Рішення від 30.01.2026 по справі 640/10648/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2026 рокуСправа №640/10648/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Головного управління ДСНС України у м. Києві до Комунального підприємства ""Бессарабський ринок, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Міністерство культури України про застосування заходів реагування,-

УСТАНОВИВ:

16.04.2021 позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Комунального підприємства "Бессарабський ринок", в якому просив:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень шляхом зобов'язання Комунального підприємства "Бессарабський ринок", код ЄДРПОУ: 05587984, відключити джерела електроживлення (розподільчі електрощити) та накладення печаток на вхідні двері приміщень, розташованих за адресою: Бессарабська площа, 2 у Шевченківському районі м. Києва до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки;

- обов'язок щодо забезпечення виконання судового рішення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві;

- контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-ІХ "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі Закон № 2825-ІХ) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2825-1X установлено, що з дня набрання чинності цим Законом, Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 152 та частини п'ятої статті 153 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Закону України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №2825 "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", з метою відновлення належного доступу громадян та юридичних осіб до правосуддя у публічно-правових спорах, наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 року №399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).

На виконання положень п. 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України №2825 Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали адміністративної справи № 640/10648/21.

27.01.2025 року на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи № 640/10648/21.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2025, справу №640/10648/21 передано на розгляд судді Калугіній Н.Є.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 прийнято до провадження справу №640/10648/21, постановлено здійснювати розгляд та вирішення справи одноособово суддею Калугіною Н.Є. в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 04 березня 2025 року, запропоновано сторонам подати до суду заяви, клопотання та пояснення на підтвердження своєї актуальної позиції у цій справі.

Також цією ухвалою залучено до участі у справі № 640/10648/21 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Міністерство культури та стратегічних комунікацій України (код ЄДРПОУ 43220275) (нова назва - Міністерство культури України).

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що за результатами проведення планової перевірки приміщення КП «Бессарабський ринок» щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, посадовими особами позивача встановлено, що об'єкт перевірки - приміщення КП «Бессарабський ринок» експлуатується з порушенням правил та норм пожежної безпеки і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей. На думку позивача, встановлені порушення не є формальними, а стосується виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.

Згідно відзиву на позовну заяву, наданого відповідачем 31.05.2021, відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначає, що обраний позивачем крайній захід реагування у вигляді повного зупинення використання приміщення є необґрунтованим, оскільки відповідачем усунуто більшість порушень, встановлених під час перевірки, а інші усунути неможливо, оскільки будівля не належить комунальному підприємству, приміщення будівлі здаються в оренду, а також тому, що будівля ринку є пам'яткою архітектури та містобудування національного значення.

Згідно наданої позивачем відповіді на відзив, позивач зазначив, що навіть, якщо відповідачем і усунені деякі порушення, це не повністю усуває загрозу життю та здоров'ю людей, які працюють та перебувають у приміщенні ринка. До того ж, позивач вказав, що належним та допустимим доказом усунення порушень є акті перевірки, а ні фотознімки, які додані до відзиву на позов. У підсумку, позивач вважає, що відповідачем не спростовані порушення ним правил пожежної безпеки, відповідних доказів до матеріалів справи не надано. Порушення, зазначені у акті №180, у своїй сукупності сприяють виникненню та швидкому розповсюдженню пожежі, перешкодять успішній евакуації людей з приміщення та будуть ускладнювати оперативну ліквідацію пожежі пожежно-рятувальними підрозділами, а також створюватимуть загрозу життю та здоров'ю людей. Враховуючи наявність порушень правил пожежної безпеки, подальша діяльність відповідача створює загрозу життю та здоров?ю людей, які працюють та перебувають на підприємстві, внаслідок чого є підстави для застосування відповідних заходів реагування.

Згідно наданих відповідачем заперечень на відповідь на відзив, Комунальне підприємство «Бессарабський ринок» зазначило, що відреагувало на Акт перевірки від 26.02.2021 року шляхом усунення виявлених порушень. На підтвердження цього КП «Бессарабський ринок самостійно звернулось до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві» з проханням провести повторну (позапланову) перевірку додержання КП «Бессарабський ринок» вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки. На думку відповідача, оскільки причиною звернення до суду є саме виявлені порушення, то у разі їх усунення відпадають підстави звернення до суду, також просить дочекатися результатів повторної перевірки, з метою долучення їх до матеріалів справи.

Згідно наданих Міністерством культури та стратегічних комунікацій України (нова назва - Міністерство культури України), Міністерством наведені обставини щодо процедури укладення нового охоронного договору щодо спірного об'єкта культурної спадщини, та зазначено, що відповідно до статті 28 Закону вимоги органів протипожежної, санітарної, екологічної охорони та інших зацікавлених органів щодо умов утримання та використання пам'яток не можуть призводити до змін пам'яток і не повинні погіршувати їхню естетичну, історичну, мистецьку, наукову чи художню цінність.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 29.10.2025 №1396 Міністерство культури та стратегічних комунікацій України перейменовано на Міністерство культури України.

Заявою від 25.03.2025 позивач долучив до матеріалів справи докази проведення позапланового контрольного заходу - Акт від 20.03.2025 №22.

03.04.2025 від відповідача надійшли пояснення (вх.№17220/25, вх. №17288/25), згідно змісту яких, на думку відповідача, деякі порушення, що встановлені акті перевірки не можуть бути усунені, з огляду на те, що це суперечить нормам Закону України «Про охорону культурної спадщини». Також відповідач зазначив, що позивач передчасно звернувся до суду з даним позовом, не дочекавшись строків наданих у приписі №85 щодо усунення порушень, тому вважає, що Окружний адміністративний суд м. Києва мав повернути позов. Також відповідач наводить доводи щодо непогодження з порушеннями, встановленими у ході контрольного заходу від 20.03.2025, зокрема, зазначає, що порушення зазначені в пунктах 16, 17, 21-26 акту не можуть бути усунені відповідачем, оскільки приведення у відповідність будівлі Бессарабського ринку, яку було побудовано у 1912 році до законодавчо визначених та нормативно-правових вимог, які були прийняті у 2014 році - Правила пожежної безпеки в Україні, 2016 році - ДБН В. 1. 1-7, 2017 році - Правила пожежної безпеки на ринках України, у 2018 році - ДБН В. 2.2-9, неможливе без змін і доповнень пам'ятки, а це в свою чергу приведе до порушень ст. ст. 22, 24 Закону України «Про охорону культурної спадщини». Усунення вищевказаних вимог передбачає перебудову приміщень пам'ятки, що заборонено законом та Охоронним договором на пам'ятку архітектури і містобудування національного значення за адресою: м. Київ, Шевченківський район, Бессарабська площа, 2. Щодо п. 30 порушень акту від 20.03.2025 відповідач зазначив, що проектна документація, яку вимагає позивач у відповідача відсутня, в зв'язку з ймовірною передачею документів до архіву. З метою отримання документації, яка підтверджує прийняття об'єкта в експлуатацію, представником відповідача 02.04.2025 направлені адвокатські запити до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва та Державної інспекції архітектури та містобудування України. На підтвердження усунення порушень, зазначених у п. 43 акта від 20.03.2025, відповідач надав договір від 27.03.2025 № 15 та Аналітичний звіт наукові дослідження у сфері пожежної безпеки "Розрахунок часу та шляхів евакуації людей при пожежі з будівлі, для об'єкту "Критий ринок" (Пам'ятка архітектури національного значення), за адресою: площа Бессарабська, будинок 2, місто Київ (частково приміщення).

