Рішення від 02.02.2026 по справі 726/9/26

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ

Справа № 726/9/26

Провадження №2/726/163/26

Категорія 40

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2026 м. Чернівці

Садгірський районний суд м. Чернівці у складі:

головуючого судді Асташева С. А.,

з участю секретаря судових засідань Сківернічук А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Чернівці, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

До Садгірського районного суду м. Чернівці, через систему «Електронний суд», надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок», від імені та в інтересах якого діє представник, адвокат Гурський Герман Юрійович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у якому представник позивача просить суд стягнути із відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 3512601928-367748 від 10.06.2021 в розмірі 16 437,00 грн, що складається з:

- заборгованості за сумою кредиту: 4 850,00 грн;

- заборгованості за відсотками за користування позикою: 11 587,00 грн.

Представник позивача вказує, що 10.06.2021 між ТОВ «Кошельок» та відповідачкою було укладено договір № 3512601928-367748 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (далі - Договір, кредитний договір), на умовах строковості, зворотності, платності, за яким відповідачка зобов'язавсь повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов та правил, зазначених у договорі. Договір укладений у електронній формі за допомогою веб-сайту (https://koshelok.ua/), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Кошельок» та підписаний відповідачкою одноразовим ідентифікатором - 2490. В «особистому кабінеті» Клієнт отримує гіперпосилання для ознайомлення з офертою щодо укладання договору, оферта, що міститься за гіперпосиланням є пропозицією у розумінні ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», та відповідно до ч. 5 ст. 11 цього ж Закону, включає умови, викладені у правилах надання споживчих кредитів, що є невід'ємною частиною договору, що пропонуються до укладання клієнту.

Відповідно до умов Кредитного Договору, ТОВ «Кошельок» взяло на себе зобов'язання надати ОСОБА_1 кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту, становить 4 850,00 грн; початковий строк кредитування, становить 22 дні; дисконтна відсоткова ставка, становить 2% на добу за початковий строк кредитування (Лояльний період) визначений п. 3.6. п. 3.7. договору; базова процентна ставка, становить 2.2% на добу за продовжений строк користування кредитом визначений п. 3.5., п. 3.6., п. 3.7., п. 3.8. договору. Згідно п. 3.6. та п. 3.7. кредитного договору, строк користування кредитними коштами було продовжено на 90 днів, тобто з 02.07.2021 року до 29.09.2021 року, за ставкою 2,2% на добу.

Також зазначає, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання та перерахував грошові кошти на банківську картку № НОМЕР_1 , яку ОСОБА_1 вказала в особистому кабінеті, однак відповідачка свої зобов'язання за Кредитним договором належним чином не виконала, а лише частково сплатила кошти (150 грн) у рахунок погашення заборгованості за договором.

З наведених підстав просить стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 3512601928-367748 від 10.06.2021 станом на дату подання позову до суду у розмірі 16 437,00 грн, яку підтверджує проведеним розрахунком.

Також просить стягнути із відповідачки понесені судові витрати у справі на оплату судового збору та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Від відповідачки ОСОБА_1 відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором сформовано 31.12.2025 через систему «Електронний суд» та подано до Садгірського районного суду м. Чернівці.

Згідно із відомостями протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вказана справа 02.01.2026 передана на розгляд головуючого судді Асташева С.А.

Ухвалою судді Садгірського районного суду м. Чернівці Асташева С.А. від 05.01.2026 прийнято зазначену вище позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін, судове засідання призначено на 02.02.2026. Також ухвалою суду витребувано докази у справі.

14.01.2026 до суду надійшли витребувані докази у справі від АТ «А-БАНК».

У позові представник позивача просить проводити розгляд даної справи за відсутністю позивача та його представника, не заперечує проти заочного розгляду справи у випадку неявки відповідачки.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, хоча належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи за адресою реєстрації. Про поважні причини неявки суду не повідомила. Жодних клопотань та відзив на позов від неї не надходили.

Згідно з ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки відповідачка належним чином повідомлена та не з'явилася до суду, поважних причин неявки не вказала., суд вважає за можливе провести розгляд справи за її відсутності.

