22.01.2026 року м.Дніпро Справа № 904/2670/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,
при секретарі судового засідання: Логвиненко І.Г.
представники учасників провадження: не з'явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу 8 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної Служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2025 (суддя Мілєва І.В., повний текст якого підписаний 18.08.2025) у справі №904/2670/25
за позовом 8 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної Служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, Дніпропетровська область, м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркан ЮА", Дніпропетровська область, м. Дніпро
про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення 58 739,22 грн
8 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної Служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області звернувся до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркан ЮА", в якій просить суд:
- визнати недійсним додаткову угоду № 2 від 20.08.2024 до договору про закупівлю товару № 50/05 від 29.05.2024, укладеного між 8 Державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Паркан ЮА";
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркан ЮА" на користь 8 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області пеню у розмірі 58 739,22 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2025 у справі №904/2670/25 в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору покладено на позивача.
Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся 8 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної Служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області м. Дніпро, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
Скаржник посилається на те, що підставою для укладення додаткової угоди № 2 став лист продавця, у якому останній зазначає про загальновідомий факт введення на всій території України воєнного стану з 24.02.2022. В той же час, відповідач не надав жодного документу компетентного органу, який би підтвердив наявність форс-мажорних обставин або обставин непереборної сили. Зазначене не доводить виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили продовження строку поставки. Тож, наявні підстави вважати, що додаткова угода була укладена без належних на те підстав. Продавцем не було вжито жодних заходів, які б свідчили про його турботливість та обачність, спрямованих на належне виконання договору після 10.09.2024. Таким чином, додаткова угода № 2 була укладена за відсутності підстав, передбачених пп.4 п.19 Особливостей (аналогічними п.5 ч. 4 ст. 41 ЗУ "Про публічні закупівлі"), а отже, підлягає визнанню недійсною в судовому порядку.
Апелянт зазначає, що оскільки додаткова угода № 2 до договору укладена з порушенням вимог чинного законодавства та підлягає визнанню недійсною, то вона не породжує правових наслідків для сторін, а строком виконання робіт мав бути первинний строк, визначений у договорі - 10.09.2024. З огляду на викладене, з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 58 739,22 грн.
Відповідач у відзиві просить в задоволенні апеляційної скарги Позивача відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування своєї позиції посилається на наступне:
- оспорювана додаткова угода укладена до спливу строку виконання зобов'язань за договором;
- оспорювана додаткова угода укладена без жодної недобросовісної дії Відповідача;
- зміст оспорюваної угоди повністю відповідає закону та не є таким, що суперечить інтересам держави та суспільства;
- оспорювана додаткова угода не містила умови про обов'язкове надання підтверджуючих документів про форс-мажорні обставини від ТППУ;
- Позивач не вказав конкретної підстави для визнання правочину (оспорюваної додаткової угоди) недійсною, і законодавство не містить такої підстави, як відсутність підстав для укладання правочину;
- сам договір (автором якого є Позивач та в текст якого Відповідач не міг вносити зміни) в частині визначення та опису форс-мажорних обставин, за яких отримання підтверджуючого документу від ТППУ є обов'язковим, містить формулювання, які припускають їх тлумачення на користь Відповідача в цій конкретній правовій ситуації (про підтвердження тих форс-мажорних обставин, які мають індивідуальну дію на Сторону та не є загальновідомими або факт їх існування не визнається іншою стороною Договору);
- отримання Відповідачем сертифікату ТППУ по кожному з випадків зупинення виробництва через повітряні тривоги або через відключення електрики, випадків чого було буквально сотні, вивело би оформлення цих документів за межі здорового глузду та занадто формалізувало би процедуру виконання договору;
- навіть отримання сертифікатів ТППУ Відповідачем не було можливим, оскільки, як ним наводилося у відзиві на позов, такі сертифікати видаються для підтвердження обставин, які вплинули на виконання зобов'язань, строк виконання яких настав. А у випадку відповідача додаткова угода укладалася до спливу строку виконання зобов'язань по договору;
- законодавство про публічні закупівлі допускає продовження строку виконання зобов'язань у випадку документального підтвердження виникнення обставин, що перешкоджають виконанню Договору; і це не обов'язково форс-мажорні обставини, які підтверджуються сертифікатом ТПП, а документально підтверджені обставини. Відповідачем надано до матеріалів справи документальне підтверджені відомості про кількість та тривалість повітряних тривог за час виконання Договору. Відповідачем обґрунтовано з посиланням на норми Законів, чому повітряні тривоги у своїй переважній більшості мали наслідком зупинення процесу виробництва;
- суперечність дій Відповідача доктрині Venire contra factum proprium - заборона суперечливої поведінки, згідно з якою жодна особа не може діяти всупереч своїм попереднім діям, як в цьому випадку діє Позивач. Бо його дії, направлені на визнання недійсним правочину, який він сам же ж законно уклав з Відповідачем, якого сам дотримувався та виконання якого повністю прийняв без заперечень;
- відсутність будь-яких збитків Позивача або Держави Україна внаслідок оспорюваного правочину, оскільки Відповідач виконував договір на свій власний ризик за власні обігові кошти, не отримуючи попередньої оплати від Позивача.
