вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"20" січня 2026 р. Справа № 910/8916/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Демидової А.М.
суддів: Ходаківської І.П.
Владимиренко С.В.
за участю секретаря судового засідання: Мельничука О.С.
за участю представників учасників справи:
від позивача: Ракоїд М.Ю.
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Горбуд"
на рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2025 (суддя Сівакова В.В.)
у справі № 910/8916/25 Господарського суду міста Києва
за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Горбуд"
про стягнення 331 200,00 грн
Короткий зміст і підстави позовних вимог
У липні 2025 року Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області (позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Горбуд" (відповідач) про стягнення 331 200,00 грн неустойки.
Позовні вимоги мотивовано тим, що між сторонами було укладено договір № 12к-23 про закупівлю робіт з капітального ремонту багатоквартирного житлового будинку по вул. Паркова, 2, в смт Бородянка Бучанського району Київської області від 19.09.2023 (далі - Договір). На виконання умов Договору позивач здійснив попередню оплату в розмірі 18 000 000,00 грн, що підтверджується випискою з рахунку. Згідно з умовами Договору відповідач мав погасити попередню оплату шляхом виконання робіт у строк до 15.05.2024. Використана відповідачем попередня оплата була погашена 21.11.2024 на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в). У зв'язку із цим, позивач направив відповідачу претензію № 2907/01с/02 від 31.12.2024 з вимогою повернути сплачену попередню оплату та здійснити сплату неустойки за прострочення виконання договірних зобов'язань. У зв'язку з непогашенням відповідачем використаної попередньої оплати у встановлений строк, позивач на підставі п. 16.2 Договору (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 01.04.2024 № 3.1) нарахував та заявив до стягнення з відповідача неустойку в розмірі 331 200,00 грн за період з 16.05.2024 по 15.11.2024.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.09.2025 у справі № 910/8916/25 позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Горбуд" на користь Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області 276 000,00 грн неустойки, 3 312,00 грн витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено повністю.
Рішення суду мотивовано тим, що у відповідача виникло зобов'язання повернути позивачу суму невикористаної попередньої оплати з наступного дня після спливу строку її погашення, тобто з 16.05.2024; відповідач, у порушення умов Договору, зобов'язання щодо повернення позивачу невідпрацьованої попередньої оплати у вставлений Договором строк не виконав, а отже, є таким, що прострочив виконання зобов'язання, відтак відповідач повинен сплатити позивачу неустойку, яка, за розрахунком суду, підлягає нарахуванню на суму 15 000 000,00 грн (попередня оплата без ПДВ) за період з 16.05.2024 по 15.11.2024.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із рішенням Господарського суду міста Києва від 24.09.2025 у справі № 910/8916/25, Товариство з обмеженою відповідальністю "Горбуд" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати як таке, що ухвалене із порушенням норм матеріального права, зокрема положень статей 525, 526 та 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
За доводами скаржника, відповідач не допустив порушень Договору, а станом на 15.05.2024 кошти попередньої оплати були використані підрядником (відповідачем) відповідно до умов Договору, строки виконання робіт на об'єкті будівництва згідно з календарним планом не порушено; після внесення змін до Договору та приведення його у відповідність до положень Податкового кодексу України (далі - ПК України) сторонами було підписано акти приймання виконаних будівельних робіт у листопаді 2024 року, з подальшим їх коригуванням сторонами відповідно до положень законодавства та укладених додаткових угод без ПДВ у червні 2025 року; суд безпідставно ототожнив такі поняття, які використовуються в Договорі, як "невикористана сума попередньої оплати" та "невідпрацьована сума попередньої оплати", що призвело до неправильного застосування положення п. 16.2 Договору та стягнення неустойки з розрахунку 0,01 % від всієї суми попередньої оплати.
На переконання скаржника, відповідач вжив усіх залежних від нього заходів для вчасного підписання актів виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) на вже виконані роботи, а тому на підставі ст. 218 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та відсутності умисних дій щодо порушень умов Договору, він вважається таким, що належними чином виконував свої договірні зобов'язання.
