Єдиний унікальний номер 639/1123/25
Номер провадження 22-ц/818/332/26
29 січня 2026 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Мальованого Ю.М.,
суддів: Пилипчук Н.П., Яцини В.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Шевченко В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новобаварського районного суду м. Харкова від 19 травня 2025 року в складі судді Рубіжного С.О. по справі № 639/1123/25 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Харківводоканал» про зобов'язання вчинити певні дії, -
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «Харківводоканал» (далі - КП Харківводоканал») про зобов'язання вчинити певні дії.
Позов мотивовано тим, що він є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
В 2001 році, не усвідомлюючи наслідки, які можуть виникнути, він здійснив односторонній правочин, для можливості здійснювати добровільні благодійні внески.
Вказував, що з відповідачем індивідуального договору (правочину) не укладав, а тому зобов'язання між сторонами відсутні.
15 січня 2025 року він звернувся з заявою про видалення персональних даних із абонентської бази комунального підприємства, проте 30 січня 2025 року у вчиненні вказаних дій йому було відмовлено.
Вважав, що директор ОСОБА_2 належним чином не забезпечив виконання своїх службових обов'язків, чим порушив право відмовитись від одностороннього правочину.
Посилаючись на вказані обставини ОСОБА_1 просив:
відновити його порушене право відмовитись від односторонньої угоди та зобов'язати відповідача видалити його персональні данні з абонентської бази комунального підприємства;
притягнути заступника директора ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності, застосувавши норму п. 6-1 ст. 24 КУпАП - суспільні роботи.
02 квітня 2025 року КП Харківводоканал» подано відзив на позовну заяву, в якому підприємство просило залишити позов без задоволення.
Відзив мотивовано тим, що позивач є власником житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , а тому він несе всі обов'язки щодо його утримання, в тому числі й зі сплати комунальних послуг.
КП «Харківводоканал», як виконавець послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення здійснює обробку персональних даних споживачів в зв'язку з вимогами законодавства до оформлення договірних відносин між споживачами та виконавцями комунальних послуг. Персональні дані споживачів використовуються лише для надання комунальних послуг, які забезпечують для них умови проживання у житлових приміщеннях.
Питання притягнення посадової особи до адміністративної відповідальності не відноситься до спірних правовідносин, які розглядаються в порядку цивільного судочинства.
Ухвалою Новобаварського районного суду м. Харкова від 19 травня 2025 року провадження за позовом ОСОБА_1 до КП «Харківводоканал» в частині притягнення директора ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності закрито.
Рішенням Новобаварського районного суду м. Харкова від 19 травня 2025 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач як власник майна є споживачем послуг, що надає КП Харківводоканал» за адресою: АДРЕСА_1 , а тому у зв'язку з наданням таких послуг відповідач правомірно здійснює обробку персональних даних позивача. Доказів, що ОСОБА_1 у встановленому чинним законодавством порядку відмовився від послуг, які надавало йому КП «Харківводоканал», відсутні, що виключає підстави для задоволення позову.
На вказане судове рішення 17 червня 2025 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, проси скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Апеляційна скарга мотивована відсутністю договірних зобов'язань з КП «Харківводоканал».
У 2001 році він повідомив КП «Харківводоканал» про зміну власника квартири за адресою АДРЕСА_1 . Його персональні дані без жодних зобов'язань були внесені до абонентської бази комунального підприємства для отримання поштової кореспонденції.
Вказував, що Заступник Генерального директора - директор Департаменту збуту КП «Харківводоканал» Ніколаєнко В. необґрунтовано відмовив у задоволенні його заяви про виключення персональних даних, чим порушив ст. 214 ЦК України та дану їм присягу та не забезпечив належним чином виконання основного регламенту та своїх службових обов'язків.
Квартира, в якій він проживає, є його приватною власністю, договори з територіальною громадою він не укладав, що виключає подальші зобов'язання.
Відзив на апеляційну скаргу подано не було.
У судове засідання апеляційного суду сторони-учасник судового розгляду не з'явилися.
Судові повістки-повідомлення про розгляд справи 29 січня 2026 року, надіслані апеляційним судом на адреси сторін-учасників:
ОСОБА_1 отримано 09 липня 2025 року (т.1, а.с. 88);
КП "Харківодоканал" отримано в електронному кабінеті 05 липня 2025 (т.1, а.с 86).
Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність осіб, що не з'явилися, явка яких у судове засідання обов'язковою не визнавалась, оскільки відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з такого.
Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини 1 статті 374 ЦПК України).
Згідно з частинами 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вище вимогам цивільного процесуального законодавства України.
Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 01 грудня 2000 року ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 (а.с. 2).
