30 січня 2026 року м. Київ справа №320/32475/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Підприємства об'єднання громадян "КОНКОРДІЯ"
до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС
про визнання протиправним та скасування рішення,
I. Зміст позовних вимог
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Підприємство об'єднання громадян "Конкордія" (далі - позивач) з позовом до Головного управління ДПС України у Київській області (далі - відповідач) в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області про відповідність /невідповідність платника податків на додану вартість критерієм ризиковості платника податку від 15.04.2025 № 9749;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Київській області виключити Підприємство об'єднання громадян КОНКОРДІЯ (код ЄДРПОУ 41813948) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
II. Позиція позивача та заперечення відповідача
Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що позивачем не було імпортовано товар з кодом УКТЗЕД 6004, 6001, 6004, що підтверджується листом Державної митної служби України № 19/19-02-02/8.19/2558 від 29.05.2025 року, де зазанчено, що: «Державна митна служба України розглянула Ваш адвокатський запит від 27.05.2025 б/н (вх. Держмитслужби № 14735/8.19/1 від 27.05.2025) в інтересах ПОГ «КОНКОРДІЯ» (код ЄДРПОУ 41813948) та повідомляє, що за відомостями з інформаційних ресурсів митних органів станом на 27.05.2025 не виявлено даних щодо митного оформлення товарів за кодами товарних позицій 5903, 6004, 6001 згідно з УКТЗЕД зазначеним підприємством у період з 01.10.2024 по 15.04.2025». Наявність працівників та основних засобів для зберігання товарів підтверджується наданими документами.
Відповідач заперечив проти задоволення позову з мотивів наведених у відзиві на позовну заяву.
III. Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 07.07.2025 позовну заяву залишено без руху.
Позивач, у строк та спосіб викладений в ухвалі, усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 28.07.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
05.08.2025 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву у якому він заперечує проти задоволення позовних вимог.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
ПІДПРИЄМСТВО ОБ'ЄДНАННЯ ГРОМАДЯН «КОНКОРДІЯ» (надалі -ПОГ «КОНКОРДІЯ», Підприємство, платник податків) податковий номер: 41813948 створене і діє на підставі Статуту, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», Закону України «Про громадські об'єднання».
ПОГ «КОНКОРДІЯ» зареєстроване в ЄДРПОУ 18.12.2017 року за номером запису 10691020000040443.
Розмір статутного фонду складає 100,00 грн. Єдиним засновником (учасником) юридичної особи є ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ «МАРІЯ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 37631496). Тип бенефіціарного володіння: прямий вирішальний вплив, відсоток частки статутного капіталу в юридичній особі або відсоток права голосу в юридичній особі: 100.
Як платник податків та інших обов'язкових зборів ПОГ «КОНКОРДІЯ» взяте на облік платника податків ГУ ДПС У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ОБУХІВСЬКА ДПІ)18.12.2017 року №265417304928.
ПОГ «КОНКОРДІЯ» має статус платника податку на додану вартість від 01.02.2018 року індивідуальний податковий номер 418139426543.
Підприємство зареєстроване за своєю податковою адресою, а саме: Україна, 08703, Київська обл., Обухівський р-н, місто Обухів, вул. Каштанова, будинок 6, фактичне місце здійснення діяльності: Україна, 08703, Київська обл., Обухівський р-н, місто Обухів, вул. Каштанова, будинок 6, Договір оренди № 16/12-24/01 від 16.12.2024 року з ТОВ «СТРІТЕНСЬКИЙ». Зазначені обставини підтверджуються статутними та реєстраційними документами. ПОГ «КОНКОРДІЯ» має у користуванні орендоване приміщення складського приміщення, розташоване за адресою - Запорізька область, м. Запоріжжя, Дніпровський район, вулиця Каховська, буд. 36, що підтверджується Договором суборенди нежитлових приміщень №ЗК-02/01-24/04 від 02.01.2024року з ТОВ «КОМПАНІЯ КОНСТАНТА 2020».За формою 20-ОПП подано відомості про офісне приміщення та склад.
Керівником ПОГ «КОНКОРДІЯ» є ОСОБА_1 відповідно до Рішення засновника (власника) №18/06-14 від 14.06.2018 року та Наказу ПОГ «КОНКОРДІЯ» №9 від 14.06.2018року по теперішній час.