Згідно наданих відповідачем додаткових пояснень від 01.05.2025, ним зазначено, що 30.04.2025 Головним управлінням ДСНС України у м. Києві було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якого складено Акт № 26 (далі - Акт №26). За результатами перевірки, позивачем встановлено 35 порушень. Також зазначив, що це означає, що відповідачем в порівнянні з попереднім актом, який було складено 20.03.2025, вживаються заходи для усунення порушень. З метою оперативного усунення порушень відповідачем було укладено Договір про надання послуг від 15.04.2025 № 11-04/12, яким передбачено проведення оцінки (експертизи) протипожежного стану об'єкту, консультації з питань пожежної безпеки, та супровід документації з питань пожежної безпеки, в тому числі декларації відповідності матеріально-технічної бази замовника вимогам законодавства з питань пожежної безпеки.

Також клопотанням від 01.05.2025 відповідач просив долучити до матеріалів справи план-графік про застосування заходів реагування, затверджений директором КП "Бессарабський ринок".

02.07.2025 від відповідача надійшли пояснення, згідно змісту яких, 30.05.2025 було проведено позаплановий захід контролю та складено Акт №30 (далі - Акт №30), яким встановлено 29 порушень. Відповідачем також зазначено, що за результатами перевірки 30.05.2025 встановлено усунення порушень, що виявлені в попередньому акті та згідно плану - графіку.

19.08.2025 від відповідача надійшли пояснення, згідно змісту яких Головним управлінням ДСНС України у м. Києві було проведено позаплановий захід контролю та складено Акт №38 від 07.08.2025 (далі - Акт №38), за результатами перевірки виявлено 26 порушень, усунення яких триває.

Заявою від 29.08.2025 позивач просив долучити до матеріалів справи докази - копію акту перевірки від 07.08.2025.

Заявою від 26.11.2025 позивач просив долучити до матеріалів справи акт перевірки від 11.11.2025.

За клопотанням відповідача, протокольною ухвалою від 28.11.2025 суд перейшов у письмове провадження, яке позивач підтримав усно в судовому засіданні.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.01.2026 суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані сторонами докази, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Згідно Наказу № 30 Головним управлінням державної служби України з надзвичайних ситуацій у . Києві проведено планову перевірку приміщення Комунального підприємства «Бессарабський ринок» (далі - КП «Бессарабський ринок») щодо додержання суб?єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

За результатами перевірки складено Акт від 26.02.2021 № 180 та встановлено 75 порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров?ю людей, а саме:

- на підприємстві, на доповнення до схематичного плану евакуації не розроблена та не затверджена керівником інструкція, що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей, за якою не рідше одного разу на півроку мають проводитися практичні тренування всіх задіяних працівників (Розділ ІІ, пункт 5 «Правила пожежної пожежа безпеки в Україні» (далі- ППБУ));

- приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007, IDT «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колі(ISO 6309:1987, IDT )та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности» (Розділ ІІ пункт 8 ППБУ);

- працівники охорони не мають списку посадових осіб об?єкта зазначенням їх місць проживання, службових, домашніх (мобільних) телефонів (Розділ ІІ, пункт 10 ППБУ);

- для працівників охорони не розроблено інструкцію, в якій необхідно визначити їхні обов?язки щодо контролю за додержанням протипожежного пожежі режиму, огляду території і приміщень, порядок дій в разі виявлення пожежі, спрацювання систем протипожежного захисту, а також указати, хто з посадових осіб об?єкта має бути викликаний у нічний час у разі пожежі (розділ II, п.10 ППБУ);

- керівником підприємства не визначено спеціальні місця для куріння, які необхідно позначити відповідним знаком або написом, і місця, де встановлюють урну або попільницю з негорючих матеріалів (розділ IІI, п.1.19ППБУ);

- наявні вогнегасники не мають облікових (інвентарних) номерів за прийнятою на об?єкті системою нумерації (розділ V, п.3.18 ППБУ);

- електричні огороджувальні конструкції з нормованим класом вогнестійкості та протипожежні перешкоди через звичайні отвори, а не через спеціальні проходки, клас вогнестійкості яких має бути не менший ніж нормований клас вогнестійкості цієї огороджувальної конструкції або протипожежної перешкоди за ознаками Е (показник втрати цілісності) та І (показник втрати тепло ізолювальної спроможності) (розділ ІІІ, п.2.4 ППБУ);

- експлуатація електроустановок не відповідає вимогам ПУЕ, Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів (розділ ІV, п.1.1 ППБУ);

- з?єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в приміщеннях не здійснюється за допомогою пресування, зварювання, паяння або затискачів (розділ ІV, п.1.6 ППБУ);

- в приміщеннях допускається експлуатація тимчасових дільниць електромережі (розділ ІV, п.1.8 ППБУ);

- допускається застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ, що пред'являються до переносних (пересувних) електропроводок (розділ ІV, п.1.18 ППБУ);

- не надані акти проведення прихованих електромонтажних робіт (розділ ІV, п.1.12 ППБУ);

- апарати відключення (вимикачі) для загального відключення силових та освітлювальних мереж складських приміщень та інших підсобних приміщень з пожежонебезпечними зонами будь-якого класу встановлені в середині вказаних приміщень (розділ ІV, п.1.15 ППБУ);

- спільні апарати відключення (вимикачі) не розташовані в ящиках з негорючих матеріалів або в нішах, які не мають пристосування для пломбування та замикання на замок (розділ ІV, п.1.15 ППБУ);

- електрощити та групові електрощитки не оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки) (розділ ІV, п.1.16 ППБУ);

- допускається використання в приміщенні підвалу світильників без захисного суцільного скла (ковпаків) (розділ ІV, п.1.18 ППБУ);

- проводи які прокладені приховано під горючою основою в офісних приміщеннях не ізольовані від горючих основ (конструкцій) суцільним шаром негорючого матеріалу, що підтверджується актом проведення прихованих робіт (розділ ІV, п.1.12 ППБУ);

- двері сходових кліток неоснащені пристроями для самозачинення (розділ ІІІ, глава 2, п.2.37 ППБУ);

- допускається знімання дверей підвального приміщення, які сполучають сходову клітину з першим поверхом (розділ ІІІ, п. 2.23, 2.37 ППБУ);

- приміщення не забезпечено нормативною кількістю первинних засобів пожежогасіння (вогнегасниками) (розділ V, п.3.6 ППБУ);

- не проведено вимірювання значення електричного опору ізоляції між електрично-не з?єднаними струмопровідними частинами ППКП, а також між ними і його корпусом на відповідність вимогам технічних умов на цей прилад. (вимірювання повинно проводитись не менше 1 разу на 3 роки) відповідно ДБН В.2.5-56 (розділ V, п.1.4 ППБУ);

- електрощитова в підвалі не відокремлена протипожежними перешкодами, в порушення ДБН В. 1.1-7 (розділ ІІІ, розділ 1 п.4 ППБУ);

- приміщення зали, кіосків на першому поверсі, складських приміщень в підвалі, поверхи не обладнані системою протипожежного захисту (система автоматичної пожежної сигналізації) (розділ V, п.1.2 ППБУ);

- приміщення не забезпечене пожежними щитами. До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті входять: вогнегасники-3 шт., ящик з піском - 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2х2 м - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт. (розділ V, п.3.11 ППБУ);

- камери схову не обладнані системою протипожежного захисту (автоматичними системами пожежогасіння) (розділ ІV, глава 4 п. 4.10 Правил пожежної безпеки на ринках України, розділ ІV п. 5 ППБУ);

- прилавки в торгівельній залі розміщуються так, що перешкоджає вільній евакуації людей (розділ ІV, глава 4 п. 4.10 Правил пожежної безпеки на ринках України);

- дозволяється зменшення нормативної ширини шляхів евакуації в торгівельній залі між торгівельними прилавками (ППБУ розділ VІ глава 4, п. 4.10, Правила пожежної безпеки на ринках України розділ ІV п. 3);

- торгівельні приміщення (кіоски) опорядження стін та стелі з вищими показниками пожежної небезпеки (ППБУ розділ VІ глава 4, п. 4.10, Правила пожежної безпеки на ринках України розділ ІV п. 4);

