Справа №: 630/1648/25 Провадження № 1-кс/630/10/26
30 січня 2026 року м. Люботин
Слідчий суддя Люботинського міського суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , представника заявниці ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові, скаргу ОСОБА_4 на постанову органу досудового розслідування про закриття кримінального провадження,
установив:
До Люботинського міського суду Харківської області 10.12.2025 надійшла вказана скарга, у якій заявниця зазначає, що 30.08.2024 дізнавачем сектору дізнання відділення поліції №2 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області винесено постанову про закриття кримінального провадження №12024226150000166 за ч.1 ст.129 КК України у зв'язку із відсутністю складу кримінального правопорушення. Копію постанови заявниця отримала лише 03.12.2025 року у приміщенні райвідділу поліції. Постанову вона вважає незаконною, оскільки дізнавач закрив кримінальне провадження на підставі, начебто її заяви про те, що вона ні до кого претензій не має, хоча вона таку заяву до поліції не подавала.
У судовому засіданні представник заявниці адвокат ОСОБА_3 скаргу підтримала та зазначила, що ОСОБА_4 спочатку повідомила її про те, що після закриття кримінального провадження, сусіди знов почали вчиняти щодо неї протиправні дії. Потім, ОСОБА_4 зазначила, що заяву про те, що претензій ні до кого не має, вона не писала. Після цього, вона роз'яснила ОСОБА_4 що вчинення нових кримінальних правопорушень є підставою для звернення із новою заявою до поліції, а фальшування заяви про закриття провадження потребує звернення до органів внутрішньої безпеки поліції або ДБР, але ОСОБА_4 таких звернень не здійснила.
Заявниця у судове засідання не з'явилася.
Начальник сектору дізнання направив до суду матеріали кримінального провадження для огляду.
Вислухавши представника заявниці, дослідивши матеріали скарги та оглянувши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
У провадженні сектору дізнання відділення поліції №2 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області перебувало кримінальне провадження №12024226150000166 від 10.07.2024 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.129 КК України.
Відомості до ЄРДР внесено на підставі ухвали слідчого судді, якою задоволено скаргу ОСОБА_5 та зобов'язано орган досудового розслідування внести до ЄРДР відомості із заяви ОСОБА_4 від 19.06.2024.
Як вбачається з рукописної заяви ОСОБА_4 від 19.06.2024 вона посилається на тривалі конфлікти та неприязливі стосунки із сусідами, у тому числі з ОСОБА_6 , з посланням, серед іншого на погрози з його боку.
26.08.2024 ОСОБА_4 була допитана у якості потерпілої, та надал пояснення про те, що з 2022 року в неї розпочався конфлікт з її сусідом ОСОБА_7 , через користування землею перед під'їздом. Під час конфліктів ОСОБА_8 виражався у її бік нецензурною лайкою але не спричиняв тілесних ушкоджень. Також, ОСОБА_8 не у прямому сенсі слова погрожував їй, але виражався нецензурно.
У матеріалах КП наявна друкована заява ОСОБА_4 , адресована дізнавачу ОСОБА_9 від 30.08.2024 та підписана ОСОБА_4 , про те, що вона у повному обсязі ознайомлена зі ст.477 КПК України про поняття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення. Вона просить перевірку за фактом її звернення не проводити, так як претензій вона не має і не буде мати.
30.08.2024 дізнавач СД відділення поліції №2 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_10 виніс постанову про закриття кримінального провадження №12024226150000166 від 10.07.2024 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.129 КК України у зв'язку із відсутністю події кримінального правопорушення - кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.129 КК України. На обґрунтування постанови вказав, що від ОСОБА_4 отримано заяву, в якій вона повідомила, що просить перевірку за фактом її звернення не проводити, так як претензій вона не має і не буде мати.
Частиною 4 статті 38 КПК України передбачений обов'язок органу досудового розслідування застосувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Статтею 284 КПК України чітко визначені підстави для закриття кримінального провадження.
Кримінальне правопорушення за яким велося досудове розслідування - за частиною 1 ст.129 КК України (погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози), є кримінальним проступком. Відповідно до ч.1 ст.477 КПК України, таке кримінальне провадження ведеться у формі приватного обвинувачення.
Особливістю приватного обвинувачення є те, що кримінальне провадженняу такому випадку може бути розпочате слідчим, дізнавачем, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінального правопорушення, визначеного абз.2 ч.1 ст.477 КПК України - у тому числі й щодо ч.1 ст.129 КК України.
Частиною 4 статті 26 КПК України, передбачено, що кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого. Відмова потерпілого, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
Пункт 7 частини 1 статті 284 КПК України встановлює, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов'язаного з домашнім насильством.
Так, відповідно до п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення. Відповідно до ст.ст.2, 284 КПК України закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження та оцінки слідчим всіх зібраних доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
Згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення). За загальним правилом, визначеним в ч. 1 ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.
Частиною 5 ст. 110 КПК України чітко визначено, що постанова слідчого, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Згідно ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Дослідивши оскаржувану постанову, слідчий суддя приходить до висновку про те, що постанова відповідає вимогам частини 5 ст.110 КПК України.
Надаючи аналіз письмовим поясненням ОСОБА_4 які вона надала у якості потерпілої від 26.08.2024, суд приходить до висновку, що дізнавач вірно прийшов до висновку про відсутність складу кримінального правопорушення.
Також, заява ОСОБА_4 від 30.08.2024 однозначно трактується, як відмова від приватного обвинувачення, що, відповідно до ч. 4 ст. 26 та п. 7 ч.1 ст. 284 КПК України, є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
Підсумовуючи наведене слідчий суддя вважає, що у дізнавача були правові підстави, передбачені не тільки п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, але й ч. 4 ст. 26 та п. 7 ч.1 ст. 284 КПК України для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
Враховуючи викладене, скарга задоволенню не підлягає.
Доказів фальшування заяви від 30.08.2024 ОСОБА_4 не подала.
Окрім того, ОСОБА_4 , у разі вчинення щодо неї кримінального правопорушення після 30.08.2024 не позбавлена права звернутися до поліції із відповідною заявою.
Керуючись ст. ст. 26, 284, 110, 303, 303-307, 309, 372 КПК України, суд -
постановив:
У задоволенні скарги ОСОБА_4 на постанову органу досудового розслідування про закриття кримінального провадження - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 02.02.2026.
Слідчий суддя ОСОБА_1