Справа № 724/4423/25
Провадження № 2/724/143/26
02 лютого 2026 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді: Ахмедова Р. А.,
за участі секретаря судового засідання: Корневської Є. Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хотині Чернівецької області, в порядку спрощеного судового провадження, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнароний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
08 грудня 2025 року до Хотинського районного суду Чернівецької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Перший Український Міжнароний Банк» (далі «ПУМБ») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовної заяви представник позивача зазначає, що 20.09.2018 на підставі кредитного договору № 2001132002502, укладеного між позивачем та ОСОБА_1 , відповідачу було видано кредитну картку з кредитним лімітом в сумі 1 200 грн, який в подальшому було збільшено до 92 400 грн. Позивач вказує, що відповідач не виконує свої кредитні зобов'язання належним чином протягом тривалого строку, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем станом на 17.08.2025 склала 98 332,52 грн, з яких: 91 593,05 грн - заборгованість за кредитом; 6 739,47 грн - заборгованість за процентами. Зазначає, що ним була направлена на адресу відповідача письмова вимога, проте, заборгованість не була погашена відповідачем у встановлений строк.
Також кредитний договір від 20.09.2018 року № 2001132002502 укладено між сторонами процесу 20.09.2018 року, а платежі відповідач здійснював до 19.07.2025 року, що відображено в розрахунку заборгованості та виписках по рахунку, відповідно строки позовної давності в даному випадку повністю дотримано.
За наведених обставин, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором у сумі 98 332,52 грн та судові витрати в розмірі 2 422,40 грн.
Від відповідача ОСОБА_1 відзив на позовну заяву до суду не надходив.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 11 грудня 2025 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач ОСОБА_1 повідомлена належним чином про розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін шляхом направлення їй за місцем реєстрації копії позовної заяви та ухвали суду про відкриття провадження у справі, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, клопотань про проведення розгляду справи з її викликом в судове засідання не надійшло, правом на подання відзиву на позов відповідач не скористалася, позовна заява з матеріалами надсилалася належним чином, тому суд провів розгляд справи за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов до наступного висновку, встановивши наступні факти та відповідні ним правовідносини.
Судом встановлено, що 20 вересня 2018 року ОСОБА_1 підписала заяву № 2001132002502 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (а. с. 10).
Підписанням цієї заяви ОСОБА_1 беззастережно підтвердила, що приймає публічну пропозицію на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ» - pumb.ua в повному обсязі з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті договору, так і послуг, що можуть бути надані в процесі обслуговування (враховуючи всі зміни).
ОСОБА_1 20.09.2018 відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 та надано кредитну картку № НОМЕР_2 з кредитним лімітом 1 200 грн, розрахунковий день - 30 числа кожного місяці, платіжна дата - 30 числа місяця. Строк дії кредитного ліміту - 12 місяців з дня надання кредитного ліміту. Зі спливом вказаного строку продовжується кожного разу на такий строк у разі відсутності заперечень будь-якої із Сторін.
Реальна річна процентна ставка - 57,70%.
Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом становить 14990,12 грн.
20.09.2018 ОСОБА_1 підписала паспорт споживчого кредиту (а.с.10 зворот), зміст якого узгоджується зі змістом вищевказаної заяви № 2001132002502 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 20.09.2018.
В матеріалах справи міститься роздруківка Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, в редакції, що діє з 06.04.2018 (а.с12 зворот, - 18).
Згідно положень пунктів 2.2.1, 2.2.2 публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в редакції з 06.04.2018, договір вважається укладеним з моменту оформлення Заяви на приєднання Договору, датою набрання чинності визначається Заявою на приєднання Договору.
Пунктом 2.2.3 передбачено, що укладаючи цей Договір, клієнт та банк приймають на себе всі обов'язки та набувають всіх прав, передбачених Договором. В п. 2.2.4., примірник цієї Публічної пропозиції банку на укладення Договору на паперовому носії розміщується у доступних для клієнта місцях надання Банком послуг, а в електронній формі розміщується на сайті банку.
Відповідно до п. 2.2.5 підписанням Заяви на приєднання до Договору, клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення Договору ознайомився з повним текстом Договору, повністю зрозумів його зміст та погоджується зі всіма умовами Договору.
Пунктом 5.1 визначено зобов'язання відповідача, зокрема в п. 5.1.7. своєчасно сплачувати заборгованість по Договору, проценти, комісії, неустойку, а також виконувати зобов'язання з повернення кредиту, в тому числі простроченої заборгованості, на умовах, в строки та в розмірі, що передбачені цим договором.
Згідно наданої довідки про збільшення кредитного ліміту по договору № 2001132002502 ОСОБА_1 17.12.2024 збільшено кредитний ліміт до 92 400 грн. (а.с. 21).
Як вбачається із наданого позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_1 станом на 17.08.2025, відповідач має перед позивачем заборгованість за укладеним кредитним договором в сумі 98 332,52 грн., з яких: 91 593,05 грн. - заборгованість за кредитом; 6 739,47 грн - заборгованість за процентами (а.с.22-26).
