Справа № 639/646/26
Провадження № 2/639/952/26
02 лютого 2026 року м. Харків
Новобаварський районний суд міста Харкова у складі судді Борисенка О.О.,
розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, заінтересована особа ПАТ КБ Приватбанк», про звільнення майна з-під арешту,
установив:
30.01.2026 до Новобаварського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якій позивач зазначила заінтересованою особою ПАТ КБ Приватбанк» та просить: зняти арешт, накладений 23.05.2018 постановою старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції в Харківській області Грар Юлією Володимирівною; зобов'язати Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції в Харківській області після набрання рішенням законної сили внести відповідні відомості до Єдиного реєстру заборон відчужень об'єктів нерухомого майна про зняття арешту та заборони відчуження належного ОСОБА_2 ; стягнути з Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірсько-Новобаварському відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції понесені судові витрати.
Оглянувши матеріали позовної заяви, суддя доходить висновку, що вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам пунктів 2,4,8 ч. 3 ст. 175, ч. 4, 5 ст. 177 ЦПК України, з огляду на таке.
За змістом ч. 1 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Проте, у позовній заяві позивачем процесуальний статус ПАТ КБ Приватбанк» зазначений, як заінтересована особа.
Відповідно до пунктів 2,4,5,8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Частиною 5 статті 177 ЦПК України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
В порушення зазначених вимог закону, позовна заява не містить: повного найменування учасника справи - ПАТ КБ «Приватбанк»; в прохальній частині позову не зазначене майно, з якого позивач просить зняти арешт; вимога про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення понесених судових витрат заявлена до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова, який не зазначений учасником у цій справі.
Також, на підтвердження викладених у позовній заяві обставин позивач посилається на постанову державного виконавця від 25.06.2018 ВП № 55303249 про повернення виконавчого документу, натомість у додатку до позовної заяви зазначена копія постанови від 25.06.2018 про арешт майна боржника у виконавчому провадженні № 55303249.
Водночас, до позовної заяви не додано жодної копії постанови від 25.06.2018 ВП № 55303249, натомість надана копія постанови від 19.12.2017 ВП № 55303249 про арешт майна боржника, яка не зазначена у переліку документів, що додаються до заяви, й так саме у переліку документів не зазначена копія постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, що долучена позивачем до позову.
Крім того, частиною 4 статті 177 ЦПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до п.п.1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01.01.2026 - 3328,00 грн), що становить 1331,20 грн.
Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
На підтвердження сплати судового збору суду надана квитанція від 27.01.2026 про сплату судового збору у розмірі 1331,20 грн.
Суддя зауважує, що у цій позовній заяві об'єднано дві вимоги немайнового характеру, та судовий збір має бути сплачений за кожну вимогу.
Судовий збір сплачується за такими реквізитами: Отримувач коштів: ГУК Харківська обл./м. Харків/Новобаварський/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок отримувача UA808999980313141206000020658, код класифікації доходів бюджету 22030101.
Крім того, відповідно до п.3 ч.5 статті 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Порядок зняття арешту з майна регулюється ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна боржника або його частини зазначені в ч. 4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» в усіх випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
За роз'ясненнями Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, що містяться в постанові №5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» питання щодо звільнення майна з під-арешту, накладеного державним виконавцем в межах виконавчого провадження, існує два способи здійснення такого права:
- на рішення та дії державного виконавця стороною виконавчого провадження може бути подана скарга, яка підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, крім випадків, коли розгляд таких скарг відбувається за правилами іншого судочинства (наприклад адміністративного);
- особою, яка володіє на підставі закону чи договору майном чи речовим правом на майно, і яка не є стороною виконавчого провадження, подається позов про зняття арешту з майна.
Відповідачами в справі за позовом про зняття арешту (звільнення майна з-під арешту) є боржник і особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби.
Отже, належним відповідачем у справі щодо звільнення майна з під-арешту, є особа, в інтересах якої накладено арешт на майно боржника, а третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - відповідний орган державної виконавчої служби.
Встановивши, що позов пред'явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.
Зазначений висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши що позовну заяву, подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху. Протягом встановленого строку позивачу необхідно усунути вказані недоліки шляхом: подання до суду позовної заяви, яка серед іншого містить: повне найменування учасника справи ПАТ КБ «Приватбанк» та його вірний процесуальний статус; зазначення в прохальній частині позову зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні, зокрема щодо майна, з якого позивач просить зняти арешт, відповідача (відповідачів), яких позивач просить зобов'язати вчинити певні дії та стягнути з них судові витрати; надання суду копій всіх документів, що зазначені у переліку позовної заяви, а саме постанови від 25.06.2018 № 55303249; зазначення у переліку позовної заяви всіх документів, копії яких надані позивачем; подання документу, що підтверджує доплату позивачем судового збору за одну вимогу немайнового характеру у розмірі 1331,20 грн; разом з копіями позовної заяви з копіями доданих документів, відповідно до кількості учасників справи.
Керуючись ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, заінтересована особа ПАТ КБ Приватбанк», про звільнення майна з-під арешту.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.
Суддя Олександр БОРИСЕНКО