Зупинення і поновлення провадження у справі не здійснювалося.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, оскільки у судове засідання учасники справи не з'явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази, надавши їм відповідну оцінку, доходжу таких висновків.

Фактичні обставини встановлені судом.

Суд встановив, що 10.06.2021 між ТОВ «Кошельок» та ОСОБА_1 укладено договір №3512601928-367748 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, відповідно до п. 1.1 якого, Кредитодавець зобов'язується надати Позичальнику кредит у сумі 4850.00 гривень на засадах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 2 Договору кредит надається строком на 22 дні (лояльний період), однак сторони погодили, що строк Лояльного періоду може бути продовжено Позичальником, шляхом оплати ним протягом Лояльного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування Кредитом.

Кредит надається Позичальнику, згідно його заявки, шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на рахунок, вказании? Позичальником у заявці (п. 2.4 Договору).

У п. 3.4 Договору сторони передбачили, що відповідно до вимог частини 4 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» сукупна вартість кредиту для Позичальника ( у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсотковоі? (процентноі?) ставки за кредитом та вартості всіх послуг, пов'язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням цього Договору за умови дотримання Позичальником Графіку розрахунків, що є Додатком цього Договору, становить 7081 грн, або 146% від суми отриманого кредиту та включає в себе проценти за користування кредитом 2231 грн., або 46% від суми кредиту.

Відповідно до п. 3.5 Договору сторони погоджуються що у випадку користування Кредитом з боку Позичальника більше за визначений Лояльним періодом, встановлении? п.2.1 Договору або додатковими угодами між Сторонами зобов'язання Позичальника за цим Договором продовжуються на весь період користування Кредитом, при цьому у випадку, якщо встановлена п. 3.4 цього Договору Процентна ставка менша ніж 2 (два) відсотки від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, то правила нарахування процентів за Процентною ставкою визначеною п.3.4 Договору скасовуються з моменту початку і?х застосування і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування Кредитом, а саме 2 (два) два проценти за кожен день користування Кредитом, починаючи з дати укладення Договору і до дня повного повернення Кредиту. Таким чином зобов'язання Позичальника по сплаті процентів за користування Кредитом в розмірі 1,85 розповсюджуються на весь період користування Кредитом з моменту укладення цього Договору, при умові врахування в таких зобов'язаннях суми процентів, які були фактично сплачені Позичальником до моменту завершення строку, встановленого п.2.1 Договору.

Зобов'язання щодо повернення основної суми переносяться на наступний день після закінчення Лояльного Періоду, але не більше ніж на 90 днів після закінчення Лояльного Періоду.

З наступного дня після закінчення Лояльного періоду позичальник зобов'язаний сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 730 процентів річних, що становить 2 проценти в день від суми Кредиту за кожен день користування ним( п. 3.7, п. 3.8 Договору).

Відповідно до п.9.1 Договору, цей договір є електронним документом, створеним і збереженим в Інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та перетвореним електронними засобами у візуальну форму.

У п. 9.2 Договору передбачено, що цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання сторонами власних обов'язків за цим Договором.

Позичальниці було надано одноразовий ідентифікатор - 2490 для підписання кредитного договору, шляхом направлення на номер телефону НОМЕР_2 (вказаний під час реєстрації в особистому кабінеті) електронного повідомлення СМС-повідомлення, що підтверджується візуальною формою послідовності дій Клієнта, щодо укладення електронного Договору про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 3512601928-367748 від 10.06.2021 в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства на сайті кредитодавця.

10.06.2021 о 17:51 відбулося підписання Договору клієнтом, тобто акцептування клієнтом умов оферти.

Також позивач додає Графік розрахунків, що міститься у Додатку № 1 До Договору.

До позовної заяви позивач долучив паспорт споживчого кредиту до Договору № 3512601928-367748 від 10.06.20, що містить основні умови кредитування, які ідентичні викладеним умовам у договорі, що підписані сторонами з використанням електронного підпису.

Крім того суду надані Правила надання коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Кошельок».