Основний вид діяльності ПОГ «КОНКОРДІЯ»:14.19 - Виробництво іншого одягу й аксесуарів.
Рішенням про відповідність /невідповідність платника податків на додану вартість критерієм ризиковості платника податку від 15.04.2025 № 9749 Підприємство об'єднання громадян «КОНКОРДІЯ» (код ЄДРПОУ 41813948) включено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку з наступних підстав: у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку зазначається код(коди) податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку: 03- постачання товарів/послуг за відсутності необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній / розрахунку коригування (відсутні відомості про об'єкти оподаткування), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності. При цьому відсутнє придбання послуг в оренди об'єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг із оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг із оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо; 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їхнього зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності та/або за відсутності придбання послуг зберігання.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернулась до суду з даним позовом.
V. Норми права, які застосував суд
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).
Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету МіністрівУкраїни від 11 грудня 2019 року N 1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок N 1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів.
Відповідно до пункту 5 Порядку N 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Додатком 1 до Порядку N 1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:
1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).
6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.
7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Пунктом 6 Порядку N 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочихднів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття. Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Відповідно до пункту 25 Порядку N 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.
Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком (пункт 26 Порядку N 1165).За змістом пункту 40 Порядку N 1165 засідання комісії контролюючого органу є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин її затвердженого персонального складу. Засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду. Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Ведення обліку матеріалів щодо роботи комісії контролюючого органу здійснюється секретарем такої комісії. Присутній на засіданні комісії контролюючого органу член комісії, який не згоден з рішенням комісії або утримався від голосування, повинен викласти у письмовій формі свою окрему думку, яка додається до матеріалів засідання такої комісії.
Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років (пункт 43 Порядку N 1165).
Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні) (пункт 44 Порядку N 1165).
Відповідно до пункту 46 Порядку N 1165 у протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.
Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Право на оскарження в судовому порядку Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку N 1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку N 1165), а саме "Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку".
З огляду на отримане рішення, ПОГ «КОНКОРДІЯ» визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку «у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).
VІ. Оцінка суду
Як встановлено судом, комісією Головного управління ДПС у Київській області прийнято 15.04.2025 рішенням Комісії регіонального рівня №9749 прийнято рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку п. 8 Критеріїв ризиковості платникаПідприємство об'єднання громадян «КОНКОРДІЯ» (код ЄДРПОУ 41813948)до критеріїв ризиковості платника податку зазначено пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку: «з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 07.04.2025 №1», а саме:03- постачання товарів/послуг за відсутності необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній / розрахунку коригування (відсутні відомості про об'єкти оподаткування), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності. При цьому відсутнє придбання послуг в оренди об'єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг із оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг із оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо; 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їхнього зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності та/або за відсутності придбання послуг зберігання.
Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критерія ризиковості платника податку: за операцією придбання у період здійснення господарської операції з 01.04.2024 по 15.04.2025 року; код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова 5903; податковий номер платника податків задіяного в ризиковій операції 41813948, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку 05.02.2020 року;
Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критерія ризиковості платника податку: за операцією придбання у період здійснення господарської операції з 01.04.2024 по 15.04.2025 року; код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова 6004; податковий номер платника податків задіяного в ризиковій операції 41813948, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку 05.02.2020 року;
Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критерія ризиковості платника податку: за операцією придбання у період здійснення господарської операції з 01.04.2024 по 15.04.2025 року; код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова 6001; податковий номер платника податків задіяного в ризиковій операції 41813948, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку 05.02.2020 року;
Зазначено також про ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.
Суд звертає увагу, що позивачем не було імпортовано товар з кодом УКТЗЕД 6004, 6001, 6004, що підтверджується листом Державної митної служби України № 19/19-02-02/8.19/2558 від 29.05.2025 року, де зазначено, що: «Державна митна служба України розглянула Ваш адвокатський запит від 27.05.2025 б/н (вх. Держмитслужби № 14735/8.19/1 від 27.05.2025) в інтересах ПОГ «КОНКОРДІЯ» (код ЄДРПОУ 41813948) та повідомляє, що за відомостями з інформаційних ресурсів митних органів станом на 27.05.2025 не виявлено даних щодо митного оформлення товарів за кодами товарних позицій 5903, 6004, 6001 згідно з УКТЗЕД зазначеним підприємством у період з 01.10.2024 по 15.04.2025».
