Справа № 404/1297/25
2-а/405/55/25
29.01.2026 Подільський районний суд міста Кропивницького у складі:
головуючого судді Волоткевича А.В.,
секретар судового засідання Бобко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Кропивницькому адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Позивач звернувся в суд із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 в якому просить суд скасувати постанову № 1201 від 05.12.2024 про адміністративне правопорушення, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності та закрити справу №1201 про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування поданого позову зазначив, що з оскаржуваної постанови не вбачається опис обставин за яких було виявлено правопорушення та на підставі яких допустимих та достовірних доказів вона була винесена, не можливо визначити правомірність особи, яка складала протокол, на який наводиться посилання, а також відсутнє зазначення про відео- чи фотофіксацію процесу перевірки. Крім того, зазначив, що під час перевірки його документів працівниками ТЦК він пред'явив для перевірки всі необхідні документи, а саме: паспорт громадянина України та електронний військово-обліковий документ у застосунку «Резерв+». Таким чином, оскільки наявність складу інкримінованого правопорушення не підтверджується достатніми допустимими доказами, постанова про притягнення до відповідальності підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.
Ухвалою від 28.02.2025 судді Кіровського районного суду м. Кіровограда адміністративний позов передано для розгляду до Ленінського районного суду м. Кіровограда за підсудністю.
Ухвалою судді від 20.05.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
29.05.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу в поновленні процесуального строку на звернення до суду з даним позовом та залишити позов без задоволення.
29.05.2025 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
10.07.2025 до суду від представника позивача надійшли письмові пояснення щодо строку звернення до суду.
28.07.2025 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
29.09.2025 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
23.10.2025 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
10.12.2025 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
29.01.2026 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Розглядаючи клопотання представника про відкладення розгляду справи, суд не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки представником позивача до клопотання не надано доказів на обґрунтування заявленого клопотання та враховуючи неодноразове відкладення судом розгляду справи за клопотаннями представника позивача.
Представник відповідача участі в судовому засіданні не брав, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.
Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив таке.
23.11.2024 старшим офіцером мобілізаційного відділення, капітаном ОСОБА_2 складено протокол №1/144504 від 23.11.2024 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки не мав при собі військово-облікового документа (а.с. 55).
ОСОБА_1 під особистий підпис 23.11.2024 вручено повідомлення № 1201 про розгляд справи про адміністративне правопорушення на 05.12.2024 об 11:30 год.
05.12.2025 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_3 винесено постанову №6/15109/1 по справі про адміністративне правопорушення, якою притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу в сумі 17 000,00 грн (а.с. 16-22). Із змісту постанови, зокрема, вбачається, що позивач на засідання не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не подав.
У зв'язку із незгодою з вказаною постановою відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Розглядаючи справу по суті, суд враховує таке.
Відповідно до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюється нормами КУпАП.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 210,210-1,211 КУпАП, а саме: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 N 154 (далі - Положення), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
За змістом п. 7 вказаного Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства. Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
Судом встановлено, що 23.11.2024 старшим офіцером мобілізаційного відділення, капітаном ОСОБА_2 складено протокол №1/144504 про адміністративне правопорушення. Згідно з вказаним протоколом встановлено, що громадянин ОСОБА_1 у період проведення мобілізації, протягом дії режиму воєнного стану, в особливий період, а саме 23.11.2024 в порушення приписів пункту 25 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 та частини 6 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не мав при собі військово-облікового документу, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП. Гр. ОСОБА_1 роз'яснено ст. 63 Конституції України, його права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться об 11:30 05.12.2024.
Згідно з постановою №6/15109/1 від 05.12.2024 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_3 по справі про адміністративне правопорушення, притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу в сумі 17 000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП України постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Надаючи правову оцінку вищенаведеній постанові відповідача, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено, що вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно із абз. 11 ст. 1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 N 303/2014 "Про часткову мобілізацію".