- допускається облицювання стін на шляхах евакуації (3 поверх адміністративні приміщення, сходові клітини, в закладах громадського харчування в підвальному поверсі) будівельними матеріалами з вищими показниками пожежної небезпеки (розділ IІI, п.2.23 ППБУ);

- дерев?яні елементи покрівлі не оброблені засобами вогнезахисту (розділ IІI, п.2.5 ППБУ);

- не підвищено клас вогнестійкості несучих та огороджувальних металевих конструкцій і максимальне значення групи поширення вогню конструкціях покрівлі відповідно до п. 5.3 таб. 1 ДБН В. 1.1-7 (розділ IІI, п.2.23 ППБУ);

- дерев?яні сходи лівої сходової клітини не виконані з класом вогнестійкості R 60 МО в порушення ДБН В. 1.1-7 (розділ IІI, п.2.23 ППБУ);

- металеві сходи в приміщеннях закладів громадського харчування, які розташовані в підвальних приміщеннях виконані 3 класом вогнестійкості R 60 МО в порушення ДБН В. 1.1-7 (розділ IІI, п 2.23ППБУ);

- коридор поверхів не обладнані системою димовидалення (розділ IІI, п. 2.23, розділ ІІ п. 1.2 ППБУ);

- евакуаційні виходи не позначені світловими покажчиками «ВИХІД» та не підключені до джерела живлення аварійного (евакуаційного) освітлення в супереч ДБН В. 1.1-7(розділ IІI, п.2.31, 2.32 ППБУ);

- для заповнення прорізів у протипожежних перешкодах не застосовані протипожежні двері електрощитових, компресорної, вентиляційної, складських (підсобних) та інших подібних приміщень, які мають бути протипожежними, з класом вогнестійкості згідно з ДСТУ EN 13501-2 всупереч ДБН В.1.1-7 (розділ IІI, п. 2.3, 2.23 ППБУ);

- висота та ширина проходів в закладах громадського харчування, які розміщені в підвалі не відповідає вимогам ДБН В.1.1-7 (розділ IІI, п.2.23 ППБУ);

- в віконних отворах сходових клітин не передбачені фрамуги для димовидалення загальною площею не менше 1,2 м, в порушення ДБН В.1.1-7 (розділ IІI, п.2.23, п. 2.37 ППБУ);

- частина вікон сходових кліток не обладнані пристроями для їх відчинення (розділ IІI, п. 2.23 ППБУ);

- з закладів громадського харчування, які розміщені в підвальному поверсі відсутні другі евакуаційні виходи в порушення ДБН В.1.1-7 (розділ IІI, п. 2.23 ППБУ);

- з підвального приміщення (де розташовані склади) відсутні евакуаційні виходи безпосередньо назовні в порушення ДБН В.1.1-7 (розділ IІI, п. 2.23 ППБУ);

- ширина маршів сходових кліток будівлі та в закладах громадського харчування, які розташовані в підвалі менше 1,2 м, в порушення ДБН В.2.2-9 (розділ IІI, п.2.23 ППБУ);

- з підвальних приміщень (в закладах громадського харчування, складських приміщень підвалу) не передбачено примусове видалення диму, в порушення ДБН В.2.5-56 (розділ V, п.1.2 ППБУ);

- будівля не обладнана системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей, в порушення ДБН В.2.5-56 (розділ V, п.1.2 ППБУ);

- не підтверджено наявність та/або справність евакуаційного освітлення шляхів евакуації (розділ IІI, п.2.31 ППБУ);

- здійснено технічне переоснащення приміщень будівлі, а також реконструкція без розробки на це проектної документації, яка повинна бути затверджена у встановленому порядку, що в свою чергу знижує рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинне на момент початку використання об?єкта (розділ IІ, п.21, 22 ППБУ);

- шляхи евакуації в приміщеннях будівлі захаращені матеріальними цінностями (розділ IІI, п.2.37 ППБУ);

- не надані підтверджуючі документи щодо технічного обслуговування існуючих пожежних кран-комплектів, та перевірки їх на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів у журналі обліку технічного обслуговування (розділ V, п.1.2 ППБУ);

- комісією господарчого органу не здійснюється перевірка стану вогнезахисного покриву зі складанням акту перевірки технічного стану вогнезахисного покриву (просочення) (розділ IІI, п.2.8 ППБУ);

- наказом не призначено посадову особу, відповідальну за утримання вогнезахисного покриву (розділ IІI, п.2.7 ППБУ);

- в об?ємі сходових клітин влаштовані приміщення (кіоски, приміщення охорона, тощо) (розділ IІI, п.2.37 ППБУ);

- в приміщенні закладу громадського харчування влаштовано піч на дровах, яка не відокремлена від інших приміщень протипожежними перегородкам першого типу та перекриттям першого типу в порушення ДБН В.2.2-23 (розділ IІ п.2.22 ППБУ);

- для гасіння пожеж при загорянні жиру в зонах з кухонним обладнанням (плити; сковороди; вертикальні, кутові, системи витяжної вентиляції, печі на дровах), в закладах громадського харчування на першому поверсі та підвалі не обладнані модульні системи локального пожежогасіння, спеціалізовані для такого виду загорань, в порушення ДБН В.2.5-56 (розділ V, п.1.2 ППБУ);

- 2 та 3 поверхи поділені між собою перегородками, що з кожного поверху не передбачено другий евакуаційний вихід в порушені ДБН В. 1.1-7 (розділ IІI, п.2.23 ППБУ);

- не проведено розрахунки допустимого струмового навантаження електричних мереж (розділ ІV, п.1.1 ППБУ);

- допускається складування горючих матеріалів на відстані менше 1 метру від електроустаткування та під електрощитами на шляху евакуації (в закладі громадського харчування на першому поверсі, в магазині Білла) влаштовано розсувні двері, які перешкоджають вільній евакуації людей (розділ IІI, п.2.37 ППБУ);

- у дверях сходових клітин не застосовується загартоване або армоване скло, що не дає скалок при руйнуванні, в порушення ДБН В.2.2-9 (розділ IІI п.2.37, пункт 22 розділу ІІ ППБУ);

- в приміщеннях покриття підлоги виконане з матеріалів з невизначеними показниками щодо токсичності продуктів горіння, димоутворювальної здатності та групи поширення полум??я (розділ IІI, п.2.28 ППБУ);

- відсутній захист будівлі та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів. Їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавко захисту будівель і споруд» (розділ ІV, глава 1, п.1.21 ППБУ);

- транзитні повітропроводи вентиляційних систем в підвалі не виконані з мінімальним класом вогнестійкості відповідно вимог п.7.11.9 - п.7.11.19 ДБН В.2.5-67 (розділ IІI, п.2.3, п. 2.4 ППБУ);

- в місцях проходу транзитних повітропроводів вентиляційних систем не встановлені пристрої проти поширення вогню в підвалі ДБН В.2.5-67 (розділ IІI, п.2.3, п. 2.4 ППБУ);

- за наявності людей в приміщеннях, двері евакуаційних виходів замикаються на замки, а не на внутрішні запори, які відкриваються середини без ключа (розділ IІI, п.2.27ППБУ);

- для всіх приміщень складського призначення не визначені категорії щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони згідно з «Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок» (далі - НАОП 40.1-1.32-01), які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення (розділ IІI, п.2.9 ППБУ);

- не визначено розрахунковий час евакуації людей у разі пожежі відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 «Пожарная безопасность. Общие требования» (розділ IІI, п.2.33 ППБУ);

- переносні вогнегасники не розміщені шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення (розділ V п.3.10 ППБУ);

- не всі пожежні плоскоскладальні рукави не складені в "гармошку" або подвійну скатку, не приєднаний до крана та ствола і не рідше одного разу на шість місяців не перекантований наново (розділ V, п.2.2, п.п. 4 ППБУ);