Скаржник вказував, що судом було неправильно застосовано положення п. 12.7 та 16.2 Договору щодо обов'язку підрядника повернути невикористану суми попередньої оплати в строк п'ять місяців; пункти Договору не встановлюють строку для повернення невикористаної суми попередньої оплати; судом не досліджувалося питання користування коштами позивача, за яке передбачена відповідальність у розмірі 0,01 % від суми невикористаної попередньої оплати за кожен день затримки повернення замовнику; судом не встановлювалося, яка ж сума грошових коштів попередньої оплати не використана чи не відпрацьована була відповідачем станом на 15.05.2024, та якою сумою позивача користувався відповідач з 16.05.2024 до 15.11.2024.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2025 (колегія суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Ходаківської І.П., Владимиренко С.В.) задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Горбуд" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2025 у справі № 910/8916/25; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Горбуд" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2025 у справі № 910/8916/25; зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2025 у справі № 910/8916/25 до закінчення його перегляду в апеляційному порядку; розгляд апеляційної скарги призначено на 16.12.2025 о 10:20.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2025 продовжено строк розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Горбуд" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2025 у справі № 910/8916/25; відкладено розгляд апеляційної скарги на 20.01.2026 об 11:20.
Позиції учасників справи
Позивач подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін, зазначаючи, що судом першої інстанції належним чином обґрунтовано своє рішення, що відповідач у визначені в Договорі строки не підтвердив виконання підрядних робіт на суму сплаченої позивачем попередньої оплати у визначені Договором строки.
Відповідач, у свою чергу, подав до Північного апеляційного господарського суду відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якому наголошує на тому, що з аналізу п. 16.2 Договору вбачається, що відповідальність відповідача настає лише в разі, якщо ним було порушено строки повернення невідпрацьованих (невикористаних) ним коштів попередньої оплати, а не строки погашення використаних сум попередньої оплати шляхом складення актів приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в; умовами Договору не встановлено визначення сторонами строків повернення невикористаної суми попередньої оплати, що вказує, що такі строки визначаються відповідно до загальних положень ч. 2 ст. 530 ЦК України; позивач не заявляє вимог про повернення коштів попередньої оплати, що вказує на те, що відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України відсутні підстави вважати, що у відповідача виник обов'язок як для повернення суми попередньої оплати у строк до 15.05.2024.
Позивачем подано до Північного апеляційного господарського суду клопотання про долучення постанови у подібній справі.
Відповідач подав до Північного апеляційного господарського суду заяви від 16.12.2025 та від 19.01.2026 про розгляд справи без його участі, в яких просить суд розглянути дану справу за апеляційної скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Горбуд" без участі представника відповідача - апелянта.
Явка представників учасників справи
У судове засідання 20.01.2026 з'явився представник позивача.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Відповідач належним чином повідомлений судом про дату, час і місце судового засідання.
Разом із тим, суд враховує зазначені вище заяви відповідача від 16.12.2025 та від 19.01.2026 про розгляд справи без його участі.
Враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась, а неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи аргументи апеляційної скарги і доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів вважає за можливе здійснити перегляд оскаржуваного судового акта в апеляційному порядку без участі в судовому засіданні представника відповідача.
У судовому засіданні представник позивача проти апеляційної скарги заперечував і просив суд залишити її без задоволення.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, 19.09.2023 між Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Горбуд" (підрядник) укладено договір № 12К-23 про закупівлю робіт: з капітального ремонту багатоквартирного житлового будинку по вул. Паркова, 2 в смт Бородянка Бучанського району Київської області (Договір), за умовами якого підрядник зобов'язався відповідно до проектної документації, умов цього Договору та вимог законодавства власними силами та/або залученими силами виконати роботи: "Капітальний ремонт багатоквартирного житлового будинку по вул. Паркова, 2 в смт Бородянка Бучанського району Київської області (згідно коду ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація) (далі - роботи), а замовник - прийняти та оплатити роботи в порядку та на умовах, передбачених даним Договором, за об'єктом робіт, зазначеним у пункті 1.2 цього Договору.
Згідно з п. 3.1 Договору ціна Договору визначається на підставі договірної ціни (додаток № 1 до Договору) i становить 112 743 700,00 грн, у тому числі ПДВ 20 % - 18 790 616,66 грн.
Відповідно до п. 3.4 Договору договірна ціна включає податки, збори та інші обов'язкові платежі до бюджетів, передбачені чинним законодавством України.
