Справа № 643/1176/26
Провадження № 1-кс/643/962/26
28.01.2026 м. Харків
Слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника скарги - адвоката ОСОБА_3 в режимі відеоконференції, розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на постанову старшого слідчого СВ Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_5 від 19.01.2026 у кримінальному провадженні № 12023221170003423 від 28.09.2023, -
встановив:
До слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова 26.01.2026 надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на постанову старшого слідчого СВ Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_5 від 19.01.2026 у кримінальному провадженні № 12023221170003423 від 28.09.2023, в якій заявник скарги просить вказану постанову скасувати та зобов'язати старшого слідчого СВ ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 або іншу уповноважену особу, яка входить в групу слідчих у даному кримінальному провадженні викликати та допитати за участю сторони захисту в якості свідків лікаря-хірурга філії «Університетська лікарня» ХНМУ ОСОБА_6 , лікаря-онколога хірургічного відділення № 5 КНП «МКЛ №13» ХМР ОСОБА_7 , завідувача хірургічного відділення № 6 КНП «МКЛ №13» ХМР ОСОБА_8 , завідувача анестезіологічного відділення з ліжками для інтенсивної терапії КНП «МКЛ №13» ХМР ОСОБА_9 , а також ОСОБА_10 , який станом на вересень 2023 обіймав посаду лікаря-анестезіолога анестезіологічного відділення КНП «МКЛ №2 ім.О.О.Шлімова» ХМР; викликати та допитати в якості експертів начальника КЗОЗ ХЛБСМЕ лікаря судово-медичного експерта вищої кваліфікаційної категорії ОСОБА_11 , завідувача відділу комісійних судово-медичних експертиз ХОБСМЕ лікаря судово-медичного експерта вищої кваліфікаційної категорії ОСОБА_12 , а також лікаря судово-медичного експерта вищої кваліфікаційної категорії відділу комісійних судово-медичних експертиз, доцента кафедри судової медицини та медичного правознавства ім. Засл. Проф. М.С.Бокаріуса ХНМУ, кандидата медичних наук ОСОБА_13 , зобов'язати старшого слідчого СВ Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_5 або іншу уповноважену особу, яка входить до групи слідчих у даному кримінальному провадженні, призначити повторну комісійну судово-медичну експертизу, проведення якої доручити експертам іншого Бюро СМЕ з метою отримання об'єктивних та неупереджених висновків.
В обґрунтування скарги заявник зазначає, що оскаржуваною постановою від 19.01.2026 йому було відмовлено у задоволенні клопотань про допит свідків, допит експертів та призначення повторної експертизи. З постановою не погоджується, у зв'язку з чим звернувся з даною скаргою.
Нормою ч. 3 ст. 26 КПК України врегламентовано, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 303 КПК України визначено, що рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження можуть бути оскаржені на досудовому провадженні заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
У кримінальному провадженні №12022221170003521 від 02.11.2022 підзахисний заявника клопотання - адвокати ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має статус підозрюваного.
Ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 26.01.2026 за скаргою відкрито провадження, призначено дату та час судового розгляду, з ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області витребувано матеріали з Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Харкові) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, матеріали кримінального провадження кримінального провадження № 12023221170003423 від 28.09.2023, за ч. 1 ст. 140 КК України.
Витребувані матеріали надійшли до слідчого судді 27.01.2026 (вх. № 4631/26).
В судовому засіданні заявник скарги підтримав заявлені в скарзі вимоги, виступивши з промовою, у котрій навів аргументи, тотожні викладеним в скарзі. Звернув увагу слідчого судді, що слідчі та процесуальні дії, клопотання про проведення яких він заявляв та отримав відмову, мають важливе значення в кримінальному провадженні для забезпечення всебічного, повного та неупередженого дослідження обставин справи, і зокрема дозволять встановити непричетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення. Повідомив, що відкриття матеріалів кримінального провадження стороні захисту мало місце 16.01.2026, вже після подання зазначених клопотань стороною захисту.
Представник органу досудового розслідування в судове засідання не з'явився, клопотань та заперечень до слідчого судді не надходило.
