вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
02.02.2026 м. Ужгород Справа № 907/1130/25
Суддя Господарського суду Закарпатської області Мірошниченко Д.Є., розглянувши заяву представника фізичної особи-підприємця Тиводара Івана Михайловича за вх.№ 02.3.1-02/471/26 від 21.01.2026 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у справі
за позовом фізичної особи-підприємця Тиводара Івана Михайловича, с. Бедевля Тячівського району Закарпатської області
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Джос Палет Сервіс", c.Коритняни Ужгородського району Закарпатської області
про стягнення 38 176,00 грн заборгованості
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Фізична особа-підприємець Тиводар Іван Михайлович звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джос Палет Сервіс" про стягнення заборгованості в сумі 38 176,00 грн, обґрунтовуючи позовні вимоги невиконанням відповідачем умов погодженої між сторонами заявки № 3 від 26.02.2024 в частині нездійснення оплати за надані позивачем послуги з перевезення вантажу.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 907/1130/25 визначено головуючого суддю Мірошниченка Д. Є., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.10.2025.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 07.10.2025 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом семи днів з дня отримання відповіді на відзив; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив п'яти днів з дня отримання відзиву на позов.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 08.12.2025 (повне рішення складено та підписано 16.01.2026) суд задовольнив позов та ухвалив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Джос Палет Сервіс" (89435, Закарпатська обл., Ужгородський район, с. Коритняни, вул. Духновича, буд. 10, код ЄДРПОУ 40760581) на користь фізичної особи-підприємця Тиводара Івана Михайловича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 38 176,00 грн (тридцять вісім тисяч сто сімдесят шість гривень 00 коп.) заборгованості, а також 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.) на відшкодування сплаченого судового збору.
21.01.2026 за вх.№ 02.3.1-02/471/26 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, в якій останній просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 5 000,00 грн витрат на професійну правничу (правову) допомогу.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 23.01.2026 прийнято заяву представника фізичної особи-підприємця Тиводара Івана Михайловича за вх.№ 02.3.1-02/471/26 від 21.01.2026 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 907/1130/25 до розгляду, постановлено здійснювати розгляд заяви без повідомлення (виклику) учасників справи та встановлено відповідачу строк до 30.01.2026 для подання до суду заперечень щодо заяви позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 907/1130/25.
Судом встановлено, що ухвала від 23.01.2026 про прийняття заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у справі була направлена відповідачу рекомендованою кореспонденцією на його дійсну адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Суд, розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення зазначає наступне.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частини 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно зі статтею 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За приписами частин 1-3 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 126 ГПК України).
Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Так, до матеріалів справи позивачем долучено договір про надання правової допомоги № 1009-1 від 10.09.2025, укладений між Адвокатським бюро "БЕЙГУЛ ТА ПАРТНЕРИ" та фізичною особою-підприємцем Тиводаром Іваном Михайловичем, додаткова угода до нього № 1 від 10.09.2025 та ордер на надання правничої допомоги фізичній особі-підприємцю Тиводару Івану Михайловичу адвокатом Крісак Мариною Володимирівною серії АЕ №1404635 від 01.10.2025, виданий Адвокатським бюро "БЕЙГУЛ ТА ПАРТНЕРИ".
Відповідно до укладеного між позивачем та його адвокатом договору про надання правової допомоги, адвокат зобов'язується надавати Клієнту консультації з питань цивільного, господарського, адміністративного та податкового права; організовувати ведення претензійно-позовної роботи по матеріалам, що підготовлені Клієнтом; надавати Клієнту правову допомогу щодо захисту прав та інтересів останнього в судах в всіх юрисдикцій, органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування (ведення справи), представляти інтереси Клієнта та здійснювати його захист в правоохоронних та контролюючих органах з питань, а Клієнт зобов'язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених Договором (пункт 1.1).
Відповідно до пункту 4.1 договору вартість послуг Адвоката встановлюється в додатковій угоді до цього договору.
Згідно з пунктом 1 додаткової угоди № 1 сторони обумовили вартість послуг Адвоката за підготовку матеріалів для звернення до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джос Палет Сервіс" про стягнення заборгованості за послуги перевезення вантажів та супроводження справи в суді першої інстанції, яка становить 5 000,00 грн.
Згідно з пунктом 2 цієї додаткової угоди клієнт протягом п'яти днів з дати отримання рішення Господарського суду Закарпатської області в справі за його позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джос Палет Сервіс" про стягнення заборгованості за послуги перевезення вантажів (або вступної та резолютивної частини рішення), сплачує за надані послуги в розмірі, що становить 100 % від загальної їх вартості, яка відображена в акті надання послуг.
Відповідно до поданого суду акта надання послуг № 1-1901 від 19.01.2026 адвокатом надано такі послуги:
- підготовка та подання позовної заяви до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джос Палет Сервіс" про стягнення заборгованості за послуги перевезення вартістю 4 000,00 грн;
- забезпечення моніторингу та правове супроводження справи № 907/1130/25 в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" до дати отримання позивачем рішення суду вартістю 1 000,00 грн.
Таким чином, загальна вартість наданих адвокатом послуг склала 5 000,00 грн та, як вбачається з акта, замовник претензій за обсягом і терміном надання послуг не має.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).
За змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", пункти 79 і 112).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).
У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).
Водночас, за приписами частини 6 статті 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд звертає увагу, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України, відповідно до якої судові витрати пов'язані з розглядом справи покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Тобто в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Також, у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21). Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу (пункт 29). Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (пункт 44).
У даній справі відповідачем не подано у встановлений судом строк (до 30.01.2026) заперечення або клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами за наслідком розгляду справи.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Як вбачається додаткової угоди № 1 до договору про надання правової допомоги №1009-1 від 10.09.2025 договірна вартість послуг адвоката за підготовку матеріалів для звернення до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джос Палет Сервіс" про стягнення заборгованості за послуги перевезення вантажів та супроводження справи в суді першої інстанції склала 5 000,00 грн. Та, як підтверджено актом наданих послуг, адвокатом надано клієнту правову допомогу саме в розмірі вказаної суми, у зв'язку з чим суд доходить висновку, що сума гонорару в цій справі не могла бути меншою ніж 5 000,00 грн.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, а також доведеності понесених витрат.
Суд, оцінивши докази в підтвердження надання адвокатом Крісак Мариною Володимирівною професійної правничої допомоги фізичній особі-підприємцю Тиводару Івану Михайловичу, враховуючи, що дії адвоката у справі № 907/1130/25 були обмежені підготовкою та поданням позову, в ході розгляду справи судом у представника позивача була відсутня необхідність в поданні заяв чи клопотань процесуального характеру, участі в судових засіданнях, суд доходить висновку про співмірність заявленої суми судових витрат за підготовку та подання позовної заяви обсягу реально наданих адвокатом послуг та виконаних робіт у даній справі в розмірі 5 000,00 грн.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву представника фізичної особи-підприємця Тиводара Івана Михайловича за вх.№ 02.3.1-02/471/26 від 21.01.2026 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Джос Палет Сервіс" (89435, Закарпатська обл., Ужгородський район, с. Коритняни, вул. Духновича, буд. 10, код ЄДРПОУ 40760581) на користь фізичної особи-підприємця Тиводара Івана Михайловича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 5 000,00 грн (п'ять тисяч гривень 00 коп.) на відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи № 907/1130/25 в суді першої інстанції.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
На підставі статті 241 Господарського процесуального кодексу України додаткове рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду згідно зі статтею 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
Повне додаткове рішення складено та підписано 02.02.2026.
Суддя Д.Є. Мірошниченко