29 січня 2026 р. Справа № 902/1702/25
Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Шарко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали
за заявою: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005, код ЄДРПОУ 13322403)
до: Приватного малого науково-впроваджувального інноваційного підприємства "Струм" (вул. Пирогова, 151-Ж, м. Вінниця, 21008, код ЄДРПОУ 13306137)
про відкриття провадження у справі про банкрутство
за участю представників:
ГУ ПФУ у Вінницькій області: Ільченко Т.М., Стецун К.В.
12.12.2025 року до суду Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 0200-0901-8/141143 від 11.12.2025 року (вх. № 1821/25) до Приватного малого науково-впроваджувального інноваційного підприємства "Струм" про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями (з присвоєним єдиним унікальним номером судової справи № 902/1702/25) від 12.12.2025 року, вказану заяву передано на розгляд судді Міліціанову Р.В.
Разом з тим, Указом Президента України № 944/2025 від 13.12.2025 року, який оприлюднено 15.12.2025 року, суддю Господарського суду Вінницької області Міліціанова Р.В. призначено на посаду судді Західного апеляційного господарського суду.
Відповідно до розпорядження керівника апарату суду від 17.12.2025 року, здійснено повторний автоматизований розподіл справи №902/1702/25, за результатами якого справу розподілено судді Тісецькому С.С.
Ухвалою від 22.12.2025 року прийнято справу до свого провадження. Прийнято заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 0200-0901-8/141143 від 11.12.2025 року (вх. № 1821/25) до Приватного малого науково-впроваджувального інноваційного підприємства "Струм" про відкриття провадження у справі про банкрутство, до розгляду. Призначено підготовче засідання на 29.01.2026 року.
На визначену дату в судове засідання з'явилися представники ініціюючого кредитора.
Боржник повноважного представника в судове засідання не направив, відзиву на заяву не подав.
Про дату, час та місце розгляду справи боржник повідомлений належним чином, ухвалою суду від 22.12.2025 року, копія якої була надіслана на поштову адресу боржника - вул. Пирогова, 151-Ж, м. Вінниця, 21008. Копія ухвали суду, що була надіслана на поштову адресу боржника, повернута до суду органом поштового зв'язку з зазначенням причини повернення: "адресат відсутній".
Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Крім того, суд зазначає, що ухвали суду у даній справі офіційно оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua та знаходяться у вільному доступі.
За вказаних обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення боржника про дату, час та місце судового слухання, але останній не скористався правом на участь у судовому засіданні.
Згідно із ч.1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 39 КУзПБ, неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання.
Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання представника боржника.
В ході розгляду справи, представник ініціюючого кредитора надала пояснення щодо обставин, наведених у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство та просила суд відкрити провадження у справі про банкрутство Приватного малого науково-впроваджувального інноваційного підприємства "Струм" та призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Болховітіна В.М.
Суд, заслухавши пояснення представників ініціюючого кредитора, дослідивши матеріали заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та надані докази, встановив наступне.
За змістом заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та матеріалів справи, вбачається, що на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області перебуває Приватне мале науково-впроваджувальне інноваційне підприємство "Струм" та має заборгованість по платежах до Пенсійного фонду України відповідно до ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Загальна сума заборгованості боржника по платежах до бюджету Пенсійного фонду України станом на 09.12.2025 щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій становить 1 899 968,51 грн.
Заборгованість в сумі 1 899 968,51 грн. з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій опрацьована в судовому порядку, виконавчі листи перебувають на примусовому виконанні в Першому відділі державної виконавчої служби у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України:
- постанова про відкриття виконавчого провадження № 76745306 від 10.12.2024 року, щодо стягнення заборгованості в сумі 1 195 351,83 грн, згідно виконавчого листа № 120/4145/24 виданого 21.11.2024 року Вінницьким окружним адміністративним судом;
- постанова про відкриття виконавчого провадження № 78999856 від 04.09.2025 року, щодо стягнення заборгованості і сумі 399 257,26 грн, згідно виконавчого листа № 120/16415/24 виданого 13.08.2025 року Вінницьким окружним адміністративним судом;
- постанова про відкриття виконавчого провадження № 79603840 від 17.11.2025 року, щодо стягнення заборгованості і сумі 305 359,42 грн, згідно виконавчого листа № 120/7410/25 виданого 03.11.2025 року Вінницьким окружним адміністративним судом.