- на дверцята шаф, в яких знаходяться вогнегасники, відсутні відповідні покажчики за ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист.Знакибезпеки. Форма та колір" (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76"ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности" (розділ V, п.2.2, п.п. 7 ППБУ);

- біля місць розташування пожежних гідрантів не встановлені покажчики (об?ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них: літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева) (розділ V, п.2 п.п. 9, ППБУ);

- на об?єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) не встановлений протипожежний режим, який включає: порядок утримання шляхів евакуації; визначення спеціальних місць для куріння; порядок застосування відкритого вогню; порядок використання побутових нагрівальних приладів; порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт; для зберігання і допустиму кількість напівфабрикатів та готової продукції, що можуть одночасно знаходитися у приміщеннях і на території; порядок прибирання горючого пилу й відходів, зберігання промасленого спецодягу ганчір?я, очищення елементів вентиляційних систем від горючих відкладень; порядок відключення від мережі електроживлення обладнання та вентиляційних систем у разі пожежі; порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи; порядок проходження посадовими особами навчання й перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення; порядок організації експлуатації і обслуговування наявних засобів протипожежного захисту; порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання; порядок збирання членів пожежно-рятувального підрозділу добровільної пожежної охорони посадових осіб, відповідальних за пожежну безпеку, у разі виникнення пожежі, виклику вночі, у вихідні й святкові дні; порядок дій у разі виникнення пожежі: порядок і способи оповіщення людей, виклику пожежно-рятувальних підрозділів, зупинки технологічного устаткування, вимкнення вентиляційних установок, електроспоживачів, застосування засобів пожежогасіння; послідовність евакуації людей та матеріальних цінностей з урахуванням дотримання техніки безпеки (розділ ІІ, п.5 ППБУ);

- один раз на півроку не проводяться практичні тренування всіх задіяних працівників щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей (розділ ІІ, п.5 ППБУ);

- не розроблено організаційно-розпорядчих документів щодо забезпечення техногенної безпеки та не організовано навчання працівників діям у надзвичайних ситуаціях («КЦЗУ», стаття 20, частина перша, п. 3, 8; ПТБ, розділ III, п. 2, абзац 3,5);

- керівний склад, що відповідає за стан цивільного захисту та техногенної безпеки не пройшов навчання з питань цивільного захисту (КЦЗУ стаття 40);

- працівники об?єкта не забезпечені засобами індивідуального захисту, органів дихання від зброї масового знищення з розрахунку 1 фільтрувальний протигаз та 1 респіратор на одну особу та додатково два відсотки загальної кількості працюючого персоналу (КЦЗУ стаття 20);

- будівля не обладнана автоматизованою системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення в порушення ДБН В.2.5-76:2014 «Автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій оповіщення населення» (КЦЗУ стаття 53, п. 4.4.1 ПТБ).

Постановою КИ серії 103194/61 від 18.02.2021 енергетика КП «Бессарабський ринок» ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення, передбачене статтею 175 КУпАП.

Під час розгляду справі, у 2021 році на впродовж 2025 року, позивачем за заявами відповідача проводились позапланові заходи контролю: актом № 987 від 30.07.2021 року встановлено 66 порушень, актом № 22 від 20.03.2025 встановлено 45 порушень, актом № 26 від 30.04.2025 встановлено 35 порушень, актом № 30 від 30.05.2025 встановлено 29 порушень, актом №38 від 07.08.2025 встановлено 26 порушень, актом №46 від 11.11.2025 встановлено 15 порушень.

Зокрема, в останньому акті перевірки №46 від 11.11.2025 встановлені такі порушення вимог пожежної безпеки:

1) приміщення зали, кіосків на першому поверсі, складських приміщень в підвалі, поверхи не обладнані системою протипожежного захисту (система автоматичної пожежної сигналізації) (розділ V, п.1.2 ППБУ);

2) камери схову не обладнані системою протипожежного захисту (автоматичними системами пожежогасіння) (розділ ІV, глава 4 п. 4.10 Правил пожежної безпеки на ринках України, розділ ІV п. 5 ППБУ);

3) не підвищено клас вогнестійкості несучих та огороджувальних металевих конструкцій і максимальне значення групи поширення вогню конструкціях покрівлі відповідно до п. 5.3 таб. 1 ДБН В. 1.1-7 (розділ IІI, п.2.23 ППБУ);

4) коридор поверхів не обладнані системою димовидалення (розділ IІI, п. 2.23, розділ ІІ п. 1.2 ППБУ);

5) не у всіх прорізах протипожежних перешкод складських (підсобних) та інших подібних приміщень встановлено протипожежні двері з класом вогнестійкості згідно з ДСТУ EN 13501-2 всупереч ДБН В.1.1-7 (розділ IІI, п. 2.3, 2.23 ППБУ);

6) висота та ширина проходів в закладах громадського харчування, які розміщені в підвалі не відповідає вимогам ДБН В.1.1-7 (розділ IІI, п.2.23 ППБУ);

7) в закладах громадського харчування, які розміщені в підвальному поверсі відсутні другі евакуаційні виходи в порушення ДБН В.1.1-7 (розділ IІI, п. 2.23 ППБУ);

8) з підвального приміщення (де розташовані склади) відсутні евакуаційні виходи безпосередньо назовні в порушення ДБН В.1.1-7 (розділ IІI, п. 2.23 ППБУ);

9) ширина маршів сходових кліток будівлі та в закладах громадського харчування, які розташовані в підвалі менше 1,2 м, в порушення ДБН В.2.2-9 (розділ IІI, п.2.23 ППБУ);

10) в підвальних приміщень (в закладах громадського харчування, складських приміщень підвалу) не передбачено примусове видалення диму, в порушення ДБН В.2.5-56 (розділ V, п.1.2 ППБУ);

11) будівля не обладнана системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей, в порушення ДБН В.2.5-56 (розділ V, п.1.2 ППБУ);

12) здійснено технічне переоснащення приміщень будівлі, а також реконструкція без розробки на це проектної документації, яка повинна бути затверджена у встановленому порядку, що в свою чергу знижує рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинне на момент початку використання об?єкта (розділ IІ, п.21, 22 ППБУ);

13) в приміщенні закладу громадського харчування влаштовано піч на дровах, яка не відокремлена від інших приміщень протипожежними перегородкам першого типу та перекриттям першого типу в порушення ДБН В.2.2-23 (розділ IІ п.2.22 ППБУ);

14) транзитні повітропроводи вентиляційних систем в підвалі не виконані з мінімальним класом вогнестійкості відповідно вимог п.7.11.9 - п.7.11.19 ДБН В.2.5-67 (розділ IІI, п.2.3, п. 2.4 ППБУ);

15) в місцях проходу транзитних повітропроводів вентиляційних систем не встановлені пристрої проти поширення вогню в підвалі ДБН В.2.5-67 (розділ IІI, п.2.3, п. 2.4 ППБУ).

Позивач вважає, що порушення встановлені за результатами останньої перевірки створює загрозу життю та здоров?ю людей, які працюють та перебувають у приміщенні ринку, тому на його думку є підстави для застосування відповідних заходів реагування.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з такого.

Статтею 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05 квітня 2007 року №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V у редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з частиною п'ятою статті 4 Закону № 877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Відповідно до частин шостої, сьомої статті 7 Закону №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт. На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Постановою Верховного суду України від 11.04.2018 по справі №816/1155/16 встановлено, що акт перевірки та викладені у ньому факти та висновки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, що породжують для позивача певні правові наслідки. Акт є виключно носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом під час проведення перевірки порушення суб?єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, обов?язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Отже, усуненню підлягають порушення, які встановлені органом державного нагляду саме за результатами перевірки (заходу контролю).

Статтями 3, 4 Кодексу цивільного заходу України (далі - КЦЗ України), правовою основою цивільного захисту є Конституція України, цей Кодекс, інші закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також акти Президента України та Кабінету Міністрів України. Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Кодексом.

