26 січня 2026 року м. Харків Справа №905/772/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І.,
за участю секретаря судового засідання Ярош В.В.,
за участю представників сторін у режимі відеоконференції:
позивача - Грачов Є.О. (адвокат), свідоцтво №5305 від 26.12.2018 року, довіреність №10/11-25 від 10.11.2025 року;
відповідача - Жукова Л.А. (адвокат), довіреність №19/1 від 25.12.2025 року, свідоцтво серія ДН№5233 від 31.10.2018 року;
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача - Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (вх.№2458Д/1) на рішення Господарського суду Донецької області від 04.11.2025 року у справі №905/772/25
за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м. Київ,
до Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго», м. Краматорськ, Донецька область,
про стягнення 5025661,72 грн,-
Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» через систему Електронний суд звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» заборгованості в загальній сумі 5025661,72 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання ПАТ «Донбасенерго» грошових зобов'язань за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління (ідентифікатор договору №0112-03015-ПД).
Рішенням Господарського суду Донецької області від 04.11.2025 року у справі №905/772/25 (повний текст складено 04.11.2025 року, суддя Лейба М.О.) позов Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» заборгованості за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління у сумі 5005264,84 грн та 3% річних у сумі 20396,88 грн, задоволено частково.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» (84306, Україна, Краматорський р-н, Донецька обл., місто Краматорськ, вулиця Тихого Олекси, будинок 6; код ЄДРПОУ 23343582) на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, Україна, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25; код ЄДРПОУ 00100227) заборгованість за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління у сумі 5005264,84 грн, 3% річних у сумі 13735,22 грн, витрати по сплаті судового збору у сумі 60228,00 грн.
У задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено.
Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм права просить:
- скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 04.11.2025 року по справі №905/772/25 в частині незадоволення стягнення 3% річних;
- ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовну заяву НЕК «Укренерго» в повному обсязі;
- покласти витрати зі сплати судового збору на відповідача.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення в частині відмови у стягненні з відповідача сум 3% річних, нарахованих позивачем на суми основного боргу за плановими обсягами послуг, застосував формальний підхід, надав невірну оцінку наявним у справі доказам та не врахував позицію Верховного Суду, викладену Касаційним господарським судом у постанові від 30.09.2025 року у справі №927/1431/23.
Скаржник вказує, що вирішуючи спір у цій справі, суд не врахував, що поняття «термін виконання зобов'язання» і «строк виконання зобов'язання», які охарактеризовані у ст. 530 ЦК України, як і поняття «строк» і «термін», не є тотожними, а тому не звернув уваги на те, що правило, передбачене ч. 5 ст. 254 ЦК України, стосується строку, тоді як умовами укладеного сторонами договору був визначений саме термін виконання відповідачем зобов'язань з оплати наданих йому послуг, оскільки відповідна оплата мала бути здійснена ним до певного числа розрахункового місяця чи певного числа місяця, наступного за розрахунковим.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.12.2025 року відкрито апеляційне провадження за скаргою позивача - Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду Донецької області від 04.11.2025 року у справі №905/772/25. Встановлено строк протягом якого відповідач має право подати до суду відзив на апеляційну скаргу, а також встановлено строк протягом якого учасники справи мають право подати до суду клопотання, заяви, документи та докази в обґрунтування своєї позиції по справі. Справу призначено до розгляду в судове засідання і роз'яснено шляхи реалізації права учасників справи на участь у судовому засіданні, а також шляхи реалізації права учасників справи на подання документів до суду засобами електронного зв'язку через підсистему електронний суд. Витребувано з Господарського суду Донецької області матеріали справи №905/772/25.
Вказана ухвала була направлена учасникам справи до електронного кабінету користувача у підсистемі Електронний суд і доставлена їм 08.12.2025 року.
11.12.2025 року матеріали справи №905/772/25 на вимогу надійшли до Східного апеляційного господарського суду.
Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№14653 від 19.12.2025 року), в якому зазначає, що згоден з рішенням господарського суду першої інстанції, вважає його обґрунтованим та законним, прийнятим при об'єктивному та повному досліджені всіх матеріалів справи, без порушення матеріального чи процесуального права, у зв'язку з чим просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
08.01.2026 року провести судове засідання не вдалось, оскільки у приміщенні суду з 12:30 год до 13:40 год було відсутнє електропостачання та інтернет зв'язок через аварійне відключення у м.Харкові про що складено акт №12-09/14 від 08.01.2026 року. Таким чином, судом винесено ухвалу від 08.01.2026 року, якою повідомлено учасників справи, що судове засідання з розгляду апеляційної скарги позивача - Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду Донецької області від 04.11.2025 року у справі №905/772/25 відбудеться 26.01.2026 року.