Заслухавши учасника розгляду матеріалів клопотання, ознайомившись з доводами скарги, дослідивши додані до скарги матеріали, матеріали витребуваного кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
Згідно норми ч. 1 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. 1. ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Згідно положень п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
З постанови старшого слідчого СВ Харківського РУП № 2 Головного управління Національної поліції в Харківській області від 19.01.2026 про відмову у задоволенні клопотання захисника вбачається, що слідчий відмовив у задоволенні клопотань захисника ОСОБА_3 , покликаючись на те, що проведення слідчих дій після повідомлення про завершення розслідування призведе до отримання доказів, які згідно зі ст.ст. 86, 85 КПК України будуть визнані судом недопустимими, оскільки отриманні з порушенням встановленого законом порядку. В обґрунтування свого висновку слідчий посилається на правовий висновок Верховного Суду у постановах у справах № 607/2506/17, № 754/7062/15-к), яким визначено, що відкриття матеріалів іншій стороні є межею, після якої сторона обвинувачення не має права здійснювати збирання доказів.
Постанова слідчого про відмову в задоволенні клопотання має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленими матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст. 110 КПК України).
Згідно норми ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду як джерело права.
Принципи щодо ефективності розслідування наведені в рішенні у справі «Мустафа Тунч і Феджіре Тунч проти Туреччини» [ВП] (Mustafa Tunc and Fecire Tunc v. Turkey) [GC], заява № 24014/05, пункти 169 - 182, від 14.04.2015). В цьому рішенні Суд погодився, що не кожне розслідування обов'язково має бути успішним або дійти висновку, який співпадає з викладом подій скаржника. Проте воно, у принципі, має бути здатним призвести до встановлення фактів справи (див. рішення у справі «Пол та Одрі Едвардс проти Сполученого Королівства» (Paul and Audrey Edwards v. the United Kingdom), заява №46477/99, пункт 71, ЄСПЛ 2002-II).
Слідчим суддею встановлено, що на даний час строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023221170003423 від 28.09.2023 не закінчився, а має місце завершення досудового розслідування.
З цього приводу Верховний Суд у свої постанові від 11.02.2021 у справі № 344/6630/17 виснував, що слідчі дії неможливо проводити після закінчення строку досудового розслідування, але не після завершення досудового розслідування.
Тобто законодавчі обмеження на проведення слідчих (розшукових) перебувають у взаємозв'язку зі строками досудового розслідування, а не з фактом завершення досудового розслідування.
Відтак, проаналізувавши доводи заявника, дослідивши матеріали скарги, матеріали витребуваного кримінального провадження, приходжу до висновку, що завдання кримінального провадження наразі не досягнуто, строк досудового розслідування не закінчився.
Водночас нормою ст. 40 КПК України чітко визначено, що слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
У постанові від 14.02.2023 у справі №405/680/22 Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого стаття 307 КПК України не надає слідчому судді повноваження своєю ухвалою зобов'язувати слідчого, дізнавача чи прокурора прийняти певне рішення під час досудового розслідування, що при цьому не нівелює собою можливість забезпечення судового контролю за досудовим розслідуванням за наявності передбачених законом підстав.
Таким чином, слідчий суддя, розглянувши скаргу в межах питань, які були винесені на його розгляд, дослідивши масив зібраного процесуального матеріалу, беручи до уваги загальні засади кримінального провадження, з метою виконання його завдань в рамках належної правової процедури, прийшов до висновку, що скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а постанова слідчого про відмову в задоволенні клопотання сторони захисту підлягає скасуванню, що в свою чергу кореспондує обов'язок сторони обвинувачення повторно розглянути клопотання захисника про допит свідків, допит експертів та призначення повторної комісійної судово-медичної експертизи.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 26, 56, 91, 93, 110, 284, 303, 304, 306, 307 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Скаргу задоволити.
Постанову старшого слідчого СВ Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_5 від 19.01.2026 у кримінальному провадженні № 12023221170003423 від 28.09.2023 - скасувати.
Зобов'язати старшого слідчого СВ Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_5 повторно розглянути клопотання адвоката ОСОБА_3 , подані 16.01.2026, про допит експертів, про допит свідків, про призначення повторної комісійної судово-медичної експертизи у кримінальному провадженні № 12023221170003423 від 28.09.2023.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошено 02.02.2025 о 11:45.
Слідчий суддя ОСОБА_1