Цивільний захист - комплекс заходів, які реалізуються на території України в мирний час та в особливий період і спрямовані на захист населення, територій, навколишнього природного середовища, майна, матеріальних і культурних цінностей від надзвичайних ситуацій та інших небезпечних подій, запобігання виникненню таких ситуацій та подій, ліквідацію їх наслідків, надання допомоги постраждалим, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Відповідно до ст.55 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення пожежної безпеки є невід'ємною складовою діяльності держави щодо захисту життя та здоров'я людини, майна і навколишнього природного середовища від пожеж.

За змістом пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Згідно з п.1 Положення про Державну службу з надзвичайних ситуацій, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року №1052 (далі Положення №1052), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Підпунктом 2 п.3 Положення №1052 визначено, що основними завданнями ДСНС є, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до п.3 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі Головне управління), затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 № 3 (у редакції станом на час звернення з позовом) (далі Положення), серед основних завдань Головного управління здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Згідно з підп.39, 40 п.4 Положення, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території складає акти перевірок, приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки, інші обов'язкові для виконання розпорядчі документи; звертається до адміністративного суду щодо допущення уповноважених посадових осіб Головного управління до проведення планових або позапланових перевірок (у разі їх недопущення з підстав інших, ніж передбачені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»), а також щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних 6 засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг у разі, коли такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до п.48 ч.2 ст.17-1 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту: звертається до адміністративного суду щодо допущення уповноважених посадових осіб до проведення планових або позапланових перевірок (у разі їх недопущення з підстав інших, ніж передбачені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»), а також щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, з інших підстав, визначених законом.

Згідно з частиною першою статті 68 КЦЗ України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.

Частиною другою цієї статті встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Приписами статті 70 КЦЗ України визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від вимог, визначених нормативно-правовими актами або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Отже, застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, ухваленим у справі за позовом центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Відтак, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, в даному випадку ГУ ДСНС України у м. Києві, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

З огляду на викладені положення законодавства суд зазначає, що захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі Комунального підприємства «Бессарабський ринок» до повного усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно- рятувальних служб є заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні (далі - ППБ України), які є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

ППБ України встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

Згідно пунктів 1, 2, 3 розділу ІІ ППБ України, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об'єктів.

Керівник підприємства повинен визначити обов'язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.

Обов'язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов'язках, положеннях про підрозділ.

На кожному об'єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим.

Суд звертає увагу, що законодавство не містить визначення поняття «порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров'ю людей», а відтак, воно є оціночним.

У контексті спірних правовідносин загрозу життю та здоров'ю людей створюють такі порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, які можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають небезпечні чинники (п. 32 ч. 1 ст. 2 КЦЗ України).

Саме такі порушення вимагають вжиття заходів реагування адміністративним судом у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

Разом з тим, з'ясовуючи, чи виявлені під час перевірки 11.11.2025 порушення становлять загрозу життю та здоров'ю людей, суд зазначає таке.

Щодо порушень, встановлених в акті від 11.11.2025 під номерами в описі порушень:

Будівля Бессарабського ринку є пам?яткою архітектури та містобудування національного значення (охоронний № 899, постанова Ради Міністрів УРСР від 06.09.1979 № 442), КП «Бессарабський ринок» є балансоутримувачем будівлі та відповідно до умов охоронного договору від 12.02.2025 №5325, відповідач зобов'язаний утримувати пам'ятку (її частину) відповідно до вимог норм і правил пожежної безпеки, в належному санітарному та технічному стані; своєчасно проводити реставраційні, ремонтні та інші роботи на пам'ятці (її частини) і роботи з упорядження території пам'ятки. Проводити реставраційні, ремонтні та інші роботи в строки, передбачені пунктом 13 цього договору, а у разі потреби - у строки, визначені окремим розпорядженням Органу охорони.

Представником відповідача з метою з'ясування можливості усунення даних порушень направлено адвокатський запит від 23.06.2025 № 023/06/2025-1, у відповідь на який Міністерством культури та стратегічних комунікацій України надано відповідь , що "...з метою усунення виявлених під час перевірки порушень щодо дотримання (виконання) вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, вказаних в акті, складеному за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), необхідно розробити науково-проєктну документацію для сучасного пристосування пам'ятки національного значення без зміни її автентичних властивостей, які є предметом охорони об'єкта культурної спадщини. Науково-проєктна документація - це комплекс документів, що містять результати наукових досліджень та розробок, необхідних для визначення, збереження та використання об'єктів культурної спадщини. Розробляється відповідно до вимог Закону, ДБН А2.2-6:2008 та ДСТУ-Н Б В.3.2-4:2016, які регламентують склад, зміст, порядок погодження та обстеження технічного стану пам'яток».

За змістом частини першої статті 26 Закону України «Про охорону культурної спадщини» консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам'яток національного значення здійснюються лише за наявності письмового дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини на підставі погодженої з ним науково-проектної документації.

Розробленню проектів консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту, пристосування пам'яток передує проведення необхідних науково-дослідних робіт, у тому числі археологічних і геологічних.

У складі організаційно-функціональної структури підприємства - виконавця робіт з консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту, пристосування пам'яток мають передбачатися підрозділи та/або фахівці, які забезпечують виконання відповідних виробничо-технічних, виробничих функцій.

Разом з тим, статтею 28 цього закону передбачено, що вимоги органів протипожежної, санітарної, екологічної охорони та інших зацікавлених органів щодо умов утримання та використання пам'яток не можуть призводити до змін пам'яток і не повинні погіршувати їхню естетичну, історичну, мистецьку, наукову чи художню цінність.

Саме з метою визначення межі втручання у об'єкт пам'ятки архітектури національного значення з метою усунення порушень норм та правил пожежної безпеки необхідним є розроблення науково-проектної документації для сучасного пристосування пам'ятки національного значення без зміни її автентичних властивостей.

Вимоги до розроблення науково-проектної документації, які є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання у сфері збереження пам'яток архітектури, визначені ДБН А.2.2-14-2016 "Склад та зміст науково-проектної документації на реставрацію пам'яток архітектури та містобудування", затвердженими наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 29.12.2016 № 337 (далі - ДБН А.2.2-14-2016).

Згідно підпунктів 1.2, 1.3 ДБН А.2.2-14-2016 1.2, ці норми встановлюють вимоги до складу та змісту науково-проектної документації на вид будівництва - “реставрація», що складається з таких видів робіт і заходів: консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт (реставраційний), пристосування пам'яток, а також на невідкладні консерваційні та протиаварійні роботи. Ці Норми застосовуються при виконанні науково-дослідних та науково-проектних робіт та розробленні науково-проектної документації на збереження пам'яток.

Підпунктом 3.11 пункту 3 ДБН А.2.2-14-2016 визначено, що науково-проектна документація - це сукупність текстових та графічних матеріалів, які на різних стадіях проектування визначають концептуальні чи принципові архітектурні, містобудівні, інженерні, конструктивні, технологічні та інші рішення, спрямовані на збереження пам'ятки.

Склад та зміст науково-проектної документації встановлюється в залежності від поставлених завдань, спрямованих на збереження пам'ятки (підпункт 4.13 пункту 4 ДБН А.2.2-14-2016).

За визначенням підпункту 4.6 пункту 4 ДБН А.2.2-14-2016 до науково-проектної документації, зокрема, належить проект.

Підпунктом 9.1 пункту 9 ДБН А.2.2-14-2016 передбачено, що проект розробляється на підставі вихідних даних для об'єкта реставрації, реставраційного завдання та на основі матеріалів комплексних наукових досліджень. Проект складається з текстових та графічних матеріалів, якими визначаються принципові архітектурні, містобудівні, інженерні, конструктивні і технологічні рішення, спрямовані на збереження пам'ятки.