Вказана ухвала була направлена учасникам справи до електронного кабінету користувача у підсистемі Електронний суд і доставлена їм 12.01.2026 року.
У судовому засіданні 26.01.2026 року представник позивача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги і наполягав на її задоволенні. Представник відповідача проти позиції апелянта заперечував з підстав викладених у відзиві.
У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» виконує функції оператора системи передачі (ОСП), який згідно з положеннями п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» є юридичною особою, відповідальною за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.
Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» діє на підставі ліцензій, виданих НКРЕКП постановою від 17.07.2014 року №1012 «Про видачу ліцензії з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами ДП НЕК «Укренерго», від 17.12.2021 року №2624 «Про видачу ліцензії з передачі електричної енергії НЕК «Укренерго».
Наказом Національної енергетичної компанії «Укренерго» №344 від 07.06.2024 року відповідно до ст.634 Цивільного кодексу України, Закону України «Про ринок електричної енергії» та Кодексу системи передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року №309 (із змінами та доповненнями, внесеними постановою НКРЕКП ВІД 28.05.2024 року №1036) затверджено умови договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
ПАТ «Донбасенерго» (користувач), енергетичний ідентифікаційний код (EIC) 24Х-PJSC-DOENE-K заявою-приєднанням надало згоду на приєднання до договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, розміщеного на офіційному сайті ОСП, на окремих умовах чинного договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 04.06.2019 року №0112-03015, а саме індивідуальних характеристик, зазначених в додатках до такого договору та реквізитів.
НЕК «Укренерго» повідомленням (вих.№01/55693 від 25.10.2023 року) проінформувало про те, що ПАТ «Донбасенерго» приєднано до умов договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління (далі - договір). Ідентифікатор договору - №0112-03015-ПД. Дата акцептування 01.01.2024 року.
З моменту акцептування заяви-приєднання до договору в порядку, встановленому Кодексом системи передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року №309 (із змінами), користувач набуває всіх прав та зобов'язань за договором і несе відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами договору, Кодексом системи передачі та чинним законодавством України.
Повідомлено, що договір про надання послуг з диспетчерського (оперативного-технологічного) управління від 04.06.2019 року №0112-03015 припиняє свою дію днем, що передує даті акцепту, зазначеній у цьому повідомленні про приєднання до договору від 01.01.2024 року №0112-03015-ПД, а саме 31.12.2023 року та продовжує діяти в частині регулювання відносин щодо коригування обсягів та вартості наданих послуг, що виникли в період дії цього договору, заборгованості/переплати за цим договором з відповідними правами та обов'язками, пов'язаними з такою заборгованістю/переплатою, щодо нарахування штрафів, пені, неустойки.
Пунктом 1.1 договору встановлено, що цей договір про надання послуг з диспетчерського (оперативного-технологчного) управління (далі - договір) є публічним договором приєднання та встановлює порядок і умови надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління користувачам системи передачі. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання користувача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього договору.
Цей договір регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії сторін в умовах паралельної роботи у складі об'єднаної енергетичної системи (ОЕС) України.
За цим договором ОСП безперервно надає послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме управління режимами роботи (ОЕС) України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв'язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (послуга). Послуга, яка надається за цим договором згідно з державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016:2010), має код 35.12 (пункт 2.1. договору).
Відповідно до пункту 2.2. договору користувач зобов'язується здійснювати оплату за надану послугу відповідно до умов цього договору.
Ціна цього договору визначається як сума нарахованої фактичної вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком за календарний рік. Розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць (пункт 3.1 договору).
Оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється НКРЕКП відповідно до затвердженої ним методики (порядку) та оприлюднюється ОСП на офіційному вебсайті https://ua.energy/. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою (пункт 3.2. договору).
Згідно з пунктом 3.4. договору планова та/або фактична вартість послуги визначається як добуток діючого на момент надання послуги тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління та/або фактичного обсягу послуги в розрахунковому періоді. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.
