про залишення позовної заяви без руху
29 січня 2026 року м.Київ № 320/63652/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Білоус А.Ю., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним рішення, його скасування та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нездійснення, у встановленому законом порядку, розгляду скарги ОСОБА_1 № 1/11-07-23 від 11.07.2023 на довідку ІНФОРМАЦІЯ_2" №7593 від 24.04.2023, в частині встановлення причинного зв'язку захворювання ОСОБА_1 ;
- визнати рішення ІНФОРМАЦІЯ_3, оформлене витягом з протоколу засідання військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 від від 04 червня 2024 року № 4528;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 прийняти нове рішення, яким пов'язати захворювання ОСОБА_1 , а саме: "міжхребцевий остеохондроз поперекового відділу хребта, кила міжхребцевого диску LА-L5, спондилолістез поперековокрижового відділу хребта, антеролістез L5, лікований оперативно (28.06.2023): лямінектомія L5, з фасетектомією з обох сторін, дискектомія міжхребцевого диску L5-S1 ліворуч, декомпресія корінця L5, транспедикулярний корпородез L5-S1 системою фіксації хребта Аихеіп у вигляді стійкого больового, м'язовотонічного синдрому, лівобічної радикулопатії у вигляді гіпестезії в дерматомах L5, S1 зі значними порушеннями функцій. Нейроциркуляторна дистонія за змішаним типом. СН 0 стадія. Хронічний гастродуоденіт без порушення функції. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба без порушення функції-" із захистом Батьківщини.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до статті 122 КАС України:
позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина перша);
для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя);
якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень (частина четверта).
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Аналізуючи зміст статті 122 КАС України, очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В межах спірних правовідносин позивач оскаржує рішення ІНФОРМАЦІЯ_3, оформлене витягом з протоколу засідання військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 від 04.06.2024 № 4528.
Натомість, позов надійшов до суду 23.12.2025, тобто з пропуском встановленого законом шестимісячного строку звернення.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Щодо строку звернення до суду, позивач в позовній заяві зазначає, що є військовослужбовцем, проходив військову службу в період з 28.01.2016 по 28.01.2019 в Військовій частині НОМЕР_1 , а в період з 16.06.2020 по 07.11.2023 у Військовій частині НОМЕР_2 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення національної безпеки і оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, виконував обов'язки військовослужбовця, та з поважних і об'єктивних причин порушив строки звернення до суду. Беручи до уваги існуючи обмеження та перешкоди, а саме проходження військової служби у зоні бойових дій, отримання бойового травмування, тривале лікування просить визнати поважність причин пропуску звернення до суду.
Водночас, будь-яких обставин і фактів, які об'єктивно перешкодили позивачу своєчасно звернутися до суду щодо оскарження рішення відповідача, оформлене витягом з протоколу засідання військово-лікарської комісії № 4528, починаючи з 04.06.2024, у т.ч протягом розумного строку, позовна заява не містять.
Суд наголошує, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин їх недотримання - вони повинні бути поважними, реальними або, непереборними і об'єктивно нездоланними на час перебігу строків звернення до суду.
Доводів, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено.
Суд звертає увагу, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Необхідно зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, доводи позивача, викладені в заяві про поновлення строку звернення до суду, суд не вважає обґрунтованими, оскільки ним не зазначені фактичні причини та обставини, що перешкоджали зверненню до суду з позовом протягом встановленого строку.
Статтею 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З огляду на наведене, позивачу необхідно надати суду заяву (клопотання) щодо поновлення строку звернення з цим позовом до суду із належним обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку та надати суду підтверджуючі відповідні обставини докази.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.
Для усунення недоліків позовної заяви позивачеві потрібно подати до суду заяву на усунення недоліків із зазначенням дати та номера справи, до якої долучити заяву про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин та наданням відповідних доказів або обґрунтовану заяву про дотримання строків звернення до суду з наданням відповідних доказів.
Недоліки позовної заяви позивачу слід усунути протягом десяти днів з дня наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
Надати позивачу десять днів з дня наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
Попередити позивача про наслідки невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Білоус А.Ю.