21 січня 2026 року м. Харків Справа №910/6280/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Попков Д.О., суддя Хачатрян В.С.
секретаря судового засідання Гаркуша О.Л.
за участю представників сторін:
позивача - Смиковський Є.А. (поза межами приміщення суду) - Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Витяг з наказу №289 від 11.11.2024, довіреність №78/1/5-2 від 02.01.2026, Положення про юридичне відділення ВЧ НОМЕР_1 НГУ
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (вх.№2423П/3) на рішення Господарського суду Полтавської області від 30.10.2025
у справі №910/6280/25 (суддя Байдуж Ю.С., повний текст рішення підписано 30.10.2025)
за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України, АДРЕСА_1 ,
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Максілайн», смт.Гоголеве, Миргородський район, Полтавська область,
про стягнення 496.800,00 грн,
Позивач, Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, звернувся до Господарського суду Полтавської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Максілайн" про стягнення 496.800,00 грн штрафу відповідно до договору від 03.04.2025 за №101/ВОЗ-2025.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 30.10.2025 у справі №910/6280/25 у задоволені позову відмовлено.
Позивач, Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, з вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Полтавської області від 30.10.2025 у справі №910/6280/252 скасувати повністю та ухвалити в нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги просить покласти на відповідача.
Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:
- суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що направлення позивачем зразків товару на лабораторні дослідження, у тому числі за мікробіологічними показниками, не передбачено умовами договору, тоді як пунктом 3.3.2 договору прямо визначено порядок відбору проб та проведення досліджень у разі виникнення обґрунтованої підозри щодо невідповідності товару вимогам якості та безпечності;
- судом не враховано, що поставлений сир не відповідав вимогам ДСТУ 4421:2005, що підтверджено первинними та повторними експертними висновками уповноваженої лабораторії у м. Києві, а отже товар є неякісним у розумінні умов договору;
- суд першої інстанції неправильно ототожнив поняття поставки та прийняття товару, дійшовши висновку, що застосування штрафу можливе лише за умови підписання видаткових накладних, хоча пункт 8.4 договору передбачає відповідальність постачальника за сам факт поставки недоброякісного товару, підтверджений актом приймального контролю та експертними висновками;
- висновок суду про неможливість застосування штрафу у разі відмови замовника від прийняття неякісної продукції, на думку скаржника, нівелює правову природу неустойки як способу забезпечення належного виконання зобов'язання та суперечить умовам договору, якими передбачено, що неякісний товар не зараховується у виконання поставки та підлягає заміні;
- у зв'язку з наведеним апелянт вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи та неправильно застосовано норми матеріального права, що є підставою для скасування рішення та ухвалення нового про задоволення позову.
Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2025 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Медуниця О.Є., суддя Хачатрян В.С.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.11.2025 апеляційну скаргу позивача залишено без руху, в зв'язку з несплатою судового збору у відповідному розмірі.
Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.11.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України; встановлено строк до 23.12.2025 (включно) для учасників справи для подання відзиву на апеляційну скаргу до канцелярії суду разом з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи в порядку ч.2 ст.263 ГПК України; запропоновано учасникам справи до 23.12.2025 (включно) надати до суду заяви, клопотання та заперечення (у разі наявності), з доказами надсилання їх копії та доданих до них документів інших учасникам справи в порядку ч.4 ст.262 ГПК України; призначено справу до розгляду на 21.01.2026. Явку учасників справи визнано не обов'язковою. Витребувано з Господарського суду Полтавської області матеріали справи №910/6282/25.
28.11.2025 на вимогу ухвали на адресу Східного апеляційного господарського суду із Господарського суду Полтавської області надійшли матеріали справи №910/6280/25.
10.12.2025 через систему "Електронний суд" від ТОВ «Максілайн» на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач зазначає, що господарським судом прийнято рішення, яке не суперечить нормам матеріального та процесуального права, а вимоги апелянта є необґрунтованими, безпідставними та надуманими, тому апеляційна скарга, подана апелянтом підлягає залишенню без задоволення, а рішення - залишенню без змін.
Аргументуючи свою позицію у справі, відповідач зазначає, що поставлений ним товар був належної якості, що підтверджується протоколами випробувань та експертними висновками лабораторій, наданими постачальником під час відвантаження продукції. Відповідач наголошує, що умовами договору визначено перелік контрольних заходів при прийманні товару, який включає органолептичні, фізико-хімічні та радіологічні показники, тоді як перевірка за мікробіологічними показниками, на його думку, не передбачена як обов'язкова складова такого контролю. Крім того, відповідач вважає, що до моменту прийняття товару та підписання видаткових накладних продукція перебувала на відповідальному зберіганні замовника і не перейшла у власність позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для застосування штрафу, передбаченого пунктом 8.4 договору. Також відповідач посилається на необхідність зменшення розміру заявленої неустойки як такої, що є надмірною та не підтверджена реальними збитками позивача.
Відповідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.01.2026 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Попков Д.О., суддя Хачатрян В.С., в зв"язку з відпусткою судді Медуниці О.Є.
19.01.2026 через систему "Електронний суд" від ТОВ «Максілайн» на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на інший день, в зв'язку із зайнятістю представника відповідача у іншому судовому засіданні. В обгрунтування клопотання відповідач посилається на те, що представник відповідача ТОВ "Максілайн" - адвокат Мартиненко Юлія Володимирівна не зможе взяти участь у даному засіданні, оскільки братиме участь у засіданні по розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у кримінальному провадженні №72023000110000106 від 15.11.2023 за ч.2 ст.212 КК України, яке буде проходити в Шевченківському районному суді м.Києва 21.01.2026 о 10.00 год.
Розглянувши надане клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України, суд відкладає розгляд справи у разі неможливості її розгляду у призначений час, якщо така неможливість обумовлена обставинами, що перешкоджають розгляду справи.
Разом з тим положення ст.216 ГПК України передбачають, що відкладення є правом, а не обов'язком суду та застосовується лише за наявності об'єктивної необхідності.
Суд звертає увагу, що участь представника в засіданні не є обов'язковою, явка сторін судом не визнавалася обов'язковою, а сторони не позбавлені можливості подати письмові пояснення, документи та інші процесуальні заяви у порядку, визначеному ст.42 ГПК України, або забезпечити участь іншого представника. За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав, які б свідчили про неможливість розгляду справи у призначений час, а тому клопотання про відкладення судового засідання задоволенню не підлягає.
В судовому засіданні 21.01.2026 приймає участь представник позивача - Смиковський Є.А., який підтримав вимоги апеляційної скарги та висловив непогодження із рішенням суду першої інстанції, просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 30.10.2026 у справі №910/6280/25 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Судова колегія зауважує, що в матеріалах справи наявні процесуальні документи сторін, в яких останні висловили свою правову позицію, а також інші документи, необхідні для прийняття обґрунтованого рішення зі спору.
У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч.1 ст.273 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.
Заслухавши в судовому засіданні доповідь судді-доповідача та представника позивача, розглянувши матеріали справи, доводи в обґрунтування апеляційної скарги, в межах вимог, передбачених ст.269 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, між Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (Замовник за договором, позивач по справі) та ТОВ "Максілайн" (Постачальник за договором, відповідач по справі) укладено Договір від 03.04.2025 за №101/ВОЗ-2025, за умовами якого Постачальник в порядку та на умовах визначених цим Договором зобов'язався поставляти Замовнику якісні товари, зазначені у специфікації, зокрема: код ДК021:2015:15540000-5 сирні продукти, а позивач в свою чергу - прийняти та оплатити такі товари (п. 1.1., 1.2. Договору).
При цьому, згідно Преамбули та пункту 12.1. Договору, строк його дії з моменту підписання сторонами і до завершення воєнного стану в Україні, але не довше ніж до 31.12.2025, а в частині оплати за поставлений товар - до повного виконання сторонами узятих на себе зобов'язань.
Іншими умовами Договору сторони визначили наступне:
- відповідно до Специфікації (додаток №1 до Договору), сторони погодили поставку товару у строк до 30.07.2025 загальною кількістю 40.000 кг за ціною 248,40 грн з ПДВ, на загальну суму 9.936.000,00 грн з ПДВ, що відповідає ціні Договору (п. 4.1. Договору);
- якість товару повинна відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів, ДСТУ 4421:2005 та Технічному опису (Додатку № 2 до Договору);
- товар має відповідати вимогам до його якості на момент його передачі Замовнику, а також протягом строку його придатності. Разом з товаром Постачальник повинен передати Замовнику документи, які визначені пунктом 6.5. Договору, в тому числі в частині підтвердження відповідності якості товару: оригінал або належним чином засвідчену копію Протоколу досліджень чи Експертного висновку про відповідність поставленої партії харчового продукту вимогам нормативного документа: ДСТУ, ТУ, ТУУ, ГСТУ, ГОСТ, виданого державною лабораторією, яка може проводити лабораторні дослідження (випробування) для цілей державного контролю на всю партію Товару, та інші (п. 2.1., п. 6.5. Договору);
При цьому, вимоги до відповідних лабораторних та експертних установ, які мають перевіряти відповідність якості товару за територіальним принципом, на даній стадії постачання товару умовами Договору не визначено.
- під час поставки кожної партії товару, Замовник, протягом 2 (двох) робочих днів, проводить обов'язкову перевірку окремих показників якості та безпечності товару, що постачається Постачальником (надалі - Контрольні заходи) (п. 3.2. Договору);
- контрольні заходи включають в себе перевірку безпечності, а саме радіологічними показниками та окремих показників якості - органолептичними та окремими фізико-хімічними показниками, відповідність маркування (етикетування, пакування, тощо) товару, що постачається відповідно до умов цього Договору (п. 3.3 Договору);
- контрольні заходи здійснюються в обов'язковій присутності представника Постачальника. Результати проведення контрольних заходів оформляються актом приймального контролю у 2-ох примірниках, які підписуються представниками Замовника, що здійснювали перевірку та представником Постачальника (п. 3.3.1 Договору);
- якщо під час проведення контрольних заходів за оцінкою Замовника існує обґрунтована підозра (тобто існують факти або інформація, які можуть переконати Замовника, що товар може не відповідати вимогам якості та безпечності за зовнішнім виглядом, іншими органолептичними показниками, невідповідністю маркування або пакування) або встановлено факт, що товар є небезпечним чи непридатним до споживання, зразок такого товару шляхом комісійного відбору зразків (проб), відбирається у відповідності до умов Договору, та направляється до уповноваженої лабораторії, яка може проводити лабораторні дослідження (випробування) для цілей державного контролю, яку визначає Замовник, для проведення лабораторних досліджень. Такими лабораторіями можуть бути лише ті, у яких місцезнаходження зареєстроване у м. Києві.
При невідповідності результатів дослідження, навіть за одним показником, Постачальник протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання результату досліджень, має право звернутись до Замовника щодо проведення повторного відбору зразків (проб) з тієї самої партії у подвійній кількості, яка перебуває у Замовника на відповідальному зберіганні, та направлення до уповноваженої лабораторії, яку визначає Замовник.
Результати повторних досліджень є остаточними, але виключно, якщо вони проводилися за зверненням Постачальника (п. 3.3.2. Договору);
- про відбір зразків (проб) складається акт, який підписується представниками Замовника, представником Постачальника та іншими незацікавленими або компетентними особами (п. 3.9. Договору);
- відібрані зразки (проби) упаковуються і опечатуються присутніми представниками вищезазначених учасників, один з яких залишається у Замовника, другий у Постачальника, а третій - направляється до уповноваженої лабораторії (п. 3.10., п. 3.11. Договору);
- відібрані зразки (проби) продукції, в разі отримання невідповідності результатів досліджень, повинні зберігатися учасниками до вирішення спору про якість продукції (п.3.12. Договору);
- у випадку, якщо відібрані зразки (проби) товару Замовником, які направлені до уповноваженої лабораторії, за показниками якості не співпадають з лабораторними випробуваннями Постачальника, наданими під час поставки товару, вважається, що остаточно правильними результатами являються результати, які отримав Замовник при відборі зразків товару (п. 3.13. Договору);
- крім наведеного, сторони домовилися про не застосування до правовідносин за Договором Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості від 25.04.1966 №П-7(п. 3.15. Договору);
- сторони узгодили технічні вимоги до якості товару, серед яких, в тому числі, визначено необхідність відповідності товару ДСТУ 4421:2005 «Сири тверді» (український асортимент). Технічні умови (CODEX STAN C-1-1966-C-35-1978. NEQ) (Технічний опис до Договору - Додаток №2);
- дата та місце поставки товару зазначається у письмовій заявці Замовника, яка вручається під особистий підпис Постачальнику або надсилається Постачальнику рекомендованим листом або цінним листом з описом вкладеного (п. 6.1. Договору);
- передача (приймання - здача) товару здійснюється в пунктах відвантаження військових частин Національної гвардії України, розташованих у Київській області (п. 6.2. Договору);
- під час проведення контрольних заходів щодо доставленого товару у разі виявлення представниками Замовника порушень вимог щодо якості та безпечності, або маркування, або тари, або упаковки, встановлених вимог у нормативних документах, відомості про такі порушення зазначаються в акті приймального контролю. Такий товар вважається не поставлений та має бути замінений Постачальником протягом 5 робочих днів з дня отримання Постачальником акту приймального контролю (п. 6.9. Договору);
- у разі поставки неякісного (некомплектного) товару або поставки товару з порушенням вимог щодо безпечності або придатності Постачальник сплачує Замовнику штраф у розмірі 20% вартості цього товару. Факт поставки недоброякісного товару підтверджується актом приймального контролю, складеним Замовником та/або протоколами випробувань та/або експертними висновками, виданими уповноваженою лабораторією (п.8.4. Договору);
- у разі поставки товару неналежної якості (що підтверджується протоколами випробувань (експертними висновками) або поставки товару з порушенням вимог щодо тари або упаковки або маркування або комплектності, Замовник має право за своїм вибором використати оперативно-господарську санкцію у вигляді: відмови від оплати товару чи відмови від прийняття та оплати товару із звільненням Замовника від будь-якої відповідальності за такі дії (п. 8.7. Договору).