Пунктом 3.5. договору встановлено, що користувач здійснює поетапну оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із зазначеною системою платежів і розрахунків:
1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду;
2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду;
3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.
Плановий обсяг послуги, що використовується для визначення планової вартості послуги, визначається на підставі даних Адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) за кожну декаду розрахункового періоду (пункт 3.6 договору).
Згідно з пунктом 3.7 договору користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.
Вартість фактично наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти надання послуги направляються користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
Коригування обсягів та вартості фактично наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в «Системі управління ринком», що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені правилами ринку.
Оплату вартості послуги, після коригування обсягів та вартості послуг, користувач здійснює до 15 числа місяці, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання послуг (включно), або акт надання послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно).
Акти надання послуги та акти коригування до актів надання послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді виконавець ОСП направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням сервісу) або надає користувачу два примірники акта надання послуги та/або акта коригування до актів надання послуги в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони.
Відповідно до п.3.8 договору користувач здійснює підписання актів передання послуги та актів коригування до актів надання послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 робочих днів з дня їх отримання користувачем.
У разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий період актом надання послуги користувач має право оскаржити зазначені в акті надання послуги вартість та/або фактичних обсяг послуги шляхом направлення ОСП (АКО) та ППКО повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов'язання у встановлений цим договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта надання послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей. У разі підтвердження розбіжностей ППКО користувача надає АКО актуальні ані для здійснення врегулювання. Врегулювання розбіжностей здійснюється в терміни та відповідно до вимог додатка 10 до Правил ринку та відображаються в акті коригування.
Відповідно до пункту 3.9 договору за наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном виникнення (за цим договором). При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів зараховується в оплату пені та штрафних санкцій, за наявності письмової згоди користувача.
У разі, якщо фактичний обсяг оплати користувачем послуги перевищує суму нарахованої вартості послуг за цим договором, ОСП (за заявою користувача) протягом 5 робочих днів з дня отримання заяви повертає користувачу надлишок коштів або самостійно враховує їх як оплату послуги наступних розрахункових періодів (у випадку відсутності заяви користувача про повернення надлишку коштів).
Відповідно до умов договору ОСП зобов'язується своєчасно та професійно надавати послугу, а користувач своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки за цим договором.
У випадку порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (пункт 7.8. договору).
Згідно положень п.8.4. договору наявність форс-мажору має бути підтверджена документами уповноваженого органу України.
Акти надання послуги, акти коригування до актів надання послуги, акти звірки розрахунків наданої послуги, рахунки, будь-які повідомлення за цим договором повинні направлятися однією стороною іншій за допомогою Сервісу, електронною поштою, а також можуть бути підтверджені рекомендованим листом, іншим реєстрованим поштовим відправленням або доставлені кур'єром під розписку за адресою, зазначеною в цьому договорі (пункт 11.3 договору).
Рахунки, акти надання послуги, акти коригування до актів надання послуги, акти звірки розрахунків та повідомлення вважаються отриманими стороною: у день їх доставки кур'єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачу, що підписується його уповноваженим представником; у день особистого вручення, що підтверджується підписом уповноваженого представника одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції. Електронний документ, який направляється стороною на виконання договору через сервіс, вважається одержаним іншою стороною з часу набуття документом статусу «Доставлено» у сервісі.
Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, породжує права та обов'язки для сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичному документу, який міг би бути створений однією зі сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб (пункт 11.6 договору).
Для забезпечення електронного документообігу сторони зобов'язуються здійснити реєстрацію в сервісі та дотримуватися правил та інструкції користування сервісом, які ним передбачені (пункт 11.8 договору).
Сторона підтверджує, що документи, підписані електронним підписом за допомогою сервісу з використанням реєстраційних даних сторони, вважаються такими, що підписані цією стороною (уповноваженою нею особою) (пункт 11.9 договору).
Цей договір набирає чинності з дати акцептування заяви-приєднання, зазначеної в повідомленні ОСП, і діє до 31 грудня (включно) року, у якому акцептована заява-приєднання. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, шляхом направлення відповідного повідомлення (пункт 13.1 договору).
Звертаючись до суду з позовом, позивач вказав, що у період з травня 2025 року по червень 2025 року НЕК «Укренерго» надало відповідачу послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, що підтверджується актами надання послуги: №ДУА-0016427 за травень 2025 року від 31.05.2025 року на суму 2900922,34 грн та №ДУА-0017208 за червень 2025 року від 30.06.2025 року на суму 2104342,50 грн.