Даними повідомлення ТОВ «ТАС ЛІНК» підтверджено, що 10.06.2021 о 17:51 через платіжну систему ТОВ «ТАС ЛІНК» було проведено успішне зарахування на карту клієнта НОМЕР_3 грошових коштів у розмірі 4 850,00 грн, тобто здійснено видач кредитних коштів на підставі Договору №3512601928-367748.

Листом АТ «ТАСКОМБАНК» від 18.09.2025 № 40429/47.1. надано підтвердження, що в рамках договору про організацію взаємодії при переказі коштів фізичним особам Банком було здійснено перекази грошових коштів на рахунки одержувачів до яких емітовані електронні платіжні засоби, а саме: 10.06.2021 о 17:51 було проведено успішне зарахування на карту клієнта НОМЕР_3 грошових коштів у розмірі 4 850,00 грн, від ТОВ «Кошельок».

Як вбачається з детального розрахунку заборгованості за договором № 3512601928-367748 від 10.06.2021 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, залишок заборгованості за кредитом ОСОБА_1 станом на 29.09.2021 становить 16 437,00 грн, що складається із: суми прострочених платежів по тілу кредиту 4 850,00 грн та суми по відсотках 11 587,00 грн.

На адресу суду також надійшли витребувані за клопотанням позивача докази у справі від АТ «А-Банк», яке повідомляє що картка № 5375235109833101 емітована на ім'я ОСОБА_1 , а також долучено довідку про рух коштів на рахунку з 09.06.2021 по 11.06.2021, яка підтверджує надходження 10.06.2021 грошових коштів за кредитним договором №3512601928-367748 у розмірі 4850 грн.

Доказів погашення відповідачкою заборгованості перед позивачем за кредитним договором матеріали справи не містять.

Між сторонами виник спір про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Вирішуючи заявлені вимоги, суд враховує, що згідно із положеннями ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно із ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ч.12 ст. 11 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (ст. 12 цього Закону).

У п.6 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію», визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Договір, що укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді, про що вказано також у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 та від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту. За приписами ч.2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Як зазначено вище, спір між сторонами стосується стягнення заборгованості за кредитним договором.

У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов'язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов'язань, а на відповідача - спростувати розмір існуючої заборгованості.

Також у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Під час розгляду справи встановлено, що між сторонами в електронному вигляді було укладено Договір № 3512601928-367748 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 10.06.2021, у якому сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору та визначено: валюту кредитування, суму кредиту, процентну ставку за користування ним і порядок повернення кредиту, строк кредиту. Таким чином укладений між сторонами договір є обов'язковим до виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, свої зобов'язання ТОВ «Кошельок» перед відповідачкою виконав, перерахував обумовлені кредитним договором кошти на вказаний нею рахунок, що підтверджено документально наданими позивачем доказами та отриманими на виконання ухвали суду доказами.

Відповідачка не надала суду допустимих доказів, які б підтверджували ту обставину, що вона не укладала із ТОВ «Кошельок» вказаного вище кредитного договору та не отримувала кредитних коштів на картковий рахунок.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 порушила умови договору щодо своєчасного погашення заборгованості та сплати обумовлених договором платежів, свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, у неї утворилась заборгованість у розмірі 16 437,00 грн, яку позивач підтверджує відповідним розрахунком.

Відповідачка під час розгляду справи не надала альтернативних розрахунків заборгованості за кредитним договором, не спростувала проведеного розрахунку, а тому суд погоджується з розрахунком заборгованості, наданим позивачем.

Розрахунок заборгованості наданий позивачем враховуючи лояльний період кредитування (22 дні) - дисконтна відсоткова ставка, становить 2% на добу за початковий строк кредитування (Лояльний період) визначений п. 3.6. п. 3.7. договору (р. 4. паспорту кредиту, п. 1. п. 2. графіку розрахунків); а також подовжений період (90 днів) - базова процентна ставка, становить 2.2% на добу за продовжений строк користування кредитом визначений п. 3.5., п. 3.6., п. 3.7., п. 3.8. договору (р. 4. паспорту кредиту, п. 4. графіку розрахунків).