Всі перелічені фактори, на думку відповідача, у сукупності з іншими обставинами, що описувалися ним в цих запереченнях та у відзиві на позов, призводять до висновку про неможливість задоволення позовних вимог Позивача.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2025 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.
З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 03.09.2025 здійснено запит матеріалів справи із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
17.09.2025 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою 8 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної Служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.25 у справі №904/2670/25; розгляд справи призначено в судовому засіданні на 22.01.2026.
22.01.2026, об 11:30 годині, тобто після початку судового засідання, до суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача Неволіна Ю.О. надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.
За приписами ч.2 ст.197 ГПК України учасник справи, його представник подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.
Згідно зі ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, оскільки відповідачем подано клопотання у день судового засідання, тобто з порушенням, встановленого законом строку, зазначене клопотання залишено судом без розгляду.
Сторони в судове засідання не з'явились, будь-яких клопотань з цього приводу з боку апелянта не надійшло.
В судовому засіданні 22.01.2026 Центральним апеляційним господарським судом підписано вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
29.05.2024 між 8 Державним пожежно-рятувальним загоном Головного Управління державної служби з надзвичайних ситуацій України у Дніпропетровській області (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ПСТ Автоматик» (нова назва “Паркан ЮА»), (продавець) було укладено договір про закупівлю товару № 50/05 від 29.05.2024 (далі - договір).
Продавець зобов'язується поставити і передати у власність покупця товар: Ворота промислові складчасті, код ДК 021:2015: 44220000-8: Столярні вироби (далі - товар), а замовник - прийняти і оплатити даний товар на умовах, передбачених цим договором (п. 1.1. договору).
Найменування, кількість та асортимент товару вказуються в специфікації (додаток № 1), яка додається та є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.2. договору).
Ціна на кожну одиницю товару та його кількість вказуються в специфікації (додаток № 1 до договору), яка є невід'ємною частиною цього договору (п. 3.1. договору).
Ціна товару встановлюється в національній валюті, а саме в гривні. Ціна на товар визначена продавцем з урахуванням усіх витрат на транспортування (поставку), навантаження та розвантаження, зберігання, отримання необхідних дозвільних документів, податків та зборів, що сплачуються або мають бути сплачені, усіх інших витрат, в тому числі монтажу та наладку товару (п. 3.2. договору).
Загальна сума договору становить: 837 921,60 грн, в т. ч. ПДВ 139 653,60 грн (п. 3.3. договору).
Розрахунок за фактично поставлений товар здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, вказаний у розділі XII цього договору, протягом 90 (дев'яносто) календарних днів з дати поставки, монтажу, наладки товару та надання продавцем належним чином оформленої видаткової накладної (п. 4.1. договору).
Датою платежу є дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця (п. 4.4. договору).
Строк поставки, монтажу та наладки товару - до 10.09.2024 (п. 5.1. договору).
Місце поставки товару: 51000, Україна, Дніпропетровська область, смт. Царичанка, вул. Першотравнева, буд. 39-А (п. 5.1.1. договору).
Умови постачання товару - за рахунок продавця (п. 5.2. договору).
Право власності на товар переходить від продавця до покупця з дати підписання сторонами видаткової накладної на товар (п. 5.3. договору).
Продавець зобов'язаний забезпечити поставку товару у строк, встановлений цим договором, разом з усіма документами, підписаними уповноваженими матеріально-відповідальними особами сторін, необхідними для того, щоб прийняти поставку на умовах цього договору (п. 6.3.1. договору).