Разом з тим, доказів вжиття заходів щодо розробки відповідачем науково-проєктної документації саме для сучасного пристосування пам'ятки національного значення без зміни її автентичних властивостей та з метою визначення можливості та способів усунення порушень норм та правил пожежної безпеки, до матеріалів справи відповідачем не надано.

Суд враховує, що процес розробки науково-проєктної документації є складним, тривалим та витратним, однак, відповідач під час розгляду справи, починаючи з 2021 року, навіть не висловив про намір вжиття відповідних заходів.

Листом від 06.03.2025 № 11 ТОВ «Консерваційно-реставраційний центр», адресований КП «Бессарабський ринок» підтверджено факт укладення договору на розроблення науково-проектної документації по об'єкту будівництва: «Реставрація плити перекриття між підвальним поверхом та торговим залом пам'ятки архітектури національного значення «Критий ринок» (охоронний договір №899 за постановою Ради Міністрів Української РСР від 24.08.1936 р. №970) за адресою: м. Київ, Бессарабська площа, 2» за кодом ДК 021:2015 71320000-7 - Послуги інженерного проектування.

Однак, доказів розробленої науково-проектної документації та проведення відповідних робіт в матеріалах справи також не має.

До того ж, навіть за умови їх проведення, ці роботи не усунуть тих порушень, які встановлені в акті від 11.11.2025 під номерами в описі порушень 6-9, 12.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що усунення порушень, які визначені в описі під №6-9, №12 акту перевірки від 11.11.2025 є можливим після розроблення науково-проектної документації. Однак, як встановлено судом, відповідачем жодних дій стосовно розроблення науково-проектної документації, яка б визначала можливість та способи їх усунення, не вчинялось.

До того ж, слід зазначити, що Законом України від 20.09.2006 № 165-V "Про ратифікацію Конвенції про охорону архітектурної спадщини Європи" ратифіковано Конвенцію про охорону архітектурної спадщини Європи від 03.10.1985 (далі - Конвенція), відповідно до статті 3 якої кожна Сторона зобов'язується: 1. вживати правових заходів для охорони архітектурної спадщини; 2. за допомогою таких заходів і діючих в кожній державі або кожному регіоні процедур, забезпечити охорону пам'яток, архітектурних ансамблів та визначних місць.

За змістом статті 1 Конвенції вираз "архітектурна спадщина" включає, зокрема, такі нерухомі об'єкти як пам'ятки, тобто усі будівлі та споруди, що мають непересічне історичне, археологічне, мистецьке, наукове, соціальне або технічне значення, включаючи усі особливості їхнього технічного виконання та оздоблення.

Статтею 4 цієї Конвенції визначено, що кожна Сторона зобов'язується, зокрема, запобігати спотворенню, руйнуванню або знищенню об'єктів спадщини, що охороняються.

Положеннями статті 10 Конвенції визначено, що кожна Сторона зобов'язується прийняти комплексну політику збереження архітектурної спадщини, яка заохочує програми реставрації та підтримання в належному стані архітектурної спадщини.

Відповідно до статті 15 Конвенції кожна Сторона зобов'язується утверджувати у громадській думці розуміння необхідності збереження архітектурної спадщини як елемента культурної самобутності і джерела натхнення і творчості для сьогоднішніх і прийдешніх поколінь.

Отже, відповідач як балансоутримувач, зобов'язаний запобігати спотворенню, руйнуванню або знищенню об'єкту спадщини, що охороняється, що включає в себе також і забезпечення у будівлі пам'ятки архітектури та містобудування національного значення дотримання норм та правил пожежної та техногенної безпеки, тим більш в умовах повномасштабного вторгнення та щоденного потенційного ризику масованих обстрілів.

Щодо порушення під №13 в описі порушень, акту від 11.11.2025 - в приміщенні закладу громадського харчування влаштовано піч на дровах, яка не відокремлена від інших приміщень протипожежними перегородкам першого типу та перекриттям першого типу в порушення ДБН В.2.2-23 (розділ IІ п.2.22 ППБУ), відповідач зазначив, що орендар (ТОВ «БЕССАРАБКА ДАШ») у користуванні якого перебуває ця піч, не виконує приписів відповідача як орендодавця щодо усунення порушень норм пожежної безпеки що наведену у п. 13 акту.

Так, згідно матеріалів справи 08.05.2025 позивач направив, зокрема, ТОВ «БЕССАРАБКА ДАШ» вимогу про облаштування відокремлення печі на дровах, від інших приміщень протипожежними перегородками першого типу та перекриття першого типу відповідно до вимог ДБН В.2.2-23. Вказані дії зобов'язав вчинити у 14-денний термін.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази вчинення орендарем таких дій, та відповідно відсутні докази усунення порушення в частині не відокремлення печі на дровах протипожежними перегородкам першого типу та перекриттям першого типу в порушення ДБН В.2.2-23.

Разом з тим, суд зазначає, що серед обов'язків орендарів є дотримання правил та норм пожежної безпеки приміщень, які знаходять у їх користуванні на підставі договору оренди, однак, орендодавець (відповідач у справі) заходів направлених на розірвання договорів оренди у зв'язку із невиконанням орендарем обов'язків щодо дотримання правил та норм пожежної безпеки приміщень, не вчинив, відповідних доказів в матеріалах справи не має.

Проте, на думку суду, порушення під номерами 6, 7, 8, 9, 12, 13, встановлені в акті від 11.11.2025, хоча і є порушеннями Правил пожежної безпеки в Україні, однак вони не становлять пряму та реальну загрозу життю та здоров'ю людей, тому застосування заходів реагування шляхом повної зупинки експлуатації приміщень ринку до усунення саме цих порушень, суд вважає недоцільним.

Щодо порушень, які в описі порушень акту перевірки від 11.11.2025 зазначені під номерами:

4) коридор поверхів не обладнані системою димовидалення (розділ IІI, п. 2.23, розділ ІІ п. 1.2 ППБУ);

5) не у всіх прорізах протипожежних перешкод складських (підсобних) та інших які розташовані в підвалі менше 1,2 м, в порушення ДБН В.2.2-9 (розділ IІI, п.2.23 ППБУ);

15) в місцях проходу транзитних повітропроводів вентиляційних систем не встановлені пристрої проти поширення вогню в підвалі ДБН В.2.5-67 (розділ IІI, п.2.3, п. 2.4 ППБУ),

суд зазначає, що представником відповідача під час судового засідання 28.11.2025 зазначено, що ці порушення будуть усунуті після надходження кошториса від виконавців робіт та запевнив, що протягом 1,5 місяця роботи по встановленню системи автоматичної пожежної сигналізації, автоматичної системи пожежогасіння, системи димовидалення, системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей тощо будуть виконані.

Суд наголошує, що станом на час ухвалення рішення, відповідачем доказів щодо усунення цих порушень суду не надано, також не надано доказів звернення до позивача з метою проведення позапланового заходу контролю після 11.11.2025, та, відповідно, відсутні докази проведення такого заходу.

Також необхідно вказати, що саме за клопотанням відповідача (позивач підтримав в усному порядку) суд 28.11.2025 перейшов до письмового провадження у цій справі, і тільки 06.01.2026 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду закрито підготовче провадження у цій справі. Проте, зазначені обставини не нівелює обов'язок сторін щодо доказування.

Разом з тим, слід зауважити, що відповідач не висловлював заперечень стосовно фактів самих порушень, в останньому акті перевірки від 11.11.2025 керівник Комунального підприємства «Бессарабський ринок» зазначив, що «виявлені порушення потребують часу та значних матеріальних витрат для їх усунення. Підприємством вживаються заходи для їх оперативного усунення шляхом укладення договорів та подальшого виконання робіт за ними».

Суд також наголошує, що справа розглядається в суді майже 5 років, з часу проведення позапланового заходу контролю (акт від 30.07.2021) і до передачі справи на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (03.02.2025), відповідач не здійснив жодних дій щодо усунення виявлених порушень згідно акту перевірки від 30.07.2021.