Листом КП «Харківводоканал» від 29 січня 2025 року № 01-02-05/184-2025, повідомлено, що особовий рахунок № НОМЕР_1 закріплений за квартирою АДРЕСА_1 та оформлено на ОСОБА_1 з 2001 року. Позивача повідомлено, що персональні дані абонентів використовуються для ідентифікації споживачів за особовими рахунками, за якими відбувається облік на нарахування послуг, направлення квитанцій, претензії у разі наявності заборгованості (а.с. 3).
Згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень, рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 24 жовтня 2024 року у справі 639/3728/21, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 17 березня 2025 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Харківводоканал» інфляційні втрати в сумі 2 555,39 грн та 3% річних у сумі 958,28 грн, а всього 3 513,67 грн; у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Харківводоканал» про зобов'язання вчинити певні дії та анулювати особовий рахунок № НОМЕР_1 - відмовлено.
Відповідно до ст. ст. 150, 156, 162 ЖК України власник житлового будинку (квартири), а також члени його сім'ї також зобов'язані утримувати квартиру, сплачувати за комунальні послуги за затвердженими тарифами.
Згідно з ст. 64 ЖК України наймачі несуть рівні обов'язки по сплаті комунальних послуг, повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
За змістом статті 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).
Згідно ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За приписами статті 322 ЦК України на власника покладається тягар утримання майна. Власник несе витрати на утримання належного йому майна, у тому числі витрати, пов'язані з оплатою житлово-комунальних послуг, якщо інше не встановлено договором чи законом.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово- комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках (ч. 2 статті 2 Закону України «Про житлово- комунальні послуги»).
За статтею 12 Закону України «Про житлово- комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Відповідно до статті 23 Закону України «Про житлово- комунальні послуги» одиниця виміру обсягу спожитої споживачем послуги з централізованого водопостачання визначається правилами надання відповідної комунальної послуги, що затверджуються уповноваженим законом органом. Виконавець послуги з централізованого водопостачання повинен забезпечити її постачання безперервно, з гарантованим рівнем безпеки та величини тиску.
Послуга з централізованого водопостачання надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з централізованого водопостачання, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15 та є усталеним у практиці Верховного Суду, зокрема, підтриманий у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 761/48615/18-ц, провадження № 61-14819 св 20, від 09 червня 2021 року у справі № 303/7554/16-ц, провадження № 61-20523св19, від 28 липня 2021 року у справі № 554/7740/17, провадження № 61-13603св19.
За статтею 6 Закону України «Про захист персональних даних» мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних. Обробка персональних даних здійснюється відкрито і прозоро із застосуванням засобів та у спосіб, що відповідають визначеним цілям такої обробки.
Використання персональних даних передбачає будь-які дії володільця щодо обробки цих даних, дії щодо їх захисту, а також дії щодо надання часткового або повного права обробки персональних даних іншим суб'єктам відносин, пов'язаних із персональними даними, що здійснюються за згодою суб'єкта персональних даних чи відповідно до закону. Використання персональних даних володільцем здійснюється у разі створення ним умов для захисту цих даних. Володільцю забороняється розголошувати відомості стосовно суб'єктів персональних даних, доступ до персональних даних яких надається іншим суб'єктам відносин, пов'язаних з такими даними. Використання персональних даних працівниками суб'єктів відносин, пов'язаних з персональними даними, повинно здійснюватися лише відповідно до їхніх професійних чи службових або трудових обов'язків. Ці працівники зобов'язані не допускати розголошення у будь-який спосіб персональних даних, які їм було довірено або які стали відомі у зв'язку з виконанням професійних чи службових або трудових обов'язків, крім випадків, передбачених законом. Таке зобов'язання чинне після припинення ними діяльності, пов'язаної з персональними даними, крім випадків, установлених законом (стаття 10. Закону України «Про захист персональних даних»).
Встановивши, що ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , у якій КП «Харківводоканал» надаються послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, а також, що позивач у встановленому законом порядку з заявами про припинення споживання послуг не звертався, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що КП «Харківводоканал» обґрунтовано відкрито особовий рахунок для обліку наданих комунальних послуг у встановленому законом порядку.
Доводи ОСОБА_1 про відсутність договірних зобов'язань з КП «Харківводоканал» не спростовують факт отримання послуг послуги з централізованого водопостачання та водовідведення від підприємства та відповідно необхідності здійснення обробки його персональних даних споживачів в зв'язку з вимогами законодавства до оформлення договірних відносин між споживачами для надання комунальних послуг.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, фактично зводиться до переоцінки доказів, яким судом надана належна оцінка.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Новобаварського районного суду м. Харкова від 19 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складено 02 лютого 2026 року.
Головуючий Ю.М. Мальований
Судді Н.П. Пилипчук
В.Б. Яцина