У випадку порушення цього договору, винна сторона несе відповідальність, визначену цим договором та (або) чинним законодавством України (п. 7.1. договору).
Порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору (п. 7.1.1. договору).
За порушення строку поставки (передачі) товару покупцю продавець сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% вартості недопоставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів продавець додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості недопоставленого товару (п. 7.3. договору).
Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2024, в частині фінансових зобов'язань - до повного їх виконання сторонами (п. 10.1. договору).
Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від обов'язку виконати взяті на себе зобов'язання та від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п. 10.2. договору).
Якщо інше прямо не передбачено цим договором або чинним законодавством України, зміни у цей договір можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього договору (п. 11.4. договору).
Зміни у цей договір набирають чинності з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до цього договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, цьому договорі або не передбачено чинним законодавством України (п. 11.5. договору).
Сторони домовились, що відповідно до п.19 “Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі» (надалі - Закон), на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (надалі - Особливості) істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю (пп. 3 п. 11.14. договору).
31.05.2024 сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору (а.с. 15), в якій дійшли згоди внести зміни до специфікації (додаток № 1 до договору № 50/05 від 29.05.2024) та викласти її в новій редакції, яка додається до цієї додаткової угоди №1.
Позивач зазначає, що відповідач звернувся до позивача з листом № 05/0824 від 16.08.2024 “Щодо виконання умов договору № 50/05 від 29.05.2024» (а.с. 16), в якому з приводу процесу виконання умов договору публічної закупівлі № UА-Р-2024-04-29-012337-а заявив, що складна ситуація з електропостачанням по всій країні впродовж останніх декількох місяців є загальновідомою та окремому доказуванню не підлягає. Часті відключення електроенергії, терористичні обстріли промислових об'єктів та часті повітряні тривоги та пов'язані з цим супутні фактори напряму впливають на ритм та продуктивність виробництва, як і на його організацію як в частині робіт відповідача, так і в частині робіт багатьох постачальників окремих комплектуючих та матеріалів, які використовуються для виготовлення кінцевого виробу. Передбачити та запобігти таким впливам не є можливим. Виходячи з цього, існує висока вірогідність, що в обумовлений договором термін відповідач не встигне поставити повний обсяг продукції. Тому відповідач виступив із клопотанням про продовження строку виконання зобов'язань по договору № 50/05 від 29.05.2024 терміном на 45 (сорок п'ять) календарних днів, до 25.10.2024 включно. Запевнив у виконанні всього обсягу договору до цієї обумовленої дати.
20.08.2024 сторони уклали додаткову угоду № 2 до договору (а.с. 17), в якій, керуючись пунктом 11.4. та п. 11.5. договору № 50/05 від 29.05.2024 про закупівлю товару, у відповідності до підпункту 4 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, а саме: продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, частиною 1 статті 188 Господарського кодексу України, частини 1 статті 682 Цивільного кодексу України, дійшли згоди, відповідно до листа продавця № 05/0824 від 16.08.2024 “Щодо виконання умов договору № 50/05 від 29.05.2024», в якому пропонується продовжити строк поставки товару, оскільки часті відключення електроенергії, повітряні тривоги та терористичні обстріли промислових об'єктів впливають на ритм та продуктивність виробництва, що в свою чергу призводить до затримки виготовлення та поставки товару, пункт 5.1. договору, викласти в новій редакції: “ 5.1. Строк поставки, монтажу та наладки товару - до 25.10.2024.».
02.09.2024 сторони підписали додаткову угоду № 3 до договору (а.с. 18), в якій, керуючись пунктом 11.4. та п. 11.5. договору № 50/05 від 29.05.2024 про закупівлю товару, у відповідності до підпункту 4 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, а саме: продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, частиною 1 статті 188 Господарського кодексу України, частини 1 статті 682 Цивільного кодексу України, відповідно до листа продавця № 05/0824 від 16.08.2024 “Щодо виконання умов договору № 50/05 від 29.05.2024», в якому пропонується продовжити строк поставки товару, оскільки часті відключення електроенергії, повітряні тривоги та терористичні обстріли промислових об'єктів впливають на ритм та продуктивність виробництва, що в свою чергу призводить до затримки виготовлення та поставки товару, сторони домовились п. 5.1. договору, викласти в новій редакції: “ 5.1. Строк поставки товару - до 25.10.2024.».