Заходи по примусовому стягненню заборгованості по платежах до Пенсійного фонду України до жодних позитивних результатів не призвели, борг залишається не погашеним. Виконавчі листи по зазначених справах перебувають на виконанні в Першому відділі державної виконавчої служби у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Посилаючись на наведені обставини, заявник просить суд: відкрити провадження у справі про банкрутство Приватного малого науково-впроваджувального інноваційного підприємства "Струм"; визнати грошові вимоги Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області в розмірі 1 899 968,51 грн.
Обставини викладені у заяві підтверджуються наданими доказами.
Як зазначено раніше, боржник відзив на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство до суду не подав.
З врахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов таких висновків.
Частиною 1 ст. 2 ГПК України, визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" зазначено, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах № 910/13407/17, № 915/370/16 та № 916/3545/15.
Згідно з ст. 5 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Пунктом 2 Прикінцевих положень (Розділ XV) Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, за боржником обліковується заборгованість в сумі 1 899 968,51 грн. з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підтверджується:
- постановою про відкриття виконавчого провадження № 76745306 від 10.12.2024 року, щодо стягнення заборгованості в сумі 1 195 351,83 грн, згідно виконавчого листа № 120/4145/24 виданого 21.11.2024 року Вінницьким окружним адміністративним судом;
- постановою про відкриття виконавчого провадження № 78999856 від 04.09.2025 року, щодо стягнення заборгованості і сумі 399 257,26 грн, згідно виконавчого листа № 120/16415/24 виданого 13.08.2025 року Вінницьким окружним адміністративним судом;
- постановою про відкриття виконавчого провадження № 79603840 від 17.11.2025 року, щодо стягнення заборгованості і сумі 305 359,42 грн, згідно виконавчого листа № 120/7410/25 виданого 03.11.2025 року Вінницьким окружним адміністративним судом.
Судом встановлено, що станом на момент проведення підготовчого засідання у цій справі, матеріали справи не містять доказів щодо оплати Боржником заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 1 899 968,51 грн.
Наведені вище обставини стали підставою звернення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного малого науково-впроваджувального інноваційного підприємства "Струм".
Згідно ч. 1 ст. 2 КУзПБ, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Приписи ст. 1 КУзПБ, передбачають, що боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов'язання, строк виконання яких настав.
Грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Неплатоспроможність - неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом, або встановлена Національним банком України неплатоспроможність страховика відповідно до Закону України "Про страхування" чи неплатоспроможність кредитної спілки відповідно до Закону України "Про кредитні спілки".
Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований статтею 39 КУзПБ.
Відповідно до ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 39 КУзПБ, перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання.
У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи.
Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов'язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов'язання та погасити заборгованість.
За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі.
Господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.
Суд звертає увагу на те, що у цій справі судом не встановлено підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство.
Частина 13 ст. 39 КУзПБ, передбачає, що процедура розпорядження майном вводиться господарським судом на строк, визначений частиною другою статті 44 цього Кодексу, одночасно з постановленням ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 41 КУзПБ, мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю, у якого перебуває виконавче провадження на виконанні.
Згідно ч. 2 ст. 44 КУзПБ, процедура розпорядження майном боржника вводиться строком до 170 календарних днів.
Також, частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.09.2022 року у справі № 910/430/22, наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, судові рішення, господарські правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи, та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань.
Стадія відкриття провадження у справі про банкрутство має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й майнового. При цьому, внаслідок введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство поширюється на майнові відносини між боржником та невизначеним на момент винесення ухвали підготовчого засідання колом осіб - конкурсних кредиторів.
За таких обставин, на думку Верховного Суду, обов'язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх належних доказів існування непогашеного грошового зобов'язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство (постанова Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 904/3251/20).
Тож, важливим питанням при відкритті провадження у справі про банкрутство є питання обґрунтованості кредиторських вимог ініціюючого кредитора, за заявою якого відкривається провадження у справі.
Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20 також зазначив, що з моменту відкриття провадження у справі банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (аналогічний за змістом правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 918/420/16 та в низці постанов Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах про банкрутство).
Тому, з огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника, ухваленню відповідного рішення суду має передувати системний аналіз обставин, пов'язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника, на підставі поданих доказів. Лише після з'ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі (постанова Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2042/20).
Отже, звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов'язання боржником. У зв'язку з цим, кредитор повинен надати суду докази на підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту, та навести обставини, що є підставою для звернення до суду.