Вказані акти надання послуг направлені відповідачу через систему електронного документообігу Аскод та підписані відповідачем (директор виконавчий Ларіонов О.В. та начальник відділу розрахунків послуг з користувачами системи Терещенко К.В.) електронним підписом, що підтверджується прінтскрінами з системи Аскод.
На оплату послуг за травень 2025 року позивачем виставлені рахунки від 14.05.2025 року на суму 997627,57 грн, від 25.05.2025 року на суму 880897,76 грн, від 05.06.2025 року на суму 1021997,23 грн.
На оплату послуг за червень 2025 року позивачем виставлені рахунки від 14.06.2025 на суму 305780,84 грн, від 24.06.2025 року на суму 925177,02 грн, від 05.07.2025 року на суму 874619,18 грн.
Вказані рахунки направлені відповідачу в електронній формі з використанням сервісу та отримані ним, на підтвердження чого надано скріншот екрану монітора комп'ютера з відкритою вкладкою сервісу про доставлення актів та рахунків.
Позивач зазначав, що в порушення умов договору відповідач не виконав свої зобов'язання з оплати послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, внаслідок чого станом на 31.07.2025 року заборгованість відповідача перед позивачем за договором становить 5005264,84 грн. Вказана заборгованість виникла за послуги, які були надані з травня 2025 року по червень 2025 року.
Вимогою (вих.№01/31998 від 22.05.2025) ПАТ «НЕК «Укренерго» вимагало від ПАТ «Донбасенерго» виконати свої договірні зобов'язання та розрахуватися за надані ПАТ «НЕК «Укренерго» послуги у строки, визначені договором. Проте відповіді на вимогу не отримано та заборгованість залишилася не сплаченою.
Зважаючи на невиконання відповідачем зобов'язання за договором в частині оплати послуг, позивач звернувся до суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача заборгованості за договором в сумі 5005264,84 грн та 3% річних в сумі 20396,88 грн.
Суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення встановив, що розрахунок за фактичний обсяг послуги наданої у розрахунковому періоді травень 2025 року повинен бути здійснений до 15.06.2025 року, у червні 2025 року до 15.07.2025 року. Так, враховуючи, що в порушення умов договору та приписів ст. 525 та ст. 526 ЦК України, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати вартості послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за період травень-червень 2025 року не виконав, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 5005264,84 грн визнав обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.
Також місцевий господарський суд встановив, що оскільки відповідач у встановлений договором строк не виконав обов'язку з оплати наданих послуг, його дії є порушенням договірних зобов'язань, і він вважається таким, що прострочив, тобто існують підстави для застосування відповідальності, встановленої статтею 625 ЦК України. Встановивши помилки позивача при обрахунку заявлених до стягнення 3%, суд першої інстанції здійснив власний розрахунок і дійшов висновку, що належною сумою до стягнення є 13735,22 грн у зв'язку з чим частково задовольнив позовні вимоги.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи вимоги процесуального законодавства, суд апеляційної інстанції здійснює перегляд рішення Господарського суду Донецької області від 04.11.2025 року у справі №905/772/25 виключно у межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача, які зводяться до незгоди апелянта із судовим рішенням в частині відмови у стягненні 3% річних.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи у апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.
Згідно зі статтями 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 20396,88 грн.
За приписами ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу. Визначене ч. 2 ст. 625 ЦК України право стягнення 3% річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які через інфляційні процеси матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг). Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 06.05.2025 року у справі №910/16423/23.
Відтак, з огляду на те, що відповідач у встановлений договором строк не виконав обов'язку з оплати наданих послуг, його дії є порушенням договірних зобов'язань, і він вважається таким, що прострочив. Отже, існують підстави для застосування відповідальності, встановленої ст. 625 ЦК України.
Позивач здійснює нарахування 3% річних за прострочення поетапної оплати планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду відповідно до виставлених рахунків та за прострочення оплати за фактичний обсяг наданих послуг.
Так, пункт 3.5. договору передбачає оплату за певні періоди (подекадні), а пункт 3.7. оплату загальної суми за місяць.
