29.01.2026 року м.Дніпро Справа № 904/426/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач )
суддів: Дарміна М.О., Мороза В.Ф.
серетар судового засідання: Скородумова Л.В.
представники сторін:
від позивача: Тищенко А.І.
від відповідача: Гребенар О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
в режимі відеоконференції апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2025 р.
( суддя Перова О.В., м. Дніпро, повний текст рішення складено 14.07.2025 р.)
у справі
за позовом
Приватного акціонерного товариства
"Національна енергетична компанія "Укренерго",
м.Київ
до
Товариства з обмеженою відповідальністю
"ДТЕК Високовольтні мережі",
м. Дніпро,
про стягнення заборгованості
1. Короткий зміст позовних вимог.
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі", про стягнення заборгованості, у розмірі 3 648 405,37 грн., інфляційних втрат, у розмірі 18 650,68 грн., 3 % річних, у розмірі 18 431,38 грн. та судового збору, у розмірі 44 225,85 грн..
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2025 р. у справі № 904/426/25 закрито провадження у справі № 904/426/25 в частині стягнення заборгованості у розмірі 1 783 673,98 грн у зв'язку з відсутністю предмета спору. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" про стягнення заборгованості задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" заборгованість у розмірі 1 864 731,39 грн., 3 % річних у розмірі 40 027,09 грн., інфляційні втрати у розмірі 102 682,16 грн. та судовий збір у розмірі 24 089,29 грн.. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" про відстрочку виконання рішення на 12 місяців відмовлено. Повернуто Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" із Державного бюджету України судовий збір, у розмірі 20 136,56 грн.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі", через систему "Електронний суд", звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2025 р. у справі № 904/426/25 в частині задоволення позовних вимог про стягнення основного боргу, в сумі 1 864 731,39 грн., 3% річних, в сумі 8 177,42 грн. та інфляційних втрат, в сумі 18 172,61 грн. та в частині відмови у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду, ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення основного боргу, в сумі 1 864 731,39 грн., 3% річних, в сумі 8 177,42 грн. та інфляційних втрат, в сумі 18 172,61 грн. та задовольнити заяву про відстрочення виконання рішення суду, надавши відстрочку виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/426/25 на 12 місяців.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник вважає, що під час ухвалення рішення в частині задоволення позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 1 864 731,39 грн, 3 % річних в сумі 8 177,42 грн та інфляційних втрат в сумі 18 172,61 грн, та в частині відмови в наданні відстрочення виконання рішення суду, суд не врахував всі обставини справи, а саме фактичне погашення заборгованості, яка заявлена до стягнення, та її відсутність на момент розгляду справи, дати проведення платежів щодо сплати основного боргу та нарахування 3 % річних та інфляційних втрат на ті суми основного боргу, дійсну виключність обставин, під час яких працює підприємство, територією господарської діяльності якого є Донецька область, а також інші обставини, які мають суттєве значення для справи. Тому рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог в загальній сумі 1 891 081,42 грн та відмови в задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду є незаконним та необґрунтованим.
Водночас, на думку Скаржника, судом першої інстанції не враховано той факт, що якщо керуватися саме призначенням платежу та зараховувати в рахунок погашення заборгованості саме цього розрахункового періоду, то заборгованість у справі є погашеною.
При цьому, Скаржник зазначає, що Відповідачем за спірний період, який розглядається у даній справі було сплачено 3 651 931,99 грн, при загальній сумі заборгованості на момент звернення до суду - 3 648 405,37 грн, тобто сплачено було на 3 526,62 грн більше. Всі докази перерахування спірної суми було надано до суду у вигляді банківських виписок за рахунком, в яких наявні вказані платежі. Щодо кожного платежу зазначено призначення цього платежу. Це призначення платежу зроблено у відповідності до рахунків, які надає Позивач Відповідачу в кожному розрахунковому періоді. Але ж в подальшому Позивач відмовляється, що так потрібно робити, нехтуючи відомостями, що зазначені в призначенні платежу. Тобто в матеріалах справи наявні докази повного погашення заборгованості за основним боргом, але суд не звернув на це уваги та не надав жодної правової оцінки наявним доказам у справі.