Згідно з пунктом 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».

ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» поширюються на проектування, монтування систем протипожежного захисту (далі - СПЗ) об'єктів будівництва, а саме: автоматичних систем пожежогасіння та флегматизації; автономних систем пожежогасіння; систем пожежної сигналізації; системи керування евакуюванням (в частині систем оповіщення про пожежу і покажчиків напрямку евакуювання; систем протидимного захисту; систем централізованого пожежного спостерігання; диспетчеризації систем протипожежного захисту.

Система протипожежного захисту комплекс технічних засобів, що змонтований на об'єкті, призначений для виявлення, локалізування та ліквідування пожеж без втручання людини, захисту людей, матеріальних цінностей та довкілля від впливу небезпечних чинників пожежі.

Системи пожежної сигналізації призначені для раннього виявлення пожежі та подавання сигналу тривоги для вжиття необхідних заходів (наприклад: евакуювання людей, виклик пожежно-рятувальних підрозділів, запуск протидимних систем пожежогасіння, здійснення управління протипожежними клапанами, дверима, воротами та завісами (екранами), відключенням або блокуванням (розблокуванням) інших інженерних систем та устатковання при сигналі «пожежа» тощо).

Системи пожежної сигналізації повинні: а) виявляти ознаки пожежі на ранній стадії; б) передавати тривожні сповіщення до пристроїв передавання пожежної тривоги та попередження про несправність; в) формувати сигнали управління для систем протипожежного захисту та іншого інженерного обладнання, що задіяне при пожежі; г) сигналізувати про виявлену несправність, яка може негативно впливати на нормальну роботу систем пожежної сигналізації.

Система керування евакуюванням сукупність технічних засобів та організаційних заходів, призначених для оповіщування про виникнення пожежі та подавання сигналів керування евакуюванням.

Система оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей призначена для оповіщення людей, що знаходяться в будинку (споруді), про виникнення пожежі з метою створення умов для їх своєчасного евакуювання. За способами оповіщення система оповіщення ділиться на світлові (візуальні), звукові, мовленнєві та комбіновані.

Отже, суд зазначає, що порушення під номерами 1, 2, 3, 4, 5, 10, 11, 14, 15 визначені в Акті перевірки від 11.11.2025 року, як то необладнання приміщень системою автоматичної пожежної сигналізації, автоматичною системою пожежогасіння, системою димовидалення, системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей тощо, за об'єктивним критерієм є такими, що створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, оскільки стосуються, зокрема, протипожежних норм.

Тобто, ці порушення впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що можуть спричинити загрозу життю та здоров'ю людей, а також неможливістю її ефективної ліквідації та рятуванню людей.

При цьому, згідно відкритих джерел засобів масової інформації 10.12.2025 відбулось урочисте відкриття Бессарабського ринку після реновації приміщень. З цього дня щоденно відбувається відвідування будівлі ринку покупцями та відповідно, знаходження на своїх робочих місяцях працівників ринку. Це означає, що вказані особи постійно перебувають в умовах, коли існує реальна загроза їх життю та здоров'ю через невиконання вимог законодавства з питань пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення пожежної безпеки є невід'ємною складовою діяльності держави щодо захисту життя та здоров'я людини, майна і навколишнього природного середовища від пожеж.

Діяльність із забезпечення пожежної безпеки та запобігання пожежам є складовою діяльності посадових осіб і працівників суб'єктів господарювання. Зазначена вимога встановлюється у трудових договорах (контрактах), посадових інструкціях, статутах і положеннях.

Забезпечення пожежної безпеки покладається на власника (власників) земельної ділянки та іншого об'єкта нерухомого майна або наймачів (орендарів) земельної ділянки та іншого об'єкта нерухомого майна, якщо це обумовлено договором найму (оренди), а також на керівника (керівників) суб'єкта господарювання, а щодо фізичних осіб - підприємців - особисто.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України, проектування та обладнання системами протипожежного захисту будинків, будівель, споруд та їх частин здійснюються згідно з будівельними нормами. Підтримання експлуатаційної придатності (обслуговування) таких систем здійснюється згідно з правилами, затвердженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту.

З наведеного слідує, що на відповідача покладений обов'язок із забезпечення пожежної безпеки.

Однак, станом на час розгляду даної справи, матеріали справи не містять висновку позивача про усунення відповідачем зафіксованих в акті перевірки від 11.11.2025 порушень під номерами 1, 2, 3, 4, 5, 10, 11, 14, 15, а відповідачем суду не надано належних доказів щодо фактичного усунення виявлених позивачем порушень.

На переконання суду, саме ці порушення, які зазначені в описі порушень акту перевірки від 11.11.2025 №46 під номерами 1, 2, 3, 4, 5, 10, 11, 14, 15, є достатньою підставою для твердження про існування реальної та очевидної загрози життю та здоров'ю людей.

У постанові від 16.06.2022 року у справі № 640/10140/20 Верховний Суд, окрім іншого, зазначив, що під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб'єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення.

Існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров'ю людей, вже є самостійно достатньою правовою підставою для застосування до відповідача відповідних заходів реагування. Вказаний висновок узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 05.05.2022 року у справі № 160/4988/19, від 19.07.2023 року у справі №200/2315/20-а, від 29.02.2024 року у справі №420/1984/20, від 15.05.2024 року у справі №280/11719/21.

Вказані висновки кореспондується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 23.06.2021 по справі № 640/16673/19, зокрема:

«…54. Щодо посилання відповідача на те, що ним до суду надавалися документи, які об'єктивно підтверджували виконання усунення порушень, Суд зазначає, що ці засоби доказування не свідчать про повне усунення відповідачем порушень, зазначених в акті перевірки.

Проте суд зазначає, що вказані матеріали не є належними і достатніми доказами усунення порушень, які були встановлені під час перевірки, оскільки не містять інформацію щодо усунення виявлених під час перевірки порушень, і у своїй сукупності не дають змогу дійти висновку про усунення усіх порушень.

Верховний Суд зауважує, що відповідач згідно частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» повинен був звернутися з письмовою заявою до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням та для перевірки усунення порушень вимог законодавства виявлених під час планової перевірки.

58. Також матеріали справи не містять висновку позивача щодо усунення відповідачем зафіксованих в акті перевірки порушень, а тому суд дійшов висновку, що доводи відповідача про відсутність порушень не підтверджені належними доказами...».

Також суд ураховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 28.02.2019 у справі № 810/2400/18 (адміністративне провадження № К/9901/67046/18), відповідно до яких, забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров'я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення. Відповідно до першого речення ст.2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов'язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов'язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Крім того, у вказаній справі Верховний Суд висловився, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Водночас, застосований за заявою позивача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.

Згідно предмета позову, позивач просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень шляхом зобов'язання Комунального підприємства "Бессарабський ринок" відключити джерела електроживлення (розподільчі електрощити) та накладення печаток на вхідні двері приміщень, розташованих за адресою: Бессарабська площа, 2 у Шевченківському районі м. Києва до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.

Законодавством не визначено право адміністративного суду переймати на себе функції та повноваження інших органів державної влади, які реалізуються відповідними суб'єктами владних повноважень в межах закону на власний розсуд (дискреційні повноваження), без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб'єктами.

Часткове усунення порушень чинного законодавства у сфері державного нагляду не може бути безумовною ознакою відсутності правових підстав для вжиття заходів реагування, оскільки згідно приписів ч. 1 ст. 3 Конституції України, згідно якої людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Порушення правил та норм пожежної безпеки і техногенної безпеки, які судом визнані як загроза життю і здоров'ю, встановлені позивачем саме у приміщеннях зали, кіосків на першому поверсі, складських приміщень в підвалі, камерах схову, поверхах будівлі, а тому застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень Комунального підприємства "Бессарабський ринок", розташованих за адресою: Бессарабська площа, 2 у Шевченківському районі м. Києва до повного усунення порушень під номерами 1, 2, 3, 4, 5, 10, 11, 14, 15, зазначених в акті перевірки від 11.11.2025 № 46, є саме тим заходом, що направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України"(п.58) суд вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Щодо порядку виконання та суб'єкта контролю за виконанням судового рішення у цій справі.

Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною 1 ст. 372 КАС України передбачено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.

Згідно з ч.5 ст.68 Кодексу цивільного захисту України, відновлення роботи зупинених відповідно до частини другої цієї статті підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту суб'єктами господарювання можливе після отримання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх установлених порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, що підтверджено відповідним актом перевірки.

Звертаючись до суду з даним позовом, Головне управління ДСНС у м. Києві просило обов'язок щодо забезпечення виконання судового рішення, а також контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

В даному випадку, з урахуванням характеру спірних правовідносин, а також повноважень та функцій органів служби цивільного захисту, яким є Головне управління ДСНС у м. Києві, суд вважає за доцільне покласти обов'язок щодо забезпечення виконання рішення у цій справі на Головне управління ДСНС у м. Києві.

Також до аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.06.2019 у справі № 809/421/17, де у пунктах 38-40 постанови зазначив, що:

« 38. Звернення суб'єкта владних повноважень до адміністративного суду можливе у випадках визначених законом. Наведені положення статті 70 Кодексу цивільного захисту України є одним з тих випадків, коли орган контролю може (якщо для цього є підстави) застосувати до підконтрольного суб'єкта заходи реагування тільки шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

39. З огляду на завдання адміністративного судочинства такий механізм реалізації владних повноважень покладає на адміністративний суд обов'язок, окрім іншого, запобігти неправомірному обмеженню прав та інтересів конкретних суб'єктів господарювання суб'єктами владних повноважень; з іншого боку суд повинен зважати на підстави, які змушують контролюючий орган звертатися з позовом про застосування таких заходів реагування, як-от зупинення роботи підприємств чи їхніх окремих об'єктів. З урахуванням наведених контролюючим органом обставин у зіставленні з наслідками застосування заходів реагування адміністративний суд і повинен ухвалити рішення по суті і в межах позовних вимог.

40. Виконання судового рішення про застосування заходів реагування покладається на орган, який звернувся з позовом, у цьому випадку - на Управління ДСНС. У правовідносинах, які виникають у зв'язку з реалізацією цим органом своїх владних повноважень немає підстав залучати до виконання судового рішення (щодо застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) органи державної виконавчої служби і покладати на них виконати це судове рішення у порядку примусового виконання відповідно до Закону № 1404-VIII. Та обставина, що заходи реагування (у визначених законом випадках) застосовуються на підставі судового рішення не змінює суб'єктного складу і правового статусу учасників цих правовідносин, зокрема контролюючого органу, який на виконання закону звернувся з позовом і на підставі судового рішення й повинен застосувати до підконтрольного суб'єкта заходи реагування для досягнення мети, яка зумовила їх застосування. Між тим, у цих правовідносинах Управління ДСНС діє не як орган, на який покладено виконання судового рішення (за Законом № 1404-VIII), а як суб'єкт владних повноважень, який застосовує/реалізовує санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки».

Щодо вимоги позивача про застосування заходів реагування у спосіб відключення будівлі від джерел електроживлення (розподільчі електрощити) та накладення печаток на вхідні двері приміщень, суд зазначає таке.

Відповідно до пунктів 6.2., 6.4. Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів, затвердженої наказом МНС України від 21 жовтня 2004 року № 130 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08 листопада 2004 року за № 1416/10015, постанова про застосування запобіжних заходів підлягає виконанню шляхом опечатування, опломбування, знеструмлення (якщо це можливо) з дати приведення її в дію.

Проте, вказаний Наказ МНС України від 21 жовтня 2004 року № 130 скасовано згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року №166-р.

Виходячи із приписів пп. 48-1 п. 4 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1052, ДСНС звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг у разі, коли такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, з інших підстав, визначених законом.

Однак, при вирішенні цієї справи суд дійшов висновку про покладення контролю за виконанням цього в частині повного зупинення експлуатації будівлі Бессарабського ринку на Головне управління ДСНС України у м. Києві, у якого не має повноважень щодо знеструмлення будівлі ринку та накладення печаток на вхідні двері приміщень.

У зв'язку з чим вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.

Однак, із викладеного вбачається, що застосувати заходи реагування необхідно шляхом повної зупинки господарської діяльності КП «Бессарабський ринок» у будівлі, що розташована за адресою: м. Київ, Бессарабська площа, 2, до повного усунення порушень під номерами 1, 2, 3, 4, 5, 10, 11, 14, 15, зазначених в описі порушень акта перевірки від 11.11.2025 № 46.

Враховуючи наведене, позов Головного управління ДСНС у м. Києві про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Комунального підприємства «Бессарабський ринок» підлягає задоволенню частково.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч.2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Тому, розподіл судового збору не здійснюється, а витрати на проведення експертизи та залучення свідка позивачем не понесені.

Керуючись ст. 2, 5, 9, 241-246, 255, 295, 297 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Застосувати заходи реагування шляхом повної зупинки господарської діяльності Комунального підприємства «Бессарабський ринок» (код ЄДРПОУ 05587984) у будівлі, що розташована за адресою: м. Київ, Бессарабська площа, 2, до повного усунення порушень під номерами 1, 2, 3, 4, 5, 10, 11, 14, 15, зазначених в описі порушень акта перевірки від 11.11.2025 № 46.

Обов'язок щодо забезпечення виконання судового рішення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві (код ЄДРПОУ 38620155).

Контроль за виконанням судового рішення щодо усунення Комунальним підприємством «Бессарабський ринок» (код ЄДРПОУ 05587984) порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві (код ЄДРПОУ 38620155).

У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 30.01.2026 року.

Суддя Н.Є. Калугіна

Попередній документ

133704333

Наступний документ

133704335

Інформація про рішення:

№ рішення:	133704334
№ справи:	640/10648/21
Дата рішення:	30.01.2026
Дата публікації:	02.02.2026
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; цивільного захисту

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (30.01.2026)
Дата надходження:	27.01.2025
Предмет позову:	застосування заходів реагування

Розклад засідань:

Минулі засідання (15)

04.03.2025 11:00	Дніпропетровський окружний адміністративний суд
25.03.2025 13:00	Дніпропетровський окружний адміністративний суд
03.04.2025 14:00	Дніпропетровський окружний адміністративний суд
01.05.2025 11:00	Дніпропетровський окружний адміністративний суд
08.05.2025 14:00	Дніпропетровський окружний адміністративний суд
20.05.2025 13:00	Дніпропетровський окружний адміністративний суд
03.07.2025 11:00	Дніпропетровський окружний адміністративний суд
05.08.2025 13:00	Дніпропетровський окружний адміністративний суд
19.08.2025 15:00	Дніпропетровський окружний адміністративний суд
21.08.2025 14:30	Дніпропетровський окружний адміністративний суд
07.10.2025 13:00	Дніпропетровський окружний адміністративний суд
14.10.2025 16:00	Дніпропетровський окружний адміністративний суд
18.11.2025 11:00	Дніпропетровський окружний адміністративний суд
25.11.2025 13:30	Дніпропетровський окружний адміністративний суд
28.11.2025 11:00	Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Запланованих засідань немає

Учасники справи:

суддя-доповідач:

КАЛУГІНА НАТАЛІЯ ЄВГЕНІВНА

ОГУРЦОВ О П

3-я особа:

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України

Міністерство культури України

відповідач (боржник):

Комунальне підприємство "Бессарабський ринок"

позивач (заявник):

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві

представник відповідача:

Гончарова Ганна Миколаївна