Враховуючи, що і передбачені пунктом 3.5. договору подекадні оплати, і визначений пунктом 3.7. договору порядок оплати загальної суми за місяць на підставі актів у цілому опосередковують оплату фактично наданого обсягу послуг на умовах послідуючої оплати у межах одного і того ж самого періоду, їх одночасне застосування є неможливим, оскільки обидва пункти передбачають оплату фактично наданого обсягу послуг у межах одного й того ж періоду, що призвело б до подвійної оплати тих самих послуг (три подекадні платежі плюс один загальний місячний).
Таким чином, правомірним та можливим для перевірки є розрахунок застосованої відповідальності на підстави ст. 625 Цивільного кодексу України за період прострочення виконання спірного грошового зобов'язання за фактичний обсяг наданих послуг у межах визначеного позивачем граничного періоду прострочення.
Вказане питання визначення моменту прострочення оплати для цілей встановлення періоду нарахування заявлених компенсаційних складових у порядку п.3.7. договору було предметом дослідження у судовий справі №905/368/25.
Щодо визначення періоду нарахування заявлених 3% річних з урахуванням відповідних положень договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 01.01.2024 року необхідно звернути увагу на висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 11.03.2024 року у справі №922/1813/23, а саме:
« 5.13. З аналізу ст. 254 ЦК вбачається, що вказана норма, зокрема частини перша-четверта регулюють закінчення строку, який визначений роками, півроком або кварталом року, місяцями, у півмісяця та тижнями, і лише у випадку, коли останній день строку, закінчення якого визначено частинами першою-четвертою цієї статті, припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку, згідно з частиною п'ятою цієї статті, є перший за ним робочий день.
5.14. Водночас правила цієї статті не поширюються на договірні правовідносини сторін, коли ними у свободі договору (стаття 627 ЦК) досягнуто домовленості про призначення кінцевої календарної дати виконання зобов'язання за договором, з огляду на норми частини першої статті 530 ЦК, яка визначає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); статті 629 ЦК, відповідно до якої договір є обов'язковим для виконання сторонами, а також принцип належного виконання зобов'язань, який полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці».
Вказаний висновок також зазначений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.07.2025 року у cправі №905/959/24 за позовом ПрАТ «НЕК «Укренерго») до АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
Суд першої інстанції провівши перерахунок 3% річних за періоди: за зобов'язаннями травня 2025 року з 16.06.2025 року - 31.07.2025 року на суму 2900922,34 грн, за зобов'язаннями червня 2025 року з 16.07.2025 року - 31.07.2025 року на суму 2104342,50 грн, встановив, що розмір цих вимог становить 13735,22 грн.
Колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про обґрунтованість і доведеність позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних саме у розмірі 13735,22 грн, оскільки розрахунок здійснено за належний період та з урахуванням умов договору як пункту 3.5. так і пункту 3.7.
Щодо доводів апелянта, викладених у скарзі, а саме посилання на постанову Верховного Суду від 30.09.2025 року у справі №927/1431/23, то колегія суддів їх відхиляє, оскільки у рішенні від 04.11.2025 року у справі №905/772/25 Господарським судом Донецької області було частково відмовлено у стягнення 3% річних з інших підстав - не у зв'язку з припаданням кінцевої дати строку на вихідний день, а у зв'язку зі здійсненням позивачем нарахувань 3% річних на планову вартість, правильність розрахунку якої не доведено позивачем та враховуючи суперечливість умов договору щодо оплати планової та фактичної вартості послуги за один розрахунковий період.
Крім того обставини справи №927/1431/23 стосувалися іншого договору - договір про надання послуг з передачі електричної енергії, умови якого їх відміним від тих що визначені у договорі у даній справі.
Згідно ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 86 цього ж кодексу визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Колегія суддів зазначає, що апелянтом по даній справі всупереч приписів ст. 73, 74, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України не доведено факту, а також не надано належних, допустимих і достатніх доказів на підтвердження своєї позиції по справі.
Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм права. Доводи апеляційної скарги вчинені при довільному тлумаченні наявних між сторонами правовідносин і норм права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення Господарського суду Донецької області від 04.11.2025 року у справі №905/772/25 має бути залишене без змін.
Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-79, 126, 129, 240, 269, 270, п.1, ч.1 ст.275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Донецької області від 04.11.2025 року у справі №905/772/25 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено 02.02.2026 року.
Головуючий суддя В.С. Хачатрян
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя О.І. Склярук