29 січня 2026 року м. Дніпросправа № 160/21719/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Управління культури і туризму Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року (суддя 1-ї інстанції Сластьон А.О.) в адміністративній справі №160/21719/25 за позовом Громадської організації “Платформа громадський контроль» до Управління культури і туризму Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
25.07.2025 Громадська організація “ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ» звернулася до суду з позовом до Управління культури і туризму Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, в якому просить:
-визнати протиправною відмову Управління культури і туризму Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області у наданні інформації, запитуваної в інформаційному запиті Громадської організації “Платформа Громадський Контроль» №1080/25 від 26.06.2025;
-зобов'язати Управління культури і туризму Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області надати всі документи та письмову інформацію, запитані в інформаційному запиті Громадської організації “Платформа Громадський Контроль» №1080/25 від 26.06.2025.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 26.06.2025 Громадською організацією “ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ» направлено інформаційний запит №1080/25 на адресу Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, у якому позивач просив надати йому копії укладених Кременчуцькою міською радою охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини, а також перелік адрес будівель/будинків, за якими укладено охоронні договори на пам'ятки культурної спадщини у місті Кременчук. У відповідь на запит Управлінням культури і туризму Кременчуцької міської ради було відмовлено у наданні запитуваних документів з посиланням на те, що запитувана інформація не є публічною, оскільки не є зафіксованою, отриманою або створеною суб'єктом владних повноважень, а її надання вимагає створення нової інформації. Також, відповідач вказав, що в умовах воєнного стану доступ до інформації може бути обмежено для захисту інтересів національної безпеки та територіальної цілісності. Крім того, інформація може бути використана ворогом для завдання шкоди як громадянам України, так і національній безпеці територіальної громади та всієї держави. Позивач вважає таку відмову протиправною, необґрунтованою та такою, що порушує право позивача на доступ до публічної інформації.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року позов задоволений.
Відповідачем на вказане рішення суду першої інстанції подано апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що позивач суб'єктивно розцінює надану відповідачем відповідь як «відмову» у наданні публічної інформації. Вважає, що надана відповідачем на запит відповідь не є відмовою, а є повноцінною відповіддю із чітким правовим обґрунтуванням. Відповідь містила пояснення про обмеження доступу до інформації на підставі ч. 2 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» у зв'язку з воєнним станом та реальною загрозою безпеці Кременчуцької міської територіальної громади. Це не є відмова, а реалізація права розпорядника інформації на тимчасове обмеження доступу в умовах, передбачених законом. Відповідач надав на запит позивача відповідь, а під час розгляду справи пояснив причини обмеження доступу до запитаної інформації.
Позивачем поданий відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити у її задоволенні.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги і відзиву, колегія суддів доходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 26.06.2025 Громадською організацією “Платформа Громадський Контроль», реалізуючи завдання та цілі, передбачені Статутом, було направлено Інформаційний запит №1080/25 на доступ до інформації, на адресу Кременчуцької міської ради щодо отримання публічної інформації.
Відповідно до Інформаційного запиту №1080/25 від 26.06.2025, Громадською організацією “Платформа Громадський Контроль» було запитано у відповідача перелік адрес будівель/будинків, по яким укладені охоронні договори на пам'ятки культурної спадщини у місті Кременчук, або копія документа, де це зазначено, а також копії всіх укладених охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини з Кременчуцькою міською радою, її управліннями, департаментами та комунальними підприємствами.
У відповідь на вищезазначений запит Управлінням культури і туризму Кременчуцької міської ради було надано відповідь №660/01-28 від 02.07.2025, якою відмовлено у наданні запитуваних документів з посиланням на те, що запитувана інформація не є публічною, оскільки не є зафіксованою, отриманою або створеною суб'єктом владних повноважень, а її надання вимагає створення нової інформації. Також, відповідач вказав, що в умовах воєнного стану доступ до інформації може бути обмежено для захисту інтересів національної безпеки та територіальної цілісності. Крім того, інформація може бути використана ворогом для завдання шкоди як громадянам України, так і національній безпеці територіальної громади та всієї держави.