Пунктом 11.1 Договору встановлено, що порядок та строки фінансування за цим Договором визначаються чинним нормативно-правовими актами України, умовами цього Договору та узгодженим сторонами протоколом погодження ціни на весь період будівництва, який є невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно з п. 11.2 Договору бюджеті зобов'язання за Договором виникають відповідно до планів фінансування, доведених замовнику від головного/-их розпорядника/-ів бюджетних коштів та інших джерел фінансування в межах бюджетних асигнувань, передбачених планом використання бюджетних коштів (зі змінами).
Відповідно до п. 11.5 Договору роботи виконуються та фінансуються за рахунок бюджетних коштів, передбачених у державному бюджеті, та/або інших джерел, не заборонених законодавством.
Пунктом 12.1 Договору встановлено, що оплата за роботи відбувається шляхом поточних платежів. Проміжні розрахунки за виконані роботи здійснюються замовником на підставі підписаних актів приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми КБ-3) та/або підписаних актів приймання-передачі обладнання. Акти приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми КБ-3), акти приймання-передачі обладнання підписуються замовником за наявності у нього всіх необхідних виконавчих документів. Виконавець надає разом із формами КБ-2в, КБ-3 (у 2-х примірниках) замовнику в паперовому і електронному вигляді (в машинозчитувальному форматі) документи, що підтверджують виконання робіт, всю необхідну виконавчу документацію (сертифікати на застосовані матеріали, паспорти на конструкції та обладнання, акти на приховані роботи, документи, що підтверджують фактичні витрати на відрядження, та ін.), відомість ресурсів, яка підписана головним бухгалтером або керівником підприємства та завірена печаткою (за наявності).
Згідно з п. 12.1.1 Договору акти приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат приймаються замовником по мірі виконання робіт з урахуванням календарного графіка виконання робіт.
Відповідно до п. 12.6 Договору замовник має право здійснювати попередню оплату з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1070 "Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти", в розмірі та на строк, визначених в належним чином оформленому рішенні Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, лише щодо робіт, надання яких здійснюється протягом поточного бюджетного періоду.
Згідно з п. 12.7 Договору попередня оплата здійснюється шляхом спрямування бюджетних коштів на небюджетний рахунок, відкритий в органах Державної казначейської служби України виконавцем, з подальшим використанням зазначених коштів виключно з такого рахунку для цілей, визначених даним Договором. При цьому періодичність перерахування попередньої оплати може бути не частіше один раз на місяць при відсутності непогашеної дебіторської заборгованості у виконавця. Використана попередня оплата погашається на підставі "Актів приймання виконаних будівельних робіт" (форма № КБ-2в), підписаних уповноваженими представниками сторін.
Відповідно до п. 13.1 Договору роботи виконуються підрядником і приймаються замовником згідно з календарним графіком виконання робіт (додаток 2 до даного Договору) та відповідно до умов цього Договору. Про закінчення робіт підрядник письмово повідомляє замовника.
Згідно з п. 13.2 Договору по мірі виконання робіт, але не пізніше як протягом 15 (п'ятнадцяти) робочих днів після закінчення терміну виконання робіт, визначеного в календарному графіку виконання робіт, підрядник передає замовнику акт приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3.
Зобов'язання по складанню усіх необхідних актів та довідок покладається на виконавця.
Замовник протягом 10 (десяти) робочих днів з дати отримання документів, зазначених у п. 13.2 цього Договору, повертає виконавцю підписаний екземпляр або надає йому письмову мотивовану відмову від приймання виконаних робіт. Усунення недоліків підрядник здійснює власними силами та за власний рахунок. Після усунення підрядником в повному обсязі недоліків та за відсутності зауважень, замовник підписує вищезазначені документи (п. 13.3 Договору).
Пунктом 13.6 Договору визначено, що датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття замовником.
Відповідно до п. 16.2 Договору у разі невиконання та/або неналежного виконання зобов'язань за цим Договором виконавець сплачує замовнику наступні штрафні санкції (пеню, штраф, неустойки, збитки тощо), зокрема - за порушення виконавцем строків повернення невідпрацьованих сум попередньої оплати, виконавець за користування грошовими коштами замовника сплачує неустойку в розмірі 0,5 % від суми невикористаної попередньої оплати, з урахуванням ПДВ (ПДВ враховується, якщо виконавець є платником ПДВ), що підлягала поверненню, за кожен день затримки такого повернення.
