вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
02.02.2026 Справа № 904/7192/25
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Власт-2015", м.Дніпро про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЛАСТ-2015", м.Дніпро
до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод", м.Дніпро
про стягнення 40599,00 грн
Суддя Кеся Н.Б.
Представники сторін в судове засідання не викликались
Товариство з обмеженою відповідальністю "Власт-2015" (далі-Позивач) 18.12.2025 року через систему "Електронний суд" звернулося з позовом до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (далі-Відповідач), в якому просить суд стягнути з Відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 40599,00 грн, судовий збір у розмірі 3028,00 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 15000,00 грн.
В обґрунтування позову Позивач посилається на невиконання Відповідачем своїх грошових зобов'язань за Договором про закупівлю №25314 від 19.06.2025 року.
За подання позову Позивач сплатив судовий збір на суму 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №10695 від 10.12.2025.
23.12.2025 ухвалою суд позовну заяву залишив без руху для усунення недоліків.
У зв'язку із усуненням недоліків позовної заяви, 09.01.2026 ухвалою суд прийняв позов до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.
16.01.2026 року через систему "Електронний суд" представник Відповідач подав заяву про закриття провадження у справі, в якій повідомив, що 30.12.2025 ПрАТ «ДТРЗ», у добровільному порядку, сплатило на користь ТОВ «ВЛАСТ-2015» грошові кошти у розмірі 40 599,00 грн, за видатковими накладними №2732 від 25.06.2025, №2731 від 24.06.2025, №2982 від 08.07.2025, що підтверджується платіжними інструкціями №6491, №6492, №6495 від 30.12.2025.
19.01.2026 року через систему "Електронний суд" представник Позивача направив клопотання, в якому підтверджує оплату Відповідача суми заборгованості у добровільному порядку, з вимогами Відповідача щодо закриття провадження у справі погоджується.
20.01.2026 ухвалою суд закрив провадження у справі №904/7192/25.
Також представник Позивача просить суд ухвалити рішення, на підставі якого стягнути з Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» (код ЄДРПОУ 00659101, місце знаходження 49000, м.Дніпро, вул.Академіка Белелюбского б.7) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Власт-2015» (код ЄДРПОУ 43378641, місцезнаходження Україна, 49019, м.Дніпро, вул.Квітки-Основ'яненко б.17) витрати на правову допомогу у розмірі 8 000 гривень 00 копійок, в інший частині закрити.
20.01.2026 року ухвалою суд заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Власт-2015" про ухвалення рішення суду щодо стягнення витрат за надання правової допомоги прийняв до розгляду. Розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Власт-2015" про ухвалення рішення суду щодо стягнення витрат за надання правової допомоги здійснювати без виклику учасників за наявними в матеріалах справи документами. Встановлено Приватному акціонерному товариству "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" строк до 30.01.2026 року для надання письмових пояснень/заперечень щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Власт-2015" про ухвалення рішення суду щодо стягнення витрат на правову допомогу.
21.01.2026 року представник ПАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" через систему "Електронний суд" подав клопотання (арк.с. 64-65), в якому просить суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу у справі №904/7192/25, виходячи з принципів співмірності, розумності та реальності судових витрат, до 2000,00 грн.
Так, Відповідач заперечує проти заявлених Позивачем до стягнення судових витрат на правничу допомогу у розмірі 8 000,00, вважає, що розмір витрат на правову допомогу у справі №904/7192/25, визначений позивачем, неспівмірний з обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на їх надання, складністю справи та є необґрунтовано завищеним, з огляду на наступне. Відповідно до наданого позивачем Договору про надання правничої допомоги №09/12-25 від 09.12.2025 (в редакції додаткової угоди №1 від 14.01.2025) винагорода адвокату є фіксованим і складає 8000,00 грн. Проте, Відповідач зазначає, що: 1) справа №904/7192/25 не є складною по своїй суті та за обсягом документів; 2) позовна заява в даній справі не містить значного обсягу викладених обставин та фактів (всього три видаткові накладні); 3) позовна заява не містить розрахунків, окрім суми основної заборгованості, відповідно не є математично складною та такою, що потребує значних зусиль та витрат часу для їх здійснення; 4) розгляд справи, відповідно до ухвали суду, здійснюється в порядку спрощеного провадження без виклику учасників, тому адвокату непотрібно витрачати час для приймання участі в судових засіданнях (ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2026 взагалі закрито провадження у справі).
Тож, розглянувши заяву про ухвалення рішення щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.06.2021 у справі №550/936/18 зазначила, що питання про стягнення (визначення, розподіл) судових витрат вирішується зазвичай при вирішенні питання про закінчення судового провадження, тобто при закритті провадження у справі, залишенні позову без розгляду чи вирішенні спору по суті з ухваленням рішення суду. Окремо питання про стягнення судових витрат вирішується у разі, якщо судом воно не вирішувалося при ухваленні відповідного судового рішення про закінчення розгляду справи.
У разі, якщо закінчено судове провадження (тобто, закрито провадження у справі/залишено позов без розгляду/вирішено спір по суті), і судом не вирішено питання про розподіл судових витрат, суд у порядку статті 244 ГПК України має право за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення до основного рішення у справі (ухвали про закриття провадження у справі; ухвали про залишення позову без розгляду; рішення/постанови за результатом розгляду справи по суті), яким закінчено провадження у справі.
Cудові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи (до такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 49 постанови від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).
Стаття 123 ГПК України визначає види судових витрат, до яких належать судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом справи.
Зокрема, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (частина третя статті 123 ГПК України).
Згідно з частинами першою-четвертою статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Cтаття 129 ГПК України регламентує загальні правила розподілу судових витрат.