Скаржник наголошує на тому, що судом не враховані факти, які безпосередньо впливають на правильність розгляду справи, то і розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат проведено не вірно. Суд першої інстанції повинен був стягнути 3 % річних за період з 29.10.2024 р. по 11.04.2025 р. у розмірі 31 849,67 грн ( з 29.10.2024 р. по 27.01.2025 р. - 15 499,06 грн, з 28.01.2025 р. по 11.04.2025 р. - 16 350,61 грн ) та інфляційних втрат за період з грудня 2024 по березень 2025 у розмірі 84 509,55 грн ( грудень 2024 - 11 796,78 грн, з лютого 2025 по березень 2025 - 72 712,77 грн ), а не стягнуті за рішенням суду 3 % річних за період з 29.10.2024 р. по 11.04.2025 р. у розмірі 40 027,09 грн ( з 29.10.2024 р. по 27.01.2025 р. - 18 431,38 грн, з28.01.2025 р. по 11.04.2025 р. - 21 595,71 грн) та інфляційних втрат за період з грудня 2024 р. по березень 2025 р. у розмірі 102 682,16 грн ( грудень 2024 р. - 18 650,68 грн, з лютого 2025 по березень 2025 - 84 031,48 грн). А отже, сума стягнення 3 % річних та інфляційних втрат за рішенням суду завищена на 8 177,42 грн та 18 172,61 грн відповідно.
Скаржник зазначає, що відмова у відстроченні виконання судового рішення позбавляє Відповідача можливості для акумулювання грошових коштів, для подальшого фактичного виконання судового рішення у справі. Судом першої інстанції не надана належним чином оцінка доводам Відповідача щодо винятковості, виключності обставин, які унеможливлюють виконання рішення суду. На сьогодні сили Відповідача спрямовані на те, аби забезпечувати стабільну роботу критично важливих об'єктів на території його ліцензійної діяльності. Суд першої інстанції також не враховав, що у разі пред'явлення стягувачем до виконання судового наказу, вжиті в рамках виконавчого провадження заходи примусу обмежать господарську діяльність боржника. Але саме лише відкриття виконавчого провадження без можливості реального виконання рішення не забезпечить виконання його зобов'язання перед НЕК «Укренерго». Отже, у цей надзвичайно складний для українського суспільства та державності час, надання відстрочки виконання рішення у даній справі, сприятиме стабілізації роботи оператора системи розподілу та недопущенню критичної ситуації в енергетичній сфері у Донецькому регіоні.
ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» наголошує на тому, що отримання відстрочки у справі № 904/426/25 про стягнення основної заборгованості та нарахованих на цю суму 3 % річних та інфляційних втрат, надасть можливість ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» акумулювати кошти для здійснення сплати за договорами про врегулювання небалансів електричної енергії, передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Вказані договори є основними у договірних правовідносинах між сторонами у справі. Суми 3 % річних та інфляційних втрат є додатковими сумами до суми основного боргу, тобто є певною мірою цивільної відповідальності за несвоєчасну сплату заборгованості за основним боргом та і відповідно для Позивача є відповідним додатковим доходом, який він отримує за несвоєчасне виконання основного зобов'язання. Вказане відстрочення виконання рішення суду на певний строк відповідачу дає можливість стабілізувати свою господарську діяльність під час воєнного стану в Україні.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Позивач не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою, просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2025 р. у справі № 904/426/25 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Зокрема, Товариство посилається на те, що оскільки Відповідач систематично не виконує свої зобов'язання зі своєчасного розрахунку з Позивачем за отримані послуги, у Позивача, з врахуванням приписів затвердженого НКРЕКП договору, виникає право на зарахування отриманих коштів, першочергово, в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення, що, додатково, наголошувалося у відповіді на відзив. Крім того, в разі, якщо фактичний обсяг оплати Користувача перевищує суму нарахованої вартості послуг, протягом 5 робочих днів з дня отримання заяви Користувача, ОСП повертає Користувачу надлишок коштів або самостійно враховує їх як оплату послуги наступних розрахункових періодів. Оскільки у Відповідача наявна заборгованість та від Відповідача не надходило письмового звернення до ОСП щодо врахування коштів, позиція Відповідача щодо порушень порядку зарахування сплат є хибною та такою, що не відповідає умовам діючого Договору.
Товариство також вказує на те, що Позивач як ОСП діяв у правовому полі Закону України «Про ринок електричної енергії» і Кодексу системи передачі; довільне тлумачення Апелянтом умов договору суд обґрунтовано відкинув. Отже, теза Апелянта про «ігнорування» акта коригування є безпідставною і підлягає відхиленню.
