про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
в частині позовних вимог
29 січня 2026 року м. Київ №320/2767/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Білоус А.Ю., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги, рішення про опис майна у податкову заставу та актів опису майна,
ОСОБА_1 звернувся до суд з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними та скасувати:
податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 17.07.2025 № 66545240203 (форма «Р»):
податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 17.07.2025 № 66555240203 (форма «ПС»);
податкове повідомлення-рішення Головного управління Д11С у м. Києві від 17.07.2025 № 66562240203 (форма «Р»);
податкову вимогу Головного управління ДПС у м. Києві від 11.09.2025 № 0020715-1306-2615 в частині податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 25 087 938,77 грн. та податкових зобов'язань з військового збору у розмірі 974,33 грн., разом на загальну суму 25 088 913,10 грн.;
рішення Головного управління ДПС у м. Києві про опис майна у податкову заставу від 11.09.2025 № 0020715-1306-2615, яким вирішено здійснити опис майна, шо перебуває у власності платника податків ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 );
акт Головного управління ДПС у м. Києві опису майна від 26.09.2025 № 1889/26-15-13-06-11, яким проведено опис майна ОСОБА_1 у податкову заставу: транспортний засіб - MERCEDES-BENZ V 300 D, VIN: НОМЕР_2 , ДНЗ: НОМЕР_3 у кількості 1 шт. (без зазначення вартості);
акт Головного управління ДПС у м. Києві опису майна від 01.10.2025 № 1962/26-15-13-06-11, яким проведено опис майна ОСОБА_1 у податкову заставу за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.09.2025 № 445005305:
тип об'єкта: садовий будинок, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1934906132212, опис об'єкта: загальна площа - 298,8 кв.м, житлова площа - 92,1 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 ;
тип об'єкта: квартира, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1510419280000, опис об'єкта: загальна площа - 138 кв.м., житлова площа - 65,8 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 ;
акт Головного управління ДПС у м. Києві опису майна від 01.10.2025 № 1963/26-15-13-06-11, яким проведено опис майна ОСОБА_1 у податкову заставу за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.09.2025 № 445005305:
тип об'єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 3221287201:05:002:0166, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2576617632260, загальна площа - 0,1194 га, розмір частки - 1;
тип об'єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 3221287201:05:002:0167, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2576609232060, загальна площа - 0,1197 га, розмір частки -1;
тип об'єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 3223151001:02:002:0050, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2213749432231, загальна площа - 0,0458 га, розмір частки - 1;
тип об'єкта: земельна ділянка, кадастровий номер 3223151001:02:012:0043, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2213719632231, загальна площа - 0,1507 га, розмір частки - 1;
тип об'єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 3223151001:02:012:0042, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2213698532231, загальна площа - 0,25 га, розмір частки - 1;
тип об'єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 3210900000:03:005:3000, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2031946632109, загальна площа - 0,03 га, розмір частки - 1.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для відкриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо оскарження актів опису майна, суд зазначає наступне.
Згідно підпункту 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.
Пунктами 88.1, 88.2 статті 88 ПК України передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
За приписами пункту 89.1 статті 89 ПК України право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
Згідно з пунктом 89.2 вказаної статті, з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.
Пунктом 89.3 статті 89 ПК України передбачено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.
Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.
Відповідно до пункту 89.8 статті 89 ПК України контролюючий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.
Згідно приписів пункту 91.3 статті 91 вказаного Кодексу податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом.
Умови припинення податкової застави визначені статтею 93 ПК України.
Так, відповідно до пункту 93.1 вказаної статті майно платника податків звільняється з податкової застави з дня: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку; визнання податкового боргу безнадійним; набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства; отримання платником податків внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених статтею 55 цього Кодексу, рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов'язання; отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 92 цього Кодексу.
За приписами пункту 93.2 ПК України, підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених пунктом 93.1 цієї статті.
З аналізу норм чинного законодавства вбачається, що право податкової застави виникає в силу закону та не потребує письмового оформлення, опис майна проводиться на підставі рішення контролюючого органу, а акт опису майна лише фіксує певний перелік майна.
При цьому, підставою для звільнення майна з податкової застави є відповідний документ, що засвідчує закінчення подій, наявність яких зумовили виникнення права податкової застави.
Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна із сторін здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна із сторін є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Згідно приписів частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень КАС України необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.
Нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.
Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Тобто, обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.
Позивачем оскаржуються, зокрема, акти опису майна Головного управління ДПС у м. Києві опису майна від 26.09.2025 № 1889/26-15-13-06-11, від 01.10.2025 № 1962/26-15-13-06-11 та від 01.10.2025 № 1963/26-15-13-06-11.
Суд зазначає, що акт опису майна лише фіксує певний перелік майна та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій. Складання акту опису, по суті полягає у викладенні/відображенні на паперовому носії певної інформації, що є фактично технічним процесом створення документа та завершальною стадією виконання організаційно-технічних дій по завершенню створення документу.
Таким чином, акт опису майна не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України, оскільки він лише фіксує відповідні обставини, на підставі зазначеного акту не створюються відповідні правовідносини та не порушуються права позивача. Отже, такий акт не підлягає оскарженню в порядку адміністративного судочинства та оскарження такого акту не підпадає під судову юрисдикцію взагалі. У спірній ситуації належним способом захисту може бути визначено зобов'язання контролюючого органу виключити з державного реєстру відповідний запис щодо встановлення обтяження згідно з актом опису майна у податкову заставу (постанова Верховного Суду від 13 лютого 2020 року в справі №560/495/19).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 30.01.2019 у справі №803/3/18, від 02.02.2023 у справі № 260/3380/21 вказала, що поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Оскільки вказаний спір не підлягає судовому розгляду, то суд відмовляє у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги, рішення про опис майна у податкову заставу та актів опису майна в частині позовних вимог щодо оскарження актів опису майна Головного управління ДПС у м. Києві опису майна від 26.09.2025 № 1889/26-15-13-06-11, від 01.10.2025 № 1962/26-15-13-06-11 та від 01.10.2025 № 1963/26-15-13-06-11.
Керуючись пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у відкритті провадження у справі №320/2767/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги, рішення про опис майна у податкову заставу та актів опису майна в частині позовних вимог щодо оскарження актів опису майна Головного управління ДПС у м. Києві опису майна від 26.09.2025 № 1889/26-15-13-06-11, від 01.10.2025 № 1962/26-15-13-06-11 та від 01.10.2025 № 1963/26-15-13-06-11.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Білоус А.Ю.