Сторони домовились внести зміни в п. 3.2. договору та викласти його в новій редакції: “ 3.2. Ціна товару встановлюється в національній валюті, а саме в гривні. Ціна на товар визначена продавцем з урахуванням усіх витрат на транспортування (поставку), навантаження та розвантаження, зберігання, отримання необхідних дозвільних документів, податків та зборів, що сплачуються або мають бути сплачені.» (п. 2 додаткової угоди № 3).
Сторони домовились внести зміни в п. 4.1. договору та викласти його в новій редакції: “Розрахунок за фактично поставлений товар здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника вказаний у розділі XIII цього договору, протягом 90 (дев'яносто) календарних днів з дати поставки товару та надання продавцем належним чином оформленої видаткової накладної» (п. 3 додаткової угоди № 3).
Сторони домовились внести зміни в підпункт 6.3.6 пункту 6.3. договору та викласти його в новій редакції: “ 6.3.6. Здійснити своєчасно та в повному обсязі поставку товару в місці призначення (поставки)» (п. 4 додаткової угоди № 3).
Сторони домовились скасувати додаткову угоду № 2 від 20.08.2024 (п. 5 додаткової угоди № 3).
Позивач зазначає, що підставою для укладення додаткової угоди № 2 став лист продавця, у якому останній зазначає про загальновідомий факт введення на всій території України воєнного стану з 24.02.2022. В той же час, відповідач не надав жодного документу компетентного органу, який би підтвердив наявність форс-мажорних обставин або обставин непереборної сили, окрім вищевказаного листа щодо продовження терміну виконання зобов'язань. Зазначене не доводить виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили продовження строку поставки, монтажу та наладки товару за договором №50/05 від 29.05.2024. Тож, наявні підстави вважати, що додаткова угода була укладена без належних на те підстав. Укладення додаткової угоди № 2 до договору було пов'язано з обставинами, які становлять звичайний господарський ризик та не є непередбачуваними та невідворотними. Продавцем не було вжито жодних заходів, які б свідчили про його турботливість та обачність, спрямованих на належне виконання договору після 10.09.2024. Таким чином, як зазначає позивач, додаткова угода № 2 була укладена за відсутності підстав, передбачених пп.4 п.19 Особливостей (аналогічними п.5 ч. 4 ст. 41 ЗУ "Про публічні закупівлі"), а отже підлягає визнанню недійсною в судовому порядку.
На підставі викладеного позивач просить суд визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 20.08.2024 до договору про закупівлю товару № 50/05 від 29.05.2024, укладену між 8 Державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Паркан ЮА".
Позивач зазначає, що 18.10.2024 відповідач поставив спірний товар на загальну суму 837 921,60 грн з ПДВ, на підтвердження чого надав підписану сторонами та скріплену їх печатками видаткову накладну № 358 від 18.10.2024 (а.с. 19).
Платіжною інструкцією № 1825 від 18.10.2024 (а.с. 20) позивач сплатив відповідачу грошові кошти у розмірі 837 921,60 грн, з призначенням платежу: “опл.за ворота промислові складчасті;накл.№358 від 18.10.2024,лог.№50/05 від 29.05.2024».
Позивач зазначає, що оскільки додаткова угода № 2 до договору укладена з порушенням вимог чинного законодавства та підлягає визнанню недійсною, то вона не породжує правових наслідків для сторін, а строком виконання робіт мав бути первинний строк, визначений у договорі - 10.09.2024. З огляду на викладене позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 58 739,22 грн. Позивач зазначає, що з метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу претензію № 49-801-2177/49-807 від 09.04.2025 (а.с. 21-22), в якій вимагав сплатити пеню; відповідно до рекомендованого повідомлення № 4904000048535 (а.с. 24) претензію було отримано відповідачем 23.04.2025 однак відповідач відповідь на претензію не надав, заборгованість не сплатив, що і стало причиною звернення до суду.
Відмовляючи в позові, Господарський суд виходив з того, що задоволення позовних вимог про визнання недійсною додаткової угоди № 2 від 20.08.2024 до договору про закупівлю товару № 50/05 від 29.05.2024 не призведе до поновлення прав позивача, оскільки існує укладена після неї додаткова угода № 3 від 02.09.2024, яка, по-перше, скасовує додаткову угоду № 2 від 20.08.2024 та, по-друге, продовжує строк поставки товару до 25.10.2024, а отже, такі вимоги не є ефективним способом захисту права позивача.