Крім того, Товариство зазначає про те, що суд першої інстанції правильно застосував ст. 331 ГПК України, встановивши, що апелянт не довів виняткових обставин, які унеможливлювали б виконання рішення. Посилання на воєнний стан є загальним і формальним, а відсутність доказів фінансової неспроможності підтверджує безпідставність вимог апелянта. Поведінка Відповідача свідчить про недобросовісність і спробу затягування процесу, що виключає можливість застосування відстрочки. Таким чином, позиція Господарського суду Дніпропетровської області про відмову у відстроченні виконання рішення є законною, обґрунтованою та такою, що відповідає усталеній практиці Верховного Суду та принципам господарського процесу.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2025 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді - Мороз В.Ф., Дармін М.О..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.08.2025 р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи № 904/426/25.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.08.2025 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2025 р. у справі № 904/426/25 залишено без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків.
Від Скаржника до суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.
Розпорядженням керівника апарату суду від 16.09.2025 р., зв'язку з перебуванням у відрядженні судді Дарміна М.О., відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених Рішенням зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2025 р. №1 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи.
Автоматичною системою документообігу, для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження по справі, тощо визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Чус О.В., Мороз В.Ф..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.09.2025 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 29.01.2026 р...
Від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" до суду надійшла заява про його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів та підсистеми відеоконференцзв'язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС).
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.09.2025 р. судове засідання у справі № 904/426/25, призначене на 29.01.2025 р., вирішено провести з представником Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду ( зал судового засідання № 511 ) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в підсистеми ЄСІТС.
Від представника Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"до суду надійшла заява про його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів та підсистеми відеоконференцзв'язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС).
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.01.2026 р., судове засідання у справі № 904/426/25, призначене на 29.01.2025 р., вирішено провести з представником Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду ( зал судового засідання № 511 ) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в підсистеми ЄСІТС.
Розпорядженням керівника апарату суду від 28.01.2026 р., у зв'язку з вирішенням питання щодо відкриття апеляційного провадження у справі, на виконання пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених Рішенням зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2025 р. № 1, для дотримання принципу незмінності колегії суддів при розгляді справи здійснено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі, відповідно до якої визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: Кощеєв І.М., судді: Дармін М.О., Мороз В.Ф..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.01.2026 р., судовою колегією у визначеному складі, прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2025 р. у справі № 904/426/25 до свого провадження.
У судовому засіданні 29.01.2026 р., проведеному в режимі відеоконференції, була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.
7. Встановлені судом обставини справи.
01.01.2024 р. між Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" ( Оператор системи передачі, ОСП) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" ( Користувач ) був укладений договір № 0535-02041-ПП про надання послуг з передачі електричної енергії.
Цей договір про надання послуг з передачі електричної енергії є публічним договором приєднання та встановлює порядок і умови надання послуг з передачі електричної енергії користувачам системи передачі (далі - користувач). Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання користувача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього договору (пункт 1.1. договору).
Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Кодексу системи передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 р. № 309 (далі - КСП), та є однаковими для всіх користувачів.
Далі за текстом цього договору ОСП та користувач іменуються - «сторона», а разом - «сторони» (пункт 1.2. договору).
Цей договір встановлює права та обов'язки ОСП та користувача за всіма видами його діяльності на ринку електричної енергії (пункт 1.3. договору).
За цим договором ОСП безперервно надає послугу з передачі електричної енергії (далі - послуга), а користувач зобов'язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору.
Послуга, яка надається за цим договором згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016:2010), має код: 35.12 (пункт 2.1. договору).
Сторони здійснюють свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, Правил ринку, КСП, Кодексу систем розподілу, Кодексу комерційного обліку електричної енергії, ліцензій, відповідно до яких сторони здійснюють господарську діяльність, інших нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії України (пункт 2.2. договору).
Планова та/або фактична вартість послуги визначається на підставі діючого на момент надання послуги тарифу на послуги з передачі електричної енергії та/або ставки плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру та планового та/або фактичного обсягу послуги в розрахунковому періоді. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.
Тариф на послуги з передачі електричної енергії встановлюється НКРЕКП відповідно до затвердженої ним методики (порядку) та оприлюднюється ОСП на офіційному вебсайті https://uа.еnergу/.