На виконання умов Договору позивач надав, а відповідач отримав Заявку від 08.04.2025 (4121) на поставку товару - Сиру твердого сичужного за Договором, з визначенням строку поставки, в тому числі: Військовій частині НОМЕР_1 , кількістю 3000 кг, з місцем поставки: АДРЕСА_1 , до 10.04.2025; Військовій частині НОМЕР_2 , кількістю 7000 кг з прийманням товару за адресою: АДРЕСА_1 , до 10.04.2025.
З метою виконання умов Договору відповідач відвантажив товар до Військової частини НОМЕР_1 кількістю 3000 кг та кількістю 7000 кг на загальну суму 2.484.000,00 грн, за місцем поставки АДРЕСА_1 , що вбачається з видаткових накладних від 09.04.2025 за №СК_0000115\3078 та №СК_0000116\3066 та товарно-транспортних накладних наявних у матеріалах справи.
Відповідач, на виконання умов Договору, разом з товаро-супроводжуючими документами на товар, надав позивачу документи, що підтверджують якість товару, зокрема:
- Протокол випробування від 08.04.2025 за №0566 Випробувального центру з підтвердження відповідності ДП «Полтавський регіональний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації» на показник Екстракт аннато (160 b), сиру твердого «Українського», 50% жиру, розмір партії 10.000 кг (а.с. 74);
- Експертний висновок від 07.04.2025 за №001055 п/25 Регіональної лабораторії Держпродспоживслужби в Полтавській області, згідно якого з зазначеної партії товару було проведено випробування на наявність антибіотиків, мікотоксинів, пестицидів, радіонуклідів, токсичних елементів, органолептичні та фізико-хімічні випробування, та встановлено відповідність надісланого зразку від партії товару, що постачалася вимогам ДСТУ 441:2005 (а.с. 75-77);
- Експертний висновок від 08.04.2025 за №001081 п/25 Регіональної лабораторії Держпродспоживслужби в Полтавській області щодо визначення генетично модифікованих організмів (а.с. 77-78);
- Протокол випробувань харчової продукції від 08.04.2025 №2239-2241/25х Науково-дослідного центру випробувань продукції ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» на вміст вітамінів у відібраному зразку зазначеної партії товару (а.с. 78-79).
Під час здійснення приймання партії товару, поставленої за видатковими накладними від 09.04.2025 №СК_0000115\3078 та №СК_0000116\3066, позивачем у присутності уповноваженого представника відповідача Басараб Н.М. було проведено відбір зразків продукції для лабораторного дослідження, що оформлено Актом відбору зразків (проб) від 10.04.2025 №41, складеним відповідно до пунктів 3.2 та 3.9 договору.
За результатами дослідження, виконаного Державним науково-дослідним інститутом з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, який було обрано позивачем як уповноважену лабораторію, встановлено невідповідність поставленого товару вимогам ДСТУ 4421:2005 за мікробіологічним показником БГКП (коліформи) в 0,01 г, що підтверджується експертним висновком від 15.04.2025 №006064п/25.
У подальшому, скориставшись правом, передбаченим пунктом 3.3.2 договору, відповідач звернувся із заявою про проведення повторного відбору зразків. На виконання зазначеного положення позивачем, знову ж за участю представника відповідача Басараб Н.М., було повторно відібрано проби з тієї ж партії товару, про що складено Акт відбору зразків (проб) від 30.04.2025 №54.
Повторне лабораторне дослідження, проведене тією ж установою, підтвердило наявність аналогічної невідповідності вимогам ДСТУ 4421:2005 за тим самим мікробіологічним показником, що відображено в експертному висновку від 06.05.2025 №007005п/25.