У письмовій вимозі (повідомленні) АТ «ПУМБ», адресованій ОСОБА_1 від 20.08.2025 за вих. № KHO-44.2.1/1945 (а.с.18 зворот, 19), яка була відправлена відповідачу рекомендованим листом через відділення поштового зв'язку, позивач вимагає від ОСОБА_1 погасити заборгованість за кредитним договором в строк протягом тридцяти днів з моменту отримання цього листа, що станом на 17.08.2025 становить 98 332,52 грн. В даному повідомленні також зазначається, що у разі невиконання відповідачем вимог, які в ньому містяться, позивач буде змушений застосувати примусове стягнення заборгованості в судовому порядку.
Дослідженні судом письмові докази підтверджують укладення відповідачем кредитних договорів та отримання ним кредитних коштів, а також неналежне виконання відповідачкою умов договору. Розрахунок заборгованості та виписки по рахунку підтверджують існування заборгованості, зазначеної у позовній заяві, які відповідачем не спростовані жодними доказами.
Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.
Відповідно до ст. ст. 526, 1054 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу; за кредитним договором позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до умов Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб відповідач повинен був щомісячно погашати кредит, сплачуючи крім цього відсотки за користування коштами та комісію за обслуговування кредитної заборгованості.
Встановлено, що відповідачка не належним чином дотримувався умов кредитних договорів, внаслідок чого станом на 17.08.2025 в неї виникла заборгованість перед Банком на загальну суму 98 332,52 гривні.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно дост. 1048 цього Кодексу.
За частиною 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З урахуванням приписів ч. 6 ст. 81 ЦПК України обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Доказів того, що ОСОБА_1 сплатила заборгованість за кредитними договорами, а також щодо неправомірності здійснення розрахунку заборгованості за наданими кредитами чи нарахування заборгованості за порушення грошового зобов'язання, суду не надано, також не надано спростування наданого позивачем розрахунку.
З огляду на те, що відповідачем не надано іншого розрахунку заборгованості чи відомості про відсутність такої, суд, приймає вказаний розрахунок позивача, як належний та допустимий доказ.
Суд враховує, що правомірність укладених між сторонами вказаних кредитних договорів як правочинів ким-небудь із сторін не оспорена, тому вони є чинними і обов'язковими для виконання. Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що позивач, вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів а також відсотків та комісії за користування кредитом.
У зв'язку із невиконанням відповідачем зобов'язань за договорами, позивач направив на адресу позичальника письмові вимоги (повідомлення), про дострокове виконання зобов'язань за укладеними договорами з вимогою повернення боргу, однак, відповідач не вчинив жодних дій спрямованих на погашення заборгованості, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором кредиту.
На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за Договорами, що є порушенням законних прав та інтересів АТ «ПУМБ», а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Таким чином, з відповідача на користь Банку підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту та заборгованість за відсотками, нарахованими по кредитним договорам.
Із вищенаведеного вбачається, що позивачем надано суду належні та допустимі докази укладення між сторонами 20.09.2018 кредитного договору № 2001132002502 та отриманням відповідачем кредитних коштів в сумі 1 200 грн., зі сплатою відсотків у розмірі 57,70 % річних.
Статтями 2, 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачена така форма витрат, як плата за обслуговування кредиту, яка визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.
Банк, вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та нарахувань за кредитним договором передбачених підписаною заявою.
Частинами 4, 5 ст. 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Така ж позиція викладена у п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», відповідно до якого, установивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.
Жодних клопотань чи заяв зі сторони відповідача щодо застосування строків позовної данвості до суду не надходило.
Відповідно до частин третьої-четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформованої в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29.
Таким чином, враховуючи вищевикладене та оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором № 2001132002502 від 20.09.2018 року в розмірі 98 332,52 грн., з яких: 91 593,05 грн. - заборгованість за кредитом; 6 739,47 грн - заборгованість за процентами, задовольнивши позовні вимоги в повному обсязі.
Розподіл судових витрат
Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2422,40 гривні.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст. 526,625,626,628,1049,1050,1054 ЦК України та ст. ст. 12, 76-81, 141, 259, 263- 265, 268, 274-279 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Перший Український Міжнароний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнароний Банк» (04070, м.Київ, вул. Андріївська,4 код ЄДРПОУ 14282829) заборгованість у розмірі 98 332 (дев'яносто вісім тисяч триста тридцять дві) гривні 52 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнароний Банк» (04070, м. Київ, вул. Андріївська,4 код ЄДРПОУ 14282829) судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Копію рішення направити сторонам.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Акціонерне товариство «Перший Український Міжнароний Банк» адреса місця знаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська,4 код ЄДРПОУ 14282829.
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено 02 лютого 2026 року.
Суддя: Р. А. АХМЕДОВ