Ставка плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру оприлюднюється ОСП на офіційному вебсайті в євро/МВт*год. Крім цього, ОСП щомісяця оприлюднює на офіційному вебсайті ставку плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру у грн/МВт*год не пізніше 03 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, у випадку її затвердження. Конвертація величини ставки здійснюється щомісяця за середньомісячним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, за розрахунковий період надання послуги.
До моменту підтвердження ЕNTSO-Е нового рівня ставки плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру на відповідний період ОСП має право застосовувати рівень ставки, що була розрахована та застосовувалася у попередньому періоді. Сторони здійснюють фінансове врегулювання розрахунків не пізніше, ніж через один місяць після підтвердження ЕNTSO-Е нової ставки плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру. ОСП зобов'язаний повідомити користувача у спосіб, визначений цим договором, про новий рівень ставки та спосіб донарахування різниці протягом 14 календарних днів після її підтвердження ЕNTSO-Е. Користувач зобов'язаний протягом 3 робочих днів у спосіб, визначений цим договором, підтвердити ОСП отримання цієї інформації (пункт 4.1. договору).
Ціна цього договору визначається як сума нарахованої фактичної вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком за календарний рік (пункт 4.3. договору).
Для розрахунків за цим договором використовується плановий і фактичний обсяги послуги.
Плановий обсяг послуги визначається відповідно до розділу XI КСП на підставі даних адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) за кожну відповідну декаду розрахункового періоду. Плановий обсяг послуги формується без урахування даних щодо обсягів експорту та/або імпорту електричної енергії.
Фактичний обсяг послуги в розрахунковому періоді визначається відповідно до розділу XI КСП (пункт 5.1. договору).
Розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць (пункт 6.1. договору).
Користувач здійснює поетапну оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із такою системою платежів і розрахунків: 1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду; 2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду; 3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.
Плановий обсяг послуги, що використовується для розрахунку планової вартості послуги, визначається на підставі даних АКО за кожну декаду розрахункового періоду (пункт 6.2. договору).
У разі зміни тарифу на послугу з передачі електричної енергії ОСП здійснює розрахунок належної до сплати вартості послуги за новим тарифом, починаючи з дня введення в дію відповідного тарифу, згідно з рішенням НКРЕКП про зміну тарифу (пункт 6.3. договору).
Користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів приймання-передачі послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.
Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти приймання-передачі послуги направляються користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в системі управління ринком, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.
Оплату вартості послуги після коригування обсягів та вартості послуг користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачі послуги (включно) або акт приймання-передачі послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно).
Акти приймання-передачі послуги та акти коригування до актів приймання-передачі послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням сервісу) або надає користувачу два примірники акта приймання-передачі послуги та/або акта коригування до актів приймання-передачі послуги в паперовій формі, підписані власноручним підписом зі свого боку. Користувач здійснює підписання актів приймання-передачі послуги та актів коригування до актів приймання-передачі послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 робочих днів з дня їх отримання користувачем (пункт 6.4. договору).
У разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий період актом приймання-передачі послуги користувач має право оскаржити зазначені в акті приймання-передачі послуги вартість та/або фактичний обсяг послуги шляхом направлення ОСП (АКО) та ППКО повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов'язання у встановлений цим договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта приймання-передачі послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей.
У разі підтвердження розбіжностей ППКО надає АКО актуальні дані для здійснення врегулювання. Врегулювання розбіжностей здійснюється в терміни та відповідно до вимог Правил врегулювання (Додаток 10 до Правил ринку). Результати зміни обсягів наданої послуги відображаються в акті коригування (пункт 6.5. договору).
За внесення платежів, передбачених цим договором, з порушенням термінів користувач сплачує пеню у розмірі 0,1 % (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов'язань щодо оплати заборгованості.
За прострочення користувачем термінів розрахунку оплати фактичної вартості послуги понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу.
У разі виникнення від'ємної різниці між фактичною вартістю послуги в розрахунковому періоді та сумою планових платежів, виставлених в цьому ж розрахунковому періоді, на таку різницю пеня не нараховується.
Розрахунок штрафних санкцій, зокрема пені може бути проведений за результатами розрахункового періоду, тобто після формування акта приймання-передачі послуг.
Оплата пені здійснюється за окремим рахунком. Рахунок підлягає оплаті протягом 3 робочих днів від дати отримання.