Згідно з п. 19.1 Договору він вважається укладеним і набирає чинності після підписання сторонами та діє до 31.10.2024, а у частині виконання зобов'язань сторін - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.
Додатковою угодою № 3 від 19.12.2023 до Договору сторонами внесено зміни до п. 12.7 Договору та визначено, що попередня оплата, що не перевищує 30 відсотків вартості робіт, виходячи з лімітів, здійснюється шляхом спрямування бюджетних коштів на небюджетний рахунок, відкритий в органах Державної казначейської служби України виконавцем, з подальшим використанням зазначених коштів виключно з такого рахунку для цілей, визначених даним Договором. При цьому періодичність перерахування попередньої оплати може бути не частіше один раз на місяць при відсутності непогашеної дебіторської заборгованості у виконавця. Використана попередня оплата погашається на підставі "Актів приймання виконаних будівельних робіт" (форма № КБ-2в), підписаних уповноваженими представниками сторін не пізніше п'яти місяців. Підрядник зобов'язується повернути невикористану суму попередньої оплати на рахунок замовника.
Додатковою угодою № 3.1 від 01.04.2024 до Договору сторонами внесено зміни до абз. 5 п. 16.2 Договору та встановлено, що за порушення виконавцем строків повернення невідпрацьованих сум попередньої оплати, виконавець за користування грошовими коштами замовника сплачує неустойку в розмірі 0,01 % від суми невикористаної попередньої оплати, з урахуванням ПДВ (ПДВ враховується, якщо виконавець є платником ПДВ), що підлягала поверненню, за кожен день затримки такого повернення.
Додатковою угодою № 4 від 29.10.2024 сторонами внесено зміни до п. 19.1 Договору та продовжено строк його дії до 31.12.2024.
Додатковою угодою № 5 від 25.11.2024 сторонами внесено зміни до п. 19.1 договору та продовжено строк його дії до 31.12.2025.
Позивач 15.12.2023 на виконання умов Договору перерахував на користь відповідача попередню оплату в розмірі 18 000 000,00 грн (15,96 % від ціни Договору 112 743 700,00 грн) у тому числі ПДВ 3 000 000,00 грн, що підтверджується випискою по рахунку Державної казначейської служби України за 15.12.2023.
21.11.2024 сторонами підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма № КБ-3) та акти приймання виконаних будівельних робіт № 2 та № 4 (форма № КБ-2в), які підтверджують виконання робіт за Договором на суму 20 139 053,34 грн, з яких 3 356 508,89 грн - ПДВ.
30.06.2025 між Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Горбуд" укладено додаткову угоду № 7 до Договору, згідно з якою сторони, посилаючись у тому числі на п. 197.15 ст. 197 ПК України, внесли зміни до п. 3.1 Договору та визначили, що ціна Договору визначається на підставі договірної ціни (додаток № 1 до Договору) і становить 110 898 320,74 грн без ПДВ.
Звертаючись із позовом у даній справі, позивач стверджував, що відповідач не виконав свої зобов'язання за Договором, не погасив використану попередню оплату у встановлений строк, що є підставою для нарахування та стягнення з відповідача неустойки в розмірі 331 200,00 грн.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач наголошував на тому, що свої зобов'язання за Договором виконував належним чином, а тому він на підставі ст. 218 ГК України звільняється від відповідальності за підписання актів приймання виконаних будівельних робіт не в травні 2024 року, а в листопаді 2024 року.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови
Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.
Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є договором підряду.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Позивач 15.12.2023 на виконання умов Договору перерахував на користь відповідача попередню оплату в розмірі 18 000 000,00 грн (15,96 % від ціни Договору 112 743 700,00 грн), у тому числі ПДВ 3 000 000,00 грн, що підтверджується випискою по рахунку Державної казначейської служби України за 15.12.2023.
Сторонами було погоджено, що використана попередня оплата погашається на підставі "Актів приймання виконаних будівельних робіт" (форма № КБ-2в), підписаних уповноваженими представниками сторін (п. 12.7 Договору).
