Справа № 638/1600/26
Провадження № 1-кс/638/348/26
31 січня 2026 року Шевченківський районний суд міста Харкова в складі:
Слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчої ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань суду клопотання старшого слідчого СВ Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12026221200000212 від 29.01.2026 року стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Краматорськ Донецької області, громадянина України, українця, із середньою освітою, не працевлаштованого, не одруженого, осіб на утриманні немає, не є особою з інвалідністю, без місця реєстрації та проживання, зі слів раніше судимого,
за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, -
До слідчого судді Шевченківського районного суду міста Харкова звернувся слідчий за погодженням з прокурором з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що 29.01.2026 близько 02 години, більш точного часу органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував спільно з знайомим ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у підвальному приміщенні будинку АДРЕСА_1 , де між ними на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник конфлікт, внаслідок чого у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на умисне вбивство ОСОБА_8 тобто умисне протиправне заподіяння смерті останньому.
ОСОБА_5 реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне вбивство ОСОБА_8 розуміючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті ОСОБА_8 і бажаючи їх настання, використовуючи малозначний привід у вигляді неприязного відношення, діючи умисно, протиправно, використовуючи фактор раптовості, зненацька, утримуючи в руці дерев'яний предмет, ззовні схожий на палицю, наніс останньому не менше п'яти ударів в область голови та обличчя, від яких ОСОБА_8 помер. Своїми умисними діями ОСОБА_5 спричинив ОСОБА_8 згідно відповіді на запит ДСУ «ХОБСМЕ» від 30.01.2025 тілесні ушкодження, внаслідок яких настала смерть, а саме: закрита черепно-мозкова травма.
29.01.2026 ОСОБА_5 затримано в порядку п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України.
Згідно вимог ст. ст. 42, 276-278 КПК України 30.01.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у присутності захисника, повідомлено про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Також слідчий зазначає, що метою і підставами застосування запобіжного заходу, згідно з п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, потерпілого, експерта у кримінальному провадженні, будь-якими діями перешкоджати кримінальному провадженню, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Прокурор та слідча в судовому засіданні підтримали внесене клопотання з підстав, викладених у ньому.
Підозрюваний та його захисник не заперечували проти задоволення клопотання прокурора.
Слідчий суддя, розглянувши клопотання, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, встановив наступне.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Кримінальним процесуальним Кодексом України визначено мету, підстави та обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.
Так, відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Крім того, п.5 ч.2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Встановлено, що Харківським РУП №3 ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12026221200000212 від 29.01.2026 року за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України. Процесуальне керівництво здійснює Шевченківська окружна прокуратура міста Харкова.
Згідно Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026221200000212 вбачається, що 29.01.2026 року близько 02 години ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у підвальному приміщенні будинку АДРЕСА_2 , діючи умисно, в ході конфлікту, який виник на грунті раптових неприязних відносин із ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою заподіяння смерті останньому, утримуючи в руці дерев'яну палицю, наніс не менше 5 ударів в область голови та обличчя ОСОБА_8 , внаслідок чого останній помер на місці.
29.01.2026 ОСОБА_5 затримано в порядку п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України.
30.01.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у присутності захисника, повідомлено про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Надані стороною кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, що підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме протоколом огляду місця події від 29.01.2026, в ході якого було виявлено та вилучено змиви речовин біологічного походження з різних поверхонь та дерев'яну палицю, довжиною 1 м 53 см, з нашаруванням речовини бурого кольору; протоколом огляду трупу від 29.01.2026, в ході якого було вилучено змиви речовин біологічного походження; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 та проведеними впізнаннями за участю останнього, в ході якого свідок впізнав чоловіків, які в подальшому були встановлені як ОСОБА_5 - підозрюваний, ОСОБА_8 - потерпілий; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 та проведеними впізнаннями за участю останнього, в ході якого свідок впізнав чоловіків, які в подальшому були встановлені як ОСОБА_5 - підозрюваний, ОСОБА_8 - потерпілий; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , який розповів про обставини звернення до нього ОСОБА_5 та його повідомлення про вчинення кримінального правопорушення; протоколом затримання особи ОСОБА_5 , підозрюваного у вчинення злочину; відповіддю на запит ДСУ «ХОБСМЕ» від 30.01.2025 щодо тілесних ушкоджень, внаслідок яких настала смерть ОСОБА_8 ..
30.01.2026 року ОСОБА_5 та його захисник отримали клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчий суддя також вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме спроби підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, потерпілого, експерта у кримінальному провадженні, будь-якими діями перешкоджати кримінальному провадженню, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
При цьому, вважаю за необхідне зазначити, що військова агресія проти України, є обставиною (ризиком), яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, яке є особливо тяжким злочином. Санкція вказаної статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від карається позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, а отже очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховування від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_5 ..
При цьому, слідчий суддя також враховує, що на даний час не всі ділянки державного кордону України контролюються українською владою, а тому, на переконання суду, останній може зокрема незаконно перетнути державний кордон України з метою уникнення кримінальної відповідальності, тому альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку підозрюваного.
Крім того, підозрюваний може незаконно впливати на свідків, потерпілого, експертів у даному кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для обставин кримінального правопорушення, а тому слідчий суддя вважає встановленим ризики, передбачені п.п.2, 3 ч.1 ст.177 КПК України.
Також, суд вважає, що перебуваючи на свободі, підозрюваний може будь-якими діями перешкоджати кримінальному провадженню, а також продовжити вчинення кримінальних правопорушень, а отже вважає встановленим також існування ризиків, передбачених п.п.4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
З огляду на викладене, враховуючи існування вищезазначених ризиків, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винним; враховуючи особу підозрюваного, який є зі слів раніше судимий, не працевлаштований, а отже не має законних джерел отримання прибутків, не одружений, дітей не має, а отже на переконання суду не має стійких соціальних зв'язків, відповідно, перебуваючи на свободі може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, а також продовжити злочинну діяльність, суд вважає, що застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а тому обирає підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
При цьому слідчий суддя не ігнорує ті аргументи, які наводяться стороною захисту, проте в даному конкретному випадку приходжу до переконання, що ці аргументи не переважують вимог громадського інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки підозрюваного і виконання ним процесуальних обов'язків та прийнятих рішень у справі.
Даних щодо неможливості застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров'я підозрюваного слідчому судді не надано.
Згідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Згідно ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування та щодо злочину, який спричинив загибель людини.
З огляду на викладене, суд вважає необхідним не визначати розмір застави.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 206, 372, 395 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком на 60 (шістдесят) днів - до 16 години 40 хвилин 29 березня 2026 року та рахувати строк з моменту фактичного затримання - з 16 години 40 хвилин 29 січня 2026 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1