Справа № 638/15959/21
Провадження № 6/638/220/26
про повернення заяви
30 січня 2026 року м. Харків
Шевченківський районний суд міста Харкова у складі головуючої судді Яковлевої В.М., вирішуючи питання про прийняття до провадження заяви ОСОБА_1 про поворот виконання рішення в цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за послуги з теплопостачання,
27 січня 2025 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Олександра Бєлова звернулася до Шевченківського районного суду м. Харкова із заявою про поворот виконання рішення в цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за послуги з теплопостачання.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 січня 2025 року, визначено головуючого суддю (суддю-доповідача) Яковлеву В.М.
Матеріали справи передані в провадження судді Яковлевої В.М. 28 січня 2025року.
Цивільну справу № 638/15959/21 витребувано з канцелярії Шевченківського районного суду м. Харкова.
Суд зауважує, що Закон України "Про судоустрій і статус суддів" передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.
У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 року № 3-рп/99 зроблено висновок, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов'язки.
Відповідно до ч. 4 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Положення частини 2 статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" встановлюють, що ордер - це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката.
Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що повноваження адвоката як представника повинні бути підтверджені ордером, виданим на ведення справи в суді, або довіреністю (договором про надання правової допомоги). При цьому зазначені докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно чинності уповноваження представника на момент вчинення ним певної процесуальної дії, а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом делегованих повноважень. Наявність у суду належних доказів дійсної волі учасника справи на уповноваження певної особи на представництво є обов'язковим для реалізації права на звернення до суду та не є обмеженням гарантованого права на доступ до суду.
Єдині для всіх адвокатів України, адвокатських об'єднань/адвокатських бюро правила виготовлення, оформлення, зберігання, обліку ордерів встановлює Положення про ордер на надання правничої допомоги, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 (далі Положення).
На підставі пунктів 4, 9, 10, 11 Положення про ордер на надання правничої допомоги ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом (власноручно або електронним підписом) та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).
Ордер, який видається адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням, обов'язково має містити підпис адвоката (власноручний або електронний) який надає правничу допомогу на підставі цього ордера, та підпис (власноручний або електронний) керівника адвокатського бюро, адвокатського об'єднання і скріплений печаткою юридичної особи (за її наявності).
Ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Разом з тим на підтвердження своїх повноважень до заяви адвокат Бєлова О.Є. надала лише свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії №3Р №21/2831, що за відсутності інших документів, передбачених ч. 4 ст. 62 ЦПК України, не є належним документом, що посвідчує повноваження адвоката Бєлової О.Є. на представництво інтересів ОСОБА_1 , а сама заява підписана представником за відсутності підтвердження повноважень такої особи на здійснення представництва.
Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.).
За таких обставин, оскільки адвокатом Бєловою О.Є. як представником ОСОБА_1 , не надано належного документа на підтвердження своїх повноважень, заява має бути повернута особі, яка її подала.
За змістом частини 4 статті 183 ЦПК України, суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення заяви з огляду на підписання її особою, повноваження якої не підтверджені на здійснення представництва, не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом, не є обмеженням доступу до правосуддя та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на судовий захист шляхом судового розгляду справи учасником справи особисто або через представника.
Керуючись ст. 183, 353-355, 442 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про поворот виконання рішення в цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за послуги з теплопостачання - повернути заявнику.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 15-денний строк, з дня винесення ухвали, у разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя В. М. Яковлева