24.02.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України "Про затвердження указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" N 2102-IX, яким затверджено указ Президента України N 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та діє наразі.
Відповідно до п. п. 10-1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 N 1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану, зокрема, мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред'являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон.
Крім того, абз. 4 п. 10-1 Правил зобов'язував уточнити протягом 60 днів свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, тобто в термін до 16 липня 2024 року.
За змістом вимог постанови КМУ N 721 від 18.06.2024 електронний військово-обліковий документ, запроваджений у мобільному додатку порталу Дія або Резерв+, має таку ж юридичну силу, як і паперовий. Відсканувавши QR-код, уповноважені органи можуть перевіряти його чинність й отримати усю необхідну інформацію.
Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція) передбачає, що "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення".
Судом встановлено, що 23.11.2024 позивач під час перевірки облікових даних в період військового стану та оголошення мобілізації не мав при собі та не пред'явив військово-обліковий документ, чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме: ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п. 25 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, абзацу 3 підпункту 10-1) пункту 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», передбачених додатком 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487, якими передбачено, що у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника.
Відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Щодо тверджень позивача про пред'явлення ним працівникам ТЦК 23.11.2024 електронного військо-облікового документа в застосунку «Резерв +», суд зазначає, що вказане твердження спростовується даними Інформаційно-комунікаційної системи, яка призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, та створена для забезпечення військового обліку громадян України - Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, яка містить інформацію про те, що електронний військово-обліковий документ створений позивачем за допомогою застосунку «Резерв +» лише 24.03.2025, що повністю суперечить доводам позивача та його представника (а.с. 83).
Таким чином матеріалами справи та позивачем не підтверджено наявність в нього військово-облікового документа 23.11.2024 та пред'явлення його уповноваженим представникам відповідача.
Стосовно тверджень позивача про те, що з оскаржуваної постанови не вбачається опис обставин за яких було виявлено правопорушення та на підставі яких допустимих та достовірних доказів вона була винесена суд зазначає, що вказані твердження спростовуються змістом протоколу та оскаржуваної постанови.
Твердження позивача стосовно неможливості визначити правомірність особи, яка складала протокол, на який наводиться посилання, суд зазначає, що повноваження вказаної особи підтверджуються наказом від 21.12.2023 №412 Міністерства оборони України (а.с. 59).
З приводу відсутності відео- чи фотофіксацію процесу перевірки, суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні такі докази, в той же час відсутність таких доказів не спростовують вищевстановлений судом факт не пред'явлення позивачем 23.11.2024 для перевірки працівникам ТЦК електронного військово-облікового документа у застосунку «Резерв+».
Тверджень позивача про відсутність факту вчинення ним правопорушення в особливий період спростовується абзацом п'ятим статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», який визначає, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Зважаючи на викладене, оскільки наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 210-1 КУпАП, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а підстави для звільнення від відповідальності не підтверджені переконливими об'єктивними доказами, суд дійшов висновку що відповідачем доведена правомірність винесення оскаржуваної постанови і тому позовна заява не підлягає задоволенню.
Щодо тверджень відповідача, викладених у відзиві, про пропущення позивачем строку звернення до суду, суд зауважує, що позивачем дійсно пропущений строк звернення до суду на 18 днів. Однак, з урахуванням обґрунтувань поважності причин пропуску вказаного строку, викладених представником позивача у адміністративному позові та письмових поясненнях щодо строку звернення до суду (а.с. 5-7, 87-97), суд вважає причини пропуску такого строку звернення до суду у даній справі обґрунтованими.
Враховуючи відмову в задоволенні адміністративного позову, судові витрати позивача залишаються за позивачем.
Керуючись ст. 5, 6, 9, 72, 77, 132, 139, 241, 242, 244, 245, 246, 250, 255, 286, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у задоволенні позову.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції, яким є Третій апеляційний адміністративний суд, протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Суддя Подільського районного
суду міста Кропивницького А. В. Волоткевич