За наслідками проведених заходів контролю якості комісією позивача за участю представника відповідача було складено акт приймального контролю, яким рекомендовано не приймати поставлену партію продукції. У зв'язку із цим позивач відмовився від прийняття товару та, посилаючись на пункт 8.4 договору, нарахував відповідачу штраф у розмірі 20% вартості товару, що становить 496.800,00 грн.
Надалі позивач направив відповідачу претензію про сплату зазначеного штрафу від 14.05.2025 №78/1/5-1853-2025, однак вимоги залишилися невиконаними, що й стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Господарський суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 496.800,00 грн за поставку неякісного товару, мотивував своє рішення тим, що проведення позивачем лабораторних досліджень поставленого сиру за мікробіологічними показниками, зокрема щодо БГКП (коліформ), не було прямо передбачено умовами укладеного сторонами договору як складова обов'язкових контрольних заходів при прийманні продукції. Суд зазначив, що направлення зразків до уповноваженої лабораторії відповідно до пункту 3.3.2 договору є обов'язковим лише за наявності обґрунтованої підозри щодо невідповідності товару вимогам якості чи безпечності, тоді як такі обставини на момент поставки належним чином не підтверджені. Крім того, суд виходив з того, що позивач фактично відмовився від прийняття товару та не підписав видаткові накладні, у зв'язку з чим поставка в розумінні договору не відбулася, а застосування штрафу за пунктом 8.4 договору можливе лише у разі фактичної поставки товару, тоді як у даному випадку замовник реалізував право на відмову від прийняття продукції. За таких підстав суд дійшов висновку про необґрунтованість нарахування штрафу та відмовив у позові.
Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.
Предметом даного спору є матеріально-правова вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 496.800,00 грн, нарахованого відповідно до умов договору поставки від 03.04.2025 №101/ВОЗ-2025 у зв'язку з поставкою товару неналежної якості, що не відповідає вимогам ДСТУ 4421:2005, та відмовою замовника від його прийняття.
Під час апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції колегія суддів має перевірити правильність встановлення обставин щодо дотримання сторонами погодженого договором порядку контролю якості продукції, наявності чи відсутності факту поставки товару неналежної якості та правових підстав для застосування передбаченої пунктом 8.4 договору відповідальності у вигляді штрафу, а також надати оцінку висновкам суду першої інстанції щодо тлумачення умов договору та правильності застосування норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
Відповідно до частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст.626 ЦК України).
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 6, 627 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
В даному випадку матеріально правові відносини між сторонами в даній справі склалися в межах договору поставки №101/ВОЗ-2025 від 03.04.2025.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.1, 2 ст.712 ЦК України).
Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ч. 1 ст. 662 ЦК України).
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 ЦК України).
Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар (ч.1 ст.664 ЦК України).
Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам (ч. 1, ч. 3 ст. 673 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.674 ЦК України товар має відповідати вимогам щодо якості у момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлений договором.
Згідно з ч.1 ст.687 ЦК України перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо якості товару здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
При цьому, у разі передання товару неналежної якості покупець має право реалізувати передбачені законом та договором способи захисту, зокрема відмовитися від прийняття такого товару та вимагати застосування встановлених договором наслідків порушення зобов'язання.
В силу приписів ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто неналежне виконання (ст. 610 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Таким чином, у випадку встановлення факту передання покупцеві товару, який не відповідає погодженим умовам щодо якості, сторона, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність у формі та розмірі, визначених договором, у тому числі шляхом застосування штрафних санкцій.
З урахуванням наведених приписів цивільного законодавства, які визначають правову природу договірних зобов'язань, обов'язок постачальника передати товар належної якості, а також правові наслідки порушення таких зобов'язань, колегія суддів переходить до аналізу умов укладеного між сторонами спірного Договору поставки, зокрема положень щодо вимог до якості продукції, порядку здійснення контролю та передбачених договором заходів відповідальності у разі виявлення невідповідності товару встановленим вимогам.
Сторони у договорі поставки від 03.04.2025 №101/ВОЗ-2025 визначили, що товар, який підлягає поставці, має відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів та ДСТУ 4421:2005, а також технічному опису (додаток до договору). При цьому товар повинен відповідати встановленим вимогам якості на момент передачі замовнику, а також протягом строку придатності; разом із товаром постачальник зобов'язаний передати визначені договором товаросупровідні документи.
