про передачу справи за підсудністю
30 січня 2026 року справа № 280/4768/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження без виклику учасників адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов громадянина Грузії ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України (надалі - відповідач), в якому позивач просить суд: визнати протиправною та скасувати Постанову Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України №2262-2024 від 09.05.2024 про заборону в'їзду в Україну громадянину Грузії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), строком на три роки до 09.05.2027.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 10.06.2025 справу передано на розгляд до Київського окружного адміністративного суду (бульвар Лесі Українки, буд.26, м.Київ, 01133).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.07.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.12.2025 справу передано за підсудністю до Черкаського окружного адміністративного суду, у зв'язку з необхідністю дослідження доказів, які відповідно до Закону України «Про державну таємницю» є державною таємницею.
Вказана адміністративна справа надійшла до Черкаського окружного адміністративного суду 27.01.2026 та передана шляхом автоматизованого розподілу судді Гаращенку В.В.
Вирішуючи питання про прийняття справи до провадження та її підсудність Черкаському окружному адміністративному суду, суддя вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Отже, кожній особі надається право звернутися до адміністративного суду у разі, якщо дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, та просити про їх захист.
Правила підсудності у своїй сукупності певним чином встановлюють алгоритм обрання компетентного адміністративного суду для розгляду і вирішення конкретної справи. Правильне визначення компетентного суду для розгляду і вирішення адміністративної справи має значення для ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення в адміністративній справі.
При цьому глава 2 КАС України визначає правила віднесення справ до адміністративної юрисдикції, а також розмежовує предметну, інстанційну та територіальну юрисдикцію (підсудність) різних адміністративних справ.
Юрисдикція (підсудність) адміністративних спорів (справ) є правовим інститутом, який містить адміністративно-процесуальні норми, що розмежовують компетенцію щодо розгляду і вирішення адміністративних справ між окремими інституціями судової системи та між адміністративними судами одного інституційного рівня. Визначення компетентного суду для розгляду адміністративної справи провадиться, серед іншого, залежно від предмета публічно-правового спору або його суб'єктного складу, територіальних меж юрисдикції певного суду, функцій при розгляді справи, які виконує певний суд судової системи. Предметною юрисдикцією адміністративних судів є сукупність правил, що визначають чи розмежовують компетенції судів з розгляду адміністративних справ у першій інстанції залежно від предмета публічно-правового спору. Територіальна юрисдикція (підсудність) адміністративних судів - це сукупність правил, що визначають розмежування компетенції адміністративних судів одного рівня щодо розгляду адміністративних справ у першій інстанції залежно від території, на яку поширюється їхня діяльність. Інстанційною юрисдикцією адміністративних судів вважають правила, що визначають розмежування компетенції цих судів різного рівня при розгляді адміністративних справ.
Аналогічних висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла у постанові від 26 серпня 2019 року у справі № 855/364/19.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно із частиною першою статті 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
При цьому слід врахувати, що частина перша статті 25 КАС України визначає право альтернативної територіальної підсудності, зокрема, саме щодо вирішення спору з приводу оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень, яка допущена стосовно конкретної фізичної особи. Вибір суду, якому саме територіально підсудна справа, є виключним правом позивача.
Разом з тим позивач не буде позбавлений можливості ініціювати перед судом, який розглядатиме його справу, питання про передачу справи до відповідного окружного адміністративного суду за місцезнаходженням (перебуванням) відповідача.
Вказані висновки висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 березня 2024 року у справі № 990/340/23.
Проаналізувавши наведені норми, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 липня 2025 року у справі № 990/191/25 дійшла висновку, що окружним адміністративним судам підсудні спори фізичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності. Як правило, такі спори вирішуються за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) особи-позивача, але не виключно. Позивач має право звернутися до адміністративного суду за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Справді, відповідно до частин першої та другої статті 30 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.
Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2025 року у справі №140/10981/24 вказала, що аналіз зазначених норм права дає підстави визнати, що первинно правила цієї статті спрямовані на недопущення спорів між судами одного інституційного рівня, яким підсудні справи з однаковим предметом спору. Саме тому, щоб унеможливити множинне пересилання справи з одного суду до іншого з підстави забезпечення дотримання територіальної підсудності, закон встановив таку заборону. Приписи частини другої статті 30 КАС України, які відсилають до правил статті 29 цього Кодексу, посилюють правильність думки про те, що передача справ з одного суду до іншого за підсудністю забороняється з підстав саме територіальної підсудності, а не інстанційної.
Водночас розгляд судом предметно непідсудної йому справи може призвести до ухвалення незаконного рішення, обмежити право кожного на судовий захист належним судом, позбавити можливості скористатися правом на апеляційне чи касаційне оскарження рішення.
Ці висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 серпня 2019 року у справі № 855/364/19.
Розгляд судом предметно непідсудної йому справи може призвести до ухвалення незаконного рішення, обмежити право кожного на судовий захист належним судом, позбавити можливості скористатися правом на апеляційне чи касаційне оскарження рішення.
Таке рішення суду свідчить про виконання вимог процесуального закону щодо забезпечення дієвості і обов'язковості положень інституту підсудності адміністративних справ і є реалізацією гарантії кожного на розгляд справи судом, встановленим законом.
Таке рішення є виконанням вимог закону.
Аналогічні висновки висловлені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 серпня 2019 року у справі № 855/364/19.
Згідно інформації про позивача в позовній заяві зазначене місце проживання: АДРЕСА_1 .
Таким чином, за правилами територіальної підсудності, суд який має розглядати даний спір обирає позивач, який може подати відповідну позовну заяву, або за своїм місцем перебування до Запорізького окружного адміністративного суду, або за місцезнаходженням відповідача.
Позивач скористався своїм правом та подав позовну заяву до Запорізького окружного адміністративного суду, яка в результаті направлена до Черкаського окружного адміністративного суду у зв'язку з необхідністю дослідження доказів, які відповідно до Закону України «Про державну таємницю» є державною таємницею.
Однак, при вирішенні питання щодо наявності найбільш територіально наближеного суду для вирішення справи за встановленою підсудністю необхідно враховувати не близькість до суду, який передає справу, а місце проживання позивача. Такі висновки обґрунтовуються необхідністю врахування інтересів саме позивача, оскільки ключовим є можливість його прибуття до суду, який знаходиться найближче до місця його проживання. Зважаючи на те, що відстань від м. Запоріжжя до м. Харкова є меншою ніж до м. Черкаси, тому найбільш територіально наближеним судом для позивача є Харківський окружний адміністративний суд.
Зі змісту ухвали Київського окружного адміністративного суду від 24.12.2025 вбачається, що Харківський окружний адміністративний суд має можливість розглядати справи, пов'язані з державною таємницею (грифи секретності «Цілком таємно», «Таємно»).
Відповідно до ч. 1 ст. 318 КАС України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених Кодексом.
Забезпечення права на справедливий суд визначається з урахуванням складової «належний суд», який уповноважений розглядати конкретну справу. Право на «суд, встановлений законом», охоплює не лише правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом норм, що регулюють діяльність з урахуванням складових: інституційна, процесуальна, юрисдикційна.
Оскільки порушення адміністративним судом правил як предметної, так і територіальної підсудності є підставою для скасування судового рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, то з метою дотримання розумного строку розгляду справи суд враховує наслідки ймовірного порушення у разі вирішення справи неналежним судом, що є суттєвими у реалізації повноважень суду як для позивача так і авторитету судової влади.
Згідно з п.3 ч.1 ст. 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
З огляду на встановлені вище обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для направлення справи за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Харківського окружного адміністративного суду.
Відповідно до ч.1 ст.30 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються. Згідно з ч.2 ст.30 КАС України адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.
Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, що належить оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а у разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Керуючись ст.ст. 29, 30, 243, 248, 256 КАС України, суд -
Справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови, передати на розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.
Направлення справи до Харківського окружного адміністративного суду здійснити не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження даної ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, однак може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статями 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО