вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"26" січня 2026 р. Справа№ 910/16249/19 (757/56287/17-ц)
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пантелієнка В.О.
суддів: Станіка С.Р.
Доманської М.Л.
секретар судового засідання Дюкарєва І.М.
представники учасників провадження у судове засідання не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу господарського суду м.Києва від 08.08.2025р.
(повний текст складено 15.08.2025р.)
за заявою фізичної особи ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України
у справі №910/16249/19(757/56287/17-ц) (суддя Мандичев Д.В.)
за позовом ОСОБА_2
до ОСОБА_1
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство (далі - АТ) "Фортуна-Банк"
про стягнення заборгованості
в межах справи №910/16249/19
за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність
Ухвалою господарського суду м.Києва від 08.08.2025р. у справі №910/16249/19(757/56287/17-ц) відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою, 20.08.2025р. ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нове рішення, яким задовольнити заяву та скасувати заходи у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, вжиті постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2024р. у справі №910/16249/19(757/56287/17-ц) щодо громадянина України ОСОБА_1 .
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу господарського суду м.Києва від 08.08.2025р. у справі №910/16249/19(757/56287/17-ц) залишити без змін.
22.09.2025р. до апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи листа-запрошення на отримання бізнес-візи від 20.08.2025р.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2025р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду м.Києва від 08.08.2025р. у справі №910/16249/19(757/56287/17-ц) та призначено її розгляд на 24.11.2025р.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2025р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду м.Києва від 08.08.2025р. у справі №910/16249/19(757/56287/17-ц) прийнято до свого провадження колегією суддів в іншому складі суду.
24.11.2025р., у зв'язку зі зміною складу суду, розгляд справи не відбувся.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2025р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду м.Києва від 08.08.2025р. у справі №910/16249/19(757/56287/17-ц) призначено до розгляду на 26.01.2026р. о 11 год. 30 хв.
Також, у відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 клопоче про долучення до матеріалів справи доказів та про залишення без розгляду клопотання ОСОБА_1 про приєднання до матеріалів справи листа-запрошення на отримання бізнес-візи від 20.08.2025р.
Колегія суддів відхиляє клопотання ОСОБА_1 про приєднання до матеріалів справи листа-запрошення на отримання бізнес-візи від 20.08.2025р., як необґрунтоване, оскільки цей лист-запрошення не був предметом розгляду в суді першої інстанції і не слугує будь-яким доказом порушення судом першої інстанції приписів закону при постановленні оскаржуваної ухвали.
Також, колегія суддів відхиляє клопотання ОСОБА_2 про долучення доказів, оскільки зазначена інформація щодо вказаних судових рішень є загальновідомою, їх тексти містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а відтак таку інформацію не можна вважати додатковими доказами по справі. Щодо іншого документу, а саме копії Довідки МСЕК серії 12 ААВ №298742 від 20.06.2022р., то вона не стосується суті спору, і вже наявна в матеріалах справи, а відтак такий документ також не можна вважати додатковим доказом по справі. Крім того, в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення.
Крім того, колегія суддів залишає без розгляду клопотання ОСОБА_2 про залишення без розгляду клопотання ОСОБА_1 про приєднання до матеріалів справи листа-запрошення на отримання бізнес-візи від 20.08.2025р., оскільки таке клопотання відповідача було відхилено апеляційним судом.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 та ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ст.13 ГПК України).
Рішенням господарського суду м.Києва від 10.11.2021р. у справі №910/16249/19(757/56287/17-ц) позовні вимоги задоволено повністю; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 670 750 (шістсот сімдесят тисяч сімсот п'ятдесят) дол. США 00 центів, 56 343 (п'ятдесят шість тисяч триста сорок три) дол. США 00 центів, 8 420,00 грн. судових витрат по сплаті судового збору.
23.12.2021р. на виконання рішення господарського суду м.Києва №910/16249/19(757/56287/17-ц) від 10.11.2021р. видано наказ.
12.03.2024р. до господарського суду м.Києва надійшло подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Татарченко Владислава Геннадійовича про обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи ОСОБА_1 .