Тобто, Позивач не здійснював придбання товару з кодом УКТЗЕД 6004, 6001, 6004 по яким встановлено ризиковість, що свідчить про формальний підхід ГУ ДПС у Київській області до прийняття спірного рішення.
Отже, Відповідачем прийнято рішення про ризиковість ПОГ «КОНКОРДІЯ» на підставі інформації про операції, які Позивач не здійснював, що підтверджується листом ДМС України.
Суд зазначає, що комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації, що узгоджується із позицією викладеною у постановах Верховного Суду від 30.11.2021 по справі N 340/1098/20, від 23.06.2022 у справі N 640/6130/20.
Так, загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Проте, як вбачається з оспорюваного Рішення, воно не відповідає вимозі обгрунтованості та вмотивованості.
Судом з матеріалів справи встановлено, що Позивачем подавалися письмові пояснення від 07.04.2025 року № 1 з пакетом документів у яких детально описано факти про господарську діяльність підприємства, основні засоби, матеріально - технічну базу, персонал, а також надано первинну документацію: договір з додатками до нього; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг; первинні документи щодо зберігання; первинні документи щодо транспортування; первинні документи щодо навантаження продукції; первинні документи щодо розвантаження продукції; складські документи (інвентаризаційні описи); рахунки-фактури інвойси; акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг); накладні;розрахунковий документ; банківська виписка з особових рахунків.
Суд звертає увагу на те, що податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.
Будь-яка податкова інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону.
Така позиція підтримується Верховним Судом, про що свідчить правовий висновок останнього, викладений у постановах від 02.04.2020 по справі N 160/93/19, від 04.06.2020 по справі N 340/422/19 та від 16.04.2021 по справі N 813/1301/15.
Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 по справі N 520/480/20 вказав, що саме лише посилання контролюючого органу про те, що аналіз діяльності товариства свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України.
Оскаржуване в межах даної справи рішення взагалі не містить суті та характеру податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого.
Як видно із тексту оскаржуваного рішення відповідачем не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків та наведено: перелік кодів платників податків, можливо задіяних в ризиковій операції, коди УКТ ЗЕД/ДКПП товарів/послуг операцій, визначених як ризикові, без конкретизації змісту цих операцій та обґрунтування їх пов'язаності з фінансово-господарською діяльністю позивача.
Отже, спірне рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.
Судом враховується, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 04.12.2018 року у справі N 821/1173/17.
Суд зазначає, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.
Зазначена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 23.07.2020 року у справі N 240/6806/17.
Суд наголошує, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.
Головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а сааме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно- правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.
Рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Суд приймає до уваги, що відсутність конкретизації інформації з боку відповідача не тільки позбавляє права позивача на обґрунтоване та вмотивоване оскарження рішення, але і свідчить про недотримання відповідачем як суб'єктом владних повноважень вимог Конституції України щодо обов'язку діяти в межах повноважень, на підставі та у спосіб встановлений законодавством.
З огляду на бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.01.2021 року у справі N 640/11321/20.
Щодо критеріїв ризиковості, які наведені в оскаржуваному рішенні, а саме: 03- постачання товарів/послуг за відсутності необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній / розрахунку коригування (відсутні відомості про об'єкти оподаткування), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності. При цьому відсутнє придбання послуг в оренди об'єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг із оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг із оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо; 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їхнього зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності та/або за відсутності придбання послуг зберігання.