Згідно п. 3.6. та п. 3.7. кредитного договору, строк користування кредитними коштами було продовжено на 90 днів, тобто з 02.07.2021 до 29.09.2021, за ставкою 2,2% на добу.

Відповідно до Розрахунку заборгованості відповідач 15.07.2021 на виконання умов договору здійснив часткову оплату на суму 150,00 грн. Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.

Аналогічної позиції притримується Верховний Суд в пункті 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18) зазначено, що: не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами.

Також в Постанові Верховного Суду від 23.12.2020 року по справі № 127/23910/14-ц зазначено, що: часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та або суми санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

ТОВ «Кошельок» не нараховувало жодних процентів після закінчення строку дії Кредитного договору.

Доказів оплати заборгованості за кредитним договором суду не надано.

Висновки суду.

Таким чином, дослідивши матеріали справи суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, враховуючи те, що відповідачка не виконує свої грошові зобов'язання суд вважає, що позов обґрунтований і він підлягає задоволенню, а із відповідачки ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь позивача заявлена та підтверджена документально сума заборгованості за кредитним договором № 3512601928-367748 від 10.06.2021 в розмірі 16 437,00грн.

Розподіл судових витрат.

Також суд вирішує питання судових витрат у справі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422 гривні 40 копійок, із застосуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 у зв'язку із подачею позову в електронному вигляді (платіжна інструкція № 4189 від 16.10.2025), а оскільки позов задоволено у повному обсязі, тому із відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору.

Щодо стягнення із відповідачки понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн суд зазначає таке.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).

Відповідно до частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з частинами першою та четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 137 ЦПК України).

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження судових витрат у заявленому розмірі позивач надає до суду: копію Договору про надання правничої (правової) допомоги від 12.02.2025, укладений між позивачем та Адвокатським бюро «Герман Гурський та партнери» щодо надання правової допомоги у цивільних справах та Додаток до договору про надання правової допомоги від 15 жовтня 2025 року у якому вказаний перелік наданих послуг та їх ціна.

Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

У постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19) та від 30 вересня 2020 року в справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19) викладено правовий висновок про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Розподіляючи витрати, понесені позивачем на юридичну (правничу) допомогу, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують факт надання правничої допомоги адвокатом у справі, однак на думку суд розмір гонорару в даній малозначній справі на суму 10 000 гривень за подання позову, який є однотипними у даній категорії справ, без участі в судових засіданнях є завищеним, виходячи із кількості витраченого часу, тому керуючись принципами справедливості, суд вважає, що з відповідача на користь позивача потрібно стягнути 4 000 гривень у рахунок відшкодування понесених ним витрат на правничу допомогу.

На підставі ст.ст. 42, 61 Конституції України, ст.ст.2, 15, 207, 526, 530, 536, 546, 549, 610 - 612, 625, 633-634, 1048-1050, 1054-1055 ЦК України, керуючись ст.ст.3, 4, 12, 13, 76-81, 141, 211, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок», код ЄДРПОУ: 40842831, місцезнаходження: вул. Антонова, 8А, с. Чайки, Києво-Святошинського району Київської області, 08135, заборгованість за кредитним договором № 3512601928-367748 від 10.06.2021 в розмірі 16 437 (шістнадцять тисяч чотириста тридцять сім) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок», код ЄДРПОУ: 40842831, місцезнаходження: вул. Антонова, 8А, с. Чайки, Києво-Святошинського району Київської області, 08135, понесені судові витрати на оплату судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на правничу допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Судове рішення не проголошувалося в силу ч. 4 ст. 268 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кошельок», код ЄДРПОУ: 40842831, місцезнаходження: вул. Антонова, 8А, с. Чайки Києво-Святошинський район Київська область, 08135.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддя С. А. Асташев

Попередній документ
133716625
Наступний документ
133716627
Інформація про рішення:
№ рішення: 133716626
№ справи: 726/9/26
Дата рішення: 02.02.2026
Дата публікації: 03.02.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Садгірський районний суд м. Чернівців
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (02.02.2026)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 02.01.2026
Предмет позову: про стягнення заборгованості за кредитним договором
Розклад засідань:
02.02.2026 09:30 Садгірський районний суд м. Чернівців