У разі якщо фактичний обсяг оплати користувачем послуги перевищує суму нарахованої вартості послуг по цьому договору, ОСП (за заявою користувача) протягом 5 робочих днів з дня отримання заяви повертає користувачу надлишок коштів або самостійно враховує їх як оплату послуги наступних розрахункових періодів (у випадку відсутності заяви користувача про повернення надлишку коштів).
За наявності заборгованості за цим договором кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів може бути зарахований в оплату пені та штрафних санкцій за наявності письмової згоди користувача.
У разі надання ОСП розрахунку коригування до податкової накладної, що відповідно до статті 192 Податкового кодексу України підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) користувачем, останній зобов'язується зареєструвати такий розрахунок коригування протягом строку, що визначений пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.
У разі відсутності технічної можливості/не проведення реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної протягом 365 днів з дати складання такого розрахунку коригування, ОСП має право нарахувати користувачу штраф у розмірі, що дорівнює сумі ПДВ, визначеній в незареєстрованому розрахунку коригування, протягом 10 календарних днів з дати отримання відповідної вимоги ОСП.
За таких обставин ОСП повертає кошти в сумі, зменшеній на величину штрафу.
За порушення термінів повернення надлишково сплачених коштів ОСП сплачує пеню у розмірі 0,1 % від суми коштів (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня), що підлягають поверненню, за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання ОСП зобов'язань щодо повернення коштів.
За прострочення зазначеного терміну понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми коштів, що підлягають поверненню.
Оплата пені здійснюється за окремим рахунком. Рахунок підлягає оплаті протягом 3 робочих днів від дати отримання (пункт 6.6. договору).
ОСП має право отримувати від користувача своєчасну оплату за послугу (підпункт 1 пункту 7.1. договору).
Користувач має право отримувати від ОСП послугу з дотриманням установлених показників якості надання цих послуг відповідно до глави 2 розділу ХІ КСП (підпункт 1 пункту 7.2. договору).
ОСП зобов'язується складати та надавати користувачу акти, рахунки, повідомлення у терміни та у порядку, що визначені в главах 6 та 10 цього договору (підпункт 2 пункту 9.2. договору).
Користувач зобов'язується підписувати зі свого боку акти приймання-передачі послуги, акти коригування до актів приймання-передачі послуги, акти звірки розрахунків наданої послуги та повертати ОСП (підпункт 1 пункту 9.3. договору).
Рахунки, акти приймання-передачі, акти коригування до актів приймання-передачі послуги, акти звірки розрахунків наданої послуги, повідомлення вважаються отриманими стороною: у день їх доставки кур'єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачеві, яка підписується його уповноваженим представником; у день особистого вручення, що підтверджується підписом уповноваженого представника одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції.
Електронний документ, який направляється стороною на виконання цього договору через Сервіс, вважається одержаним іншою стороною з моменту набуття документом статусу «Доставлено» у Сервісі.
Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, створює права та обов'язки для сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичному документу, який міг би бути створений однією зі сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб (пункт 10.3. договору).
Будь-які документи, що створюються/укладаються сторонами під час виконання цього договору (у тому числі акт приймання-передачі послуги або акт коригування до акта приймання-передачі послуги), можуть бути підписані сторонами як у паперовій формі шляхом проставляння власноручного підпису уповноваженої особи на час тимчасового не функціонування сервісу, про що ОСП зобов'язаний повідомити на своєму офіційному вебсайті, так і в електронній формі з використанням електронного підпису (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено законом) за допомогою сервісу, який забезпечує юридично значимий електронний документообіг між Сторонами та знаходиться в мережі Інтернет за посиланням: https://оnlіnе.uа.еnеrgу/.
Один документ повинен бути підписаний обома сторонами у один і той самий спосіб (в залежності від форми документу).
Податкові накладні отримуються користувачем виключно в електронному вигляді у порядку, визначеному законодавством (пункт 10.4.договору).
Для забезпечення електронного документообігу сторони зобов'язуються здійснити реєстрацію в сервісі та дотримуватись правил та інструкції користування сервісом, які ним передбачені (пункт 10.5. договору).
При підписанні документів електронним підписом використовується сертифікат, виданий кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг, у порядку, встановленому законодавством (пункт 10.6. договору).
Сторона підтверджує, що документи, підписані електронним підписом за допомогою сервісу з використанням реєстраційних даних Сторони, є такими, що підписані цією стороною (уповноваженою нею особою) (пункт 10.7. договору, том 1).