Додатковою угодою № 3 від 19.12.2023 до Договору сторонами внесено зміни до п. 12.7 Договору та визначено, що попередня оплата, що не перевищує 30 відсотків вартості робіт, виходячи з лімітів, здійснюється шляхом спрямування бюджетних коштів на небюджетний рахунок, відкритий в органах Державної казначейської служби України виконавцем, з подальшим використанням зазначених коштів виключно з такого рахунку для цілей, визначених даним Договором. При цьому періодичність перерахування попередньої оплати може бути не частіше один раз на місяць при відсутності непогашеної дебіторської заборгованості у виконавця. Використана попередня оплата погашається на підставі "Актів приймання виконаних будівельних робіт" (форма № КБ-2в), підписаних уповноваженими представниками сторін не пізніше п'яти місяців. Підрядник зобов'язується повернути невикористану суму попередньої оплати на рахунок замовника.
Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Пунктом 13.2 Договору сторони погодили, що по мірі виконання робіт, але не пізніше як протягом 15 (п'ятнадцяти) робочих днів після закінчення терміну виконання робіт, визначеного в календарному графіку виконання робіт, підрядник передає замовнику акт приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3.
Зобов'язання по складанню усіх необхідних актів та довідок покладається на виконавця.
Замовник протягом 10 (десяти) робочих днів з дати отримання документів, зазначених у п. 13.2 цього Договору, повертає виконавцю підписаний екземпляр або надає йому письмову мотивовану відмову від приймання виконаних робіт. Усунення недоліків підрядник здійснює власними силами та за власний рахунок. Після усунення підрядником в повному обсязі недоліків та за відсутності зауважень, замовник підписує вищезазначені документи (п. 13.3 договору).
Пунктом 13.6 Договору визначено, що датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття замовником.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини другої статті 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Згідно із ч. 3, 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до статті 74 ГПК України, покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. Тоді, як суд зобов'язаний надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 904/1017/20).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).
Суд апеляційної інстанції зауважує, що матеріали справи не містять доказів підписання сторонами станом на 15.05.2024 актів виконаних будівельних робіт (форма № КБ-3), обов'язок по складанню яких протягом 15 (п'ятнадцяти) робочих днів після закінчення терміну виконання робіт, визначеного в календарному графіку виконання робіт, був покладений на відповідача.
У зв'язку із цим, колегія суддів критично оцінює доводи скаржника про своєчасне виконання вказаних робіт та непідписання актів саме з вини позивача.
Крім того, колегія суддів зауважує, що доводи скаржника про те, що складення актів приймання виконаних будівельних робіт з ПДВ є порушенням ст. 197 ПК України, а тому викликало необхідність приведення умов Договору у відповідність до його положень, суперечать наявним у матеріалах справах доказам за цей період, а саме підписаним сторонами 21.11.2024 довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма № КБ-3) та актам приймання виконаних будівельних робіт № 2 та № 4 (форма № КБ-2в), які підтверджують виконання робіт за Договором на суму 20 139 053,34 грн, з ПДВ у розмірі 3 356 508,89 грн.
Також суд апеляційної інстанції зазначає, що внесення змін до Договору не перешкоджало відповідачу виконати свій обов'язок за Договором щодо складання актів виконаних будівельних робіт, які підтверджують погашення використаної попередньої оплати, у визначений Договором строк.
Перевіряючи доводи скаржника щодо неправильного застосування місцевим господарським судом положень пунктів 12.7 та 16.2 Договору щодо обов'язку підрядника повернути невикористану суми попередньої оплати в строк п'ять місяців, колегія суддів зазначає таке.
Так, додатковою угодою № 3 від 19.12.2023 сторонами внесено зміни до п. 12.7 Договору та визначено, що попередня оплата, що не перевищує 30 відсотків вартості робіт, виходячи з лімітів, здійснюється шляхом спрямування бюджетних коштів на небюджетний рахунок, відкритий в органах Державної казначейської служби України виконавцем, з подальшим використанням зазначених коштів виключно з такого рахунку для цілей, визначених даним Договором. При цьому періодичність перерахування попередньої оплати може бути не частіше один раз на місяць при відсутності непогашеної дебіторської заборгованості у виконавця. Використана попередня оплата погашається на підставі "Актів приймання виконаних будівельних робіт" (форма № КБ-2в), підписаних уповноваженими представниками сторін не пізніше п'яти місяців. Підрядник зобов'язується повернути невикористану суму попередньої оплати на рахунок замовника.