При цьому, на господарський суд покладається обов'язок перевірки обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора та з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, що, враховуючи принцип дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів, має здійснюватися судом незалежно від погодження боржником із заявленими вимогами чи, навпаки, пасивної процесуальної поведінки боржника у вигляді неподання ним відзиву на заяву про відкриття відповідного провадження.
Судом встановлено, що заявлена Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області до Приватного малого науково-впроваджувального інноваційного підприємства "Струм" заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 1 899 968,51 грн. не погашена та не спростована.
Враховуючи вищевикладене та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що заявлені Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області грошові вимоги в розмірі 1 899 968,51 грн. - є обґрунтованими і підтверджені наданими доказами та підлягають визнанню, а представлені матеріали є достатніми для відкриття провадження у справі № 902/1702/25 про банкрутство Приватного малого науково-впроваджувального інноваційного підприємства "Струм" та введення процедури розпорядження майном боржника на 170 календарних днів.
Крім того, визнанню підлягають вимоги кредитора в розмірі 30 280,00 грн - судового збору за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та 72 000,00 грн. - авансування винагороди арбітражного керуючого, з огляду на наступне.
Так, згідно п. 1 ч. 1 ст. 64 КУзПБ, кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому: у першу чергу задовольняються, зокрема, витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, які понесені і не сплачені до відкриття ліквідаційної процедури.
Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.10.2020 року у справі № 904/4387/19, викладені такі правові висновки.
Системний аналіз норм статті 123 ГПК України, статті 64 КУзПБ свідчить, що витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді не є у розумінні статті 1 КУзПБ зобов'язанням боржника перед кредитором, а є витратами понесеними в процесі розгляду грошових вимог кредитора, які мають спеціальний порядок відшкодування, передбачений нормами ГПК України та не можуть бути стягнуті окремо від цього провадження. Тому такі витрати не відносяться до поточних вимог у справі та відносяться згідно із пунктом 1 частини першої статті 64 КУзПБ до першої черги задоволення вимог кредиторів.
Також, суд звертає увагу на необхідність призначення розпорядника майна боржника у цій справі.
В силу п. 2-1 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією у разі відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.
Заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім відомостей, передбачених частиною першою статті 34, частиною другою статті 116 цього Кодексу, повинна містити пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією.
Ініціюючий кредитор або боржник - фізична особа додає до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяву арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, про участь у справі, яка повинна відповідати вимогам, встановленим частиною третьою статті 28 цього Кодексу.
Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), призначає арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, розпорядником майна або керуючим реструктуризацією.
Судом встановлено, що у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство, Заявник просить суд призначити арбітражного керуючого Болховітіна В.М. розпорядником майна Приватного малого науково-впроваджувального інноваційного підприємства "Струм".
Також, до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство додано заяву арбітражного керуючого Болховітіна В.М. № 02-07/172 від 23.12.2025 року про згоду на участь у справі.
За змістом ч. 3 ст. 28 КУзПБ, розпорядником майна, керуючим реструктуризацією, керуючим санацією, ліквідатором, керуючим реалізацією не можуть бути призначені арбітражні керуючі: 1) які є заінтересованими особами у цій справі; 2) які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, крім випадків, коли з дня відсторонення від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років; 3) яким відмовлено в допуску до державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов'язків, визначених цим Кодексом; 4) які мають реальний чи потенційний конфлікт інтересів; які є близькими особами боржника - фізичної особи.
До призначення арбітражним керуючим особа повинна подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до осіб, зазначених у цій частині.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 44 КУзПБ, про призначення розпорядника майна господарський суд постановляє ухвалу.
Як вбачається зі змісту заяви арбітражного керуючого Болховітіна В.М., арбітражний керуючий має необхідний досвід у здійсненні діяльності арбітражного керуючого (свідоцтво на право здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1404 від 10.07.2013), знання, а також організаційні та технічні можливості для виконання належним чином обов'язків арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), передбачених законодавством України.
Також, у заяві повідомлено, що арбітражний керуючий не належить до жодної категорії осіб, визначених ч. 3 ст. 28 Кодексу. Зокрема, не є заінтересованою особою у цій справі; управління цим боржником раніше не здійснював; йому не було відмовлено в допуску до державної таємниці; не має конфлікту інтересів щодо боржника, його власників чи їх близьких осіб; не здійснював раніше повноваження приватного виконавця щодо примусового виконання судових рішень або рішень інших органів (посадових осіб), у яких боржник був стороною виконавчого провадження.