Ухвалою місцевого суду від 15.03.2024р. було відмовлено у задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Татарченко В.Г. про обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 до моменту фактичного виконання рішення господарського суду м. Києва по справі №910/16249/19(757/56287/17-ц).
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2024р. апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Татарченка Владислава Геннадійовича, до якої приєдналась ОСОБА_2 , було задоволено; ухвалу господарського суду м.Києва від 15.03.2024р. у справі №910/16249/19(757/56287/17-ц) скасовано та прийнято нове судове рішення, яким задоволено подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Татарченка Владислава Геннадійовича про обмеження у праві виїзду за межі України; тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , до повного виконання зобов?язань, покладених на нього у відповідності до рішення господарського суду м.Києва від 10.11.2021р. у справі №910/16249/19(757/56287/17-ц), без вилучення паспорту громадянина України для виїзду за кордон; стягнуто з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Татарченка Владислава Геннадійовича судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3 028,00 грн.; видачу наказу доручено господарському суду м.Києва. Справу №910/16249/19(757/56287/17-ц) повернуто до господарського суду м.Києва.
10.01.2025р. до господарського суду м.Києва надійшла заява фізичної особи ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
Ухвалою господарського суду м.Києва від 22.01.2025р. у справі №910/16249/19(757/56287/17-ц), залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2025р., було відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
21.07.2025 до господарського суду м.Києва надійшла заява фізичної особи ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
Ухвалою господарського суду м.Києва від 28.07.2025р. у справі №910/16249/19(757/56287/17-ц) було призначено заяву фізичної особи ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України до розгляду; викликано у судове засідання ОСОБА_1 та приватного виконавця Татарченко В.Г., або їх представників; постановлено приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Татарченку Владиславу Геннадійовичу у строк до 07.08.2025рр. (включно) подати суду письмові пояснення щодо поданої ОСОБА_1 заяви про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, а також відомості щодо розміру стягнутого боргу з боржника у межах виконавчого провадження НОМЕР_2; постановлено ОСОБА_1 у строк до 07.08.2025р. (включно) надати суду відомості щодо розміру погашення заборгованості у межах виконавчого провадження НОМЕР_2.
Розгляднувши заяву про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, апеляційний суд зазначає наступне.
Статтею 337 ГПК України визначено, що тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.
Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.
Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Отже, Законом України "Про виконавче провадження" закріплено право державного або приватного виконавця, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України.
Апеляційний суд наголошує, що Закон України "Про виконавче провадження" є спеціальною нормою права, якою врегульовано умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню. Тобто вказаним Законом врегульовано права та обов'язки осіб, на правовідносини яких розповсюджується дія такої норми права. Відтак якщо спеціальною нормою права (пунктом 19 частини третьої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження") передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів, то обмеження виконавця у такому праві означатиме порушення прав виконавця, які визначені спеціальною нормою права, а саме Законом України "Про виконавче провадження".
Крім того, Північний апеляційний господарський суд у постанові від 10.07.2024р. у справі №910/16249/19(757/56287/17-ц) при розгляді подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Татарченка Владислава Геннадійовича про обмеження громадянина України ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України зауважив, що багаторазове перетинання скаржником державного кордону, а також перебування його за кордоном протягом певного періоду часу потребує значних грошових коштів, які могли би бути витрачені на погашення наявної в ОСОБА_1 заборгованості перед ОСОБА_2 . При цьому, суду не надано доказів того, що виїзд боржника за кордон носив діловий характер, був пов'язаний з виконанням боржником своїх службових чи трудових обов'язків або волонтерською діяльністю тощо.
Так, звернувшись до місцевого суду з даною заявою про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, заявник наголосив на зміні обставин, що стали підставою для вжиття заходів виконання рішення суду, вжиття ним добровільних заходів з погашення боргу за рішенням суду, що свідчить про відсутність ухилення від виконання судового рішення. Крім того, боржник звернув увагу на неможливість запропонувати інші заходи з погашення боргу та на те, що у період з 01.12.2023р. по 03.06.2025р. останній не здійснював перетинання державного кордону. У той же час, необхідність скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України пов'язана з об'єктивними обставинами щодо проживання п'ятьох дітей боржника поза межами України, троє з яких є неповнолітніми та малолітніми.