Судом встановлено, що згідно штатного розпису ПОГ «КОНКОРДІЯ», затвердженого директором Глазуновим А.В. від 01.01.2025 року, штатна чисельність працівників складає 4 осіб з місячним фондом оплати праці 37 900 грн. У період господарської діяльності з 2018 року штатна кількість працівників складала, яка підтверджується поданою звітністю «Звiт про суми нарахованої заробiтної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсацiї) застрахованих осiб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування до органiв»: 01.01.2018 - 4 шт. працівників з фондом оплати праці 15600,00 грн: 01.07.2018 - 30 шт. працівників з фондом оплати праці 148 000,00 грн; 01.10.2018 - 41 шт. працівників з фондом оплати праці 227 900,00 грн; 01.01.2019 - 40 шт.працівників з фондом оплати праці 254 800,00 грн; 01.04.2019 - 29 шт. працівників з фондом оплати праці 201 400,00 грн; 01.07.2019 - 7 шт. працівників з фондом оплати праці 33 400,00 грн; 01.10.2019 - 2 шт. працівників з фондом оплати праці 12 200,00 грн; 01.01.2020 -1 шт.працівників з фондом оплати праці 7000,00 грн; 01.11.2020- 7 шт. працівників з фондом оплати праці 37100,00грн; 01.01.2021 - 7 шт. працівників з фондом оплати праці 44 000,00 грн; 01.05.2021 - 18 шт.працівників з фондом оплати праці 113 111,00 грн.; 01.06.2021 - 29 шт.працівників з фондом оплати праці 183 000,00 грн; 01.07.2021 - 35 шт.працівників з фондом оплати праці 215 700,00 грн; 01.10.2021 - 49 шт.працівників з фонодом оплати праці 309 240,00 грн; 01.01.2022 - 42 шт.працівників з фондом оплати праці 285900 грн; 01.03.2022 - 5 шт.працівників з фондом оплати праці 38450,00 грн; 01.08.2022 - 25 шт.працівників з фонодом оплати праці 183400,00 грн; 01.01.2023 - 20 шт.працівників з фондом оплати праці 147 500,00 грн; 01.06.2023 - 3 шт.працівників з фонодом оплати праці 26400,00 грн; 01.10.2023 - 2 шт.працівників з фонважаючи дії ГУ ПФУ у м. Києві щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії без урахування суми індексації протиправними, Позивач звертався з позовами до суду.дом оплати праці 15200,00 грн; 01.01.2024- 2 шт.працівників з фонодом оплати праці 20100,00 грн; 01.02.2024 -16 шт.працівників з фондом оплати праці 127600 грн; 01.04.2024 - 2 шт.працівників з фондом оплати праці 21200,00 грн; 01.10.2024 - 4 шт.працівників з фондом оплати праці 37900,00 грн; 01.01.2025 - 4 шт.працівників з фондом оплати праці 37900,00 грн;
ПОГ "КОНКОРДІЯ" провадить свою діяльність згідно КВЕД, що визначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб: 14.19 Виробництво iншого одягу й аксесуарiв; 46.42 Оптова торгiвля одягом i взуттям;
Розпорядженням КМДА № 1197 від 06.07.2018р. (з додатком), за підписом Голови Кличко В., підприємству надано дозвіл строком на 1 рік з 01.07.2018 по 01.07.2019р. на право користування пільгами з оподаткування згідно з п.142.1 статті 142 розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПК України та п.8 підрозділу 2 «Особливості справляння податку на додану вартість» розділу ХХ «Перехідні положення» ПУ України.
Діяльність з 2018 року ПОГ «КОНКОРДІЯ» пов'язана з імпортом одягу, та інших речей, що були у використанні, з подальшим виробництвом (ремонт, переробка) б/в речей з отриманням продукції (бух. рахунок 26) за 2018, 2019, 2020 р.р. більш високої якості та реалізацією отриманої продукції оптовими партіями на внутрішньому ринку України. Імпортовані товари, які не були використані у виробництві реалізовуються оптовими партіями як товар у кінці 2024 року.
Постачання (імпорт) товару відбувається як за прямим контрактами з постачальниками-нерезидентами, так і за договорами комісії, де ПОГ «КОНКОРДІЯ» виступаючи у ролі Комітента доручає Комісіонеру придбати товар у постачальника-нерезидента, а також за договорами купівлі - продажу з Постачальниками - резидентами.
Судом встановлено, що процес виробництва здійснювався наступним чином. Сировина постачається автомобільним транспортом (фурами) за рахунок Комісіонерів, Постачальників, що підтверджують акти приймання передачі, розмитнюється, та відправляється до складів та швейного виробництва.Там товар проходить процес виробництва, який складається з пошиву, перепошиву, обробці, ремонту, прасуванню, сортуванню отриманою сировини.