На підставі викладеного, арбітражний керуючий Болховітін В.М. у заяві просить суд призначити його розпорядником майна у справі про банкрутство Приватного малого науково-впроваджувального інноваційного підприємства "Струм".
Разом з цим, до поданої заяви арбітражного керуючого додано, зокрема, копії таких документів: свідоцтво на право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1404 від 10.07.2013 року; свідоцтво № 2025017 від 28.07.2025 року про підвищення кваліфікації арбітражного керуючого; договору № 002-00701389/01 ВАК_ЕП від 25.02.2025 страхування відповідальності арбітражного керуючого перед третіми особами.
Враховуючи викладене, суд дослідивши подану заяву про згоду на участь у справі про банкрутство та надані докази, дійшов висновку про задоволення цієї заяви та призначення розпорядником майна Приватного малого науково-впроваджувального інноваційного підприємства "Струм" арбітражного керуючого Болховітіна В.М.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 6, 9, 28, 30, 39, 41, 44 КУ з процедур банкрутства, ст. ст. 2, 3, 13, 18, 42, 73-79, 86, 122, 169, 196, 232, 234-236, 242, 326 ГПК України, суд -
1. Відкрити провадження у справі № 902/1702/25 про банкрутство Приватного малого науково-впроваджувального інноваційного підприємства "Струм" (вул. Пирогова, 151-Ж, м. Вінниця, 21008, код ЄДРПОУ 13306137).
2. Визнати вимоги кредитора - Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005, код ЄДРПОУ 13322403) до Приватного малого науково-впроваджувального інноваційного підприємства "Струм" (вул. Пирогова, 151-Ж, м. Вінниця, 21008, код ЄДРПОУ 13306137) в розмірі 1 899 968,51 грн - заборгованості; а також 30 280,00 грн - судового збору за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство; 72 000,00 грн. - авансування винагороди арбітражного керуючого.
3. Ввести процедуру розпорядження майном боржника - Приватного малого науково-впроваджувального інноваційного підприємства "Струм" (код ЄДРПОУ 13306137) у справі № 902/1702/25 на 170 календарних днів, до 20.07.2026 року.
4. Задоволити заяву арбітражного керуючого Болховітін В.М. № 02-07/172 від 23.12.2025 року про згоду на участь у справі № 902/1702/25.
5. Призначити розпорядником майна Приватного малого науково-впроваджувального інноваційного підприємства "Струм" (код ЄДРПОУ 13306137) арбітражного керуючого: Болховітін Віталій Михайлович (Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1404 від 10.07.2013 року (адреса: вул. Трамвайна, 3-В, корпус 2, прим. 57, а/с 3611, м. Вінниця, 21036; ідент. код НОМЕР_1 ).
Встановити грошову винагороду арбітражного керуючого Болховітіна В.М. за виконання повноважень розпорядника майна в розмірі трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі.
У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.
6. Зобов'язати розпорядника майна:
- розглядати заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника, що надійшли в установленому КУзПБ порядку;
- вести реєстр вимог кредиторів;
- повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог;
- вживати заходів для захисту майна боржника;
- проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника, встановлювати за результатами його проведення наявність або відсутність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, вчинення незаконних дій у разі банкрутства;
- повідомляти правоохоронні органи у разі виявлення ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, вчинення незаконних дій з майном боржника;
- скликати збори і комітет кредиторів та організовувати проведення їх засідань;
- подавати відомості (інформацію), необхідні для ведення Єдиного реєстру боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства;
- надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, а також здійснювати розкриття кредиторам інформації щодо фінансового стану боржника та ходу провадження у справі;
- за можливості проведення санації боржника розробити план санації боржника та подати його на розгляд зборам кредиторів;
- виконувати інші повноваження, передбачені КУзПБ.
Протягом процедури розпорядження майном органи управління боржника не мають права приймати рішення про: реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) і ліквідацію боржника; створення господарських товариств або участь в інших господарських товариствах; створення філій та представництв; виплату дивідендів; проведення боржником емісії цінних паперів; вихід зі складу учасників боржника юридичної особи, придбання в акціонерів раніше випущених акцій боржника; відчуження або обтяження нерухомого майна боржника, в тому числі його передачу в заставу, внесення зазначеного майна до статутного капіталу іншого підприємства або господарського товариства; надання позик (кредитів), надання поруки, гарантій, а також передачу в довірче управління майна боржника.
Керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна приймають рішення про: участь боржника в об'єднаннях, асоціаціях, спілках, холдингових компаніях, промислово-фінансових групах чи інших об'єднаннях юридичних осіб; передачу майна в оренду; одержання та надання позик (кредитів); задоволення вимог поточних кредиторів.
З моменту відкриття провадження у справі:
- пред'явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі;
- пред'явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися у випадку та порядку, передбачених цим Кодексом;
- арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство;
- корпоративні права засновників (учасників, акціонерів) боржника реалізуються з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом;
- задоволення вимог засновника (учасника) боржника - юридичної особи про виділення частки у майні боржника у зв'язку з виходом із складу його учасників забороняється;
- рішення про реорганізацію або ліквідацію юридичної особи - боржника приймається в порядку, визначеному цим Кодексом.
7. Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій.
Зобов'язати розпорядника майна повідомити відповідному органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю, у якого перебуває виконавче провадження на виконанні про запровадження мораторію.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:
- забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах;
- забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій;
- не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій;
- зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію;
- не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
Дія мораторію не поширюється на: вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, повернення невикористаних та своєчасно неповернутих коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення; будь-які дії довірчого власника щодо об'єкта довірчої власності, довірчим засновником якої є боржник; на процедуру обов'язкового звернення стягнення на об'єкт довірчої власності; задоволення вимог кредиторів у разі одночасного задоволення вимог кредиторів у процедурі розпорядження майном, керуючим санацією згідно з планом санації, а також ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому цим КУзПБ; задоволення вимог кредиторів шляхом звернення стягнення на предмет обтяження, що забезпечує виконання зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - сторони генеральної угоди відповідно до вимог статті 94 КУзПБ.
Дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство.
8. Вжити заходи щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави.
У процедурі розпорядження майном, заборонити боржнику без згоди комітету кредиторів (зборів кредиторів - до моменту формування та обрання комітету кредиторів) вчиняти значні правочини, вчинення яких не заборонено Кодексом України з процедур банкрутства.
9. Розпоряднику майна подати до суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів до 20.03.2026 року.
10. Розпоряднику майна скласти реєстр вимог кредиторів та подати його в попереднє засідання суду.
11. Призначити попереднє засідання у справі № 902/1702/25 на 20 травня 2026 р. - 14:30 год., в приміщенні Господарського суду Вінницької області (вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, зал № 6).
12. Роз'яснити учасникам справи про можливість участі у судовому засіданні згідно ст. 197 ГПК України в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
13. Розпоряднику майна не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі № 902/1702/25 про банкрутство Приватного малого науково-впроваджувального інноваційного підприємства "Струм" (код ЄДРПОУ 13306137) провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість.
14. З метою виявлення кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, оприлюднити повідомлення про відкриття провадження у справі №902/1702/25 про банкрутство Приватного малого науково-впроваджувального інноваційного підприємства "Струм" (код ЄДРПОУ 13306137) на офіційному веб-порталі судової влади України.
Повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство повинне містити ім'я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, найменування та адресу господарського суду, номер справи, дату офіційного оприлюднення повідомлення, відомості про розпорядника майна (ім'я, місцезнаходження), строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника.
15. Копію ухвали надіслати згідно переліку рекомендованим листом, до електронних кабінетів ЄСІТС учасників справи та на електронні поштові адреси: ГУ Пенсійного фонду України у Вінницькій області - gu@vn.pfu.gov.ua; арбітражному керуючому Болховітіну В.М. - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; Першому ВДВС у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) - info_tsr@vnm.vn.dvs.gov.ua; Центральному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м. Київ) - info@kv.minjust.gov.ua; Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради - cap@vmr.gov.ua; ГУ ДПС у Вінницькій області - vin.official@tax.gov.ua; Вінницькому міському суду Вінницької області - inbox@vnm.vn.court.gov.ua.
Згідно ч. 12 ст. 39 КУ з процедур банкрутства, ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство набирає законної сили з моменту її постановлення.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 ГПК України.
Суддя Тісецький С.С.
Віддрук. прим.:
1 - до справи;
2 - Центру адміністративних послуг "Прозорий офіс" Вінницької міської ради (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050);
3 - Приватному малому науково-впроваджувальному інноваційному підприємству "Струм" (вул. Пирогова, 151-Ж, м. Вінниця, 21008)