Цей договір набирає чинності з дати акцептування заяви-приєднання, зазначеної в повідомленні ОСП, і діє до 31 грудня (включно) року, у якому акцептована заява-приєднання.
Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії цього договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, шляхом направлення відповідного повідомлення ( пункт 14.1. договору ).
На виконання умов договору Приватне акціонерне товариство "Національна Енергетична компанія "Укренерго" у період з жовтня 2024 по грудень 2024 надало Товариству з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" послуги з передачі електричної енергії, що підтверджується актами приймання-передачі послуги № ПРА-0006383 від 31.10.2024 р. за жовтень 2024 р. у розмірі 1 332 191,12грн, № ПРА-0006963 від 30.11.2024 р. за листопад 2024 у розмірі 1 140 194,63 грн, № ПРА-0007575 від 31.12.2024 р. за грудень 2024 у розмірі 1 176 019,62 грн ( а. с. 21 - 26, том 1 ).
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" зобов'язань за договором № 0535-02041-ПП про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2024 р. в частині здійснення розрахунків за надані послуги у період з жовтня 2024 р. по грудень 2024 р.
Вказані обставини і стали причиною виникнення даного спору.
Від Позивача надійшла заява про закриття провадження у справі в частині суми основного боргу у розмірі 508 142,00 грн, у зв'язку із частковою сплатою відповідачем основної заборгованості.
Від Позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, якою просив суд стягнути з Відповідача заборгованість у розмірі 3 140 263,37 грн, інфляційні втрати у розмірі 102 682,16 грн, 3 % річних у розмірі 40 027,09 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2025 р. у справі № 904/426/25 прийнято до розгляду заяву Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про закриття провадження у справі в частині суми основного боргу у розмірі 508 142,00 грн та збільшення розміру позовних вимог.
Від Позивача надійшла заява про закриття провадження у справі в частині суми основного боргу у розмірі 1 864 731,39 грн.
За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі, яким закрито провадження у справі № 904/426/25 в частині стягнення заборгованості у розмірі 1 783 673,98 грн у зв'язку з відсутністю предмета спору. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" заборгованість у розмірі 1 864 731,39 грн., 3 % річних у розмірі 40 027,09 грн., інфляційні втрати у розмірі 102 682,16 грн. та судовий збір у розмірі 24 089,29 грн.. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" про відстрочку виконання рішення на 12 місяців відмовлено.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.
Зважаючи на те, що ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" оскаржує рішення місцевого господарського суду виключно у частині задоволення позовних вимог про стягнення основного боргу, в сумі 1 864 731,39 грн., 3% річних, в сумі 8 177,42 грн. та інфляційних втрат, в сумі 18 172,61 грн. та в частині відмови у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду, колегія суддів здійснює апеляційний перегляд судових рішень лише у межах зазначених позовних вимог.
Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначає Закон України «Про ринок електричної енергії».
Відповідно до визначення термінів Законом України «Про ринок електричної енергії» оператор системи передачі - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії; оператор системи розподілу - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності; розподіл електричної енергії-транспортування електричної енергії від електроустановок виробників електричної енергії або електроустановок оператора системи передачі мережами оператора системи розподілу, крім постачання електричної енергії.
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" виконує функції оператора системи передачі - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (пункт 55 частини 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Згідно з пунктом 8 частини 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з передачі.
Оператор системи передачі має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги з передачі ( пункт 2 частини третьої ст. 33 Закону України "Про ринок електричної енергії).
Відповідно до пункту 40 частини першої ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» користувачі системи передачі/розподілу (далі - користувачі системи) - фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці, або юридичні особи, які відпускають або приймають електричну енергію до/з системи передачі/розподілу або використовують системи передачі/розподілу для передачі/розподілу електричної енергії.
Передача електричної енергії - транспортування електричної енергії електричними мережами оператора системи електричної енергії від електричних станцій до пунктів підключення систем розподілу та електроустановок споживання (не включаючи постачання електричної енергії), а також міждержавними лініями ( пункт 60 частини першої ст. 1 Закону України «Про електричної енергії»).
Згідно розділу ХІ Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 309, послуги з передачі електричної енергії та з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління надаються на договірних засадах на основі типових договорів згідно з порядком, визначеним цим Кодексом. Доступ до системи передачі надається користувачу лише на підставі укладеного договору про надання послуг з передачі електричної енергії ( пункт 1.3. розділу ХІ Кодексу системи передачі).