Також Договором передбачено, що контроль за станом виконання договірних зобов'язань постачальником здійснює замовник та його представники. Під час поставки кожної партії товару замовник протягом 2 робочих днів проводить обов'язкову перевірку окремих показників якості та безпечності (контрольні заходи). Контрольні заходи включають, зокрема, перевірку безпечності за радіологічними показниками, окремі органолептичні та фізико-хімічні показники, відповідність маркування (етикетування, пакування), а також відповідність транспортних засобів вимогам законодавства.
Контрольні заходи здійснюються в обов'язковій присутності представника постачальника; у разі його відсутності вони не розпочинаються. Результати контрольних заходів оформляються актом приймального контролю у 2 примірниках, які підписуються представниками замовника та представником постачальника, а у разі відмови від підписання або відсутності представника постачальника акт складається комісійно (у складі не менше 3 осіб) та надсилається постачальнику у визначений договором строк.
Окремо Договором врегульовано порядок відбору зразків і направлення їх на лабораторні дослідження. Згідно з пунктом 3.3.2 договору, якщо під час проведення контрольних заходів за оцінкою замовника існує обґрунтована підозра, тобто є факти або інформація, які можуть переконати замовника, що товар може не відповідати вимогам якості та безпечності за зовнішнім виглядом, іншими органолептичними показниками, невідповідністю маркування або пакування, або встановлено факт, що товар є небезпечним чи непридатним до споживання, зразок такого товару відбирається комісійно у порядку, визначеному договором (п. 3.9-3.14), та направляється до уповноваженої лабораторії, яку визначає замовник, для проведення лабораторних досліджень. Договором також визначено, що такими уповноваженими лабораторіями можуть бути лише ті, місцезнаходження яких зареєстровано у м. Києві.
При невідповідності результатів дослідження навіть за 1 показником постачальник протягом 10 календарних днів з моменту отримання результатів має право звернутися до замовника щодо проведення повторного відбору зразків з тієї самої партії у подвійній кількості, яка перебуває у замовника на відповідальному зберіганні, та направлення їх до уповноваженої лабораторії, визначеної замовником. Результати повторних досліджень є остаточними за умови, що вони проведені за зверненням постачальника; за відсутності такого звернення остаточними є результати первинних досліджень.
Договором встановлено, що під час проведення контрольних заходів у разі виявлення порушень вимог щодо якості та безпечності, або маркування, або тари, або упаковки, визначених нормативними документами (ДСТУ, СОУ, ТУ, ТУ У), відповідні відомості зазначаються в акті приймального контролю. У такому випадку товар вважається не поставленим та підлягає заміні постачальником протягом 5 робочих днів з дня отримання постачальником акта приймального контролю.
Пунктом 8.4 Договору сторони передбачили, що у разі поставки неякісного (некомплектного) товару або поставки товару з порушенням вимог безпечності або придатності, або з порушенням розділу 2 Договору постачальник зобов'язаний сплатити замовнику штраф у розмірі 20% вартості недоброякісного товару. Договором прямо визначено, що факт поставки недоброякісного товару підтверджується актом приймального контролю та/або протоколами випробувань та/або експертними висновками, виданими уповноваженою лабораторією. Зазначений товар не зараховується постачальнику у виконання поставки і підлягає заміні в строк 5 робочих днів з дня отримання документа щодо невідповідної якості. Сплата штрафу не звільняє винну сторону від виконання зобов'язань за Договором.
Окрім штрафу як виду відповідальності, договором передбачено право замовника у разі поставки товару неналежної якості, підтвердженої протоколами випробувань (експертними висновками), застосувати оперативно-господарську санкцію у вигляді відмови від оплати товару або відмови від прийняття та оплати товару із звільненням замовника від будь-якої відповідальності за такі дії (п. 8.7 Договору).
Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, на виконання умов договору поставки від 03.04.2025 №101/ВОЗ-2025 відповідач здійснив поставку партії товару за видатковими накладними від 09.04.2025 №СК_0000115\3078 та №СК_0000116\3066.
Під час приймання зазначеної партії товару позивачем у присутності представника відповідача Басараб Н.М. проведено відбір зразків (проб) для лабораторного дослідження, про що складено Акт відбору зразків (проб) для проведення досліджень від 10.04.2025 №41 (а.с. 21), як того вимагали умови спірного Договору.
За результатами лабораторного дослідження, проведеного Державним науково-дослідним інститутом з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, оформлено експертний висновок від 15.04.2025 №006064п/25, яким встановлено невідповідність поставленого товару вимогам ДСТУ 4421:2005 за мікробіологічними показниками, БГКП (коліформи) в 0,01 г (а.с. 28-29).