Судом береться до уваги, що у 2024 році в Позивача були наявні наступні договори оренди: Договір оренди № 16/12-24/01 від 16.12.2024 (м. Обухів, вул. Каштанова, 6); Договір суборенди від ЗК-02/01-24/04 від 02 січня 2024 року (м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 36 (200 кв. м.). Тобто, у Позивача були наявні місця для зберігання товарно-матеріальних цінностей.
Процес переробки складається з таких основних етапів:
1 етап - імпортована сировина сортується за відповідними нормами. Розподіляється за видами, а саме: речі, одяг, взуття, предмети побуту, постільна білизна то що. Потім кожний відсортований вид сортується на речі, які потребують/не потребують ремонту, потребують/не потребують перепродажної підготовки.
2 етап - речі, одяг, взуття, предмети побуту, постільна білизна то що які потребують ремонту передаються у цех по виробництву. На цьому етапі вони отримують товарного виду.
3 етап - пакування речей для подальшого продажу безпосередньо з цеху виробництва або складу.
Роботи виконувались на орендованих потужностях, копії договорів наявні в матеріалах справи.
Таким чином, судом встановлено, що надані позивачем докази повною мірою спростовують критерії ризиковості: 03- постачання товарів/послуг за відсутності необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній / розрахунку коригування (відсутні відомості про об'єкти оподаткування), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності. При цьому відсутнє придбання послуг в оренди об'єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг із оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг із оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо; 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їхнього зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності та/або за відсутності придбання послуг зберігання.
Таким чином, з огляду на викладене вище в сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача п.8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб'єктів господарювання, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про протиправність рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі у відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 15.04.2025 № 9749, що свідчить про наявність підстав для його скасування.
Суд також вважає необґрунтованими посилання Відповідача на те, що спірні рішення про визначення товариства таким, що відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, не створюють для Позивача жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього юридичних наслідків.
Слід враховувати, що наслідком прийняття Відповідачем спірних рішень та внесення платника податку до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є зупинення в автоматичному порядку реєстрації всіх без виключення поданих Позивачем податкових накладних/розрахунків коригування. Такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов'язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів.
Негативні наслідки від необґрунтованого прийняття такого рішення є також у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між позивачем та його контрагентами.
При цьому право на оскарження в судовому порядку Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника визначається з норми пункту 6 Порядку №1165, за яким у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку №1165), а саме Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Головного управління ДПС у Київській області виключити Підприємства об'єднання громадян «Конкордія» (код ЄДРПОУ 41813948) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, суд зазначає наступне.
Положеннями п.6 Порядку №1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Враховуючи вказану норму, суд дійшов висновку, що оскільки рішення про визначення позивача таким, що відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, підлягають скасуванню, то зобов'язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача. Крім цього, такий спосіб захисту є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Тому позовні вимоги у зазначеній частині також підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадкістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов протиУкраїни» (заява № 65518/01; від 06.09.2005; п.89), «Проніна протиУкраїни» (заява № 63566/00; 18.07.2006; п.23) та «Серявін та інші протии України» (заява № 4909/04; від 10.02.2010; п.58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха протии Іспанії» (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, п.29).
VII. Висновок суду
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями статті 72 Кодексу адміністративного судочинстваУкраїни закріплено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинстваУкраїни передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
VІІІ. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинстваУкраїни суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 6056,00 грн.
Враховуючи задоволення позову, на користь позивача слід присудити понесені ним судові витрати в розмірі 6056,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань призначених для Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області про відповідність /невідповідність платника податків на додану вартість критерієм ризиковості платника податку від 15.04.2025 № 9749.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Київській області виключити Підприємство об'єднання громадян «КОНКОРДІЯ» (код ЄДРПОУ 41813948)з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС (код ЄДРПОУ ВП 44096797; адреса: 09117, Україна, Білоцерківський р-н, Київська обл., місто Біла Церква, вулиця Героїв 72-ї Бригади, будинок, 12на користь Підприємство об'єднання громадян «КОНКОРДІЯ» (код ЄДРПОУ 41813948)судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Леонтович А.М.