На виконання вимог постанови НКРЕКП від 29.09.2023 р. № 1763 та на підставі наказу № 549 від 03.10.2023 р., НЕК "Укренерго" забезпечило укладення з користувачами системи передачі договору про надання послуг з передачі електричної енергії шляхом приєднання за спрощеною процедурою, на підставі чого від Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" надійшла заява-приєднання до договору про надання послуг з передачі електричної енергії, якою користувач засвідчив вільне волевиявлення щодо приєднання до умов договору в повному обсязі. Також повідомленням про приєднання до договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 20.12.2023 р. за вих. № 01/70379 НЕК "Укренерго" проінформувало про те, що ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" приєднано до умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії та присвоєно ідентифікатор договору № 0535-02041-ПП, дата акцептування 01.01.2024 р..
Отже, як слушно зазначив суд першої інстанції - у межах встановлених правовідносин, внаслідок укладання вказаного договору, між сторонами виникли правовідносини з транспортування електричної енергії електричними мережами оператора системи передачі від електричних станцій до пунктів підключення систем розподілу та електроустановок споживання, позивач виступає у якості оператора системи передачі, відповідач у якості користувача.
Пунктом 5.7 розділу ХІ Кодексу системи передачі встановлено, що обсяг послуг з передачі електричної енергії визначається для оператора системи розподілу - на підставі даних щодо обсягів технологічних витрат електричної енергії на її розподіл територією здійснення ліцензованої діяльності, як електричними мережами оператора системи розподілу, так і електричними мережами інших власників.
Вищезазначений договір є публічним та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України та розміщений на офіційному сайті НЕК "Укренерго" за мережевим посиланням: https://ua.energy/uchasnikam_rinku/reyestratsiya-uchasnykiv-rynku/dogovory/. Таким чином, з моменту акцептування заяви-приєднання до договору в порядку, встановленому Кодексом системи передачі, Користувач набув всіх прав та зобов'язань за договором, КСП та чинним законодавством України.
Відповідно до частини 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
У відповідності до приписів ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ( ст. 525 ЦК України).
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 6.1. договору сторонами визначено, що розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць. Користувач здійснює поетапну оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із такою системою платежів і розрахунків: 1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду; 2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду; 3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.
Плановий обсяг послуги, що використовується для розрахунку планової вартості послуги, визначається на підставі даних АКО за кожну декаду розрахункового періоду (пункт 6.2. договору).
У відповідності до положень пункту 6.4 договору користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів приймання-передачі послуги, наданих оператором системи передачі, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.
Факт отримання Відповідачем актів приймання-передачі послуги з передачі електричної енергії за договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 0535-02041-ПП від 01.01.2024 р. за жовтень 2024 р. у розмірі 1 332 191,12 грн, листопад 2024 у розмірі 1 140 194,63 грн та грудень 2024 р. у розмірі 1 176 019,62грн підтверджено матеріалами справи.
Пунктом 6.5 договору сторони погодили, що у разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий період актом приймання-передачі послуги, користувач має право оскаржити зазначені в акті приймання-передачі послуги вартість та/або фактичний обсяг Послуги шляхом направлення ОСП (АКО) та ППКО повідомлення протягом 5-ти робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов'язання у встановлений цим договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5-ти робочих днів з дня отримання акта приймання-передачі послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей. У разі підтвердження розбіжностей ППКО надає АКО актуальні дані для здійснення врегулювання. Врегулювання розбіжностей здійснюється в терміни та відповідно до вимог Правил врегулювання (додаток 10 до Правил ринку). Результати зміни обсягів наданої послуги відображаються в Акті коригування.
Як встановлено судом першої інстанції, основна заборгованість у розмірі 1 783 673,98 грн була сплачена Відповідачем після звернення Позивача до суду з даним позовом, що стало підставою для закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору. При цьому, залишок несплаченої заборгованості склав 1 864 731,39 грн, з яких: за листопад 2024 р. у розмірі 688 711,77грн та грудень 2024 - 1 176 019,62 грн.
З огляду на викладене, є правомірними висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості у розмірі 1 864 731,39 грн.