Надалі, за заявою відповідача, поданою у порядку, передбаченому пунктом 3.3.2 договору, позивач за участю представника відповідача Басараб Н.М. повторно відібрав зразки зазначеної партії товару, склавши Акт відбору зразків (проб) для проведення досліджень від 30.04.2025 №54 (а.с. 22).
За результатами повторного лабораторного дослідження, проведеного тією ж лабораторією, складено експертний висновок від 06.05.2025 №007005п/25, яким повторно підтверджено невідповідність товару вимогам ДСТУ 4421:2005 за тим самим мікробіологічним показником, БГКП (коліформи) в 0,01 г (а.с. 30-31).
За наслідками проведених заходів контролю якості комісією у складі представників позивача, за участю представника відповідача, складено Акт приймального контролю, яким запропоновано не приймати партію товару, що постачалася відповідачем (а.с. 23-24). У зв'язку із цим позивач відмовився від прийняття зазначеного товару та нарахував відповідачу штраф у розмірі 20% від вартості товару відповідно до пункту 8.4 договору, що становить 496.800,00 грн.
У подальшому позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату штрафу за поставку неякісного товару від 14.05.2025 №78/1/5-1853-2025 (а.с. 33-35), однак викладені у ній вимоги відповідачем виконані не були.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, колегія суддів виходить з того, що матеріалами справи підтверджується невідповідність поставленої відповідачем партії товару вимогам ДСТУ 4421:2005 за мікробіологічними показниками, а саме щодо наявності БГКП (коліформ) у 0,01 г. Такі обставини встановлені експертним висновком від 15.04.2025 №006064п/25 та повторно підтверджені експертним висновком від 06.05.2025 №007005п/25 , виданими уповноваженою лабораторією у м. Києві, визначеною замовником відповідно до умов договору.
Колегія суддів також враховує, що порядок проведення лабораторних досліджень та повторного відбору зразків здійснено з дотриманням процедури, передбаченої пунктом 3.3.2 договору. Зокрема, первинний відбір проб оформлено Актом від 10.04.2025 №41, а повторний відбір здійснено за заявою відповідача та оформлено Актом від 30.04.2025 №54, після чого результати повторного дослідження набули остаточного характеру у порядку, визначеному договором.
За наслідками встановленої невідповідності товару вимогам якості комісією позивача за участю представника відповідача складено акт приймального контролю, яким запропоновано не приймати поставлену партію продукції. Таким чином, відмова позивача від прийняття товару є реалізацією передбаченого договором способу реагування на поставку продукції неналежної якості, що узгоджується з положеннями пункту 8.7 договору.
При цьому пунктом 8.4 договору прямо встановлено відповідальність постачальника у вигляді штрафу у розмірі 20% вартості товару у разі поставки неякісної продукції, а факт поставки недоброякісного товару підтверджується актом приймального контролю та/або експертними висновками уповноваженої лабораторії. Отже, доводи апеляційної скарги про наявність правових підстав для застосування до відповідача передбаченої договором відповідальності є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки такі висновки ґрунтуються на неправильному тлумаченні умов укладеного між сторонами договору та помилковому застосуванні норм матеріального права.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що проведення позивачем лабораторних досліджень товару за мікробіологічними показниками не передбачено договором як складова контрольних заходів при прийманні продукції, у зв'язку з чим відсутні підстави для застосування штрафу.
Однак колегія суддів зазначає, що умовами договору встановлено обов'язок постачальника передати товар, який відповідає вимогам ДСТУ 4421:2005, а також передбачено порядок направлення зразків до уповноваженої лабораторії у разі виникнення обґрунтованої підозри щодо невідповідності продукції вимогам якості та безпечності (п. 3.3.2 Договору). При цьому матеріалами справи підтверджено, що невідповідність товару встановлена експертними висновками уповноваженої лабораторії у м. Києві, а також повторно підтверджена за результатами повторного дослідження за заявою самого відповідача.
Отже, висновок суду першої інстанції про відсутність договірних підстав для врахування результатів таких досліджень є необґрунтованим.
Суд першої інстанції фактично поставив під сумнів наявність підстав для застосування пункту 3.3.2 Договору, посилаючись на відсутність належно підтвердженої "обґрунтованої підозри" щодо якості товару.