У справі "Гочев проти Болгарії" ("Gochev v. Bulgaria" від 26.11.2009) Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції, і, по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування). При цьому, при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів необхідно пам'ятати, що таке обмеження може бути виправдане лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості; проте, навіть якщо зазначене обмеження свободи пересування було виправданим з самого початку, воно може стати непропорційним і таким, що порушує права людини, якщо воно автоматично продовжуватиметься протягом тривалого періоду. Тому застосування такого обмеження має періодично переглядатися судом з метою з'ясування доцільності його подальшого застосування, причому обсяг судового розгляду повинен дозволити суду взяти до уваги всі фактори, у тому числі й ті, що стосуються пропорційності такого обмеження.
З матеріалів справи вбачається, що 04.06.2025р. боржник звернувся до приватного виконавця Татарченка Владислава Геннадійовича із заявою про винесення постанови про звернення стягнення на дохід, так як з 27.02.2025р. працевлаштований у ТОВ "Паливна енергетична компанія "Фактор", де обіймає посаду директора з комерційних питань, та отримує заробітну плату.
17.06.2025р. приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Татарченком Владиславом Геннадійовичем виніс постанову №72323503 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якою постановив звернути стягнення на доходи боржника у розмірі 20% доходів щомісяця, які виплачує (нараховує) боржнику Товариство з обмеженою відповідальністю "Паливна енергетична компанія "Фактор".
Крім того, 26.03.2025р. приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Татарченко Владислав Геннадійович виніс постанову №72323503 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якою постановив звернути стягнення на доходи боржника у розмірі 20% доходів щомісяця, які виплачує (нараховує) боржнику Приватне акціонерне товариство "Коростенський завод хімічного машинобудування".
Отже, за доводами заявника, розмір його заборгованості перед кредитором у справі №910/16249/19(757/56287/17-ц) зменшується внаслідок активних дій, спрямованих на погашення боргу.
Місцевим судом було вірно зауважено, що при дослідженні наявності підстав для скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України підлягає встановленню не тільки сам по собі факт відсутності ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, але й співмірність обсягу вже виконаних зобов'язань із загальним залишком боргу.
Водночас, як вбачається з долучених заявником місцевому суду доказів, за період із 09.04.2025р. до 29.07.2025р. фактично боржником сплачено в рахунок погашення заборгованості у виконавчому провадженні №72323503 грошові кошти в сумі 17 217,20 грн.
При цьому, загальний розмір кредиторської заборгованості боржника перед ОСОБА_2 в межах даної справи становить 727 093 дол. США 00 центів.
Здійснюючи оцінку наведених заявником доводів на предмет співмірності обсягу виконаних боржником зобов'язань із погашення боргу на суму 17 217,20 грн. за рішенням господарського суду м.Києва від 10.11.2021р. у справі №910/16249/19(757/56287/17-ц), порівняно зі встановленою судом сумою боргу 727 093 дол. США 00 центів, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду про непропорційність суми погашеного боргу його залишку задля можливості констатувати наявність достатніх підстав для скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
У своїй практиці ЄСПЛ неодноразово приходив до висновку про те, що виконання судового рішення є обов'язковим етапом реалізації права на справедливий суд (Рішення у справах "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997, "Півень проти України" від 29.06.2004).
У той же час, наразі рішення господарського суду м.Києва від 10.11.2021р. у справі №910/16249/19(757/56287/17-ц) залишається тривалий час майже повністю не виконаним.
Місцевий суд законно і обґрунтовано відмовив ОСОБА_1 у задоволенні заяви про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг, зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 255, 270, 275, 276, 282, 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду м.Києва від 08.08.2025р. у справі №910/16249/19(757/56287/17-ц) - без змін.
Справу №910/16249/19(757/56287/17-ц) повернути до господарського суду м.Києва.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Головуючий суддя В.О. Пантелієнко
Судді С.Р. Станік
М.Л. Доманська