Ураховуючи наведене, господарський суд зазначив, що такий спосіб захисту як визнання недійсною додаткової угоди № 2 від 20.08.2024 до договору про закупівлю товару № 50/05 від 29.05.2024, за наявності чинної додаткової угоди № 3 від 02.09.2024, не є ефективним та не призведе до відновлення порушених прав позивача.
У зв'язку із викладеним, господарський суд визнав за доцільне відмовити у задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсною додаткової угоди № 2 від 20.08.2024 до договору про закупівлю товару № 50/05 від 29.05.2024, укладену між 8 Державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Паркан ЮА".
Також, оскільки відповідач поставив позивачу спірний товару у строк, погоджений сторонами в додатковій угоді № 3 від 02.09.2024, то в даному випадку відсутнє порушення строку поставки (передачі) продавцем товару покупцю, а отже, правові підстави нарахування пені відповідно до п. 7.3. договору відсутні. Таким чином, суд першої інстанції, визнав необґрунтованими та безпідставними позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 58 739,22 грн.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.
Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).
За умовами частини першої статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначаються Законом України "Про публічні закупівлі". Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Метою Закону України «Про публічні закупівлі» є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Положеннями частини першої статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Згідно із частиною першою статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Норми Закону України «Про публічні закупівлі» є спеціальними та визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель, і їх потрібно застосовувати переважно щодо норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, які визначають загальну процедуру внесення змін до договору (ця правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08.11.2023 у справі № 926/3421/22).
За таких обставин, як правильно зазначив суд першої інстанції, підписавши договір №50/05 від 29.05.2024, на виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі», сторони погодили усі його істотні умови, зокрема, щодо кінцевої дати виконання робіт - до 10.09.2024.
Водночас з матеріалів справи вбачається, що 20.08.2024 сторони підписали спірну додаткову угоду №2, якою строк дії договору та строк виконання робіт продовжено до 25.10.2024.
Згідно з частиною першою статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Згідно із частинами третьою, четвертою статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною четвертою статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції / пропозиції за результатами електронного аукціону (в тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника в разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
За пунктом 4 частини п'ятої статті 41 цього Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, в тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Так, норма пункту 4 частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачає можливість внесення змін до договору про закупівлю (зміна істотних умов) щодо продовження строку виконання зобов'язань у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження (правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 05.09.2018 у справі № 910/21806/17, від 06.06.2023 у справі № 910/21100/21).
Аналогічні за змістом положення передбачені у підпункті 4 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості), за приписами яких істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих Особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
У постановах від 30.01.2024 у справі №907/811/21, від 27.02.2024 у справі №927/863/23 Верховний Суд також виснував, що під час дії договору сторони можуть змінити таку істотну умову, як строк виконання зобов'язань (строк поставки товару) шляхом продовження такого строку, однак виключно лише за наявності виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження.
Отже, об'єктивні обставини, що спричинили відповідне продовження, мають бути документально підтверджені і вони не обов'язково мають бути обставинами непереборної сили, засвідченими у вигляді сертифіката Торгово-промислової палати України.
Досліджуючи наявність / відсутність документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили укладення оспорюваної додаткової угоди №1, якою сторони внесли зміни до договору про закупівлю стосовно продовження строку виконання робіт, колегія суддів зазначає наступне.
Позивач зазначає, що будь-яких законних підстав та документально підтверджених об'єктивних обставин для продовження строку виконання робіт за договором на дату укладання додаткової угоди № 2 від 20.08.2024 не було, а отже, вказане збільшення строку виконання зобов'язання з поставки товару шляхом укладання вказаної додаткової угоди до договору суперечить ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та п. 19 Особливостей.
Як правильно звернув увагу суд першої інстанції, 02.09.2024 сторони уклали додаткову угоду № 3 до договору (а.с. 18), в якій, керуючись пунктом 11.4. та п. 11.5. договору № 50/05 від 29.05.2024 про закупівлю товару, у відповідності до підпункту 4 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, а саме: продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, частиною 1 статті 188 Господарського кодексу України, частини 1 статті 682 Цивільного кодексу України, відповідно до листа продавця № 05/0824 від 16.08.2024 “Щодо виконання умов договору № 50/05 від 29.05.2024», в якому пропонується продовжити строк поставки товару, оскільки часті відключення електроенергії, повітряні тривоги та терористичні обстріли промислових об'єктів впливають на ритм та продуктивність виробництва, що в свою чергу призводить до затримки виготовлення та поставки товару, сторони домовились п. 5.1. договору, викласти в новій редакції: “ 5.1. Строк поставки товару - до 25.10.2024.», а також сторони домовились скасувати додаткову угоду № 2 від 20.08.2024 (п. 5 додаткової угоди № 3).