Додатковою угодою № 3.1 від 01.04.2024 до Договору сторонами внесено зміни до абз. 5 п. 16.2 Договору та встановлено, що за порушення виконавцем строків повернення невідпрацьованих сум попередньої оплати, виконавець за користування грошовими коштами замовника сплачує неустойку в розмірі 0,01 % від суми невикористаної попередньої оплати, з урахуванням ПДВ (ПДВ враховується, якщо виконавець є платником ПДВ), що підлягала поверненню, за кожен день затримки такого повернення.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, сторонами лише 21.11.2024 підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма № КБ-3) та акти приймання виконаних будівельних робіт № 2 та № 4 (форма № КБ-2в), які підтверджують виконання робіт за Договором на суму 20 139 053,34 грн, з яких 3 356 508,89 грн ПДВ.
Тобто використана попередня оплата також не була погашена на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт" (форма № КБ-2в) у строк не пізніше п'яти місяців від травня 2024 року, як про це твердить скаржник як про належне виконання господарського зобов'язання.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Як правильно встановлено місцевим господарським судом, підтвердженням погашення сплаченої позивачем попередньої оплати сторони визначили саме акти виконаних будівельних робіт (форма № КБ-3), обов'язок по складанню яких протягом 15 (п'ятнадцяти) робочих днів після закінчення терміну виконання робіт, визначеного в календарному графіку виконання робіт, був покладений на відповідача відповідно до п. 13.2 Договору.
Отже, відповідач мав використати попередню оплату у строк до 15.05.2024 включно.
Відтак доводи скаржника, що відповідач не допустив порушень Договору, станом на 15.05.2024 кошти попередньої оплати були використані підрядником відповідно умов Договору, строки виконання робіт на об'єкті будівництва згідно з календарним планом не порушено, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.
Враховуючи встановлені вище обставини, підлягають відхиленню за неспроможністю доводи скаржника про недослідження судом першої інстанції питання користування коштами позивача, за яке передбачена відповідальність у розмірі 0,01 % від суми невикористаної попередньої оплати за кожен день затримки повернення Замовнику.
Дослідивши та проаналізувавши погоджені сторонами умови Договору, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими доводи скаржника про ототожнення місцевим господарським судом таких понять, які використовуються в Договорі, як "невикористана сума попередньої оплати" та "невідпрацьована сума попередньої оплати", з огляду на те, що такі поняття є рівнозначними та за умовами Договору відсутні інші юридичні визначення як підстава для застосування п. 16.2 Договору.
Доводи скаржника про невстановлення судом першої інстанції суми грошових коштів, яка була не використана чи не відпрацьована відповідачем станом на 15.05.2024, та якою сумою позивача користувався відповідач з 16.05.2024 до 15.11.2024, відхиляються колегією суддів як такі, що спростовуються мотивувальною частиною судового рішення місцевого господарського суду, який встановив, що відповідач отримав від позивача попередню оплату вартості робіт, які на момент укладення Договору були звільнені від оподаткування ПДВ, у подальшому сторони, уклавши додаткову угоду № 7 від 30.06.2025, виключили суму ПДВ із ціни Договору, у зв'язку із чим суд дійшов висновку, що нарахування неустойки підлягає здійсненню від суми невикористаної попередньої оплати в сумі 15 000 000,00 грн (попередня оплата без ПДВ) за період з 16.05.2024 по 15.11.2024.
З урахуванням зазначеного вище, встановленим є факт невиконання відповідачем визначеного законом обов'язку у встановлений законом строк, чим порушено законні права позивача, а відтак, правомірним є часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 276 000,00 грн неустойки.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, § 54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що в даній справі надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також правильно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку із чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.
За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Судові витрати
У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Горбуд" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2025 у справі № 910/8916/25 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2025 у справі № 910/8916/25.
5. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.
6. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строк, передбачені ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
У зв'язку з тривалими повітряними тривогами та екстреними відключеннями електроенергії по місту Києву, повна постанова складена та підписана - 30.01.2026.
Головуючий суддя А.М. Демидова
Судді І.П. Ходаківська
С.В. Владимиренко