Справа № 643/1587/26
Провадження № 1-кс/643/1246/26
02.02.2026 Слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони східного регіону ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024220000000588 від 09.05.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 366. ч. 2 ст. 369-2 КК України, -
До слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова 30.01.2026 надійшло вищезазначене клопотання прокурора про арешт майна, яке обґрунтоване тим, щослідчим відділом УСБУ в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №22024220000000588 від 09.05.2024 за фактом перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань шляхом службового підроблення, зловживання впливом та заволодіння чужим майном за попередньою змовою групою осіб за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч.2 ст. 190, ч.3 ст. 27 ч.1 ст. 366, ч.2 ст.369-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що до вказаної протиправної діяльності, серед інших осіб, причетний ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .Під час документування злочинної діяльності 09.10.2024 проведено контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, в ході якого ОСОБА_4 передані заздалегідь ідентифіковані грошові кошти в сумі 3900 доларів США, а саме: номіналом 100 (сто) доларів США з наступними серійними номерами: PL09196651Q, PG24910664D, PG24910665D, PG24910653D, PG24910694D, PG24910693D, PL09196615Q, PL09195021Q, PG24910700D, PL09196608Q, PG24910698D, PG24910695D, PG24910648D, PG24910696D, PG24910699D, PL09196609Q, PL09196652Q, MB65468979S, PL09196656Q, PL09196647Q, KF14414757A, KL51245853A, QD03401336A, QD03401338A, QD03401339A, QD03401130A, QD03401123A, QD03401144A, QD03401143A, QD03401131A, QD03401032A, QD03401039A, QD03401038A, QD03401119A, QD03401033A, QD03401023A, QD03401024A, QD03401018A, QD03401012A, QD03401015A, QD03401014A, QD03401019A, QD03401005A, QD03401004A, QD03401010A, QD03401013A, QD03401175A, QD03401199A, QD03401002A, QD03401001A, QD03401369A, QD03401196A, QD03401195A, QD03401176A, PK30002995H, QD03401105A, QD03401104A, QD03401370A, PG24910692D, PG24910691D, PG24910690D.
Разом з цим встановлено, що слідчим відділом УСБ України в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024220000000173 від 08.02.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 114-1, ч.1 ст. 209, ч.1 ст. 358 КК України.В рамках якого 19.11.2025 за фактичним місцем мешкання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 проведено обшук в ході якого, серед іншого, виявлено та вилучено грошові кошти номіналом 100 (сто) доларів США з наступними серійними номерами: QD03401038A, QD03401119A, QD03401033A, QD03401023A, QD03401024A, QD03401018A, QD03401012A, QD03401015A, QD03401014A, QD03401019A, QD03401005A, QD03401004A, QD03401010A, QD03401013A, які визнані речовими доказами у кримінальному провадженні та на які ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_2 від 24.11.2025 накладено арешт.
На підставі ухвали ІНФОРМАЦІЯ_2 від 29.01.2026 відповідно до вимог ч. 1 ст. 159 КПК України проведено тимчасовий доступ до речей, а саме до речових доказів у кримінальному провадженні №22024220000000173 від 08.02.2024 із здійсненням виїмки 14 купюр номіналом 100 (сто) доларів США з наступними серійними номерами: QD03401038A, QD03401119A, QD03401033A, QD03401023A, QD03401024A, QD03401018A, QD03401012A, QD03401015A, QD03401014A, QD03401019A, QD03401005A, QD03401004A, QD03401010A, QD03401013A, які постановою слідчого визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Прокурор зазначає, що вилучені під час тимчасового доступу грошові кошти містять інформацію, яка має значення для розслідування кримінального провадження № 22024220000000588 від 09.05.2024 та має доказове значення, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження в сукупності з іншими доказами.
Прокурор у судове засідання не з'явився, разом із клопотанням подав заяву, в якій просив розглянути клопотання без його участі, клопотання підтримав та просив його задовольнити.
ОСОБА_4 та його представник у судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце розгляду клопотання повідомлені належним чином.
Підстав для визнання явки учасників провадження обов'язковою, слідчий суддя не вбачає, відповідно до ч.1 ст.172 КПК України їх неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Згідно із ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється, у зв'язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, якою визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Абзацом другим ч.1 ст.170 КПК України визначено, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати зокрема: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Вивчаючи правову підставу для накладення арешту на майно, слідчий суддя встановив, що у даному кримінальному провадженні стороною обвинувачення доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення. Вилучення майна під час проведення тимчасового доступу відповідало меті та обставинам кримінального провадження, зазначене майно визнано речовим доказом, а відповідна постанова не була оскаржена чи поставлена під сумнів заінтересованими особами.
Оцінивши надані стороною обвинувачення докази в їх сукупності, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для накладення арешту на майно, вилучене під час проведення тимчасового доступу, з метою забезпечення збереження речових доказів. Існують достатні підстави вважати, що зазначене майно зберегло на собі сліди кримінального правопорушення або містить інші відомості, які можуть бути використані як докази фактів чи обставин, що підлягають встановленню під час кримінального провадження. У зв'язку з цим для підтвердження або спростування доводів сторони обвинувачення необхідним є проведення відповідних слідчих дій з таким майном.
Не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження може у подальшому перешкодити кримінальному провадженню, оскільки є ризик втрати цих речових доказів, що унеможливить встановленню істини по справі. Арешт майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження, негативні наслідки арешту майна, на даному етапі досудового розслідування, виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи власника майна.
Що стосується клопотання прокурора про визначення місця зберігання майна, слід зазначити, що вирішення цього питання знаходиться у виключній компетенції сторони обвинувачення. Більше того, розгляд даного питання не передбачений ч.5 ст.173 КПК України при задоволенні клопотання про накладення арешту на майно.
Керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-173 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора про арешт майна - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, вилучене в ході проведення тимчасового доступу, що належить ОСОБА_4 , а саме на 14 купюр номіналом 100 (сто) доларів США з наступними серійними номерами: QD03401038A, QD03401119A, QD03401033A, QD03401023A, QD03401024A, QD03401018A, QD03401012A, QD03401015A, QD03401014A, QD03401019A, QD03401005A, QD03401004A, QD03401010A, QD03401013A, шляхом заборони права на розпорядження та користування вказаним майном.
У задоволенні клопотання стосовно визначення місця зберігання вилученого майна - відмовити
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду в термін 5 днів з моменту її проголошення. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1