Додаткова угода № 3 набирає чинності з дня її підписання і діє до 31.12.2024 (п. 8 додаткової угоди № 3).
Отже, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що з моменту підписання/укладання додаткової угоди № 3 від 02.09.2024 до договору додаткова угода № 2 від 20.08.2024 припинила свою дію.
Вимога позивача про визнання недійсною спірної додаткової угоди в даному конкретному випадку не може бути задоволена судом, виходячи з наступного.
Колегія суддів зазначає, що розглядаючи дану справу по суті позовних вимог, суд насамперед повинен з'ясувати, чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його права у спірних правовідносинах.
Питання щодо ефективності обраного способу захисту права відіграє важливу роль та безпосередньо впливає на результат вирішення справи, оскільки у разі якщо суд дійде висновку про неефективність обраного позивачем способу захисту цивільного права у спірних правовідносинах, то позовні вимоги позивача не можуть бути задоволені.
У постанові від 25.01.2022 у справі № 143/591/20 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що в кінцевому результаті ефективний спосіб захисту прав повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий захист повинен бути повним та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту) (пункт 145 рішення Європейського суду з прав людини у справі (далі - ЄСПЛ) від 15.11.96 у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, заява № 22414/93) та пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини від 05.04.2005 у справі «Афанасьєв проти України» (заява № 38722/02)).
Обраний позивачем спосіб захисту шляхом визнання недійсною додаткової угоди № 2 від 20.08.2024 до договору про закупівлю товару № 50/05 від 29.05.2024 за наявності підписаної сторонами додаткової угоди № 3 від 02.09.2024, якою спірну додаткову угоду № 2 від 20.08.2024 було скасовано, а також продовжено строк поставки товару до 25.10.2024, є неефективним, оскільки задоволення заявленої позивачем вимоги не може призвести та не призведе до захисту або відновлення порушеного речового права позивача (у разі його наявності), зокрема, щодо продовження строку виконання зобов'язання з поставки товару за спірним договором, про що правильно виснував суд першої інстанції.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п. 7.3. договору за порушення строку поставки (передачі) товару покупцю продавець сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% вартості недопоставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів продавець додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості недопоставленого товару.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України (що діяв на час виникнення спірних відносин) штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.ч.4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Як встановлено судами, додатковою угодою № 3 від 02.09.2024 до договору сторони домовились п. 5.1. договору, викласти в новій редакції: “ 5.1. Строк поставки товару - до 25.10.2024.». Докази визнання додаткової угоди № 3 від 02.09.2024 недійсною в матеріалах справи відсутні.
Встановлено, що 18.10.2024 відповідач поставив позивачу спірний товар на загальну суму 837 921,60 грн з ПДВ, що підтверджується підписаною сторонами та скріпленою їх печатками видатковою накладною № 358 від 18.10.2024 (а.с. 19).
Таким чином, оскільки відповідач поставив позивачу спірний товару у строк, погоджений сторонами в додатковій угоді № 3 від 02.09.2024, то в даному випадку відсутнє порушення строку поставки (передачі) продавцем товару покупцю, а отже, правові підстави нарахування пені відповідно до п. 7.3. договору відсутні.
Таким чином, господарським судом обґрунтовано визнано позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 58 739,22 грн. та такими, що не підлягають задоволенню
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що розглядаючи справу, суд першої інстанції дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, що у відповідності до ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.
Зважаючи на результати вирішення спору, за якими рішення відбулось на користь Відповідача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати при розгляді апеляційної скарги покладаються на Позивача (заявника у апеляційній скарзі).
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд,
Апеляційну скаргу 8 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної Служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2025 у справі №904/2670/25 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2025 у справі №904/2670/25 - залишити без змін.
Судові витрати 8 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної Служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено і підписано 30.01.2026.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Ю.Б. Парусніков