №536/1841/15-ц, від 07.07.2020 у справі №712/8916/17, від 22.09.2020 у справі №918/631/19, від 09.11.2021 у справі №320/5115/17).
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 26.06.2020 у справі №905/21/19 вказала, що методика розрахунку інфляційних збитків відповідно до статті 625 ЦК України передбачає такий математичний підхід, що дозволяє включення інфляційних збитків попереднього періоду до загальної суми боргу, яка обраховується із застосуванням індексів інфляції, визначених Держстатом України на наступні періоди, без переривання ланцюга розрахунку у випадку зниження інфляції менше 100% (дефляції).
З огляду на прострочення Відповідачем виконання грошового зобов'язання, перевіривши наданий Позивачем розрахунок інфляційних втрат та процентів річних за вказані періоди, суд дійшов до висновки, що заявлені суми не перевищують розраховані судом обґрунтовані суми, а тому з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню 51,43 грн 3% річних та 88,55 грн інфляційних втрат.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 ГПК України).
Отже, позов ДТЕК підлягає задоволенню у повному обсязі.
Судовий збір згідно статті 129 ГПК України та з урахуванням положень частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" покладається на Відповідача.
Керуючись статтями 129, 165, 178, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЖК "Оболонь-Комфорт" (04210, місто Київ, проспект Володимира Івасюка, будинок 14, Н. П., ідентифікаційний код 34891776) на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" (04080, місто Київ, вулиця Новокостянтинівська, будинок 20; ідентифікаційний код 41946011) 3 228 (три тисячі двісті двадцять вісім) грн 49 коп. основного боргу за надані послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за періоди: лютий 2025 року - квітень 2025 року, серпень 2025 року, 51 (п'ятдесят одну) грн 43 коп. 3% річних, 88 (вісімдесят вісім) грн 55 коп. інфляційних втрат та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частин 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяСергій МУДРИЙ