Щодо стягнення 3 % річних за період з 29.10.2024 р. по 11.04.2025 р. у розмірі 40 027,09 грн ( з 29.10.2024 р. по 27.01.2025 р. - 18 431,38 грн, з 28.01.2025 р. по 11.04.2025 р. - 21 595,71 грн ) та інфляційних втрат за період з грудня 2024 по березень 2025 у розмірі 102 682,16 грн ( грудень 2024 - 18 650,68 грн, з лютого 2025 по березень 2025 - 84 031,48 грн ), то приймаючи до уваги встановлений факт прострочення Відповідачем виконання основного грошового зобов'язання, місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про про стягнення з Відповідача 3 % річних у розмірі 40 027,09 грн та інфляційних втрат у розмірі 102 682,16 грн.
Доводи Скаржника пов'язані із не врахуванням судом призначення платежів здійснених Відповідачем в рахунок погашення заборгованості за певний розрахунковий період, колегія суддів відхиляє як безпідставні, виходячи з наступного.
Пунктом 6.6. Договору, сторони погодили, що за наявності заборгованості за цим Договором кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів може бути зарахований в оплату пені та штрафних санкцій за наявності письмової згоди Користувача.
Оскільки Відповідач систематично не виконував свої зобов'язання зі своєчасного розрахунку з Позивачем за отримані послуги, Позивач, з врахуванням приписів затвердженого НКРЕКП договору, скористався своїм правом на зарахування отриманих коштів, першочергово, в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення.
Щодо відмови судом першої інстанції у задоволені заяви Відповідача про відстрочку виконання рішення суду на 12 місяців, з якою Скаржник не погоджується, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, обґрунтування поданої Відповідачем заяви про відстрочення виконання рішення суду фактично зводиться до обставин наслідків та особливостей ведення його господарської діяльності, а також обставин існування воєнного стану, які вже існували в момент укладення договору та надання послуг у спірний період, отже про їх існування Відповідачу було відомо на момент укладення договору.
Відмовляючи у відстроченні виконання рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що наведені Відповідачем обставини не свідчать про неможливість виконання рішення суду у даній справі, а лише відображають стан поточної підприємницької діяльності Заявника, що не є обставинами, з якими закон пов'язує можливість відстрочення виконання судового рішення. Водночас обставини, на які посилається Відповідач у заяві про відстрочку виконання судового рішення, лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для нього у даний час та можливість настання негативних наслідків у зв'язку з цим, свідчать про негативні явища в поточній діяльності Відповідача, яка відповідно до ст. 42 ГК України є самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю.
Відповідно до частин першої, четвертої, п'ятої та сьомої ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки/розстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, оцінки доводів боржника та заперечень кредитора, зокрема, й щодо його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення. Подібна за своїм змістом правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2020 р. у справі № 910/1180/19 та від 03.09.2020 р. у справі № 905/30/16.
Особа, яка подала заяву про відстрочку/розстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у даній справі.
Як слушно звернув увагу місцевий господарський суд - заява сторони про відстрочку виконання рішення суду може бути задоволена лише у виняткових випадках, які суд визначає з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. У будь-якому випадку закон пов'язує відстрочку виконання рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Надання відстрочки без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення. Суд при вирішенні питання про відстрочку виконання рішення повинен враховувати можливі негативні наслідки як для боржника при виконання рішення у встановлений строк, так і враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення суду та не допускати їх настання. Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, а принципами підприємницької діяльності є комерційний розрахунок та власний комерційний ризик. Тобто можлива збитковість діяльності підприємства є результатом провадження господарської діяльності Відповідачем як самостійним суб'єктом господарювання, а тому вказані обставини не є самостійними та достатніми підставами для відстрочення виконання судового рішення. Окрім того обставини, на які посилався Відповідач, не являються тими виключними обставинами, які є підставою для розстрочки виконання рішення суду, адже їх наявність (відсутність) прямо залежить від власної діяльності суб'єкта господарювання. Водночас, Відповідачем не було надано доказів існування наявності виняткових обставин для відстрочення виконання рішення суду у цій справі.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з місцевим господарським судом про недоведеність Відповідачем наявності обставин, які б слугували достатньою підставою для відстрочення виконання рішення суду у справі № 904/426/25 на 12 місяців, та відмову у задоволенні заяви ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" про відстрочення виконання рішення.
Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судового рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.
За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.
10. Судові витрати.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суд Дніпропетровської області від 04.07.2025 р. у справі № 904/426/25 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 02.02.2026 р.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя М.О. Дармін
Суддя В.Ф. Мороз