Разом з тим, первинний відбір проб здійснено у присутності представника відповідача та оформлено відповідним актом, а повторний відбір проведено саме за заявою відповідача у порядку, визначеному Договором. Результати повторного дослідження підтвердили невідповідність товару тим самим показникам, що відповідно до умов Договору надає таким результатам остаточного характеру.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що процедура, передбачена пунктом 3.3.2 Договору, сторонами дотримана, а встановлена невідповідність товару вимогам якості є належним чином підтвердженою.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що застосування штрафу, передбаченого пунктом 8.4 Договору, можливе лише у разі фактичної поставки та прийняття товару, тоді як у даному випадку позивач відмовився від прийняття продукції та не підписав видаткові накладні.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що пунктом 8.4 Договору прямо встановлено відповідальність постачальника у разі поставки неякісного товару, а факт поставки недоброякісної продукції підтверджується актом приймального контролю та/або експертними висновками уповноваженої лабораторії. Таким чином, застосування штрафу не поставлено Договором у залежність виключно від підписання видаткових накладних чи переходу права власності на товар.
Крім того, Договором передбачено, що у разі виявлення порушень вимог щодо якості товар вважається не поставленим та підлягає заміні (п. 6.9 Договору), а замовник має право відмовитися від прийняття продукції неналежної якості (п. 8.7 Договору). Отже, відмова позивача від прийняття товару є передбаченим Договором способом реагування, який не виключає застосування встановленої договором відповідальності постачальника.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неправильно витлумачив умови Договору щодо порядку контролю якості та правових наслідків поставки неякісного товару, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для стягнення штрафу, передбаченого пунктом 8.4 Договору.
Заперечення відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів відхиляє з огляду на таке.
Надані відповідачем документи щодо якості продукції, отримані під час відвантаження товару, не спростовують висновків уповноваженої лабораторії у м.Києві, визначеної замовником відповідно до умов Договору, якими двічі підтверджено невідповідність поставленого товару вимогам ДСТУ 4421:2005 за мікробіологічними показниками.
Крім того, відповідач сам скористався правом, передбаченим пунктом 3.3.2 Договору, та ініціював проведення повторного відбору зразків, що підтверджує застосовність встановленої Договором процедури лабораторного контролю. Результати повторного дослідження підтвердили первинні висновки щодо неналежної якості товару.
Посилання відповідача на те, що продукція перебувала у замовника на відповідальному зберіганні та не була прийнята за накладними, не виключає застосування передбаченої пунктом 8.4 Договору відповідальності, оскільки Договір прямо визначає, що факт поставки недоброякісного товару підтверджується актом приймального контролю та/або експертними висновками уповноваженої лабораторії, а не виключно підписанням видаткових накладних.
Також доводи відповідача щодо відсутності збитків не мають вирішального значення для правильного вирішення спору, оскільки заявлена до стягнення сума є договірною неустойкою (штрафом), встановленою сторонами як спосіб відповідальності за порушення зобов'язання щодо поставки товару належної якості.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх доводів і вимог.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.
За результатами апеляційного перегляду колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права та з помилковим тлумаченням умов договору щодо порядку контролю якості продукції і правових наслідків поставки неякісного товару.
Висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи та наявним у матеріалах доказам, зокрема актам відбору зразків, актові приймального контролю та експертним висновкам уповноваженої лабораторії, якими підтверджено невідповідність поставленої продукції вимогам ДСТУ 4421:2005.
За таких обставин апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Полтавської області - скасуванню, із ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача штрафу у розмірі 496.800,00 грн відповідно до пункту 8.4 договору.
Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, необхідно здійснити розподіл судових витрат у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, статтями 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України задовольнити.
Рішення Господарського суду Полтавської області від 30.10.2025 у справі №910/6280/25 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Максілайн» (місцезнаходження: 38310, вул.Гоголя, 68/1, Миргородський район, Полтавська область, смт.Гоголеве, код ЄДРПОУ 45221291) на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) штраф у розмірі 496.800,00 грн відповідно до договору №101/ВОЗ-2025 від 03.04.2025 за поставку неякісного товару.
Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Максілайн» (місцезнаходження: 38310, вул.Гоголя, 68/1, Миргородський район, Полтавська область, смт.Гоголеве, код ЄДРПОУ 45221291) на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) 7.392,39 грн судового збору за подання позовної заяви та 8.942,40 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Доручити Господарському суду Полтавської області видати відповідні накази.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 287-289 ГПК України.
Повна постанова складена 30.01.2026.
Головуючий суддя О.А. Істоміна
Суддя Д.О. Попков
Суддя В.С. Хачатрян