Положення статей 126, 129 ГПК України є універсальними у правовідносинах при розподілі витрат, пов'язаних з наданням професійної правничої допомоги адвоката, за результатами розгляду справи, що підтверджується сталою практикою Верховного Суду.
Разом з тим, у статті 130 ГПК України "Розподіл витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду" закріплений розподіл судових витрат, зокрема у разі закриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 3 ст.130 ГПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Згідно з вимогами п.п. 1-2 ст. 126 ГПК України розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Крім того, ч.ч. 4-5 зазначеної статті передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Статус адвоката Стрюк Світлани Вікторівни підтверджується копією ордеру на надання правничої допомоги №1456012 від 09.12.2025 (арк.с. 52).
Зокрема, 09.12.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Власт-2015" (далі-Клієнт) та Адвокатським об'єднанням "Правник" (далі-Адвокатське об'єднання) укладено Договір №09/12-25 про надання правничої допомоги №09/12-25 (далі-Договір) (арк.с. 53-54).
Відповідно до умов Договору:
1.1. В порядку та на умовах, визначених цим Договором Адвокатське Об'єднання зобов'язується надати Клієнту правничу допомогу, а Клієнт зобов'язується прийняти надані послуги та оплатити їх відповідно до порядку визначеному дійсним Договором.
1.2. Клієнт зобов'язується своєчасно забезпечити Адвокатське Об'єднання всім необхідним для виконання доручень, передбачених цим Договором, зокрема, документами та інформацією, своєчасно оплачувати витрати, що необхідні для виконання доручень.
1.3. При виконанні умов Договору Адвокатське Об'єднання зобов'язано реалізовувати права та обов'язки за Договором, керуючись виключно інтересами Клієнта.
1.4. Партнери Адвокатського Об'єднання (виступаючи як адвокати/представники позивача, відповідача, заявника/третьої особи) здійснюють, у встановленому законом порядку, захист прав та законних інтересів Клієнта.
1.5. Виконуючи умови даного Договору партнери Адвокатського Об'єднання зобов'язуються, керуючись ст. 22 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», суворо зберігати адвокатську таємницю, предметом якої є питання, пов'язані з наданням правової допомоги, згідно умов цього Договору. Партнерам Адвокатського Об'єднання забороняється розголошувати дані та передавати документацію, що є адвокатською таємницею, третім особам, а також використовувати їх в своїх інтересах.
1.7. Для надання правничої допомоги Клієнту за цим Договором Адвокатське Об'єднання призначає старшого партнера - адвоката Стрюк С.В., яка діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю виданого Дніпропетровською кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури № 1921 від 17.11.2008 року.
1.8. За цим Договором Адвокатське Об'єднання зобов'язується надати правничу допомогу для захисту прав та інтересів Клієнта в Господарському суду Дніпропетровської області по справі за позовною заявою ТОВ «Власт-2015» до Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» про стягнення заборгованості за Договором поставки.
7.1. Даний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2026 року.
14.01.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Власт-2015" та Адвокатське об'єднання "Правник" підписали Додаткову угоду №1 до Договору №09/12-25 (арк.с. 55), в якій п.3.1 Договору виклали у наступній редакції:
3.1. За правову допомогу, що надається за цим Договором Адвокатським об"єднанням Клієнт оплачує винагороду у розмірі 8000,00 грн.
Так, на підтвердження факту та обсягів наданих послуг, Заявник подав:
Акт приймання-передачі наданих послуг від 19.01.2025 року по Договору №09/12-2025 (арк.с. 56), а саме:
Виконавець надав Клієнту правничу допомогу відповідно до Договору №09/12-2025 від 09.12.2025 року про надання правничої допомоги, а Клієнт прийняв надані послуги.
Перелік робіт/послуг щодо надання правничої допомоги наданих Клієнту:
- вивчення документів;
- надання консультації Клієнту;
- підготування позовної заяви;
- направлення до суду;
- отримання рішення суду.
Вартість послуг вказаний в п.2 цього Акту, становить 8 000,00 гривень.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 по справі №904/4507/18 зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Відповідно до ч. 6 ст. 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
Тож, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Отже, суд вправі покласти лише ті судові витрати, які є обґрунтованими, неминучими, співмірними та розумними (розумно необхідними).
Фактори, що повинні братися до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, включають в себе: 1) обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення; ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення; необхідність досвіду для його успішного завершення; 2) вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання в звичайному часовому режимі; 3) необхідність виїзду у відрядження; 4) важливість доручення для клієнта; 5) роль адвоката в досягненні гіпотетичного результату, якого бажає клієнт; 6) досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, якого бажає клієнт; 7) особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення; 8) характер і тривалість професійних відносин даного адвоката з клієнтом; 9) професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката.
Жодний з названих факторів не має самодостатнього значення; вони підлягають врахуванню у взаємозв'язку з обставинами кожного конкретного випадку.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що витрати Позивача на адвоката підтверджені документально, пов'язані із веденням цієї справи, проте, враховуючи заперечення Відповідача щодо співмірності цих витрат, які суд вважає обґрунтованими, а також не складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг, суд вбачає підстави для покладення цих витрат на Відповідача у розмірі 5000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 232-239 ГПК України, господарський суд -
Cтягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (49038, м.Дніпро, вул.Академіка Белелюбського, будинок 7, код ЄДРПОУ 00659101) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Власт-2015" (49019, м.Дніпро, вул.Квітки-Основ"яненко, буд. 17, код ЄДРПОУ 43378641) витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн, про що видати наказ.
Ухвала набирає законної сили з дати її підписання - 02.02.2026 та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в десятиденний строк у порядку, встановленому статтями 254-259 ГПК України.
Суддя Н.Б. Кеся