Позивач не погодившись з викладеноювідповідачем відмовою у наданні інформації за запитом, звернувся до суду із цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обгрунтованості заявлених позовних вимог.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджуються з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
Відповідно до преамбули Закону України № 2939-VI від 13.01.2011р. «Про доступ до публічної інформації» (Закон №2939) цей Закон визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
Згідно ст.1 Закону №2939 публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Статтею 3 вказаного Закону визначені гарантії забезпечення права на доступ до публічної інформації, відповідно до якої право на доступ до публічної інформації гарантується: обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; доступом до засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
Згідно зі ст.4 Закону №2939, доступ до публічної інформації здійснюється на принципах: прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень; вільного отримання та поширення інформації, крім обмежень, встановлених законом; рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.5 Закону №2939, доступ до інформації забезпечується шляхом, зокрема, надання інформації за запитами на інформацію.
Положеннями ч.4 ст.13 Закону №2939, встановлено, що усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.
Статтею 19 цього Закону передбачено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Згідно з ст.20 згаданого Закону розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Наведені норми законодавства вказують на те, що право на доступ особи до публічної інформації включає в себе не тільки право на отримання відповідної інформації, а й право на повноту та своєчасність її отримання.
Як свідчать фактичні обставини справи, 26.06.2025 позивачем направлено на адресу Кременчуцької міської ради інформаційний запит щодо отримання публічної інформації. У цьому запиті було запитано у відповідача перелік адрес будівель/будинків, по яким укладені охоронні договори на пам'ятки культурної спадщини у місті Кременчук, або копія документа, де це зазначено, а також копії всіх укладених охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини з Кременчуцькою міською радою, її управліннями, департаментами та комунальними підприємствами.
На цей запит відповідачем надано відповідь №660/01-28 від 02.07.2025, з посиланням на приписи ст. 2, 6 Закону №2939 на Укази Президента про введення воєнного стану, в якій зазначив, що з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я та життя населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації в умовах тотальної дезінформації війни з боку інформаційних спецслужб, а також агресивних та нелюдських дій військових формувань російської федерації на території України, інформація яка міститься у запиті може бути використана ворогом для завдання шкоди як громадянам України так і національній безпеці територіальної громади, а також і всієї держави, тому надання інформації не є можливим.
Таким чином з фактичних обставин справи та наведених норм права колегія суддів доходить висновку про те, що відповідач не в повній мірі виконав вимоги Закону №2939, оскільки не надав вичерпної та повної відповіді стосовно запитаної в нього інформації, а також не навів доводів, з посиланням на певні докази та норм законодавства щодо неможливості надати запитаної у запиті інформації.
Враховуючи вищезазначене, відповідач не надав належної відповіді на запит на отримання публічної інформації, а тому не дотримався вимог вищевказаного Закону.
Доводи скаржника про те, що відповідь не є відмовою, є безпідставними, оскільки відповідь не містить а ні чіткої відмови, а ні доказів надання запитаної інформації.
Стосовно доводів скаржника про те, що запитана інформація є інформацією з обмеженим доступом.
Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону № 2939 інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.
Згідно із ч. 2 ст. 6 Закону № 2939 обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений (ч. 8 ст. 6 Закону № 2939).
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону № 2939 розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту у випадку, якщо інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.
Поняття того, що інформація є конфіденційною, таємною або службовою визначені ст. 7-9 закону №2939.
Відповідачем в свою чергу не наведено та не надано суду доказів того, що запитувана інформація є інформацією з обмеженим доступом.
Посиланням скаржника на певнні обставини щодо здійснення країною агресором обстрілів Кременчуцької міської територіальної громади не наділяють автоматично запитувану інформацію позивачем статусом обмеженого доступу.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відмова у наданні публічної інформації на запит позивача на отримання інформації не ґрунтується на приписах Закону №2939.
Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення суду відсутні.
З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління культури і туризму Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року в адміністративній справі №160/21719/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник
суддя А.А. Щербак